УПА, Українська Повстанська Армія

Помнят может и все, а шануют не все. Цифры свидетельствуют. На ЗУ цифра, повыще, чем 4.7%, но тем не менее не всi. На уровне 25%. А поболе, те что считают, что победа в ВОВ -великая победа.

А Генеральная Ассамблея ООН (еще раз повторю) приняла вот это

, а также посредством объявления или попыток объявить таких членов и тех, кто боролся против антигитлеровской коалиции и сотрудничал с нацистским движением, участниками национально-освободительных движений;


Такая вот юрилическая рекомендация Всего мира в лице Генеральной Ассамблеи ООН.

Напоминаю...А то все время забывают. В состам антигитлеровской коалиции входил и СССР, а и ее неотъмлемая частями ее являлись все республики, в том чисде и УКраина (УКраинская ССР). В составе ЧА было много украинцев и намного-намного больше чем в УПА, которое с ними боролось. Отсюда и цифры 4.7%. Вот и вся народная память. А героев ЧА больше помнят. И будут помнить и шановать...

 

Чернобылец, ті 4,7% респондентів, які не вважають той день святом, це ще не все, є досить велика кількість людей, для яких то просто вихідний день, звичайний державний вихідний...
Можете глянути, як в залежності від регіону змінюється ставлення людей до цієї дати http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=80
а найбільш показовим є ставлення молоді http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=79 можна припустити, що буде через років 10

 

Брехня № 1 - Ніколи такого гасла не було у повстанців.

Брехня № 2 - Лютце не загинув від рук повстанців.

Брехня № 3 - Ватутіна не супроводжувала важка броньована техніка.

Напівправда № 4 - Сверчевський був підставлений своїм же ж керівництвом, для ініціювання "Вісли"...

---------- Додано в 11:31 ---------- Попередній допис був написаний в 11:28 ----------

Уявіть собі - ТАК!
Мало того, що вели статистику, тай ще зберігають її дотепер у архівах.

---------- Додано в 11:41 ---------- Попередній допис був написаний в 11:31 ----------

Всі там будем

 

Звичайно, Вася знає більше, ніж журналіст-дослідник, якого шанувала, до речі, вся українська діаспора і який мав акредитацію в Госдуме России.

Вас послухати - так і Сусанін заблукав у лісі, і Мічурін з яблуні впав.

 

Ооо...акредитація в госдумє...то не шо будь...то вам не в носі длубати

 

KARABIN

той пан мені розповідав, чим він займався окрім "гуманітарних напрямків". Ось "замовлення" - "провалити турків на тендері і забезпечити виграш корейцям. Час на виконання, гонорар."
А також піар на рівні губернаторських виборів (в Росії, громадянином якої він був).
Коли той пан приїхав до Києва (початок грудня 2004) і дав мені почитати течку із заготовками - мені мало дах не зірвало. Це - снайпер!
Ми разом пішли до прес-центру в Будинок Профспілок.
Український Біг Бос (пресцентру) залякано сказав тому пану: "Володимире, ми тебе шануємо, ти - супер! Але забери свої папери і взагалі тебе тут не було. Після скандалу з Глєбом Павловським ми не маємо права підставлятися фактом контактів з російським політтехнологом твого рівня!"
Ось такого рівня був політтехнолог. Помер у січні 2005 на дочекавшись затвердження результатів виборів - ускладнення після грипу.
Останній його мейл був коротким "Все тягнуть, песиголовці!"

 

Боря! Я не знаю того журналіста, щоби порівнювати...
Дайте ім"я, поржемо всі разом
Питаннячко... А чо ту хрєнь, що Ви запостили, ту, про афігенні подвиги, ніхто не сприймає, як серйозний ресурс...

---------- Додано в 12:41 ---------- Попередній допис був написаний в 12:39 ----------

То це йому ми повинні дякувати за Прищавого?

 

Він помер. Ржіть самі. Тільки на відміну від більшості, яка знає його офіційний сайт (за що йому свого подякував Кучма), я маю доступ до "інших" його сторінок (хостинг в Росії).

