Українська мова в Москві

В 1964 наверное специально такой тираж зафигарили - развращали украинскую молодёжь.
От, сволота партийная.

 

І не говорите, пане Полковнику! Просто жах!

А якщо писати до теми... То безумовно, що в Московії є українська мова, як мешканець Москви то можу підтвердити, тільки їй деякі люди і розмовляють. Я от навіть не уявляю собі, як би нам Москвічам без такої співучої мови!?

 

Мене от все дитинство мучило питання — Чому ми, українці російську мову розуміємо, а вони, росіяни нашу ні? Я довго не міг допетрати чому так і тривалий час здавалось, що вони лише прикидаються, а насправді все добре розуміють =)

 

Украинский решил выучить лет в сорок семь. Тогда считал, что фамилия у меня украинская, значит, думаю, надо бы выучить, тем более он мне всегда нравился и был близок сердцу. В детстве часто, когда бывал у дедушки ( по папе ) слышал украинский суржик. Он мне так нравился. Бабушкау меня - восточная украинка. Купил словарь, книги и начал читать. Пошёл в украинское общество в Оренбурге, где меня хорошо приняли. Кстати каких-то проблем с литературой не было. И в Оренбурге ( особенно сейчас её много ) она была. И в Москве брал, и в Беларуссии, и на Украине. Выучил довольно быстро, начал даже стихи на украинском писать ( ну нравится мне этот язык ). Правда зам. председателя украинского общества ( из лемкив ) на меня всегда с подозрением посматривал. Как потом оказалась, моя фамилия польская ( из духовного сословия). Теперь вот хожу на курсы польского языка при костёле ( попросил благословение у своего православного батюшки ), накупил в Оренбурге польской литературы, учебников, словарей. Приличной и очень много. Кстати в костёле можно взять также. Уже могу немного читать и очень немного спилкуваться. Украинский "для души" всё же более приятный. Почему учу - надо свою кровь уважать, а кроме того, я люблю славянские языки.

 

Юлю з телевізора зрозуміють, кубіту з закарпатського ринку рідкісний хохол зрозуміє не те що москаль.

 

"С сопредседателем Объединения украинцев России мы встретились в Библиотеке украинской литературы в Москве. Именно здесь, на Трифоновской, 61, находится, пожалуй, самый большой в России архив украинской периодики и книг. Валерий СЕМЕНЕНКО признается, что бывает тут часто — приходит почитать свежие украинские издания, встретиться с единомышленниками.

Вот и сегодня в библиотеке собрались немногочисленные гости — в конференц-зале презентация новых книг и встреча с руководителем общества украинской культуры Тулы.Впрочем, поводов для посещения библиотеки хватает — едва ли не ежедневно здесь проходят не только презентации, но и кинолектории, песенные вечера, концерты, студии украинского языка. Это и неудивительно — ведь именно в России живет самая многочисленная украинская диаспора. Правда, как свидетельствует статистика, количество российских украинцев идет на убыль. О том, почему быть украинцем в России непопулярно и что волнует здешнюю украинскую диаспору, Валерий Семененко рассказал «2000».
http://www.2000.net.ua/c/65058

 

Українська мова для мене рідна, тому я її вдосконалюю. Пригадую приказку: "Іноземну мову можна вивчити за 3-4 роки, а рідну вчиш усе життя".

Польську теж вивчаю зараз на курсах при університеті (від Краківського університету), знаходжу літературу (у нас в бібліотеці її повно), крім того польський сегмент інтернету та скайп з поляками. У костел не ходжу, бо православний, і для чого .

Зараз хочу позбутися яскраво вираженого українського акценту, тому вдосконалюю разом з польською російську. Хоч фонетично російська і польська схожа, хоч трохи позбавився (як російській, так і польській мові) нашого рідного українського "Г". Крім того англійська .

Мені розповіли, що полякам важко вимовляти українську "Г", але в них, хоч є в словах (основному іноземного походження чи запозичення з інших мов) літера "h". А росіян взагалі важко вимовляти наше "Г".

 

Да никаких проблем с этой буквой. Сложно привыкнуть просто, что читаются они по-разному. Есть же в русском этот звук в словах типа "Бог". Теж саме з буквами і та и.
Важко вимовляти колись було слова які закінчуються на -іція.

