Український Донецьк

Не дамо згасити свічу пам'яті!​

Крізь страх репресій і замовчування тоталітарним режимом, крізь байдужість і небажання бачити істину вільним світом українці пронесли правду про Голодомор.
Незалежна українська держава назвала Голодомор геноцидом українського народу, добилася його міжнародного визнання.
Українці не лише зберегли пам'ять про мільйони невинних жертв, не дали приховати злочини їхніх катів, але й застерегли світ перед можливістю повторення цього жаху.
Сьогодні ми маємо захистити ці здобутки, не допустити реабілітації сталінізму та його злочинів. Українці в Україні та 25 країнах світу об'єднують зусилля на захист правди про наше минуле.
Остаточне і безповоротне засудження злочинів тоталітарного режиму в Україні, і найбільшого з них – геноциду 1932-1933 років, – запорука нашого незалежного демократичного майбутнього.
Не дамо згасити свічу пам'яті!
***
В Україні та 20 інших державах стартує кампанія "Не дамо згасити свічу пам'яті", присвячена Голодомору 1932-1933 років.

Мета кампанії – вшанування пам'яті мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років, недопущення замовчування справжніх причин, наслідків та організаторів геноциду.

19 червня у Києві пройде молитва за невинно вбитих, після якої Cвічки Пам'яті поїдуть у міста України та по всьому світу. У кожній країні, яка підтримала кампанію, – а це Велика Британія, Австралія, США, Іспанія, Канада, Аргентина, Бразилія, Греція, Росія та інші – участь у молитві візьмуть представники різних релігій та конфесій, політики, представники влади та української діаспори. Свічка моління також побуває у резиденціях Європарламенту та Організації Об'єднаних Націй.

Організатори:
Світовий конгрес українців
Український інститут національної пам'яті

Кампанію підтримали:
Міжнародний благодійний фонд "Україна 3000"
Київська міська організація Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. В. Стуса
Центр національного відродження ім. С. Бандери
Всеукраїнський фонд "Соборність"
Всеукраїнська асоціація дослідників голодоморів в Україні
ВМГО "Національний Альянс"
Молодіжний націоналістичний конгрес
ГО "Люстрація"
Спілка української молоді в Україні
Фундація регіональних ініціатив
Центр досліджень визвольного руху
Рух добровольців "Простір свободи"
ВГО Альянс "Майдан"

Підтримай акцію та розповсюдь інформацію про її проведення.

19 червня о 12 годині
Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні (вул. Мазепи, 15а)
Прийди і помолись
Не дамо згасити свічу пам'яті!

 

Шановний Верховний отамане, шановні отамани і свідомі українці.​

Для того, щоб почати розмову про деяких наших депутатів Верховної Ради, які з «великою любов’ю», в лапках, ставляться до Українського козацтва і козацького руху, мусимо звернутися до недалекої історії – дня проголошення незалежної держави Україна. На хвилі національного піднесення кращі представники нашої країни почали відроджувати Українське козацтво, як символ незнищенності нашої нації, як символ сили, яка буде стояти на сторожі нашої державності, як символ духу, що не вмирає і живе у кожному із нас. На початках, коли українські козаки з більшості областей приїжджали в столицю України й збиралися в коло було радісно спостерігати, що нарешті в нас прокинувся генетичний код громадянина, козака, який готовий положити на вівтар своєї незалежної держави часточку свого серця і нічого не взяти натомість.
Хочу висловитися з приводу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України, щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки», внесеного народними депутатами України Грицаком В.М., Бевзом В.Л., Зарубінським О.О., Петруком М.М., Бобильовим О.Ф. та підписаного Головою Верховної Ради Литвином В.М. У цьому проекті йдеться про заборону одностроїв Українського козацтва і мотивується це тим, що Українське козацтво використовує військові погони, шеврони та звання, а також, що українські козаки приймають участь у різноманітних злочинних діях: пограбуваннях банків, періодичних рейдерських захопленнях, тощо. Власне, українських козаків порівнюють з бандитами, злодіями та іншими злочинними елементами. Це є неприпустимо! Цей проект є великою наругою над Українським козацтвом. Цей проект – велика образа не тільки для українських козаків, а й для Гетьмана України.
Однострої Українського козацтва не мають нічого спільного з одностроями Збройних Сил України та інших військових формувань, служб МВС, МЗСУ, органів виконавчої та судової влади, і різних охоронних служб. Українське козацтво має свій український однострій, побудований на основі історичних матеріалів з урахуванням спадкоємності національних і державних символів і вимог сучасності. В українських козацьких одностроях не використано ні одного елементу одягу всіх військових служб України, а також інших держав світу, бо прекрасно розуміємо – такого не можна робити, - це означає порушення чинного законодавства інших держав світу і велику неповагу до своєї держави. Натомість про одяг наших військових та інших служб того не можна сказати, за винятком малого державного герба – тризуба.
В Українському козацтві майже 80% військових, науковців, фахівців багатьох сфер діяльності – це велика, потужна сила, яка готова підставити своє потужне плече і великий досвід на благо своєї держави. Козаки не уявляють свого життя без одностроїв.
Витяг із Статуту:
1.1. Українське козацтво – міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України та української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.
1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.
(далі буде)

