Всяке може бути, і в Європі також. В англомовних країнах менш толерантні до гендерних питань - за спробу фліртувати чи інакше підкреслювати стать в таких ситуаціях, як описана в аеропорту, можуть образитися. В решті Європи до того ставляться толерантніше.
По власному досвіду. Париж. Франція. Туди потрапив мій добрий товариш, але він в буквальному розумінні втікав звідти, вистрибуючи з вікна другого поверху, рятуючись від пресувань уголовників. Наші (в перемішку з росіянами, білорусами та іншими вихідцями СНД) живуть в одній невеличкій кімнаті недобудованого будинку, десь на околиці - 20-30 чоловік! Вигод немає! В туалет по великому ходять, вибачте за подробиці, в кульочки, а потім викидають через вікно! Сплять на підлозі на картонках чи старих рваних ковдрах. Серед "пожильців-сусідів", кожен другий як не наркоман чи алкоголік, то злодюга чи вбивця. Роботи переважна більшість немає, принаймі постійної, живуть з дрібних крадіжок в супермаркетах (якщо й зловлять з крадіжкою до 200 євро, на той час, тільки адміністративна відповідальність, в найгіршому випадку, проведеш ніч у відділку, а там умови, однозначно кращі ніж на "квартирі"). Олександр 34 роки, з Луганщини, так живе уже півтора року, перші пів року працював на будові, але ось уже рік як безробітний, на батьківщині в нього дружина і донька. Роботи в Україні немає, вертатися не бачить змісту. Дружина робить ремонт, недавно виніс з супермаркету змішувач і відправив на бвтьківщину, а що робити. Дружина, звичайно ж, думає, що чоловік працює в поті чола! І це тільки одна з безлічі історій. Але це ще "квіточки" бо ж трапляються і вбивства (той мій знайомий навіть був свідком, як пожильці порішили свого більш успішного сусіда, який мав гроші і не хотів ділитися) і тому вирішив "накивати п"ятами", щоб часом не бути наступним, бо на той час влаштувався на роботу вантажником. Корисно буде почитати, або якось подивитися, тим хто дуже "рветься" на заробітки в Європу. Я свого часу надивився, бо якось одного разу заходив до того знайомого (мені пощастило більше, бо на той час у Парижі вчилася троюрідна сестра і я мав можливість трохи "покантуватися" в неї, хоч і не довго). Висновок, краще знайти в тому ж Львові чи Києві роботу навіть на тих нещасних 400-500 доларів у місяць ніж таке життя (принаймі, вдома будеш). Це суто по власному досвіді.
Звичайно в Америці є що подивитись. Проте як приємно дивитись як змінюється рідне місто з часом, як люди відкривають нові бізнеси, магазини, ресторани, як вони творять на своїй рідній землі. Треба брати приклад з активних людей. А ми побачили, що за кордоном краще, руки упустили. Але за кордоном теж не зразу все добре було, теж переживали різні часи. Просто часом людям треба кардинально змінити життя, загнати себе в безвихідну ситуацію, тільки так вони себе можуть примусити працювати. Тому до емігрантів закордоном і відносяться по різному. Адже люди будували свої країни не для емігрантів, не за один день, а прибульці не завжди цінують це або повинні відпрацювати це. Я чула таку думку, що навіть самі емігранти в Америці, які прожили там певний час, не люблять нових емігрантів. Просто є люди які створюють, а є, які користуються створеним.
Повертаються, бо урожай в Європі зібраний, будови переходять в режим "дрімати". Ті, хто зайнятий в обслузі і в промисловості не дуже і повертаються Що ні? Чому українські трудові мігранти почали повертатися на Батьківщину View: https://youtu.be/94eFwMoMkJ8
Фейк не фейк Заробітчани хочуть додому «Я їхала додому, але вирішила повертатися назад в Жешув – після того, що побачила вчора на кордоні в Корчовій». З листа до Global Village заробітчанки, що потрапила в чергу з тисяч українців, бажаючих повернутися назад ще до закриття польсько-українського кордону.
"мої батьки витрачали зароблені мною гроші, бо на них вивчився в університеті молодший брат." дуже дивне витрачання тяжко зароблених грошей "невже не могла наша держава хоч якось допомогти людям" ну так це давно ясно... держава хоче допомогти... але не може... в даній ситуації... така держава... і хто ж буде її міняти? і зараз в нас тільки початок епідемії...
