Український Донецьк

Бред, во-первых те кто на мове могут поступать во Львовские ВУЗы. А остальная молодежь Донбасса спокойно поступает в Донбаские вузы

 

Раньше в ГБ стучали, Вы это называли подлостью. Как Вы называете этот поступок своей организации? Чем Вы лучше того же СССР? Та же борьба с инакомыслием, да и исполнители зачастую те же. Стукачество в крови - это уже диагноз, как себя не называйте сознательным членом КПСС, или свідомим бандерівцем.

---------- Додано в 00:37 ---------- Попередній допис був написаний в 00:34 ----------

зпаплюженої
Тут же кого не возьми у каждого предков только и делали что "паплюжили".
То москали, то ляхи - впору очередь занимать, кто последний? я за вами!

 

1. Стосовно мови: Так, не всі україномовні - патріоти, і не всі патріоти - україномовні. Тут нічого нового.
На Донеччині більшість володіє укр. мовою, але немає звички нею користуватися. Це стосується головним чином міст.
Від народження до 5-ти років я чула виключно українську. Тому й говорила українською. Але то було давно і далеко від Донецька.
За освітою я фізик, радіофізик. Моя наукова праця пов'язана була з дослідженням ел.-магнітного поля і розповсюдження радіохвиль у вільному просторі. Знайомство з працями Володимира Вернадського про взаємодію Космосу і Біосфери, радіоестезію (вплив випроміннювання на людину), про ноосферу розкрили очі на багато речей. Це привело мене і до народного мистецтва, і до віри, і до розуміння світогляду наших предків.
2. Стосовно 3%: ні, нас більше, але ми не наповерхні.

 

Невже фарсі?

Що за порівняння? -100! Хіба в донецьку нема наркоманів, а у Львові хірургів?...

---------- Додано в 03:25 ---------- Попередній допис був написаний в 03:21 ----------

Дійсно, "брєд". А чому люди, які говорять українською мовою, мають поступати до львівських вузів, а не донецьких? Тільки не подумайте, що я проти - зовсім ні, ласкаво просимо. Але елементарно менше матеріальних затрат йде на ту ж дорогу додому, якщо, скажімо, студент, родом із якогось села Донецької області, вчиться в Донецьку, аніж у тому ж Львові, хіба ні?

 

Я пол часа назад приехал от туда (езжу относительно часто), вот за неделю ни одного человека не встретил украиноязычного...

Спорить, конечно, не буду - Донбасс по-своему прекрасен и сейчас, но во что его превратили за последние 2 десятка лет?! Приступ национальных идей и культуры с языком замылила людям мозги, что человек должен в первую очередь жить в чистоте и порядке, а не быть свиньей - извините, конечно, но отчасти мне "прогулки" по всей Украине напоминают свинарник...

 

У Львові усі вулиці пуцують до Великодня. Така традиція - щоб було красиво. Це в крові і само собою зрозуміло. І до мови не має жодного відношення. Своїм дописом Ви лише смітите у цій вітці а не намагаєтеся тримати чистоту...

 

Я вобще-то о другом...в более широких рамках и сути...дальнейшая полемика, думаю, не будет уместна, т.к. мы говорим о разных вещах...

P.S. Остановки львовские нужно не забыть помыть на окраинах, да лавочки покрасить...и бабушкам на хлеб дать...а такое везде, по всей Украине, и даже хуже...

 

Тут залежність прямопропорційна, бо хто зрадив барвисту українську мову на користь брудного московського суржика з матами, той з легкістю викине сміття під ноги на вулиці і в кущі в лісі.

 

Ерунда!!! - че я еще могу сказать, а иначе не прокомментируешь...обсуждать этот пост, даже, нет желания...

Извиняюсь за нескромный вопрос - вы там не в раю живете случаем, а я часом, чего-то в жизни упустил?

 

Опана, оказывается Товтри замусырили москали, и куда же местные бандероцы смотрят

 

ну то ви, шановний, на Критий ринок ходите, там і справді можна різних людей зустріти. Але мова не про приїжджих, а про тих, хто живе тут постійно. Якось так уже повелося, що на українську здебільшого і переходять "для приколу" і сприймають її як прикол... Але ж не все в житті прикольне... є речі і серйозні. Справді, сам Донецьк не україномовний у класичному розумінні цього слова. Але про область мова окрема, особливо про населені пункти не тільки півночі (як тут писалося), а й заходу та півдня області.

поїхали: ставлення неоднозначне, все залежит від того, на яку людину натрапите. Якщо взяти якогось гопа, то за українську можна і получити, хоча все залежить від стилю поведінки, а нормальні люди, які є всюди, залишаються нормальними завжди. Особистий приклад свідчить про те, що люди доволі часто навіть намагаються переходити на українську у спілкуванні. Просто треба бути поміркованим у цьому питанні от і все... Я не спілкуюся українською з людьми, які а) цього не зрозуміють (мені і не треба, щоб вони щось розуміли), б) агресивно налаштовані. Кілька разів був поряд з найбільш розрекламованим донецьким українофобом Левченком, але в жодному випадку навіть не намагався звертатися до нього українською. Від того нікому легше не стане і нікого ні в чому не переконає.
У вузах, школах, садочках ситуація більш-менш нормальна, але більшість викладачів погано володіють мовою, до того ж є значна частина інтелігенції, яка просто "не вбачає доцільності" вивчення укрмови, їм так "прощє". Результати очевині: учні та батьки ставляться до будь-якого прояву українськості як до "агалтєлай украінізації агалтєлимі націаналістамі са Львова"...
Приклад: учора питає мене одна жіночка: що таке "буцигарня". Пояснюю... а вона у відповідь: "Сколька жила. такова слова нє слишала, ето навєрноє что-то аттуда, са Львова, с Западной"... і такий стиль мислення типовий... От його б змінити і все було б добре.
З документообігом усе також по-різному, ряд моїх знайомих бізнесменів ще років 5-7 перейшли на діловодство урмовою, так простіше.

