Где это я підтримувал? Считаю что в Донбассе он должен быть региональным. На прошлой недели присутствовал на тендере в горисполкоме, один из участников, киевлянин говорил на мове, все его прекрасно понимали, а чиновники с ним общались на мове так что указание что чиновники должны знать мову выполняется
а хто із чиновників мовою говорив, якщо не секрет? Лук"янченко? Левченко? Ровінський? Савінов? Ну Лактіонов, здається, володіє непогано, але він же освітянин... зрештою, не принципово Просто наскільки мені відомо, на рівні розмовної є серйозні проблеми. а розуміють усі.
ну, тоді обережніше із множиною зараз інша тема на рівні міста: як все-таки проштовхнути будівництво заводу зі спалювання сміття. З приводу нового автовокзалу навіть і не питали нікого, а тут раптом зацікавилися громадські організації і навіть мають нахабство протестувати... хоча, це вигідно місцевим, інвесторів уже "доять" по повній програмі
Доброго дня! Хотів би у вас спитати, бо сам не знаю, чи проводяться в Донецьку якісь читання української поезії чи прози, історії?
В областной библиотеке, например 27.0.5.11 Літ.-муз. композиція "Стус – у слові і серці" http://www.library.donetsk.ua/index.php?target=plan
Дякую! На жаль не зможу піти... хоча Стуса дуже люблю (відкрив його для себе нещодавно). Окрім 1 бібліотеки більше ніхто цим не займається?
Шановний, читання проводяться не тільки в обл. бібліотеці і не тільки бібліотекою. Якщо немає свого приміщення, то просимося до бібліотеки. Іноді бібліотека запрошує сама нас провести у них наші заходи. Щорічно проводяться читання, присвячені Олексі Тихому, Василеві Стусу, Аллі Горській. Ми - це громадські організації. Читайте газету "Донеччина".
Український прапор над Бахмутом Український прапор над БахмутомУ далекому 1917 році, 7 листопада, коли Центральна Рада своїм ІІІ Універсалом проголосила утворення Української Народної Республіки, жовто-сині національні прапори було піднято і над Бахмутською повітовою земською управою (нині – будинок Артемівського залізничного технікуму). У той час Бахмут мав стати центром „Половецької землі” – державного утворення УНР, до якого входили Старобільський, Слов’яносербський і Бахмутський повіти з населенням до 1 мільйона чоловік. 23 серпня 2011 року купка національно-свідомої молоді Артемівська відсвяткувала День прапора біля будинку, де 94 роки тому вперше було піднято національний прапор. Громадські організації та осередки демократичних партій міста надіслали голові міськради А.Реві листа з пропозицією встановити на цьому будинку пам'ятну дошку за зібрані ними кошти. Є сподівання, що 7 листопада дошка буде встановлена. Та чи місце поряд з нею дошкам пам'яті більшовицьких вождів Артему та Чубарю, що вже існують на фасаді залізничного технікуму? (Вибачте. Щось не получається подати фотки збільшеними)
Чув, що в Донецьку функціонує (і досить упішно розвивається) УГКЦ. Не знаю одна там церква чи кілька, знаю лише, що там правив (чи править) навіть мій знайомий священник, нажаль втратив з ним контакти. Десь чув чи читав, не пам"ятаю, що дану парафію підтримують навіть донецькі регіонали. Чи хтось може розповісти про справи церковні в регіоні, а саме про донецьких грекокатоликів?
5 листопада 1968 року спалив себе на знак протесту проти русифікації України та введення військ у Чехословаччину - Василь Макух. У Донецьку чотири року тому Віктор Тупілко створив музей на честь Василя Макуха та Олекси Гірника. Вчора, 5 листопада 2011 р. в музеї провели Віче-реквієм, присвячений В.Макуху. Напередодні я отримала лист багатолітнього політв'язня, відомого мовознавця Святослава Караванського, який ще 1969 року, перебуваючи у Володимирській тюрмі, відгукнувся на той вчинок Героя. Шляхами самвиддаву пішов його вірш. За моїм проханням Святослав Караванський прислав з Америки, де він зараз мешкає, свої "Роздуми... " РОЗДУМ ПЕРЕД САМОСПАЛЕННЯМ Жити й не знати, що край твій в неволі? Жити й пишатися рабством своїм? Бути байдужим до сліз та до болів? Стати незрячим, глухим та німим? Жити без гідної плати за працю? Жити й коритися волі нікчем? Жити в халупах і зводить палаци? Жити у шлюбі і бути вдівцем? Жити і скніти? Краще згоріти! Краще, ніж жити і гнити живцем! Жити і волі не мати на світі? Жити й боятися сонця, як кріт? Жити й знай думати: - Де б заробити? Як би напхати порожній живіт? Жити й платити за звірства любов*ю? Жити й з-під кия робить на врага? Жити й боятись промовити слово? Знати, що в хаті своїй ти - слуга? Жити й тремтіти? Краще згоріти! Краще, ніж гнутись під свист батога! Волі не мати? Правди не знати? Думать не сміти? Краще згоріти! і запалити, Тих, хто забув про святі заповіти! Волі, хто прагне! Гори і палай! Світла і сонця землі додавай! Хай звеселить нашу ниву врожай! Кожен горить на віку, як уміє: Інший хвилину, а інший - весь вік: Тільки б не скиглив, тільки б хай діяв! Тільки б знав твердо, що він - чоловік! Годі ж терпіти! Краще горіти! Мусиш горіти, як ти чоловік! Святослав Караванський Володимир/ Тюрма 1969
Доброго дня усім мешканцям порталу. Я вирішив долучитися до спілкування на цьому форумі, так як мені дуже цікаво більше дізнатися про місто Львів, його культуру, звичаї, людей. Я мешканець невеличкого міста Докучаєвськ, що знаходиться приблизно 30 кілометрів від Донецька. Я журналіст-аматор, веду на місцевому сайті невеличкий блог і тому, мені дуже хотілось би дізнатися про ваше життя, проблеми та настрої. Телебачення та депутати ВР, намагаються не консолідувати націю, а внести якомога більше розбратів та ненависті українців між собою. Як на мене, не важливо якої національності кожен із нас, українець чи росіянин, я хочу щоб в решті решт ми стали друзями. У нас дуже молода країна, і перш за все ми маємо зрозуміти, що тільки разом зрозумівши що ми браття власними руками побудуємо Україну квітучою державу на мапі світу!
Підписуюсь під кожним словом. Розкажить про свою діяльність, можете тут http://forum.lvivport.com/forumdisplay.php?f=1, решта - читайте форум( я тут на форумі лише два тижні, мені дуже цікаво, читаю і читаю)
Да, жаль, городок симпатичный, вроде аборигены неплохо живут, несмотря на засилье чиновников и регионалов, поэтому хотелось услышать информацию из первых рук
Сьогодні відбувся черговий "накат" на громадську організацію "Чорнобиль-Допомога" Обшук робили за рішенням суду по "карній справі". Але про «карну справу» ніхто, окрім «міліції» не знає. Постанова суду – на іншу організацію – ТОВ «Чернобиль-Милосердя», яке зареєстроване по іншій адресі, навіть в іншому районі Донецька. Ось так, інший суд, інша організація, інша адреса, а обшук проводять в "Чорнобиль-Допомога" Це вже не вперше трясуть "Чорнобиль-Допомогу" по цій "справі". Тобто карні органи знають, що рішення стосується іншої організації, але обшук проводять. Абсолютна зневага до закону, в тому числі й від «суду». Палили - не спалили. Про це я писала раніше.