 

Розпустили Львівський Мреу. А як жи ж не звільняти всіх підряд? Словечки Прегіонів...

 

По простому нельзя? Как атаман спрашиваю?

 

Високоповажний пане Президенте (В.Ющенко – Л.О), Гетьмане України!
Шановний Верховний отамане, шановні отамани і свідомі українці.

(Продовження звенення)
Керуючись Статутом Українського козацтва, я, Михайло Бедрило, фахівець з 52-річним стажем моделювання одягу, із однодумцями, свідомими українцями, модельєром з вищою освітою Валентиною Якименко та дизайнером Діною Якименко, теж з вищою освітою, написали книгу «Військові козацькі однострої України», в якій простежується історія формування українського військового одягу з IХ століття по сьогоднішній день і подаються зразки сучасних одностроїв, створених для Українського козацтва на основі об’ємних історичних матеріалів. Під час цієї роботи ознайомились також із військовим одягом сорока армій світу, щоб в такий спосіб ні в якому разі не переступити межі моралі і не використати елементи військового одягу інших держав. Ми маємо свою історію, традиції і сучасні потреби.
Для того, щоб українські козаки носили однострої за єдиним взірцем і в перспективі можна було б виготовляти цей одяг великими партіями, ми отримали чотири патенти на промисловий зразок українських козацьких одностроїв: № 12125, № 12126, № 12127, № 12915. Останній патент зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 16 жовтня 2006 р. Також випущено каталог українських козацьких одностроїв, примірники якого розповсюджено в українських козацьких товариствах та в українській діаспорі.
В українські козацькі однострої закладено стратегію на майбутнє: одягнути з часом українське військо в українські однострої, бо якщо поглянемо на наших військовиків, то побачимо, що в українському військовому одязі є багато елементів з військових одностроїв інших держав. Так, приміром, якщо поставити в одну шеренгу без державного прапора матросів України і Росії, то буде дуже тяжко розрізнити де хто. Безкозирки та сорочки з відлеглим коміром належать тільки Росії і більш нікому. Парадні золоті погони, широкі й довгі, на парадних мундирах генералів Збройних Сил України – це погони царської Росії. Погони з одним, двома просвітами в МВС, МЧС – російські; погони прокуратури, широкі й довгі, - теж російські. Коміри генералів МВС, вишиті канительною косою, – російські (див. ст. 98.99100.101. Министерство обороны СССР. правила ношения военной формы одежды).
Сумнівно думати про те, що між Росією та Україною юридично оформлено запозичення, але ж тоді тяжко зрозуміти кого і яку державу представляють наші українські матроси і високодостойні генерали. Прикро.
Наш народ має свою героїчну історію, ми є спадкоємцями українського козацтва, українських військовиків, які багато століть відстоювали і захищали свою землю і свій народ від непрошених гостей. Наші пращури, сини і дочки, діти і батьки великої нації стояли до останнього в українських цивільних і військових одностроях разом, і вмирали за свою землю, свій народ, свою державу Україну.
Деякі особистості вважають, що незалежність нашої держави впала з неба і не хочуть змиритися з історичними фактами, які свідчать про те, що за неї заплачено дуже високу ціну, і ми, українські козаки, нікому не дозволимо не тільки заборонити, але й відірвати ниточку від українських одностроїв.
Українські козацькі і військові однострої – це святе, це наша історія, наші традиції, наша культура, це те, що лишаємо у спадок нашим нащадкам. І нам, українським козакам, патріотам, свідомим громадянам, не байдуже, що наші силові структури на 80% одягнуті в чужі однострої. Це виглядає дуже небезпечно.
У каталозі українських козацьких одностроїв засвідчено історичні традиції, культуру, інтелект, могутність, освіченість, відданість, гордість, любов і шану до своєї держави.
Український герб-тризуб поставлено на достойне місце в одязі. Він споконвіку був у наших пращурів символом трійці і триєдиності всесвіту, був грізним і немилосердним для всього недоброго і ворожого та добрим і чарівним для тих, хто був під його охороною.
Козацькі головні убори також мають історичну основу. Так, у головних уборах: мазепинці, кашкеті та пілотці козаків і берегинь, академках школярів та студентства зосереджено елементи гетьманського головного убору, карпатського старовинного хутряного головного убору. Треба розуміти, що елементи у самій формі головного убору повторюються і стилізуються, не порушуючи основний принцип: два гострих кути на чільному боці головного убору спрямовані вгору, тобто в космос, і наповнюються позитивною енергією.
(далі буде)

