Українська мова зникне через сто років?

Вашій дитині має подобатись говорити українською мовою - тоді вона частіше нею говоритиме. Називати її образливо не варто, навіть в жартівливому тоні. Якщо вона вчиться в молодшій школі чи в дещо старших класах (5-6 клас), то можете їй читати казки наніч українською мовою, звичайно, купувати мультики лише з українським перекладом. Якщо Ваша дитина підліткового віку, то просто частіше з нею розмовляйте на всілякі життєві теми, або співайте українські пісні, якщо вона апріорі любить співати. І навіть якщо у Вашої дитини будуть російськомовні друзі, то їй все ж захочеться в житті спілкуватись українською - з часом вона може і тих друзів "перетянути" на українську мову.

---------- Додано в 01:44 ---------- Попередній допис був написаний в 01:02 ----------

В принципі мовна тема дуже складна завжди. І якщо Вам важливо, щоб Ваша дитина була україномовною, то потрібно докладати для цього багато зусиль. Зрештою, якщо Ви любите свою рідну мову і маєте хороші стосунки з дитиною, то ця любов до мови передається. Правда, бувають в житті різні випадки, які трохи вносять свої корективи. Наприклад, дитина виросте і закохається в людину, яка спілкуватиметься іншою від Вашої мовою. І їй може захотітись спілкуватись на тій же ж мові. Тому, скажімо, на той період закоханості (а може й на довше - якщо це завершиться подружжям) вона може спілкуватись не тільки українською. Але якщо в дитинстві у сім'ї було шанобливе ставлення до української мови, якщо нею природньо було розмовляти, то, я переконана, це залишиться в людини і в дорослому віці вона легко може повернутись до своєї рідної мови і дітей своїх теж може вчити української мови, навіть коли її "законна половинка" буде розмовляти іншою мовою. Хоча, може до того часу і та "половинка" почне розмовляти українською.

 

Якою мовою розмовлятиме та чи інша людина, то залежить від неї самої, від її бажання, поглядів і різних подій в житті. Головне, щоб це була мова, а не цілковитий суржик різних мов чи суцільні матюки. Оце вже велика біда.

А тема дійсно жорстка. Криворожец, от Ви кажете, як так буває - що в україномовній сім'ї дитина більше розмовляє неукраїнською мовою. Але ось наприклад, я маю трьох двоюрідних братів. І то ж треба, так цікаво виходить - один закохався в російськомовну дівчину, інший - в полячку, третій - ще, правда, ні в кого не закохався , але йому дуже важливо все українське в житті. Усі троє розмовляють більшість часу різними мовами, відповідно, російською, польською та українською. Разом з тим знаю інших людей, носіїв взагалі неслов'янських мов, але які просто кайфують від нашої української мови і з великим задоволенням її вивчають та в подальшому нею спілкуються. Тому передбачити якою мовою колись спілкуватиметься та чи інша дитина дуже важко. Але казати дитині, що українська (на рівні з італійською мовою) вважається наймилозвучнішою мовою у світі, варто ще з пелюшок.

 

А де можна більше дізнатися в мережі про цей факт(я так поняв, мова про конкурс)? Підозрюю, це просто міф

 

Pukhnastyk, дуже приємно читати ваші пости, ви мабуть романтична особа, і трішки мрійник (зараз напишуть що це офтоп, ну нехай. Не написати цього не можна).
Все набагато банальніше. Ми обоє люди дуже заняті. Скажу, що я мовне питання ставлю на перше місце - злукавлю, напишу що не турбує - теж не правда. Що стосується пріоритетів моїх власних, то я думаю на першому місті це таки матеріальне (а я наслідок кар’єризм і інші побічні явища). Що стосується розвитку дитини, то знов таки на першому місці не мова, а психологічний розвиток. Я в же написав, що я хочу щоб вона була щасливою, а не "правильною" в моєму розумінні (хоча я розумію, що тут все так відносно). Просто настав момент що я замислився, а "чому моя дитина розмовляє російською". Хоча вчора себе трохи заспокоїв.
В мене по всій квартирі вже рік розклеєні " прейскуранти". Зверніть увагу, вони написані українською. Писала сама.