 

Не-а, я не кажу про українських росіян (росіян українського походження чи росіян, які жили чи знають українську мову). У мене був знайомий росіянин з Далекого Сходу, то як він сказав вразу (ми його навчила): "Мєні ґарна дівчіна ґаваріла, шьо трєба купіті ась ці квєіти" (більше білоруську нагадує).
Отже у росіян, Бог вимовляється по-українському. Мабуть він українець . Жарт.

 

Ну если так, то да проблемы есть, причём со всеми языками разом. Если не учить - проблем вагон и тележка. )

 

Ви знаєте, шановні, от я вже дооовго мешкаю у Москві, але проблем з вимовлянням української літери Г в мене немає! Не то що, наприклад, з польскими ą та ę, от їх і правда для росіян важко буде навчитися вимовляти!

Припускаю, що Ваш знайомий не знає чинних правил української фонетики, допомогли б йому дали якийсь підручник, благо існує багато підручників, які написані спеціально для росіян!

 

Это не ваше Г. У русских мягкое Г распространяется с середины Московской обл. на Юг. К северу твердое Г-наследие новгородских словен.

Мягкое Г зародилось в 12-13 веке на территории проживания вятичей и северян. Так что Хэкаете вы по вятически. По нашому.

Украли короче.

 

Невтранцю, а може перед тим, як плюсувати, запитати в Бранко довідку з клінікі?

 

А вони зійшлися на базі українофобства. Знання історії чи психічне здоровя не грає ролі. Головне - хахлов к нагтю. Для цього вони і прискакали сюда.

 

- зачем? От этого сообщение Бранко станет меньше забавным или больше? Если тут у каждого юмориста справку просить (да каждый год переподтверждать) раздел "Справочная" будет самым популярным. К тому же, у шизофреников с манией "украинофобы подбираются" спрашивать справки надо в первую очередь - депрессивные расстройства чаще ведут к выплескам агрессии и опаснее для окружающих...

 

Пане Бранко, вчіть лінгвістику, а не журнал "Очумєлиє ручкі". Гекання, притамане церковно-слов*янській (староболгарській) мові (як вимовляється Бог і Господь, мені вже тут писали) та українським говірках. А ви тільки-що довели про колоніальних характер Московщини.

Чесно, московські царі вкрали з Новгородського князівства все, навіть "Ґ". Чесно мені здається, що я не на Львівському форумі, а на форумі міста Москва.

 

супер! цю інфу можна почерпнути в першому ліпшому російькому відповіднику посібника СУЛМ ВОНА ДУЖЕ ВАЖЛИВА!
насправді ж, це залізно доводить що української нації не існує, правда, малиш?

Невстранцю, справа не в тому, буде Бранко забавнішим чи ні-він і так шут
якразз справа то і в тому, що для того щоб робити такі висновки:

треба або мати викривлене, зрозуміле лише самому Бранко почуття гумору, або бути відмороженим на всю голову. причому перше не виключає друге

 

- это Вы ошибаетесь. Знаете, сколько я видел на форумах негодования свидомитов по поводу украденных у них москалями имени, названия страны, слов, песен, истории и т.д.? Моря и реки, и ни один из "обокраденных" не объяснил, как это вообще возможно (не позаимствовать слово, а украсть, так, чтобы у владельца не осталось). Так что, юмор Бранко вполне тянет на пародию. Зеркалит свидомитский подход к спорным вопросам. Забавно получается

 

забавно інше. розуміете, я давно бачив дописи Бранко, чесно-дивувався ним. ніби щось і знає... особливо про середньовіччя. але висновки мене вбивали!
а потім колись мені нічого було робити, і я вбив в гугл тему, яку створив даний форумлянин. і першою ж була ссилка на інший форум-вже не памятаю який... великоросскій якийсь, типу севастополського. і під завивання та овації інших він піхав свої дописи, розповідаючи цілком і безжалісно перкривлені історичні факти... видираючи цитати з якихось джерел-причому з тими ж граматичними особливостями, помилками, та навіть не мучаючись перекладом-тобто, частина поста російською, частина українською. і весь бардак видава за своє власне творчество... і мав величезний успіх спершу я подумав про душевне здоровя даного полупокера. але зрештою, зрозумів хто він є і що з ним стало
і він для мене просто порожне місце, штука-об яку соромно маратися. розуміете, плюсонутий Вами Бранко-це як Ви кажете, дремучій "свідомит", тільки з іншого, Вашого табору. людина, тасуюча факти під своє світобачення. і не більше.
"жалкая нічтожная лічность" (с) коротше кажучи