Yurko-Yurcash Yurchenko Вчора о 18:26 · ПРЕМ'ЄРА! Той випадок, коли попрошу про перепост, бо хочеться, щоб цю пісню почула максимально велика аудидорія. Це не моя пісня, я тільки впорядкував та вдягнув її в музичну амуніцію. Пісню написав Мар'ян Берездецький (позивний "Дзвін") зі Стрия, боєць Добровольчий батальйон «ОДЧ Карпатська Січ», з яким я подружився на передовій. Хоча, через свою природню скромність він сказав, що пісня народна View: https://www.facebook.com/Yurcash/posts/4971272302939427
Новий український хіт View: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4912153925528239&id=100002010409897
Рома Бублик 25 березня о 22:54 · Трішки музики для настрою!... Фактор сміху і гумору!... | Трішки музики для настрою
Ми лицарі без жаху і без смерти!За смерть ми смертю покараєм вас! "Гімн безсмертної батави" View: https://youtu.be/Z7qIg-dTTVI
Всі оркестри Польщі в знак солідарності з українцями виконали «Мелодію» геніального Мирослава Скорика. Всі 28 оркестрів Польщі! Музиканти грали і плакали. Взято у Żenia Klimakin BeTwins - Всі оркестри Польщі в знак солідарності з...| By BeTwins
Пісня, що не втрачає своєї актуальності. Написана у 1985 році. Тричі намагалась записати її. Вперше ще у Львові у 2014 році, потім у Києві, у мирний час.. за різних обставин- не вдавалось. І лише сьогодні - це правда, яку проживаємо усією країною. Наша спільна жива рана.. " Нас весна не там зустріла" виконавець Maya Chedryk слова - Йосип Струцюк музика- Олександр Гаркавий аранжування і клавішні - Vital Perepelytsia гітара - Алёша Ивченко ударні зведення мастеринг - Валерій Лихачов Студія звукозапису AV Sound відео та монтаж Александр Чедрик , @Денис Пронский Текст пісні Чорні ночі в наші очі, В наші зорі кулі свищуть. Хай обійме стан дівочий Чорний дим од пожарища. Нас весна не там зустріла І не ті пісні співала. Ти стріляв із скоростріла, Я набої подавала. Облітає цвіт калини, Перепел замовк у житі... Ще учора тут жили ми, А сьогодні тут чужинці. Нас весна не там зустріла | І не ті пісні співала. | Ти стріляв із скоростріла,| Я набої подавала. | (2) В чорні ночі нам не спати Із тривогами своїми. Всіх кривавих окупантів Проженемо з України. Ми не вийдем з того бою Ми не станем на коліна. Стали ми на смерть з тобою, Щоб не вмерла Україна! Нас весна не там зустріла І не ті пісні співала. Ти стріляв із скоростріла, Я набої подавала. Нас весна не там зустріла І не ті пісні співала. Ти стріляв із скоростріла, Я набої подавала. І нехай буде Воля Божа в нас.. Він заступиться за нас! Майя MOVA - Пісня, що не втрачає своєї актуальності.... | By Майя MOVA | Пісня, що не втрачає своєї актуальності. Написана у 1985 році. Тричі намагалась записати її. Вперше ще у Львові у 2014 році, потім у Києві, у мирний...
Хочу порекомендувати може кому буде корисно - тут можна придбати підписку на Spotify, YouTube, Apple Music вдвічі дешевше - https://playmusic.com.ua/
Мольфар Завтра для мене і моїх братів з KOZAK SYSTEM дуже важливий день. Рівно о 20.00 на офіційних каналах YouTube і Facebook гурту виходить наша пісня «Мольфар». На нашу спільну думку - це найзначніша і найпотужніша робота за всю історію нашої співпраці. Ця пісня присвячується тим, хто з 14-го року захищає Україну від російського вторгнення ціною власного життя. Далі я публікую текст, який я написав до офіційного реліза. Це історія «Мольфара». І історія про містичність його чотирьохрічного шляху до вас: "Мольфар" з'явився за один день. Раптом. Не спитавши навіть мене – чи хочу я цього тягаря? Напередодні був особливий візит KOZAK SYSTEM до фронту. Ми знімали кліп до нашої спільної пісні «Подай зброю». Зйомка відбувалася просто на передовій. Ми знімали чесний фронтовий кліп. Тому в ньому брали участь також бійці з моєї 10-ї гірсько-штурмової бригади. Напередодні, Козаки дали польовий концерт для хлопців та дівчат. Прямо у бетонному приміщенні укриття, майже без апаратури – наживо. І, природно, було багато спілкування з людьми, які ось хвилину тому повернулися з передової, послухали концерт, поспівали разом – і пішли назад у війну. Того ж вечора, наступного ранку і в процесі зйомок на мене сипалися десятки запитань. Козаки завжди приймали близько до серця і війну за свободу (вся їхня творчість народжена Свободою), і долю тих, хто воює за Україну. Але після такого щільного спілкування їм захотілося вникнути, відчути і зрозуміти набагато більше. Я розповідав. Відповідав на запитання. У тому числі й на питання щодо взаємин зі смертю на війні. Згадував загиблих побратимів. Ми говорили про те, наскільки наше суспільство цінує ризик та жертву своїх воїнів. Говорили про пам'ять. Про щирість. Про