я міг би дуже багато розповісти про життя українців Донеччини, але зараз я користуюся таким принципом: "якщо ти вважаєш, що цей світ створений для тебе, то рано чи пізно ти зіткнешся із людьми, які вважають, що цей світ створений для них".
Я просто живу, начаю і виховую дітей (своїх і частково чужих). Я не вважаю, що честь Бандери треба захищати, вона самодостатня і деколи сам процес захисту буде шкодити самій честі. Те ж стосується честі Стуса, і ніщо її так не заплямувало, як бажання декого скористатися цією честю заради задоволення власного Я...
Я бачив і знав багатьох "справжніх патріотів" Донеччини початку і середини 90-х, я бачив, як вони жеруться між собою і створюють видимість роботи, радіють кожній дрібничці, яку їм ніби-то вдалося досягнути. Наприклад, років 4 тому просто біля Південного автовокзалу відкрили магазин "ХОХЛУШКА" і зчинився галас, закипіла робота, назву змінили... але не змінили свідомості... Ці люди і зараз ведуть свою боротьбу десь у громадських організаціях, але більшість із них просто захоплюється процесом.
Вибачайте, якщо така моя позиція вас ображає, але українськість - це не тільки "відстоювання, збирання підписів, розклеювання агіток, приковування наручниками чи виходи із плакатами на вулцю"... хоча і це також, але така діяльність повинна складати меншу частину роботи, основна ж робота має бути спрямована на те, щоб ТАКИХ ДІЙ НЕ РОБИТИ Бо рано чи пізно можна закінчити своє життя або в глибокому маргінесі, або із поясом шахіда.

 

Нажаль не "єрунда". Зрадники народу, запраданці мови, криміналітет і забруднювачі природи мають однаковий психотип.

---------- Додано в 17:16 ---------- Попередній допис був написаний в 17:12 ----------

А що там з Товтрами? Востаннє, коли я там був, єдиним сміттям були нерозірвані бомби з москальських бомбардувальків (серйозно).

 

Саме таких принципів дотримуємося в своїй діяльності.

А питання були поставлені конкретній людині, а не всім.
Він не відповів.

Зверення до Європарламенту та Президента збирає вся Україна.
В Донецькій обл. - долучився до цього Союз українок.

---------- Додано в 18:38 ---------- Попередній допис був написаний в 18:34 ----------

Дякую. Ви відчули в чому проблема для україномовної молоді на Донбасі.

 

проблеми - в головах людей, а не в Донбасі
дехто не може жити без боротьби. Не мені вас вчити, але все ж напишу:
є 3 типи боротьби і всі вони проходять у різних площинах:
1) ненависть до всіх і вивищення власного Я на фоні ницості інших (по суті, це навіть не боротьба, а просто ненависть)
2) боротьба з іншими (яскравий приклад - окремі теми цого форуму, де люди сперечаються і кінця-краю цим суперечкам нема... фактично жодної цінної інформації з цих полемік не можна почерпнути, бо рано чи пізно все сходить на образи)
3) боротьба із самим собою (з недоліками в собі, духовний розвиток), яка нічого спільного не має із міжнаціональним, мовно-культурним, географічним чи навіть релігійним протистоянням.

Кожен може сам обрати, яка із цих форм боротьби буде наповнювати його життя

 

Сюди

 

SemperTiro, дякую за мудрі відповіді. Давно вже переконалась, що більшість проблем людей - в головах, а не "в клозетах". Донецьк це чи Львів, Запоріжжя чи Чернівці, Київ чи Севастополь.

Turkul, це в Донецьку приступ національних ідей та культури? гм... я щось пропустила? Стосовно другої частини вашого речення - відсилаємось вище, до нашої любої голови - вся справа в ній, а не в зовнішніх чинниках. Якщо у людини з головою все добре, вона буде тримати в порядку себе і своє господарство (у всіх змістах цього слова).



Максим Великий, посилання я надсилала,в приват. Але дякую за участь ;-)

 

Конечно, вы пропустили! Пока вы/мы здесь форумы всякой ерундой о мове, С.Бандере, национальности и т.д. забиваем, с посыла определенных господ, нажимая на кнопки клавиатуры, - страна плавно переходит в состояние "разваливающегося дома"...

 

Трындеть - не мешки ворочать! "Любі друзі" только одним способом горазды деньги добывать - стоять с протянутой рукой на задворках ЕС и плакаться о том, как их москали насиловали всю историю.

 

Да нормально все с головой...


Ветер Перемен

 

Turkul, зверніть увагу на назву теми - "Український Донбас". То ж мова йде про українців Донбасу. Їхні проблеми, їх вирішення, досягнення.
Тільки людина, яка не стоїть осторонь української громади на Донеччині, може дати достовірну оцінку тому, що відбувається в цій громаді.

"Приступи" - ознака хвороби. Бути українцем - закладено в генах українців. Здорових генах. Тому український народ - незнищенний.

Є конкретні питання. Є на них конкретні відповіді. Ви ж зміщуєте акценти.
Проте Ваша реакція є також відповіддю на питання: "Як на Донбасі живеться українцям?"

Дякую за ілюстрацію.