УПА, Українська Повстанська Армія

Так от ви навіть не знаєте що УПА тут ні причому. І що ці події ініціювала польська АК. Поляки перші почали нападати нв українські села а у відповідь українці з сіл почали гуртуватись і товкти поляків. А так як українських сіл було більше то полякам прийшлось втікати. І робили це прості сільські люди, які до УПА не мали ніякого відношення. Можливо окремі члени УПА і брали в цьому участь так як були родом з цих місць, але в цілому УПА не давало команди на ці дії.
а взагалі таке враження що ви "так званий українець" більше на стороні поляків чим на стороні українців....

 

Їм навіть і нападати не треба було. Ще один "старший брат" був - Польща, проводила політику експансії відносно українців. А потіи їх потовкли трохи - а вони образились, як це так, раби посміли нас товкти. Взагалі Польща до 1939 року мала завищені амбіції, які не відповідали її фактичним можливостям на міжнародній арені. Коротше, хто до нас з мечем прийде - від меча і загине.

 

Чому українці і поляки воювали у 1940-их роках?

З АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ ВИПЛИВАЄ, ЩО ПЕРШИЙ КОНФЛІКТ РОЗПОЧАВСЯ НА ХОЛМЩИНІ...»

- Що все таки послужило приводом до нападу?

- З архівних джерел випливає, що перший конфлікт розпочався на Холмщині. У кінці 1942-початку 1943 року на Холмщині там вбито близько 500 людей. З документів випливає, що ця цифра, поки потрапила на Волинь була страшенно перебільшена і на Волині уже говорили про те, що тисячами вбивають українців. Це і запалило антипольське повстання тут на Волині. Звідси воно перекидається на Галичину, у 1944 році поширюється на Лемківщину. Таке собі криваве доміно. На 1944 рік припадає апогей цієї війни, що охопила Холмщину, Волинь, Галичину, Надсяння і Лемківщину...

- Чому саме на Холмщині почалася різанина?

- Коли впала Польська держава на Холмщині почалося українське національне відродження. Німці тут дозволили українцям відродити зруйновані церкви, відкрити «Просвіти», школи тощо. Також протягом 1939-1941 років, там з’явилася велика кількість українців, які втекли від совєтів. Крім, того німці на Холмщині зробити таку територію, яку називали Кіндерштадт і заселили її німцями, що мали займатися сільським господарством. Але цю колонію розташували на території українських сіл, через що і почалося переселення українців у села і хати поляків. Останніх просто викинули. Відповідно, поляки повтікали в ліси і стали підтримувати партизанський рух. Для польського населення винними в їхніх бідах здавалися українці. Безпосередній винуватець, який запустив диявольську машину війни залишався в тіні. Коли похитнулася німецька влада поляки спрямували свої сили проти українців, яких вважали винними у всіх своїх бідах і взимку 1942 року почалися перші акції польських партизанів. Так і розпочалася друга українсько-польська війна, яка забрала на території Холмщини спочатку кількасот, а потім тисячі осіб.

- Які території, де спільно проживали українці і поляки були більш небезпечними, а які спокійнішими?

- Усе залежить від часу і співвідношення сил. У 1942 році найбільш небезпечною була Холмщина для українців, а до вересня 1943-го масово гинули поляки на Волині. Та з початком осені ситуація змінюється і на Волині загинуло багато українців. У 1944 році найжорстокіші протистояння були на Галичині. В період 1945-47 років небезпечними стали Лемківщина і Надсяння. Загалом найбільше українців загинуло на Холмщині, де вони були в меншості. Та з квітня 1944 року там з’явилася УПА, яка нарешті почала захищати українське населення. Холмщина після 1945 року просто вигоріла. У 1947-1949 роках знищення українців уже здійснювалося під прапорами польського комуністичного уряду. Найбільш показовим прикладом є село Павлокома, знищене у березні 1945 року і це тривало аж до сумнозвісної акції Вісла, яка поставила крапку у цій війні.

- Чи мали поляки можливість довести свої права на українські території?

