Відповідь: улюблені книги Дивись не помри з сміху ато ще прийдеться святкувати твої похорони!!!!!!!!!!
Відповідь: улюблені книги НБУ вводить в обіг нову 2-гривневу монету (фото) Іван Павлович Багряний (Лозов’ягін) – автор романів, п’єс, віршів, публіцистичних творів, повісті “Огненне коло” та поеми “Аве Марія”. Зазнавши репресій та відбувши ув’язнення, згодом емігрував до Німеччини, де створив Мистецький український рух, заснував Українську революційну демократичну партію. Тигролови - Іван Багряний http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=958&read=true
Відповідь: улюблені книги Прочитала нещодавно "Коротку історію тракторів по-українськи" Марини Левицької. Враження дуже неоднозначні: від обурення на початку книжки до зворушення і роздумів після її прочитання. Хтось читав? Було б цікаво почути інші враження.
Відповідь: улюблені книги Одна з улюблених - Валер"ян Підмогильний "Місто" . Була написана 1927 (!), але таке відчуття, що все це було пізніше, бо, чомусь, надто близький мені сюжет.
Відповідь: улюблені книги Пам"ятаю, як мене цей твір раніше глибоко вразив. Я буквально пережила з головним персонажем весь його етап становлення і пристосування до великого міста. А зараз вкотре відкриваю для себе Кафку, його багатогранність та філософську глибинність. Згадався ще чомусь разом з Підмогильним Еміль Золя. Читала все, що під руку попадало. Мабуть, тому що зображення таке натуралістично-реалістичне у цього французького письменника. Щось так захотілося поговорити зараз з поціновувачами мистецтва про добру літературу, це таке збагачення для мене !
Відповідь: улюблені книги До речі, на днях прочитала нарешті Юрка Андруховича "Московіаду", ніяк руки у мене до нього раніше не доходили. І чи то настрій був відповідний, чи просто сонце за вікном робило свою справу, але твір мені сподобався. Розвеселив, розіграв фантазію, повернув у минуле, хай навіть суб"єктивне. А мовою автора я захоплююся, треба буде з блокнотиком ще раз переглянути цей роман жахів (жанр визначено самим письменником) і збагатити свою лексику (особливо пікантну і ненормативну ).
Відповідь: улюблені книги Лось , Прокопець, Лапичак - "Саліна" Я ввжаю ,шо про те шо написано в цій книжці має знати будь-який українець!
Відповідь: улюблені книги А я читала "Московіаду" вже давненько, ще коли її почастинно в якомусь журналі друкували (здається, в "Сучасності"). Треба буде перечитати. Тепер, напевно, сприйматиметься інакше.
Відповідь: улюблені книги Не читала, але піду у неділю на аналогічну театральну виставу. Сподіваюсь, сподобається!:rolleyes:
Відповідь: улюблені книги А Ви впевнені, що то Андруховича ставлять? Цікаво, як втілити такий твір у сценічну постановку. Обов"язково розкажете про ваші враження, гаразд? Мені страшенно кортить почути (може, й сама тоді на виставу подамся).
Відповідь: улюблені книги Черешенько читав два рази Московіаду, з періодичністю 2 роки, після нього хочеться читати, щось живе, на кшталт Гоголя чи Швейка, Дюма нарешті... чому вам подобаються письменники без душі маю на увазі Золя та Андруховича? ЗІ Без сумнівів Андрухович Патріарх, мова його безперечно є свідотсвом переваги західно-українського культурного середовища над іншими регіонами...
Відповідь: улюблені книги Василю, письменників без душі не буває! І навіть якщо вони її втратили, то віддали всю творам. Отак-то ! А чому вони мені подобаються, а комусь - ні, це річ суб"єктивна. От просто внутрішні налаштування у нас схожі, або бачення, або прагнення у певний момент, і вони, зіткнувшись у написанні-прочитанні твору перетинаються. Я не сказала, що всі твори Андруховича мені подобаються і я ціню його за "патріархальність" в сучасній українській літературі (а лише, що твір його мені до душі припав). Золю ж люблю усього. А крім того - Ремарка, Хемінгуея, Рота, Кундеру, Гессе, Шніцлера, Драйзера, Мирного, Загребельного і ... І всі вони надзвичайно душевні !
Відповідь: улюблені книги Отож, вибачте, що не зовсім по темі, але враженнями таки ділюсь, і найперше з них - шалено сподобалось!!! У головних ролях - дует Остапа Ступки і Олексія Вертинського, і це, звичайно, щось!!! Уся вистава - ну чисто в стилі Андруховича: багата українська мова, достатньо гумору, щирий, хоч іноді дещо смішний патріотизм, схований підтекст у діалогах і трохи еротичних танців)) Цікаві декорації, усе дуже живо, особливо незвично було, коли третя дія розпочалась з того, що Вертинський зайшов з дверей для глядачів, а Ступка пройшовся по всьому залу до сцени. Тож враження якнайкращі, і бачити це потрібно на власні очі Тепер обов*язково хочу прочитати і книгу)
Відповідь: улюблені книги тю постановка погана хоча остап ступка дуже схожий на андруховича і така ж абаяшечка але вистава якась ніяка смурна і брудна а в дядка андруховича то всьо якось так смаааачно і ше вертінський кльовий того що він просто афігенский актор але на нього варто дивитись в дяді вані-аааааа!!! і респект ступка молодший кайфовий в "увертюрі до побачення" чесно-чесно!!!!!!!!!!