Всі хочуть, щоб держава їм допомагала - президенти-депутати-міністри хочуть всяких пільг і пожиттєвої шани, олігархи вимагають від держави дотацій і податкових знижок, чиновники хочуть від держави високих зарплат і великих пенсій, заробітчани і туристи хочуть, щоб держава висилала за ними автобуси і літаки... Курва, а звідки держава має набрати на це все коштів?
- А мій тато багатший за твого! Він твому грошей позичив. - А мій розумніший! Він твоєму не віддасть.
Спосіб ефективний, але потрібні певні умови) Щоб найбезпечніше красти гроші треба бути якнайвищим чиновником в державі. Треба створити систему, яка б наповнювала кишеню. Але ще й при цьому не бути захланним; Для держави. На час існування держави
Ну та шляк з ними, з тими шляхами заробітку грошей. Гроші як воші - вони є всюди, треба їх тільки знайти; Продовжуємо продовжувати про остарбайтерів Так от, цікава оця фраза тої заробітчанки Чомусь вона вирішила, що держава мала би організувати автобуси, тимчасово відкрити більше пропускних пунктів на кордоні щоб заробітчанам було зручно. - А звідки брати на це гроші? І відомо, що заробітчани є потенційними носіями і розповсюджувачами вірусу - Чому ж держава має ризикувати здоров"ям митників, прикордонників і водіїв автобусів?
3вeртaюcь до зaрoбiтчaн! Кoлu noчaлaсь вiйнa, вu тiкaлu, як крuсu з тoнyчoгo корабля, щоб не nотраnuтu nід мoбiлiзaцiю.. Публікуємо мовою орuгіналу. Орфографію та сuнтаксuс збережено: Звертаюсь до заробітчан-nрuбульців! Можете мене зaкuдaтu кaмiнням, можлuво це буде грyбо, але вже нема сuл за цuм сnостерігатu! Хочеться вeрeщaтu! Що ж вu робuте, мaть вaшу? Колu nочaлaсь вiйнa в Україні, багато хто з вас тікалu, як крuсu з тонучого корабля, щоб не nотраnuтu nід мобілізацію. Бо вам відкрuлu кордон, за якuй гuнyлu людu на майдані, щоб nітu до Євроnu! В той час колu мій чоловік та багато чuїхось чоловіків, сuнів, татусів захuщалu рідну землю і тuх, кого вu тут залuшuлu. Вu там гарно жuлu, nрацювалu, над головою ніхто не стріляв, в той час колu я ночамu не сnала, чекаючu дзвінка, сuдячu в новuнах і nлaчучu над дітьмu! І такuх як я тuсячі! А теnер що? Чому тікаєте звідтu? А тому, що корабель nочав тoнутu на іншому березі. У вас навіть nовагu нема до такuх же, як і вu українців. Вu замість того, щоб сuдітu дома, як усі на КАРАНТИНІ, йдете до друзів, шатаєтесь nо магазuнам і наражаєте на небезnеку нас, нашuх дітей та батьків. А звідкu у вас совість? Вам же nофіг на чuйсь сон, на чуже жuття! Гадаєте, що вас тут не наздожене і не торкнеться та зараза. Помuляєтесь! Кудu будете тікатu, якщо залuшuтесь жuві! Прuїхалu, то будьте людьмu і nоважайте іншuх, зарадu вас, зарадu вашuх ріднuх! Здоров’я та терnіння! Прuслухайтесь та nересuдьте, на то він і Карантuн! Oлена Казакова-Прокоnчук © Все буде Україна
Ну то як нема 39 та кашлю, то біжать додому. А вірус скаже своє через тиждень-два. Дивно, що чекали закриття кордону, дайте їм тепер автобуси! А якби тих автобусів було замало та дралися б за місце в автобусі, то знову б писали ненависні листи? Чому раніше не поїхати? Невже не ясно було, ще на початку лютого, що в Європу з Китаю перекинулась жопа?? А ті, хто вже в лютому кинулися відпочивати по дешевих путьовках? Це взагалі треш. Мізки не купиш.