 

Високоповажний пане Президенте (В.Ющенко – Л.О), Гетьмане України!
Шановний Верховний отамане, шановні отамани і свідомі українці.
(закінчення звернення)​

В оздобленні козацьких одностроїв використано національну і християнську символіку, а також нанесено на вишивку рукавів і козирка головного убору часточки пластинчатої броні вершників Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Так, калина, як символ України, дубове листя, як символ сили й могутності, знайшли своє відображення у вишивці окремих елементів козацьких одностроїв. Орнамент на погонах усіх чотирьох рангів різний за формою. Наприклад, на погонах вищих козацьких рангів відображено складну дорогу до висот знань, досвідченості й мудрості, а рівнокінцеві хрести символізують приналежність до християнства і дотримання християнської моралі. Хрест – це знак перемоги життя над смертю, восьмикутна зірка – це подвійний хрест, зірка Матері, зірка любові й добра.
Керуючись прийнятим світовим правилом, зовнішній вигляд одностроїв відповідає інтелекту нації. Погони, на яких нанесено державні символи і знаки розрізнення, - це штандарт держави. Особи, яким надано право носити однострої, представляють не себе, а державу. Так будемо достойні своєї держави, гідно і гордо представляючи її своїм зовнішнім виглядом.
А от наші чиновники, які «люблять» вільну незалежну державу Україну в лапках, побачивши в Українському козацтві велику потужну силу, яка зможе примусити жити і працювати за християнською мораллю, і дотримуватись правил чинного законодавства лихварів, злодіїв, казнокрадів, оперативно продумали і прийняли ніби демократичний закон, суть якого полягає в тому, що три особи можуть зареєструвати на теренах України громадську козацьку організацію. Дореєструвались до того, що майже на кожній вулиці маємо таке товариство з мудрим і наймудрішим керівником, і одяг у тих товариств невідомо який, і чий, і якої держави. Прикро дивитись на це.
Наші чиновники нібито хотіли створити демократичні умови у козацькому русі, а насправді засіяли його камінням розбрату та чвар, подрібнили й поділили. Тепер неможливо встановити кількість таких товариств, але видається нагода використати їх у не благодійних справах. Чиновники задоволені, ще й гроші дають, мовляв, бавтеся у козаків-розбійників та не заважайте творити антинародні, антидержавні справи. Думаю, що у таких товариствах відсутня висока мораль, національна гордість і шана до свого народу і держави.
Вважаю, що Українське козацтво має бути одне і не потрібно більш ніяких інших козаків чи козачків. В українській діаспорі можливі козацькі товариства, згуртовані із свідомих українців, але побудова і діяльність таких товариств повинна відповідати Статуту Українського козацтва.
Українське козацтво повинно мати право разом з МВС патрулювати в містах і селах дотримання правопорядку, а в містах, де дислокуються військові частини, - патрулювати разом з військовими. В такий спосіб три особи різних відомств не зможуть чинити не правові дії.
Українські козаки повинні мати можливість працювати або нести службу на кордоні, на митниці, в учбових закладах, на військових кафедрах вузів, у загальноосвітніх школах.
Основне завдання українських козаків навчати, виховувати молоду, нову генерацію в усіх сферах діяльності людини. До такої праці потрібно залучати високоосвічених, інтелігентних, відданих, морально стійких козаків. Такі особистості своїм зовнішнім виглядом, дисципліною, відповідальністю будуть гарним прикладом для молодого покоління. Це повинна бути українська еліта. Таку еліту потрібно виховувати і навчати. Цю думку висловлюють багато свідомих громадян України і я теж приєднуюсь до цієї пропозиції.
Для того, щоб втілити цей задум в життя необхідно створити в столиці України Вільний козацький університет, а в усіх областях – його філії, на кшталт мюнхенського Українського вільного університету в Німеччині. Необхідно залучити до цієї праці українських свідомих науковців, яким потрібна Українська незалежна держава, створити відповідну програму без сусіднього втручання, в програму включити історію, релігію, журналістику, політологію, військову справу. Таку велику працю майже неможливо провести в наших вузах, тому що у більшість із них закладена комуністична генетика, позбутися якої не так просто.
Людина приходить у цей світ з відкритою чистою душею. Ми будуємо нашу державу Україну. В історії нашого народу є багато справжніх героїв, гідних наслідування, гідних бути взірцями для нашого підростаючого покоління. Саме на них будемо виховувати молодих людей, майбутнє нашої держави, а Українське козацтво повинно посприяти тому. Але для того, щоб Українське козацтво відігравало важливу роль у розбудові нашої держави, перш за все потрібно прийняти закон про козацтво. До досконалого опрацювання цього закону необхідно залучити українських козаків з фаховою освітою: істориків, юристів, військових, науковців.
З великою повагою до свідомих українців, українських козаків і Збройних Сил України –
радник Верховного отамана з питань одностроїв і геральдики,
генерал-осавул – М. М. Бедрило.

