Матвiя 20 : 1 Царство Небесне подібне до господаря, що рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник. 2 Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до виноградника. 3 Годині о дев'ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, що стояли без діла. 4 Хазяїн сказав їм: «Ви також ідіть працювати до мого виноградника, і платня буде по справедливості». 5 І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому - десь опівдні, а потім о третій годині дня, - і робив так само. 6 О п'ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: «Чому ви стоїте тут цілий день без діла?» 7 Вони йому відповіли: «Бо ніхто нас не найняв». Він їм каже: «Ви також ідіть працювати до мого виноградника». 8 Ввечері господар мовив до свого управителя: «Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших». 9 Отже, всі найняті о п'ятій прийшли і одержали по динару. 10 Коли ж перші підійшли, то гадали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний. 11 Одержавши платню, вони почали нарікати, кажучи: «Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. 12 Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку». 13 І відповів одному з них власник виноградника: «Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар? 14 Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі. 15 Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?»
Подумалось....про себе... Не нарікаю я на Бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю Свій переліг — убогу ниву...
Рим.13: 8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. 10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
Еккл 1.9-10: Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем. Бывает нечто, о чем говорят: «смотри, вот это новое»; но это было уже в веках, бывших прежде нас
колись, коли я тільки почала читати Біблію то міцно схопилася ось за ці вірші 5 ... Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе! 6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені? (Євр.13:5,6) тому що у мені був постійний страх перед людьми... але - 18 Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові. (1Iван.4:18) 7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму. (2Тим.1:7) 4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, 5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, 7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! 8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. (1Кор.13:4-8) зараз найкращим місцем із Біблії, що мене підбадьорює у будь-якій ситуації є 28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. (Рим.8:28) є ще сотні малих та великих відривків які мені подобаються по особливому...
Пс.37:4 Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця. 7 Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть. 8 Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха.
Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш! Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання. І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!… Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!… (Еккл 1:15-18)
Якщо не важко, розкажіть чим ці місця є для вас улюбленими, в яких випадках допомагають, підтримують і т.п.... Для мене, наприклад, місце, що навела Coffe13, сильне тим, що допомагає розставляти правильні пріоритети у житті. Іноді я якимись матеріальними речами так захоплююсь, починаю їх так хотіти, а їх нема і нема, приходить якийсь неспокій, напруженість... Тоді згадую 37-мий Псалом, де Бог просить, щоб Ним втішатися, його прагнути найбільше і що він обіцяє сповнити бажання мого серця. І направду, після того такий мир приходить, такий спокій наповнює середину і, що цікаво, ті матеріальні речі, котрих так бажав і приходять з часом, але уже у спокої серця. Він вірний Своєму Слову! Ще одне з моїх улюблених місць на цю тему, котре доповнює і розвиває думку, закладену в Пс.37:4.: Фил.4:6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
А я про це згадую, коли самолюбство підганяє мене ще щось вивчити, навчитись, здобути, самій собі і іншим доказати - для того, щоб оглянутись і згадати, що все найпотрібніше - це в мене вже є, навколо мене, це мої діти і близькі, їхнє здоров’я. Зараз це дуже актуально, на фоні побудови кар’єри.
вірш бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують! (Псалми 36:9) Цей вірш дуже підбадьорує та дає надію на часи, коли Бог покінчить зі всіляким злом, яке принесло володарювання способу правління, нав'язаного людям Сатаною. Нарешті колись настануть часи, коли праведні можуть жити без сусідства поганих людей. Бог має намір усунути всі наслідки гріха. Біблія говорить про часи, коли "Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!" (Об'явлення 21:4)
Мені колись цей вірш відкрив очі на те, що Бог хоче щоби люди розвивали до нього довіру, в першу чергу не задіючи емоції, будь-яку непровірену інформацію, но тільки те, що має підставу для довіри Богу. Сама краща підстава для віруючих, християн - це тільки слово Бона, Біблія.
Посл.Якова1:5 Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, - і вона йому дається. 6. Тільки ж хай просить з вірою, без жадного ввагання; бо хто ввагається,той подібний до морської хвилі,що її здіймає і коливає на всі боки вітер. 7.Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; - 8.людина з подвійною душею,непостійна у своїх дорогах.
Дуже цікавий вірш Вірш, в якому Ісус говорить про свого Бога: " І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте." (Від Івана 7:28) Як бачимо з цього вірша, проблеми із знанням про Бога вже були в часи Ісуса. Як в наші часи, так і в тодішні, люди не признавали Єгову своїм Богом, але, Ісус старався виправити мислення тих людей, кажучи, що він прийшов не з власної волі, а з волі того, хто послав був його. Модераторське: Як бачимо з цього оффтопу, у СЄ постійні проблеми з вибором місця для Свідчення. Модератори мають кадилом ромахувати, щоб нагадати керунок? У нас достатньо місця, щоб не перешкоджати... ---------- Додано в 01:08 ---------- Попередній допис був написаний в 00:43 ---------- Не можу стриматись, але згадалися слова Павла, який свідчив в Афінах про свого Бога, "що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все." (Дії Апостолів 17:24,25) Далі Павло підкреслив, що не потрібно думати нібито Творець землі та людей подібний "до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки." (Дії Апостолів 17:29) Ці слова були звернуті до людей, які поклонялися богині-матері Артеміді. Цікаво, але рештки храму, який був присвячений цій богині збереглися до сьогоднішнього дня, судячи по всьому, поклоніння також.
Звичайно, у кожного свої вподобання, але так виходить, що Свідкам Єгови чомусь завжди подобаються вірші, в яких ідеться про те, як Бог буде нищити когось. Звідки це бажання бачити обов'язково знищеним "свого ворога"? А тепер по темі: "От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними, і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло. І сказав той, хто сидить на престолі: «От, нове творю все»" (Од.21:3-5) Кожного разу, коли читаю цей вірш, серце автоматично промовляє "Мараната". Дуже важко дивитися на всі ті болі й страждання, які переживають люди. Там когось убили, там згвалтували, там мама продала дитину за горілку... Прийди вже, Господи! І прости нам усім, бо ми справді часто не розуміємо, що робимо...