- Поляки розуміли: якщо прийде радянська влада, то єдиний спосіб довести, що це земля їхня, показати, що на ній живе польське населення. Тож, коли почалася ця бійня, польській еміграційний уряд видає листівки з таким змістом: «Поляки! Ви мусите залишатися на цих землях, тому що ви єдина гарантія, що ці землі будуть польськими. Ті з вас, які залишать їх будуть вважатися зрадниками». Та співвідношення між поляками і українцями було 1 до 7. Це величезна диспропорція. Ось чому така велика кількість жертв. Очевидно, що за таких умов, коли поляки були в меншості, протистояння не могло закінчитися інакше.

- Чи мала якась зі сторін підтримку від держав, що боролися на горі (Німеччини і СРСР)?

- У квітні 1943 року у Катинському лісі біля Смоленська німці розкопали масове поховання польських офіцерів замордованих НКВД. Це призвело до того, що польській еміграційний уряд розірвав дипломатичні відносини з Ралянським Союзом. Тим часом, на Волині розвиваються українське і польське підпілля. Водночас, сюди проникають радянські партизани, але вони не мають підтримки серед українців, а тепер і серед поляків через цей злочин. Водночас поляки, як слабша сила у протистоянні розуміють, що треба шукати захисту. У кого вони його шукають? У червоних партизан. Польські села перетворюються на опорні бази для червоних, які отримують можливість закріпитися на новому терені. Цей момент, на мою думку, і показує роль третьої сили.

«...ОДИН З ЦЕНТРАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКОМУ ПОБУДОВАНІ ВСІ КОНЦЕПЦІЇ ПОЛЬСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ, АБСОЛЮТНО ПРОВИСАЄ»

- Українців звинувачують у численних звірствах. Чи є на це підстави?

- Не було жодної армії (радянської, німецької, американської, британської тощо), яка би не чинила військові злочини. На жаль, Друга світова війна переповнена злочинами. У війні українців і поляків кожна зі сторін опустилася до того, що пролилося багато людської крові, бо було важко провести розподіл між тим, хто є учасником цієї війни і населенням. Тут, можливо, цих злочинів навіть було більше, тому що це була нерегулярна війна. Там було важко відрізнити цивільне населення від нецивільного, тому це була селянська війна, так звана «жакерія», коли село йшло проти села.

- У польській історіографії існує теза, що існував наказ українського підпілля про знищення поляків.

- Справді, ця теза є головним аргументом, аби світ визнав події на Волині геноцидом. У 2010 році польський парламент навіть голосував за резолюцію з дивним формулюванням про те, що антипольська акція мала елементи геноциду. Основою звинувачень є слова, що знищення поляків було системним, був наказ і були його виконавці. Та немає жодного документу, який доводить це твердження. Польська історіографія опирається на свідчення одного з волинських командирів УПА Юрія Стельмащука, який був захоплений у полон 1944 року. У свідченнях, які цитують поляки нібито говориться: «Я отримав наказ від Клима Савура про загальне знищення поляків на території Західної України». Я почав шукати цей документ. Виявилося, що він взятий із багатотомної справи, яка була заведена проти українських підпільників. Документ має дуже довгу назву, яка розпочинається словами «Інформація про масове знищення польського населення…». В кінці документу приписка – витяг з протоколу допиту Юрія Стельмащука від 28 лютого 1945 року. Пізніше я знайшов і саму кримінальну справу Юрія Стельмащука. І тут найцікавіше: справа містить протокол допиту Юрія Стельмащука від 9 лютого, 10 лютого, 20 лютого, 25 лютого. Жодного протоколу допиту з 28 лютого 1948 року немає. Виходить, що один з центральних аргументів, на якому побудовані всі концепції польської історіографії, абсолютно провисає.

- Тімоті Снайдер, відомий американський історик, у своїх працях пише про 186 польських населених пунктів, які атакувала УПА. Що Ви можете розповісти про цей епізод?

