читайте губермана ---------- Додано в 14:43 ---------- Попередній допис був написаний в 13:51 ---------- Донбас ідьот к успєху Євро2012, то лі єщьо будєт: Донецкий таксист убил футбольного болельщика из Испании В результате слаженных оперативных действий уже через несколько часов тело 46-летнего мужчины с признаками насильственной смерти было обнаружено в г. Макеевке. ---------- Додано в 14:46 ---------- Попередній допис був написаний в 14:43 ---------- То вже звіздєц Власти города Перевальска Луганской области на три дня отдали территорию средней школы №1 попам Московского Патриархата. Церковники проводят официальное трёхдневное богослужение прямо у входа в здание школы, не взирая на 35-ю статью Конституции Украины и продолжающиеся занятия. Разрешения школьников и их родителей, понятное дело, никто не спросил. На территории школы № 1 в данный момент пребывает Почаевская икона Божией Матери. У центрального входа установлена сцена, территория школы превратилась в проходной двор. Нарушители Конституции без стеснения анонсируют свое мероприятие в интернете. призывая верующих приходить к школе на богослужение.
Ищите в Гугле: "Хроники Покращень. Покращення в лицах." Страна должна знать свои Покращення и их героев! Вы можете разместить любую имеющуюся у вас информацию как о судье или местном чиновнике, потребовавшем взятку и сделавшем локальное Покращення вашей жизни, так и о героях Покращення государственного уровня. Каждый из вас может сможет обнародовать данные о Преступнике и Преступлении! Создадим народный черный список Покращувателей! Страна должна знать, от кого надо очищаться!
Я їх пізніше побачив. Тому тут і задав це, риторичне питання... Скільки вже товчемо воду в ступі, а реального шляху вирішення українських проблем не озвучив ніхто...
— Дядь Степан, ихний кучер на меня в лорнет посмотрел. Чего это он, а? — Чего, чего… Зрение слабое. — Бедненький!
Вот оно как "Про парадокси української галицької ідентичності на Донбасі розповів Дмитро Білий, кубанський козак, письменник, доктор історичних наук, доцент кафедри українознавства Донецького юридичного інституту. Він стверджує, що приблизно чверть жителів Донбасу – галичани за походженням. - В 1945 році в Донецьку мешкало 100-150 тисяч осіб, а 1976 році – мільйон. Уявіть собі, звідки взялися решта 900 тисяч, крім природного приросту. По-перше, населення Донбасу – це, як правило, нащадки підконвойних, яких привозили туди працювати в шахти під конвоєм, або ті, які втікали туди не від хорошого життя. Пригадую розповідь своєї матері, яка керувала дитячим садочком при шахті й мала довірчі контакти з керівництвом. Так от, у 1940-х на Західній Україні влаштовували облави, під час гаївок, наприклад, хапали молодь і в вагонах везли на Донбас. Чимало цих молодих людей вчинило самогубство – здебільшого кидалися в шахту: не будемо працювати – і все. Але більшість працювала, звісно. Інше джерело міґрантів із Західної України – жертви депортацій з Лемківщини наслідок угод про обмін населенням з урядом Польської Народної Республіки. І третє – були й такі, що приїжджали на Донбас добровільно, з наміром заховатися від МГБ, загубитися серед населення. А ще – колишні бійці УПА, яким після звільнення з ув’язнення не дозволяли повертатися на батьківщину. Колись я брав участь в етнографічній експедиції, збирали вишиванки й інші експонати для одного сільського музею. І нам казали, що отам і там живуть западенці, вони ще вишивають, а ми – нє. Вони досі мешкають компактно, наприклад, – Октябрське, Козацьке Новоазовського району Донецької області – на 90% лемки, Званівка під Артемівськом. Зрештою, там майже в кожному селі існує квартал, де мешкають вихідці з Західної України. Їх просто привезли поїздом, висадили в степу – ось ваша нова батьківщина, облаштовуйтеся, як можете… І вони прижилися, намагаючись зберігати свої звичаї й традиції, як у Козацькому й Октябрському, де селяни греко-католики збудували церкви в лемківському стилі. Тобто по селах та галицька регіональна ідентичність збереглася краще. Натомість у містах галичани, як демонструє мій досвід 1990 року, стали неофітами, більше русскімі, ніж русскіє, совєтські й донецькі разом узяті, що при кожній нагоді демонстрували своє вірнопідданство." http://www.octpib.info/News.aspx?idNews=16388
Просто казочка людини яка живе в некомфортному для нього середовищі, і вину на це звалює на галичан, які виявляється спричинилися до русифікації Донбасу. Чверть від міграційного приросту Донбасу за 1945-1989 це ~ 1 млн осіб Українське населення Галичини у 1945-1989 це 4-4.5 млн осіб. Ще 0.5 млн депортованих у ПНР. Щоб непоміченою пройшла депортація 20% населення? Є села переселенців, їх одиниці. І їх якраз добре видно і на мовних, і на електоральних картах. У Нововоронцовському районі Херсонщини, їхній вплив був настільки значний, що зараз вся західна Херсонщина голосує на рівні Полтавщини.