 

Можна.
Є конкретний (і короткий!) законопроект, є Порівняльна таблиця 02.06.2009 і решта відповідних доків

Останній стан проходження: Очікує розгляду...

А у "зверненні" на три дописи є декілька ключових моментів. Наприклад:

Доречі...
А яким місцем це все стосується теми "Український Донецьк"?

 

Нагадаю, що після Люблінської унії 1569 року, коли білоруси створили з поляками союзну державу - Республіку (по-польськи - Річ Посполита), ВКЛ зберігало своєю державною мовою русинську, а Польща ввела державною латинську мову. Але це зовсім не говорить про те, що народна мова поляків - це латинська мова, а поляки – це латиняни. Точно так і російська мова не була тоді народною в Московії-Росії - поки російські села її не вивчили.

Ось ще приклад: сьогодні (і здавна) в селах Смоленської, Курської і Брянської областей (що входили колись до складу ВКЛ) розмовляють зовсім не російською, а білоруською мовою. Літературною російською там не говорять, як і ніхто не «окає» - відображаючи фінський акцент, як в Рязанській або в Московській областях, а говорять абсолютно тією мовою, якою говорять селяни Вітебської або Мінської областей. Будь-який лінгвіст повинен робити один висновок: у цих російських областях живе білоруське населення, бо говорить білоруською мовою. Але це населення відносять етнічно чомусь до «окаючих» східних сусідів, які за часів Лудольфа там знали тільки 41 слов'янське слово. (Це стосується й українських етнічних територій сучасної Росії)*.

І.С.Улуханов пише, що кажучи про існування у московитів двох мов - слов'янської (церковної болгарської) і своєї московитської, В. Лудольф повідомляв в «Граматиці мови московитів»: «Чим більш ученим хто-небудь хоче здаватися, тим більше домішує він слов'янських виразів до своєї мови або в своїх писаннях, хоча деякі і сміються над тими, хто зловживає слов'янською мовою в звичайній мові».

Дивно! Що ж це за така «слов'янська мова» Москви, над якою сміються за вживання слов'янських слів замість своїх слів фінських і тюркських? Цього «двуязичія» не існувало ніде у слов'ян, окрім як в одній Московії. До речі, Статути ВКЛ були написані на найчистішій слов'янській мові - державній у Великому Князівстві Литовському і Руському, суто слов'янській державі, де литвинами були слов'яни - нинішні білоруси.

Ця проблема «двомовності» через відсутність в Росії народної слов'янської основи переслідувала завжди і творців літературної російської мови - як взагалі головна проблема російської мови. Вона пройшла «стадії розвитку терміну», називаючись спочатку московитською, потім російською при Ломоносові - до 1795 р., потім при окупації Росією в 1794 році (закріпленою формально в 1795) Білорусі та Західної і Центральної України довелося його міняти на «велікорусскоє нарєчіє русского язика». Саме так російська мова фігурувала в 1840-х у назві словника Даля («Толковый словарь великорусского наречия русского языка», де під самою руською мовою узагальнено розумілась білоруська, українська і російська), але сьогодні всі російські лінгвісти ненауково спотворили назву словника Даля до «Толковый словарь живого русского языка», хоча словника з такою назвою він ніколи не писав.)