Канєшна, Лютце грохнула "красна капела", а Ватутіна - власовці.

 

Верьте и дальше

 

Ну та дайте вже сцилу, в решті решт...
А на рахунок свідчень вояк УПА, про буцім-то гибель Лютце від їхніх рук - там безліч нестиковок, неточностей, явних ляпів і несуразностей. Пузлі не складаються в одну картинку...

 

Я процитував все, що стосувалося цього питання.
Вам фотографії "жертв" потрібні?
Розігнався давати лінк та пароль доступу на РОСІЙСЬКОМУ хостингу, ага!
Сайт кілька років некерований, хочете щоби його тут же грохнули?

 

Що переконливо довела аудіторія у С. Шустера під час "змагань" львівських та одеських школярів.
Якщо не помиляюсь, серед "дітей війни" - 86 % підтримали львівян, та 82 % серед різних регіонів.
Часи чорнобильськихдалекосхідників-совків "тікають" останні роки.

 

Угу і кіко загинуло німців від рук білорусів, які входили в Червону Армію?

 

Ромку, облиш.
Відсутність самоідентифікації у людини - це як відсутінсть статевої самоідентифікації.
І не українець, і не москаль, і не гамериканець - а так собі, маленький совочок. Яким можна щось черпати.

 

Да, да и да ! Как же я об этом не подумал. Дело и время чорнобильськихдалекосхідників уйдет, а дело и время Гронов будет цвести и процветать.. И не зарастет к нему, к его делу и его времени народная тропа. И будет его дело и время множиться и призрастать.


Вот же еклмн. Как ни свидомый, то «специалист»-оракул, либо «специалист» по психическим заболеваниям, либо по сексуальным растройствам. А иногда и все вместе. Ну прям Нострадамусы-Фрейды в одном лице.


Мил человек....Со 100% вероятностью и я и вы будем на том свете. Т.е. и мое и ваше личное дело помрет вместе с нами. Это объективная истина.

И есть 4.7%, которым вы не можете возразить. Чего то там вчера пытались про абсолютные цифры и проценты, но суть то все равно одна 4.7% меньше чем 1/20. И есть генеральная ассамблея ООН со свои решением. И они есть объективные истины.


Важность проблем, которые мы обсуждаем поменяются со временем, ибо поменяются приоритеты человечества в будущем, стран и народов. Вас же не очень интересует сейчас, что было между полянами и древлянами, так же будет и через 100-200 лет. И это тоже почти абсолютная истина.


Остальное ваши додумки, не имеющие никакого обснования, но произнесенные с видом Нострадамуса-Фрейда.

---------- Додано в 14:31 ---------- Попередній допис був написаний в 14:24 ----------

Это верно со временем эти оттенки могут меняться, по разным причинам.

4.7% - это в основном те, кто считает, что они проиграли в этой войне почему-то, ну как те что говорят, что под немцами им бы бы лучще. Сказать отрицательно о Победе, надо иметь очень сильное негативное чувсво...У кого это может быть..У проигравщих..Или ощущающих себя такими..

С другой стороны шкалы ситуация более разношерстная, и личных причин может быть море..

 

Можу сказати про свою родину - для нас це звичайний державний вихідний. На це є теж особисті причини - мій дід був на тій війні, але з іншої сторони фронту.
Програвшою стороною ми себе не вважаємо, а вдячні Богу і долі що він залишився живим в радянському полоні і моя мама мала шанс народитися, а отже і я, і мої діти.
То була історія, а зараз треба дивитись вперед, яке майбутнє буде у наших дітей.

 

На Лубянці... Бо ми пам'ятаємо, що Берлін (з центральними архівами, до речі) брала Червона Армія...Нє?

