Українці - заробітчани

То не я писав
Статті переважно пишуться для чогось. Завжди можна знайти когось, хто на найнижчому щаблі перебивається, а можна знайти того, хто на мерсах їздить і користається всіма благами. А більшість - десь між тими рівнями

 

не знаю як в Чехії але в Канаді абсолютна більшість приїхавши на заробітки з ідеєю за рік два заробити і додому поживши в нормальному суспільстві якийсь час потім стараюється всіма правдами і неправдами залишитись

 

Той, хто має якісь прив"язаності до України, повертається, хто ні - залишається. Матеріальний рівень Канади і України порівнювати просто не коректно. З Чехією тут зовсім інакше. Завжди можна, заплативши якусь невелику суму, сісти на автобус і менше, ніж за день опинитися в Україні. Тому тут прив"язаність більша

 

А шукати нічого не треба - треба в середньому дивитися. Якщо шукати, то й цигана на джипі можна знайти, чого ж тоді решту циганів по електричкам копійки просять?

 

Див. "статті пишуться для чогось"

 

Ех, знову бажане за дійсне видаємо.

 

Серед моїх - не має жодного. Але раніше автобусами їздив, щоб швидше до Львова добратися. А автобуси - найдешевше сполучення, тому різні люди їздять. Інколи попадалися такі, попущені дуже, чомусь переважно з Закарпаття , але то швидше вийняток, ніж правило.

Істина десь по середині. Не хочу сказати, що виїхав і все так супер. Є багато моментів негативних. Але я до того, що було б що робити в Україні, не їхали б.
Не давно від співробітника почув, десь в якійсь передачі прозвучало. Брати Ландики, ті що власники заводу по випуску холодильників Норд, щось хотіли відкривати на Західній Україні і дуже дивувалися. Як то так, вони пропонують зарплати 200 доларів, на сході всі біжать працювати за такі зарплати, а тут ніхто не хоче

 

він там ще сказав що треба кордон закривати бо розбалувались по Польшах Чехіях

 

А то не йому мудаку говорити. Краще б закрив кордон для своїх оффшорів.

 

Зустріла вчора заробітчанина з України в Польщі. Будував автостраду. Отримував 4000 зл/міс (це ~1300 дол). Проживання, харчування і доїзд на роботу - за кошти працедавця (німців). Звісно, що при таких умовах ті 200 доларів - це смішна сума.

 

А я про що

 

Більшість наших знайомих, які працюють за кордоном - це ті, які заробляють "головою" (програмісти, люди які мають певні здобутки в техніці,...) Мене цікавить, як себе почувають члени їх сімей - жінки, діти шкільного віку.

В силу різних питань, в першу чергу мовних, дружини наших знайомих не працюють, і відгуки про школи не дуже позитивні.

Чоловік шукає пропозицію роботи, а я боюсь таких кардинальних переїздів, бо теж мови не знаю

 

Якщо плануєте переїзд, то починайте мову вчити вже помаленько вдома. А на місці в мовному середовищі почнете і самі нею спілкуватись. Важливо - і собі знайти роботу. Бо в іншій країні, якщо не буде знайомих і заняття, то можна здуріти.
В мене чоловік програміст, правда, поляк, я - тестер ПЗ. Живу і працюю в Польщі вже 2,5 роки. Почуваю себе добре. Спочатку було напряжно (через незнання мови, відсутність знайомих). А потім звиклось.
Якщо в Україні не маєте свого житла і перспектив, то варто пробувати. В іншому випадку треба дуууууже хорошу роботу знайти, щоб документи, переїзд і оренда квартири оплатилась.

 

Тут можна багато говорити про школи і незнання мови, але якби я була в ситуації що чоловік єдиний працюючий я б зробила все щоб вийти в люди і навчитись мови. Та ну... сидіти постійно вдома при баняках і зганяти злість на чоловіка за те що я не працюю над собою то вже явно було б глупо. Ви себе шануєте чи ні?

 

Переживаю, бо працевлаштуватись за освітою напевно не вийде. А як тоді працювати, коли нічого більше і не знаєш і не вмієш?

Чоловіка якраз би влаштовувала ситуація, щоб я сиділа вдома, але дитина вже трохи самостійна 10р. тому і ніби не дуже їй потрібна

 

ЧОму варто вчитися?? Що варто знати крім мови?

 

У Вас же неодмінно є якісь зацікавлення чи хобі. Можете підівчитись в необхідній галузі і хоч якусь роботу та й знайдете. Бо без знань можна хіба що на сезонних роботах працювати.