Україна vs Росія

"Ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території і близьких для нас людей, які мешкають там, використовували проти Росії. А тим, хто вдасться до такої спроби, хочу сказати, що в такий спосіб вони зруйнують свою країну." - ось і відповідь Путіна на всі спроби додіка шутками-прібауткамі зупинити війну.

Територіальні претензії і обіцянки нового геноциду з перехрещенням укрАїнцев в адінарот - ось що ми отримали на спроби Зеленського стати на коліна, заглянути в очі і "не провокувати". Всі казки Зеленського про зійтися "на сєрєдінє" наштовхнулися на миттєві погрози забрати всі "тєриторіальниє подіркі Українє".

Українцям на ТВ підсунули самообман: воювати так важко, кров захисників так страшно - оберіть Петрушку олігархів! - він легко про все домовиться з Путіним, бо вже розважав його грою на піаніні. Українці повірили і обрали зрадника.
Результат на табло.
Власники Зеленського грабують країну, на Сході росіяни продовжують вбивати українців. Але про це по ТВ олігархів мовчок. Бо "штоби остановіть войну і корупцію, надо просто пєрєстать о ніх говоріть". Нехай Росія вб'є хоч всіх українців до єдиного - їм плювати. Хай хоч і всі українці закінчаться - у зелених бенефіціарів приватні літаки давно заправлені. Слуга куніцкій дістане паспорт країни, в армії якої служив під час АТО, і дрисне на батьківщину. А ти подихай, якщо лох. Хаха. А коли минеться і українець своєю кров'ю і потом відстоїть країну, вони винирнуть знову з ностальгічними розповідями про долар по 28 при бубочці, який "при вас став по 150". Обирай нового бубочку мами Рімми.

Насправді ми давно мали виривати язики з головами всім клоунам, які сміли обсміювати нашу мову, культуру, Армію і історію. Наша мова і армія це те, що захищає нас від казок про одінарод і голодоморів. А які з клоунів захисники нас від путіна, ми вже побачили.
Джон Сміт

 

Не настільки дивний.
Арештів не схвалюю, але не прятягують до відповідальності і не закривають, ні порошенківські телеканали, критикуючі владу, ні ботоферми, ні порошенківських депутатів, які можуть прокричати, що не пасує Порошенку..., неможливо таке уявити у Білорусі, Північній Кореї чи Росії.

 

View: https://www.facebook.com/100009571485883/posts/2891859377809750/

 

До відставки Арсена Авакова викладаю свій текст 2019 р. Ні, не забувайте про Авакова.

ПРО МВС У ІЛОВАЙСЬКУ

До річниці Іловайського бойовища на соцмережах обов’язково спалахнуть баталії навколо довічного питання: «Хто винний?» Одні дописувачі будуть звинувачувати у всьому п’ятого президента України і екс-начальника Генштабу генерала Муженка – журналіст Бутусов уже дописався до того що «Іловайськ був планом Порошенка». Інші будуть у всьому звинувачувати команду екс-заступника ДніпроОДА Геннадія Корбана. І обидві сторони звично забудуть про третього і дуже важливого учасника тих подій – Міністерство внутрішніх справ, кероване в ті часи чинним міністром Арсеном Аваковим. Чомусь йому питань про Іловайськ ніхто не ставить. А даремно.

«Всі дії ми узгоджували з представниками МВС – головою Департаменту з керівництва і забезпечення підрозділів міліції особливого призначення Віктором Чалаваном і представником МВС у штабі АТО Володимиром Гриняком» - розповів в інтерв’ю екс-командир батальйону «Шахтарськ» Андрій Філоненко. А от що сказав колишній командир батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук: «Надвечір 20 серпня мені зателефонував полковник МВС Володимир Павлович Гриняк, який був посередником між МВС та Збройними силами України в штабі АТО. Він наказав нам готуватися, щоб незабаром вирушити на зачистку Іловайська… Увечері 23 серпня в піонертаборі перебував генерал-лейтенант Сергій Анатолійович Яровий, заступник міністра внутрішніх справ України. Він наказав здійснити зачистку Іловайська слідом за Збройними силами України».

На особу генерала Ярового прошу звернути увагу особливо. За своєю посадою він стояв набагато вище за командувача Сектору «Б» генерал-лейтенанта Хомчака, а від 23 серпня 2014 р. був старше його ще й за званням – генерал-полковник. Генерал Сергій Яровий тоді і сьогодні – перший заступник міністра внутрішніх справ Авакова. Під Іловайськом не було ані заступників міністра оборони, ані начальника Генштабу, ані заступників НГШ. А от заступник міністра МВС там був. І не просто був – а брав активну участь у керівництві операцією. Оцінили?

За словами Геннадія Корбана від командирів добробатів зажадали аби про своє бажання брати участь у взятті Іловайська вони повідомили керівництву МВС – і вони це зробили. Корбан назвав генерала Ярового. У цьому немає нічого дивного – батальйони «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Дніпро-1», та інші, були підрозділами МВС.

