"Знову й знову запевняю вас,що хто слухає Моє слово і вірить у Того,хто послав Мене,має вічне життя і на суд не приходить,але перейшов від смерти до життя." "І в нікому іншому немає спасіння,по під небом немає іншого імені,даного людям,яким належить нам спастися!"
66 Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на Твої веління. 71 Добре мені, що був упокорений, щоб установ Твоїх навчитись. (Пс 119:66,71)
Приповідки17:22 Веселе серце - ліки добрі; а дух прибитий висушує й кості. Приповідки31:30 Краса - річ оманлива, врода - марна; жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!
7 Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов. 8 Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває! 9 Будьте гостинні один до одного - без нарікання. 10 Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. 11 Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь. (1-е послання ап. Петра. 4:7-11)
13. Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. 14. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. 15. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. 16. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. (Від Матвія 5:13-16)
26. Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. (Екклезіяст 2:26)
7. Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато! 8. Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь. 9. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки. 10. Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, 11. так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! (Ісая 55:7-11)
1 Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя, 2 то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. 3 Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; 4 майте на увазі користь не власну, а радше інших. 5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. 6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, 7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, 8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної. 9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я, 10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця. (до Филип'ян 2:1-11)
1. Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. 2. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо. 3. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи. 4 Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5. не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; 6. не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7. все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. 8. Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. 9. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. 10. Коли настане досконале, недосконале зникне. 11. Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. 12. Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний. 13. Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов. (1 до Корінтян.13:1-13)
Люди не можуть звільнити себе від хвороб, але Бог Єгова може. І він обіцяв, що у своєму новому світі «не скаже мешканець «Я хворий!». Навпаки, «тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу» (Ісаї 33:24; 35:5,6). Так, Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося» (Об’явлення 21:4).
Рм.13:8 Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9 Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.» 10 Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, - виконання закону.
Читаю і думаю, що то за така цитата про монахів з Рим.13.14? Насправді там просто написано: Рим.13:14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!
В силу певних,вельми і вельми печальних обставин,я зараз перебуваю саме в цьому тілі. І змушений,до певного часу з цим миритись. Зі скрежетом зубовним... Та маю надію,в скорійшім часі
То виходить і ближнього свого, як самого себе ... Проїхали. 1 Кор16: 14 Нехай усе у вас діється в любові.