Тепер що до суржику. Повторю, що суржик буває різний (скажемо умовно «різного ступеня русифікації» ) Он навіть завзятий відстоювач "українського слова" MARTINI побічно зізнався що говорить інколи на суржику,
Просто останнім часом мені пришла думка, що можливо по іншому треба боротися з суржиком і іншими подібними явищами. Щось частково "узаконювати".
Як приклад розглянемо слово "так/да". Погляньте, всі поголовно україномовні публічні особи на запитання відповідають стверджувально "да", а не "так". А може взяти і ввести це слово "да" в українську мову як синонім слову "так"?

 

нічо подібного))) Я си куплю авто на сонячних батареях і усьо )))

Шановний, а ви за кордоном були? Ви бачили які в інших країнах напруги в мережі?
Візьміть свій мобільний і погляньте на зарядне... який там діапазон? Ви й від 110 можете підзарядитись! І більшість сучасних приладів - так само...

 

MARTINI,
Ви - журналіст, тобто і філолог теж.
Хочу зрозуміти - поняття суржику- це тільки "російсько-українська суміш", чи "польсько-українська, "словацько-українська" теж?

Іноді в Західних областях (особливо у Закарпатті), чув подібну суміш, причому серед мешканців навіть одного села "градус" суміші був різний. "Усталеною говіркою" це важко назвати.
Де ж межа "суржик-говірка" ?

 

Тобто ви зізнаєтеся, що в середині вас існує внутрішній конфлікт в цій площині? А це мабуть таки загрожує певними психологічними негараздами. Але це ваша особиста проблема. Я не думаю що всі це повинні переймати, та й не будуть вони цього робити. Люди будуть просто жити. І суржик буде існувати рівно скільки, скільки буде взаємодія двох сусідніх культур. Можливо давайте сприймати його як об"єктивну реальність, а не якимсь відхиленням?
Повторюсь, багато хороших речей виникло в результаті мутації.

п.с. Люди і так зараз всі майже поголовно говорять слово "да" замість "так", замість слова "що" -"шо" і т. д. Чи будемо далі закривати очі?

---------- Додано в 11:49 ---------- Попередній допис був написаний в 11:40 ----------

Я думаю ви задаєте питання Ігорю Судаку.

Я відповім щодо напруги так: значна частина країн використовує напругу 220 вольт. Така напруга принаймні є стандартною в електричних мережах колишніх республік Радянського Союзу й країн Європи.

---------- Додано в 12:08 ---------- Попередній допис був написаний в 11:49 ----------

Ось цікава стаття:
ЯКЩО СУРЖИК - ХВОРОБА, ТО ЯК З НЕЮ БОРОТИСЯ
http://www.panianka.info/_jakshcho_surzhik_hvoroba_to_0_0_0_1145_2.html
(модератори, це посилання не є порушенням?)
Хоч і засмічена штамами, міфами і стереотипами, і призиває до утворення мовної інквізиції

 

Дякую.
А в Києві спостерігалися інші причини створення суржику.

У 50-70 рр прибували у пошуках роботи сільські мешканці. Нормально україномовні.
Дехто намагався якомога швидше оволодіти російською, бо вони вважали, що їхня українська (не літературна, а селянська) видає їхнє походження. І щоби не приховати свій статус "понаєхалі тут" - з"їжджали на суржик або навіть на російську (самі розумієте, ЩО то була за російська).
Тепер, коли володіти українською стало престижним, саме вказана причина має зникнути. IMHO.

 

Не знаю де в інтернет-мережі, але такі факти вивчались ще в школі, наскільки я пригадую в 5 чи 6 класі, у підручниках. І звичайно, це не міф, а думки філологів у світі (зауважте, не тільки українських чи італійських). Можливо Ви частіше чули вислів наймелодійніша мова, або "мова, як музика" в плані свого звучання. Так от італійська мова за оцим "мелодійним звучанням" йде на першому місці, а українська мова - на другому.

 

Музичний слух та почуття тонів важено для тих, хто вивчає китайські діалекти.
Ще не має апаратури для об'єктивної оцінки наймелодійної мови.
Румунська - суржик латинської (італійської) та слов'янської (української), якщо завгодно.

 

Іншими словами,у Румунської за різними оцінками від 15% до 25% слов'янських коренів. 10% старослов'янських.
У середні століття було ще більше, але в 19 му пройшла т.з. романізація літературної норми ,заміна слов'янських слів на романські.