 

Будь-ласка, наведіть тоту статистику
Загалом, коли людина знає точно, що щось є неправдою, вона наводить відразу і те, що вважає правдою. Наприклад: Лютце не вбили повстанці. Його вбили поляки (ковпаківці, НКВД, якудза, черепашки ніндзя - потрібне підкреслити). Коли ж людина каже просто: та це неправда, а далі - порожнеча - якось воно виглядає негарно

Що ж до тих запитів Нікуліна, я з нього тупо ржав. Це ж треба: написати два запити, один із яких до Ангели Меркель, і вирішити, що знайшов істину.
Це ж треба собі уявити - звернутися з таким питанням до глави уряду. Людина має бути або не при розумі, або чітко знати, яку відповідь вона шукає. Коротше кажучи, на тому етапі, на якому було цікаво зупинитися, і зупинилися.
Але якби мені журналіст, зробиши два запити, з яких один - явно не туди, де можуть відповісти, сказав, що писати не буде, бо нема про що - це була б наша передостання розмова. Наступна була б при отриманні розрахунку і побажанні успіхів на іншій роботі.

Пояснюю, як взагалі можна отримати інформацію, а не відповідь "Нам невідомо". Щоб можна було порівняти. З останніх випадків доброї роботи журналіста.
Є на Львівщині таке містечко Хирів, у Старосамбірському районі. Колись звідти до польського містечка Ясло ходив потяг. Його зняли. Місцеву владу замахують місцеві мешканці: відновіть та й відновіть. Голова райради каже: от, я домовився з поляками, буде потяг знову, вже цього року. Що робить журналіст, аби написати заміточку на два абзаци:
- Телефонує до голови райради, штормить, аби почути конкретику. Конкретики не чує, значить, може бути тупий чос, знач, треба перевіряти.
- Шле запит начальнику Львівської залізниці. Приходить відповідь, схожа на ту, що маємо у випадку з німцями, Упа і Нікуліним: "Нам невідомо про можливе відновлення..."
- Отут можна б було поставити крапку, сказати, що нічого не буде, бо на залізниці не знають навіть про таку ініціативу, і заянятися чимось цікавішим і простішим. Знаходить можливість поговорити з начальником за лізниці і спитати: вам невідомо - це означає, що не буде такого потягу? Кажуть: ні, можливо, є домовленість на рівні Мінтрансу чи Укрзалізниці, а може, поляки самі вирішили, а нам ще просто не повідомили.
- Дзвінок в Мінтранс.
- Дзвінок в Укрзалізнию. Ні там, ні там, нічого не знають.
- Запит у прес службу Колєї Паньствової. Там скеровують у регіональне відділення.
- Запит у прес-службу регіональної залізниці. Там скеровують до потрібного чиновника.
- Дзвінок до чиновника. Чиновник пояснює, що протягом цього року такого потяга запустити не можуть навіть теоретично, бо розклад складається раз на рік і правила забороняють вводити нові рейси інакше, як з наступного. Чи буде потяг наступного року - чиновнику невідомо, але він дає контакт до шефа.
- Запит до директора регіональної залізниці. Відповідь: і справді, є прохання від кількох місцевих рад прикордоння відновити потяг. Директорат залізниці схильний відновити потяг на таких і таких умовах, з 2012 року, але остаточного рішення не прийнято.

Так-от, журналіст міг просто взяти фразу з виступу районного чиновника і написати: "До кінця року відновлять потяг". Міг зупинитися на другій стадії. Тоді б написав "Потягу відновлювати не будуть, залізничники про таке взагалі не чули". Обидва варіанти були б неправдивими. Щоб довідатися точну інфу, довелося зробити 9 кроків (і то я про якісь проміжні можу ще й не бути в курсі), витративши тиждень часу. При чому йдеться про те, що відбувається в цей момент, а не про події, яким майже 70 років... А тут - аж цілих два запити, один з яких навіть теоретично не міг бути успішним - і ми дізналися істину в останній інстанції. Та історики деколи півжиття витрачають, аби зясувати такі речі...

 

ТАК то ж історики...
А журналістам і комуністам того не треба. Їм потрібні прості і гучні відповіді.