співчуття. Багато про що. Вранці я відвіз їх до Краматорська і посадив на поїзд до Києва. І на зворотному шляху до Попасної у мене почали виникати музика та слова Мольфара. Мольфар прийшов одразу. Цілісним чином, ідеєю та формою. Мабуть, вплинули наші розмови напередодні. Мольфар – це наша совість, пам'ять, щира скорбота та розуміння сенсу війни за свою країну та Свободу. Це все - про тих хто сплачує максимальну ціну за спільне благо. І містична здатність до самопожертви. Жертвуй собою – щоб дати жити іншим. Саме такі люди боронять Україну. Мольфар – це бажання зберегти найкращих. І біль від того, що це часто буває неможливим. І намір зберегти хоч би пам'ять про них. Світлу та довгу. І вдячність. Коли я доїхав до Попасної – я вже знав, як звучатиме пісня. Якою буде музика. Як будуть грати хлопці. І які емоції будуть у голосі та виконанні Ivan Lenyo. Точніше передчував. Тому що пісня створювалася саме для KOZAK SYSTEM. Я відчував, що краще за них ніхто не передасть те, що змусило мене написати цю пісню. Це було як передчуття дива. І диво сталося. За кілька днів я приїхав у коротке відрядження з фронту до Києва. Прийшов на репетицію, увімкнув мікрофон і заспівав Мольфара. Просто так, без жодного супроводу. Спершу було кілька хвилин повної тиші. А потім вони взяли інструменти та почали грати. А Іван – співати. Саме так, як я уявляв. Без жодного слова з мого боку «як треба». Це була найдивніша репетиція, де розбирають нову пісню. Складалося враження, що Козаки заздалегідь знали – як і що грати. Не було суперечок. Не було особливих пошуків. І майже не було розмов. Працювали практично мовчки. А Іван не просто співав – він ставав Мольфаром. З самого першого виконання він не співав – проживав пісню. Йому діставалося найбільше. Він говорив – Мольфар за одне виконання вичавлює з мене більше сил та емоцій, ніж двогодинний концерт. Але співав знову і знову. Пісня народилася за день. Саме у такій формі, як її почують зараз. Але містика на цьому не скінчилася. Минуло чотири роки. Але пісня ніяк не могла дойти до слухачів. З різних причин. Головне – не складалося з тими, хто зніме для пісні максимально відповідне відео. Начебто Мольфар тримав її до головного часу. Її виконували лише двічі. На військовому полігоні та на Європейській площі. І в обох випадках тисячі людей завмирали та слухали сім довгих хвилин. Співпереживали та плакали. Здавалося, повітря згущувалося, і пов'язувало всіх разом однією загальною емоцією. Головною, чистою та світлою. Це було неймовірно. І ми знали, що ця пісня дуже потрібна Україні. Але час минав, а різноманітні обставини ніяк не давали випустити її у світ. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли чому. Бо все загострилося у десятки, сотні, тисячі разів. Бо смерть збирає найщедріші жнива за останні вісімдесят років. Бо усвідомлення того, що ми стоїмо на порозі знищення – перетворили подвиг на спосіб життя цілої армії та цілої Нації. Вона потрібна саме зараз. І як же ж шкода, що це «зараз» таки настало. І прийшовчас пісні. Вікторія Квітка, Широчкін Гліб, та Євген Білінський прийшли до Козаків і запропонували свою концепцію. Сувору та атмосферну. І зробили те, що обіцяли. Безкоштовно. Бо за пам’ять та Свободу грошей брати не можна. Самі KOZAK SYSTEM зараз більше займаються допомогою Армії, ніж музикою. А концерти бувають лише благодійними, і також на користь Армії. А Іван Леньо, на самому початку ворожої навали, взяв у руки зброю. Щоб захищати. Щоб не дати зруйнувати та вбити все, про що багато років співали Козаки. І тепер він остаточно зрозумів, що є в цій пісні. І що вичавлювало з нього всі емоції та сили. Напевно, він нарешті більше не входить у образ Мольфара. Напевно, він просто став ним. Для пісні настав час поєднатися з життям і долею свого народу. Стати їхньою частиною. Тепер вона буде зрозуміла більшості. Дай Бог вам легкого неба! Вам, незламним воїнам, тим про кого співає свою молитву Мольфар. Це не реквієм. Це пам'ять. Це ваше життя після смерті. Земний вам уклін. І вибачте нас.
Ласкаво просимо у казку для дорослих. SZ project 2022. Створення, підтримка та популяризація українських міфів та легенд. Рок сюїта про дитячі роки видатного українського змієборця Івасика Телесика. 00:00 01 Увертюра. Людина з легенди 05:12 02 Дитячі ігри 08:36 03 Кузня. Зміїний марш 10:35 04 Срібнеє весельце. Викрадення 14:12 05 Сідай на лопату 15:50 06 Оленка Z 17:54 07 Тікай, бо пропадеш 21:14 08 Покачаюся-поваляюся 23:09 09 Чужий 27:12 10 Гуси-гуси, гусенята 29:24 11 Не бійся висоти Використана музика українського композитора 18 ст. Артема Веделя (Покаянія отверзи ми двері).. View: https://youtu.be/xzy29a7k2L0