- Відомо, що цю акцію було зорганізовано в ніч з 11 на 12 липня, це певно всі знають. У польській історичній літературі цей епізод розписаний дуже яскраво. В найперших публікаціях зазначалося 60 населених пунктів. З 2003 року з’явилася в цифра 86. Зараз остання цифра яку я зустрічав 186, при тому жодних посилань звідки взята інформація немає. Ці дані уже навіть встигли перетекти з польської історіографії в українську. Але давайте подумаємо. Для того щоб атакувати 186 населених пунктів, а це величезна територія Волині, це потрібно організувати масштабну акцію. На атаку 186 сіл потрібна не сотня і не чота. Отже мали би залишитися якісь накази, звіти, інші документи. Та поки що не виявлено ні українських (операцію ж, ніби, організувала УПА), ні німецьких (цю територію контролювали ж німці), ні радянських (партизани мали би принаймні бачити, що діється така величезна операція). Найцікавіше, що є польські документи, які розповідають про цю операцію. В одному звіті, який стосується липня 1943 року йдеться, що вночі було атаковано «кільканаще», тобто кільканадцять сіл. Це між 11 і 19 населених пунктів, з них польський звідтодавець називає сім і пише й інші. Та все ж припускає максимум - 19.

 

Я, в отличие от вас - не делаю из убивавших мирных людей нквд-истов (или - по вашим словам - АК-шников) - "героев".
И не пытаюсь "оправдать" преступления "высшими соображениями". Убивали мирных людей - значит преступники. Вне зависимости от происхождения. А все остальное - от лукавого.
И еще - поляки поляки утверждают, что убивали крестьян именно УПА. Вы докажите им, что это не ТАК, вместо развешивания ярлыков - кто тут "справжнiй, а кто - так званий"

 

Не встанет. Ни сам по себе, ни с чьей-то помощью. Итоги Второй мировой не подлежат пересмотру.

Герои в архивах не сидят, Полковник.

 

Шо, таки не УПА победила?

 

Нормально дали прочухана червонопогонникам, досі з повагою згадують. Москаль силу поважає.

 

Нє, вже більше, аніж Ви москалів та НКВД згадуєте, ніхто нікого не згадує...

 

Цих ніхто ніколи не поважав і поважати не буде. Можуть остерігатися, як шимпанзе з гранатою.

 

А Вы ещё до сих пор поезда под откос пускаете?

 

Нет, но могу в любой момент...

 

Хюндаї в цьому не мають потреби.

 

От цікаве спостереження.
Спочатку виклав виступ Симчича у Львові, в якому той "нарахував" чисельність УПА - 450 000 (чотириста п"ятдесять тисяч).
Жоден, включаючи пана, котрому я приводив свої розрахунки, пропустили повз вуха. Потім спитав хто "розбив" німців під Сталінградом по версії "Ле Републік". Теж тиша.
Що ж, подивимось на реакцію "віруучих" на документи УПА щодо поляків.
Почнемо. Літопис УПА, т.2 ст. 171.
Звіт за травень 1943р.
про стан та діяльність групи.
5 липня 1943 року.
Стан: відділ Яреми, відділ Шавули...
Бойові дії:
Ярема: Ліквідація кольоній, сіл, що співпрацюють з німцями і більшовиками. ...
Шавули: 3, 4, 15, 19, 23 і 25 (травня. VasMT) ліквідовано кольонії, що співпрацюють з більшовиками і німцями...

Наступний документ. ст.173

Звіт за червень 1943р.
про стан та діяльність групи.
5 липня 1943 року.
Стан: відділ Яреми, відділ Шавули, відділ Крука...
Крук: 17.VI зроблено напад на польську колонію Стахнівку, де вбито 60 ляхів і спалено половину колонії...

 

Ну, і шо? А навіщо аборигени з'їли Кука?

 

Для Вас, Dzeko, нічого

 

Та я шось взагалі не бачу проблем. Є одне плем'я, є інше. Шось не поділили - давай тлумитись, хто кого затлумив селища спалив, жінок-худобу забрав, всі справи. На то і війна. Ні в кого немає статистики в скількох випадках ігнорувалась Женевська конвенція.

 

Здесь правильно дефис стоит?

 

Ну жінок-худобу-срібні тарілки, все шо цінне.

 

На то і відсутність терміну давності за скоєні злочини. Так що знову прийшли до витоків.
Знову почнемо по колу?

 

біда одна....витоки в вас якісь неправильні