А далі Україну зі Хлібом і сіл'ю вітають у ЄС. І, о диво! Земні надра розверзаються і звідти на Білий Світ вилазють заводи, дороги, лікарні тощо. А з неба починає падати дощ з купи Євро і Україна виходить з економічної крізи починає жити, як у Раю земном!
Трохи не так! Бандити і корупціонери нарешті потрапляють у тюрми (отут - ІМХО - нам потрібна зовнішня допомога, бо народ наш як хворий інвалід, сам не може), і тоді, ЯК ГРИБИ ПІСЛЯ ДОЩУ, з'явлється все що потрібно.
Тоді не здається Вам, що при такої погрозі, "Бандити і корупціонери" просто будуть лобірувати вступ до ЄС до останнього?
Вы забыли добавить, что еще с неба упадут европейские полицейские и посадят всех банлитов в тюрьмы. Для свидомого украинца ЕЭС - это тоже золото Полуботка. Раз и заживем, они всем поделятся, всех посадят, нам делать ничего не надо и все будет.
Просто "Бандити і корупціонери" видят Румынию, Болгарию, Грецию, Венгрию, Словакию и не питают не каких свидомых "иллюзий" "кашерности" ЕС
Не..не так. Они уже давно уже там в ЕЭС. Они там купили дома, ну и остальное, дети обучаются, счета открыты. Конкуренции они в массе своей не выдержат. Они будут против ЕЭС. А тут пока можно делать деньги..
Кстати я вот что думаю. Все сторонники "европейского пути" должны по сути на руках ПР и их лидеров носить. Не буду политкорректным, всем мы понимаем что есть северо-запад и юго-восток где у людей абсолютно разные представления о внешней политике, и такие же абсолютно разные представители во внутренней. ПР обманули большую часть своих избирателей взяв тот курс который есть сейчас. Для вступления Украины в ЕС или ТС нужны поправки в конституцию, потому что появляются наднациональные органы управления, потеря некоторой части суверенитета. Если бы юго-восток представляли те политические силы которые были бы за интеграцию внутри стран СНГ, конституционального большинства Украина никогда бы не получила и не сделала шаг не в одном направлении, по крайней мере в данном формате территориальных границ.
Завжди будуть ті хто проти, а про те що половина України проти, ну нажаль так наша історія склалася, я тільки за! І впершу чергу не через політичні чи економічні міркування, простіше буде побачити світ, без всякого гемору з візами і т.д. І якщо не я побачу, то хай діти чи внуки)
Для вас снятие безвизового режима является единственным весомым основанием ? Ну он даже у не которых стран Юж.Америки есть с ЕС, а допустим у Румынии и Болгарии которые являются частью этого союза, подобного права не имеют. В конце концов всё упирается в материальную составляющую, если у человека есть деньги то и возможность он таковую будет иметь, а бедному человеку - открытый шенген извините, как коту второй хвост.
Це і є основний мотив вступу в ЄС. На першому етапі олігархам вигідно вступити в ЄС бо головна ідея вступу - це доступ до Европейського ринку... всякі візи ...шмізи - це для простого люду. Доступ до Європейського ринку дає нові робочі місця і нові технології. Є один цікавий факт - Україна по рінню доступу до швидкісного інтернету входить до першої пятірки країн світу випериджаючи США і країни старої Европи..... а все тому що замість технології звязку зразку 70 років зразу впроваджують оптику і технології 21 століття. Так і з усім іншим - відкриті кордони дадуть змогу ліквідувати абсолютну монополію у всіх галузях України - а це смерть олігархів А так як українці освідченні і розумні то дуже скоро пристосуються до нових умов і полізуть з своїми товарами в Європу.... оце і є основна мета вступу в ЄС
...*Якийсь мрії*... Мда... Ну що ж, дерзайте! Мені вже просто цікаво подивитись, що буде з Україною після вступу в ЄС!
Так воно і є, останній саміт це показав. Європа готова нас прийняти, та не може через Хамські витівки. ---------- Додано в 10:09 ---------- Попередній допис був написаний в 09:57 ---------- Для улюбленого в совок до втрати свідомості цілком природна відповідь. А якщо подумати, що написано? Природно, європейські поліціянти асенізатори не прийдуть, я цього і не чекаю. От виросте нове покоління наших онуків, от вони і вичистять, якщо тут іще залишаться, не втечуть туди, де вже чисто. А поки що забагато тих, кому совок як для карася ставок.
А хто вже в ЄС, аж ніяк не скаржаться "Став членами Евросоюза, мы вернулись домой и воссоединились с нашей европейской семьей. Вероятно, это главный положительный результат вступления... Я думаю, отличной иллюстрацией успеха Литвы на крупнейшем мировом рынке является то, что с 2003-го по 2008-й, в первые годы членства страны в ЕС, наш ВВП удвоился." http://news.21.by/politics/2011/12/26/435075.html
Тут гарно так - чи пересмикнули, чи забігли наперед ...Вступ до ЄС має бути трохи пізніше...Після набуття певної "спортивної" форми. Мова йде про напрямок - способу мислення, форм хазяйнування і таке інше . Ну не може наша країна рівнятись на Росію з її єкономічною основою у вигляді прибутків з продажу вуглеводнів ! Ніяк не по дорозі...
Звичайно не може - хоч би і тому, що просто їх не має стільки! Ось вивчайте Адама Сміта і вперед на розвиток Економіки України!
Навіщо пасти задніх? Адже наука ровивається далі. Ось наприклад: "Экономика — единственная область социальных наук, достижения в которой отмечаются Нобелевской премией. Для остальных социальных и гуманитарных наук, как в шутку заметил Дж. Стиглер, существует Нобелевская премия... по литературе. Конечно, кроме Нобелевских лауреатов есть немало выдающихся экономистов, не удостоенных высокой награды. Это связано с тем, что она учреждена лишь с 1969 г. (поэтому эпохальные произведения Дж. М. Кейнса оказались автоматически вне сферы-внимания Нобелевского комитета), а также присуждается лишь прижизненно (иначе, вероятно, могли бы удостоиться Нобелевской премии и русские ученые Н. Кондратьев и А. Чаянов). Труды Нобелевских лауреатов по экономике, обладая признаками различных научных школ, в целом отражают два основных направления — неокейнсианство и монетаризм. Одно направление представляет П. Самуэльсон, пытающийся осовременить постулаты Дж. Кейнса об ответственности государства за состояние эконо-. мики. Второе .направление, представленное Чикагской школой, возглавляет М. Фридмен, уповающий на чудодействие рыночных сил. Одновременно идет поиск точек соприкосновения этих двух направлений, чтобы избежать одностороннего толкования развивающихся экономических процессов (Ф. Модильяни). Однако речь идет не о выработке «единства мнений» в экономической науке, а о поиске путей приближения теоретических обобщений к реальным процессам хозяйственной деятельности и жизни общества в целом." http://iskunstvo.narod.ru/edu/economicthsajina.htm