Як ви знаєте в що я вірю? І яке таке "американське українство"? Нема тут ні німецьких, ні ірландських, ні норвежських, ні польських, ніяких американств. Хіба згадують, які в кого коріння. Америка - тоє плавильний котел, як вони тут називають. І тут всі помало змішуються. Стара українська діаспора, якою тут хтось закидає, вже помало домирає. Їхні діти вже давно поперемішані з іншими націями. Наша четверта хвиля еміграції ще трохи їх оживила. І так, ми самі свіжіші емігранти ще тримаємося купи. А як ще буде життя, то друге, третє, четверте покоління вже розчиниться в тому котлі і ніхто їх не втримає. ---------- Додано в 21:28 ---------- Попередній допис був написаний в 21:27 ---------- А ваших би ви ременем заставили б? ---------- Додано в 21:31 ---------- Попередній допис був написаний в 21:28 ---------- Пріусе, а у вас там в Чікаго старі емігранти не дивляться на новоприбулих, хай навіть зі Львова, як на маскалів? Бо в нас відразу дивилися. Хоч їх тут, як кіт наплакав.
Бачите, про одне говоримо. Ірландське є, китайське є, кубинське є, російське є. Ви знаєте шо таке "Русская Америка"? Ого-го, це світ у світі. Ніхто цього не асимілює ніколи і не переплавить. Тому вся справа в генах.
Нє,якщо не махаєш акфарешом ,то нормально відносятся,але люди є різні ,но погані з старих емігрантів мені не попадались
Да-да, Иван Васильевич, вы всюду побывали, вы всё знаете. (С) Я знаю, що таке "Русская Америка". То є рускоговорящіє єврєї. Особливо старі і совдепівське покоління. А руских там 5%. ---------- Додано в 21:39 ---------- Попередній допис був написаний в 21:36 ---------- Та яке ми чим махали? Ми були в початку 90-х просто перші. І вони думали, що ми всі зросійщені.
Вони певно думали що вас замоскалили і ви шпійон,просто це люди старої закалки які тікали від руского міра,тому спочатку вони настороженні,але потім цілком приємні люди
Навіть не 5%. Може 3%. От в нас тут теж називають, "русский Сиетл". А з того русского - 70% українців, 20% - євреїв, що ще тут з 70-х і 10% - то русскі і інші нації з Союзу, що розмовляють російською. А ви як хотіли? Америка вела стільки років холодну війну хіба з Україною? З Рашою!
Це ви мені? Хто думав? Наших не бачив жодного, певно треба знати місця. Казали є "український коледж", так був український, теперка "переплавився" (поряд єврейський, стоїть весь в зірках Давида, івритом обписаний, нефіга не "переплавляється", хоч ти вбийся). Ще казали український магазин є, то теж не знайшов. Може там по попередньому запису? Бо "насторожені"? Чи перешугані? Наче вже можна не шугатися.
А я тут сама до чого? Нас тут на початку 90-х приїжджало щодня по пів літака до Сіетлу. Дзеко, що ви колами ходите все? Де ви зараз є в Америці?
Ще пів-року тому куди не йшло, а тепер доллар сканув удвічі. Тобто квиток в одну сторону був 8000 грн., став 13000.
Це в основному визволителі. Не знаю як у вас, але у нас тут то в основному всі з України - з центральної і східної. Дуже мало серед них адекватних, хоча є. Є такі, що думають тверезо, бо приїхали не заради справжнього комунізму який їм тут дали, а за переконаннями. Ну у нас був цілий літак. Правда то були більше визволителі, євреї і християни. Українці були певно но ми їдні. Нас особисто діяспора не зустріла радо. Всього добились самі - і мову вивчили, і роботу знайшли, і доробились. Так, їм вона рідніша, проте я б не казала, що діяспори тут нема. В Нью Йорку тільки чого варте подивитись на те яка переповнена величезна церка на свята чи навіть просто в неділю. І це вже не стара діяспора, це нова еміґрація. Це ті, хто приїхали після мене... багато років після мене. Молоді люди, з сім’ями, дітьми. Вони тримаються разом. Збираються разом на оселі літом, де проводяться концерти, забави. Молоді гурма! Хто не хоче бачити, той не побаче. Так, коли я приїхала, то були ще чіткі кордони українського села в Манхатані. Зараз його вже нема, бо штарі вкраїнці повимирали, а їхні діти радше захотіли купити собі будинок за містом. В місті виховувати дитину я також не захотіла і ми виїхали на периферію. Так, у мене тут нема сусідів українців. В мому місті є ще одна уркаїнська родина, на другому кінці міста. Мені з ними не по-дорозі. Немаю з ними спільних інтересів, той не спілкуємось. Хочете мене закидати камінням, що я не українка - вперед! Дітей я назвала українськими іменами, аля Анна та Юліана. А он моя кума в Канаді назвала мого похресника Натаниїл. Не українське ім’я, хоча вони обоє зі Львова. В кінці кінців, кожна людина має вільний вибір як називати свою дитину. Хоче називати Джоном, це його особисте право а захоче то й іменує Даздрапєрмою. I am sorry you feel that way!
Пані Маруся, давайте без перекручувань. Моє бачення демократії я поки ще не описувала. Факт є, що Америка була рабовласницькою країною, факт є, що відбулася із-за цього громадянська війна і лише з Лінкольном почався у Америці демократичний початок. Кидання лозунгами, ,дещо смішно. Так само закладалися у СВІЙ час і демократичні країни Європи. Америка демократична країна, але одна с самих НЕСОЦІАЛьНИХ країн. Таке враження, що величезна різниця між багатими і бідними особливо нікого не цікавить. До речі, таки ніхто не хоче поділитися про особисте бачення Америки? Позитивні враження і негативні? Стільки постів настрочили про НІШО... жодної конструктивної відповіді.
Джекі в тій гілці у всьому правий, але не у цьому. Як де, і в якому штаті чи місті, але подекуди українців стільки, як турків в Німеції.
Конструктивізму та неупередженності вам від хворумних "мериканців" не дочекатися. Раджу написати об'єктивну, нейтральну або трішки негативну думку про Америку - зразу отримаєте шквал обурених відповідей, ще й кацапа з вас зроблять.