 

Ну так - найважливіше, щоб дитина була щасливою. Тому знаходьте якомога більше часу, щоб з нею поспілкуватись, дізнатись як в неї справи чи може потрібна якась батьківська порада і, звичайно, в той час спілкування розмовляйте з нею українською мовою. Це якраз і буде поєднання психологічного і мовного фактору, який позитивно впливатиме на розвиток Вашої дитини.

Погляньте наскільки поширеною у світі є англійська мова. Я й сама зауважую за собою та за своїми знайомими часте вживання слова "сорі" замість слів "вибач" і "вибачте". Всім зрозуміло, що хотілось цим сказати, але в той же час є усвідомлення, що це англіцизм і можна було сказати "перепрошую" чи оте "вибачте". Але ж не будемо через те вводити це слово в українську мову...чи будемо? Ну а щодо публічних людей...То як гляну на публічних наших депутатів, як вони тлумляться і матюкаються у Верховній Раді, то щось за приклад їх своїм меншим двоюрідним малюкам (і згодом дітям) ставити не збираюсь. А Ви?

А ось тут вже вибачте, в Україні є взаємодія набагато більше, аніж двох сусідніх культур (мабуть, маєте на увазі, українську і російську?) Те що зараз масово на ТБ перестали перекладатись з російської на українську серіали та передачі, то це створюється штучно і навмисно, а не тому що всі знають російську і для чого ж тоді перекладати.
Навіть більше - в грудні минулого року Закарпатська область, вірніше депутати їхньої обласної ради, вирішили виділитись. Ви, мабуть, про це чули - про визнання окремої нації русинів і про створення окремого гімну Закарпаття. Найоригінальніше те, що слова цього гімну написані російською мовою! І для самих закарпатців це дивно, враховуючи, що вони більше вживають в своїй говірці угорських слів, тісніше співпрацюють з угорцями (йдеться про малий бізнес) і їхні діти набагато частіше їдуть здобувати вищу освіту в Будапешт, а не Москву. Риторичне питання - і кому тоді в першу чергу потрібна та "закарпатська автономія"...

 

Це все є по можливості. Сьогодні впіймав себе на тому, що дитині відповідаю я теж російською мовою Дійшло до того, що я навіть не помічаю коли я переходжу на російську, коли на українську, а коли на суржик. Все залежить від співрозмовника. Якщо якась бабуся в дворі звернеться на суржику, я на ньому і відповідаю

Чесно дайте відповідь на питання, чи ви використовуєте в повсякденному житті слово "да"?
"Сорі" не наскільки поширене як "да", хоча я не проти його записати в синоніми

Не тільки російсько-українську взаємодію, а також українсько-польську, українсько-румунську і т. д.
Якщо ця ідея широко буде підтримана населенням Закарпатської області, я не проти признання русинів, хоча це і є звичайним сепаратизмом. Чому бути, того не минути.
До речі хотілося б побачити оригінал того гімну Олександра Духновича.

 

С какой это стати русский должен исчезнуть?
Если на нем писали Пушкин , Лермонтов , Толстой!!!
И на нем разговаривал Ленин!!!

Да и украинский , пока он кому то нравится , никуда исчезать не будет.
Язык умирает только тогда , когда умирает последний его носитель.

 

Ну що Вам сказати...Тоді "працюйте" над своєю українською мовою, якщо Вам вона потрібна.

А для чого? Для чого робити з повноцінної мови зі своїми правилами і винятками якесь есперанто, "мішану" мову? Таким чином та мова тоді справді зникне...

Ні

 

разумеется вместе с отсутствием телекоммуникаций интернета и т.д. для сохранения "чистоты" нужна изоляция ...

 

В підручниках ішлося про якийсь довоєнний конкурс мов. Інформації було подано рівно стільки, скільки приводите Ви. Тобто це найімовірніше міф, такий милий для нас.
Перше місце: фарсі, друге - італійська, третє українська - від одного культурного діяча по радіо почув. В іншому джерелі серед призових місць фігурувала французька. Ви говорите вже щось інше. В мережі я поки нічого не найшов. Де ще про це дізнатись - гадки не маю. Але це більше схоже на казку.