У 1778 році в Москві була видана брошура письменника і лінгвіста Федора Григоровича Каріна «Письмо о преобразителях российского языка». Він писав: «Жахлива різниця між нашою мовою (усюди в роботі він називає її «московським нарєчієм») і слов'янською часто присікає у нас способи висловлюватися нею з тією вольностією, яка одна оживляє красномовство і яка отримується не іншим чим, як щоденною розмовою. ...Як майстерний садівник молодим прививком оновлює старе дерево, очищаючи засохлі на нім лози і тернії, при корені його, так великі письменники, поступили в перетворенні нашої мови, яка сама по собі була бідна, а підроблена до слов'янської зробилася ще потворнішою».

«Бідна» і «потворна» - це, звичайно, розходиться з майбутньою її оцінкою як «великої і могутньої». Виправданням тут служить факт, що Пушкін поки не народився для молодої зеленої мови, створеної тільки що експериментами Ломоносова.


АЛФАВІТ

Загальна помилка: у Росії всі вважають, що пишуть «кирилицею», хоча нею ніхто в Росії не пише. Там пишуть абсолютно іншим алфавітом, вельми мало пов'язаним з кирилицею - це введений Петром I «цивільний алфавіт». Він кирилицею не є, оскільки Кирилом і Мефодієм не створювався.

Це імперський російський алфавіт, який Росія в царський і радянський період прагнула розповсюдити у всіх сусідів, навіть тюрок і фіннів. Старається це робити і сьогодні: не так давно Дума заборонила Карелії і Татарстану повернутися до латиниці, називаючи це «сепаратистськими підступами», хоча саме латиниця вдаліше відображає мовні реалії мов фіннів і татар. Взагалі ж це виглядає повним абсурдом: виходить, що Кирило і Мефодій створювали писемність зовсім не болгарам і чехам для можливості їм читати візантійські біблії, а для татар, що сповідають іслам. Але навіщо мусульманам православний алфавіт?

Коли хунта більшовиків захопила владу в Росії, то її комісари здійснили реформу мови великороса. По-перше, його перейменували в просто «русский»- щоб вичленувати «великодержавне імперське» «веліко-», одночасно змінюючи національність великоросів на рускіх. Що безграмотно, бо немає в російській мові такого, щоб назва національності раптом була прикметником, а не іменником (але що ви хочете від авторів нововведення Троцького і Свердлова, євреїв, що мало розбиралися в нюансах російської мови). І це одночасно невірно науково і політично, оскільки раніше єдиний (хай і штучно) в царській Росії рускій народ Білорусі, України і Росії тепер зводився тільки до народу одного РРФСР, а Білорусь і Україна тепер уже не вважалися Руссю і рускіми, бо рускіми тепер стали великороси - тільки частина руского народу, що існував при царизмі.

По-друге, Троцький і Свердлов провели глибоку реформу мови великороса, створивши «новий цивільний алфавіт».

А по-третє, Троцький наполягав на переході мови великороса на латиницю - «в цілях світової революції», і якби його точка зору перемогла, то алфавітом РРФСР і потім СРСР стала б латиниця. А в 1991 році Єльцин урочисто повертав би Росію на свою кирилицю. Ідея Троцького була тому не прийнята, що російська література створювалася саме на кирилиці, а Пушкін на латиниці не писав.

 

У ви хоч в одному селі на Сході України були,і багато там російськомовних?
Це вам так хочеться,а насправді більшість члени націонал-патріотичних організацій-корені донеччанині.Ну то і не дивно бо Донеччина не Крим, більшість населення тут українці.А те що в Донецьку тільки вихідці з Галичини коломутять воду-це міф російської агітки,як те що "Донбасс- исконно русский регион"

 

ОГНЕВОЙ Светланы Михайловны



Псориаз - заболевание сложное.
Врач С. М. Огнева сама с 7 лет болела псориазом. Она окончила мединститут и всю жизнь посвятила лечению этой болезни. Об этом она пишет в своих книгах, в частности "Как лечить без лекарств" из серии "Я вам помогу".
Вот что говорит С. М. Огнева: "Я, врач-дерматолог, болела псориазом с 7 лет. Люди избегали меня. Но я победила этот недуг. А сейчас я счастлива - я вылечила себя и сотни тысяч пациентов. Моя авторская методика состоит в том, что я добираюсь до причин, вызвавших высыпания. Лечу только травами, используя корни растений Алтая, румынских Карпат.

Як що це Ви то я знімаю перед вами шапку,як що ні то тоже зніму як що ви дотримаетесь цього ніку.
Вибирайте ніки собі підстать.
Будте обережними можна невитримати задерту планку.