Проміжний звіт комісії ВР відзначає, що 16 серпня у селищі Урзуф на базі батальйону «Азов» пройшла спільна нарада за участі генерала Хомчака, командирів добробатів, і – генерала Ярового. А от ще. «Ввечері 23-го ми були за 40 км від Іловайська, на проміжній базі. До нас приїхали двоє есбеушників і сказали, що прикордонники повідомляють про дві батальйонно-тактичні групи росіян, які мають перекрити напрямок Амвросіївка –Старобешеве. З нами тоді ще був Андрій Тетерук. Я у нього спитав, «Що робити?» А він пожартував: «Помирати героями». Згодом ввечері приїхав генерал Яровий і поставив завдання: на День Незалежності буде штурм Іловайська силами ЗСУ, потім піде Нацгвардія, а наше завдання – зачистка після штурму. Вся операція мала тривати до вечора, із собою сказали зайвого не брати» - розповів в інтерв’ю Всеволод Стеблюк, начальник медичної служби батальйону «Миротворець».

Тобто в момент коли штаб Сектору «Д» криком кричав про захід в Україну штатних частин армії РФ, керівництво МВС проблем не бачило і готувало штурм Іловайська як у совкові часи – «до дати»! Вражає? Це, до речі, до питання, яку інформацію надавали у штаб АТО командувач Сектору «Б» генерал Хомчак і керівники МВС. Хто справді проґавив ввід росіян – Муженко чи заступники Авакова? І хто автор наклепів про генерала Муженка, який завжди казав, що Іловайськ від самого початку був операцією МВС? Виходить – правду казав?

Але ж генерал Яровий – не військовий, скажете ви. Він – мент. Так, але – він як раз таки військовий. Генерал Яровий в минулому – офіцер-десантник, закінчив Військову академію ім. Фрунзе, пройшов всі щаблі кар’єри від командира взводу до командувача Внутрішніх військ МВС України у 2010-2012 рр. На військовій справі він знався щонайменше не гірше за генерала Хомчака. А посаду займав неабияк вищу, тому його відповідальність за Іловайськ – не менша. А разом з ним – і відповідальність міністра Авакова, який не міг не знати чим займаються в зоні АТО його підлеглі. До речі, за словами комбата Філоненка дозвіл на вихід з Іловайська батальйонам «Шахтарськ» і «Азов» дали радник Авакова Антон Геращенко і вже згаданий начальник департаменту МВС Чалаван. Генерал Яровий в оточення не потрапив – він виїхав 26 серпня, коли стало гаряче вщент. А батальйони…

Проте. Навіщо було лізти в Іловайськ підрозділам МВС? Навіщо було влаштовувати руками запрошених до Іловайську журналістів шоу «війна онлайн» та намагатися взяти Іловайськ у День Незалежності? Перше, що спадає на думку – дострокові вибори до Верховної Ради. Ті самі, про проведення яких було оголошено 31 липня 2014 р. Як раз у ті дні сталася бурна перепалка між Юлією Тимошенко і її колишніми соратниками з «Народного фронту», які вирішили іти на вибори окремо від неї. Які плани мав тоді Арсен Аваков, ми навряд чи дізнаємося.

ПРО МВС У ІЛОВАЙСЬКУ До... - Дмитро "Калинчук" Вовнянко | Facebook

 

ТАЄМНІ ДОКУМЕНТИ КРЕМЛЯ СВІДЧАТЬ ПРО СПЕЦОПЕРАЦІЮ ПУТІНА З МЕТОЮ ПОСАДИТИ ТРАМПА У БІЛИЙ ДІМ

Ексклюзив: Документи свідчать, що Московія провела комплексну спецоперацію з втручання у політику

Luke Harding, Julian Borger and Dan Sabbagh, The Guardian, 15.07.2021

Kremlin papers appear to show Putin’s plot to put Trump in White House

Згідно з викритими документами, Владімір Путін особисто санкціонував таємну спецоперацію на підтримку "психічно нестабільного" Дональда Трампа на президентських виборах у США у 2016 році під час закритого засідання Ради нацбезпеки Московії.

Згідно з інформацією, ключова зустріч відбулася 22 січня 2016 року, за участі президента Московії, керівників спецслужб та головних міністрів.

Вони погодилися, що Білий дім Трампа допоможе забезпечити стратегічні цілі Москви, зокрема створити "соціальні негаразди" в США та послабити переговорні позиції американського президента.

Три спецслужби Московії отримали наказ знайти практичні шляхи підтримки Трампа, і цей наказ підписав Путін.

На той момент Трамп був лідером у виборчій гонці від Республіканської партії. У звіті, підготовленому експертним департаментом Путіна, Москві рекомендувалося застосовувати "всю можливу силу" для забезпечення перемоги Трампа.

Західні спецслужби, звісно, знали про ці документи кілька місяців і ретельно їх вивчали. Документи, які попались на очі "Guardian", є серйозним і дуже незвичним витіком з Кремля.

“Guardian” показала документи незалежним експертам, які кажуть, що вони справжні. Різні деталі документа є дуже правдивими. Кажуть, що загальний тон і напруга відповідають думкам Кремля щодо безпеки.

[[На фото: Володимир Путін проводить зустріч з постійними членами Ради безпеки 22 січня 2016 року в Кремлі]]

На цей витік Кремль зреагував зневажливо. У відповідь на наш дзвінок, прес-секретар Путіна, