улюблені книги

Відповідь: улюблені книги

Цікаво, я якраз із місяць тому почала задуми-роздуми щодо схожого проєкту. Видно, справа дійсно потрібна.

 

Відповідь: улюблені книги

Пупере, я в Гамериці не лишаюся. Я вже про це казала.

 

Відповідь: улюблені книги

Два роки вже пройшли. Лишилося ще дуже мало.

 

Відповідь: улюблені книги

Давай цю тему завтра в асьці продовжимо.

 

Відповідь: улюблені книги

Читаю зараз одну з частин трилогії польської письменниці Ізабелли Сови "Терпкість вишні". Хто має ностальгію за студентськими роками і яскраві спогади про життя в гуртожитку чи на квартирі, то це книжка якраз для них. Написана легко, читається легко, зате переклад з польської трафляє. Купа полонізмів, які авторка (Лариса Андрієвська), певно, не могла перекласти і залишила "для колориту". Звороти, типові тільки для польської мови, які треба би передавати зворотами, характерними для української мови... Зате замінено польське "курва" на "бляха" або "бляха-муха". А Андрухович вживає його як своє рідне... З іншого боку, дізналася, що польська молодь має подібні проблеми до нашої, навіть ще більші, бо вони швидше вступили в капіталізм разом з усіма його наслідками стосовно моралі.

 

Відповідь: улюблені книги

а в електронному вигляді нема? Або лінк, де скачати?

 

Відповідь: улюблені книги

Я маю "живу" книжку, позичила в дівчат на роботі. Може, якщо читаєте польською мовою, спробувати задати пошук Izabela Sowa, Cierpkos'c' wis'ni

 

Відповідь: улюблені книги

Чимось подібним пробував займатися Павло Дзіковський десь у році 2003-2004 - спробуйте зконтактувати з ним
Необхідні дані є тут:
http://i-m.com.ua/job.htm
Загалом, в мене дещо інше бачення того всього - хоча в деяких технічнимх подробицях я з ним погоджуюся...
--
Такий контакт буде незайвий у будь-якому разі
--
До речі - знайшов його реалізацію (якщо я не помиляюся) - http://vesna.org.ua/

 

Відповідь: улюблені книги

"Кар'єра Никодима Дизми" - дуже вдалий переклад ... Ну, і то про нашого премьєра-проффесора...

 

Відповідь: улюблені книги

Ліліє, скажіть, а в Оттаві популярне таке явище, як bookcrossing (можливо, я щось наплутала в назві). Дивилася якось на львівському телеканалі передачу, де йшла мова про обмін книжками. От спілкуються собі люди на форумі про літературу, розповідають хто що цікавого читав, а потім той, хто закінчив читати книжку, залишає її, припустімо, на лавочці у скверику в такий-то день, у такій-то годині і повідомляє про це на форумі. Якщо хтось інший має охоту прочитати цю книжку, йде собі в те місце і бере книжку. Безкоштовно. Потім він може таким самим чином передати її комусь іншому. В тій передачі ще говорили, що навряд чи в нас би це прижилося, бо гідні книжки недешеві і не завжди собі можеш їх купити, не те що подарувати.
Ми на роботі впровадили свій варіант - просто обмінюємося книжками, і економія, і завжди щось читаєш нове. Або повертаєш книжку, якщо вона раптом не сподобалася.

 

Відповідь: улюблені книги

Кафку читав: Процес, Замок, Америка
Наразі читаю Достоєвського. Уже подолано: Злочин і Кара, Підліток, Ідіот. В процесі "Демони"

 

Відповідь: улюблені книги

Не чула про таке.
Тут є чудова бібліотека, де є все, що лиш можна собі побажати, та ще й фріко.

 

Відповідь: улюблені книги

Колись читалося тільки книжку ну або уривки твору в кількох номерах літературного журналу. Тепер ще можна дещо для читання стягнути з інтернету. Як кому подобається більше? Бо я, наприклад, тяжко сприймаю інтернет-версії книг. Ну хіба що роздрукую собі і тоді вже читаю. Але то трохи морока - стос аркушів А4 формату в транспорті по дорозі на роботу чи назад тяжко читати, а книжку можна.