 

Так це правда що Донеччина більше за все віддає в бюджет країни,але не вся Донецьк більше всіх забирає.Більшість шахт сидить на державної дотації та збиткові.А крадуть починаючи від директора до вугільних генералів. Біда не в тому що ми годуємо інші регіони, тому що нас паразитують наші місцеві донецькі князьки.Ну став " парень донецкий" президентом України,і що коли Донеччина зажила краще? Вони закрепостили тут усіх,а зараз теж само зроблять по всій Україні.

 

Я не ховаюся за ніками. Моє прізвище Огнєва, але не С.М.

Висоту планки можна міряти різними еталонами.

Мені не потрбні оцінювачі. Живу і творю не заради популярності.

 

Вибачте мене як що чим образив,просто мені сподобалось саме прізвисько,дуже красиве.А про планку...Так це тесаме що щука в озері..
Так що вибачте.

 

Собственно говоря смотрю на эту тему и плачу (не обижайтесь, что на русском, собственно говря из Донецка я). Был я в Львовое 2000 году - город красивый - люди не очень, наверно на вокзале проще было кофе заказать на польском, на русском получилось 10 минут и забрали в милицию проверять паспорт. Но я веду не к этому. У вас национализм на высоте, надел вышиванку, крикнул героям слава и все - настоящий патриот, токо кто из этих патриотов в современной Украинской армии отслужил - процентов 20, зато патриот. Я к вам приезжаю - москаль, токо то что мне 33 года и я инвалид войны Украины, той самой в которой и вы живете, так бьют не по паспорту а по морде. Для Вас я москаль и бандит из Донбасса ( для большинства обывателей) и это печально.

 

Не правда. Скільки були, ні одного разу не було непорозумінь через російську. Взагалі ніяких непорозумінь не було.

Коли ви зрозумієте, що ті патріоти, про яких ви так несхвально пишете, виступають за те, щоби влада не робила із молодих хлопців інвалідів, то теж станете таким патріотом.

 

Я служил - а так что стал инвалидом, просто сложилось, я не жалею ни о чем, просто смотреть на псевдо патриотов смешно. Отьбить нос у памятьника Крупсой или в Киеве памятник Ленину краской зарисовать, да - высшее проявление патриотизма.

---------- Додано в 20:35 ---------- Попередній допис був написаний в 20:31 ----------

СССР воспитывал патриотов своей страны до фанатизма - и я так был воспитан, после развала я все это отдал Украине, чеж получается так что на востоке мы второй сорт?

---------- Додано в 20:42 ---------- Попередній допис був написаний в 20:35 ----------

Мой дед, царство ему небесное, отвоевал войну за красную армию. Призывали его с Хабаровского края, хотя сам он Украинец. В 1800 какмто году на Волыне был мятеж против царя и их сослали в сибирь. Дед мой отвоевал войну за красную армию, закончил рядовым имея 3 красных звезды, после этого он поднял 8 своих детей, и слава богу он этого не видит.

---------- Додано в 20:44 ---------- Попередній допис був написаний в 20:42 ----------

Да кстати инвалидность я получил не дома, кому-то Родину надо было защищать а не патриотизм в вышиванках показвать.

 

Щиро співчуваю Вам відносно інвалідності, дай Боже Вам здоров'я.
Так розумію, що у Ваші 33 роки Ви могли брати участь у бойових діях або в Іраку, або в миротворчих місіях ООН? Сподіваюсь, навіть після можливого "ділення" Ви все ж змогли цим трохи покращити свій матеріальний добробут. Звичайно, участь наших підрозділів у "гарячих точках" впливає на міжнародний авторитет держави, самі військовослужбовці набувають бойового досвіду - це факт.
Але... поясність, що спільного це має із захистом Родины (України)? І чи є це підставою звинувачувати у відсутності патріотизму тих, хто з Вами там не був?

 

Якщо миліція тільки перевірила паспорт, то це не злочин. Якщо вони перевищили свої повноваження, то це Львівській міліції репутації не підвищує. Корупція та бардак в МВС, ВР , освіті та МОЗ найбільша у всіх регіонах україни. З цим потрібно боротись, а не звинувачувати простих смертних. Разом - ми сила. Як би східняки це зрозуміли - то влада би в нас служила народу, а не "працювала на себе, любимих"

 

Именно, страны СССР, а не Украины.

Нет. Просто СССР нас дольше "воспитывал". И убивал национальную самоидентификацию.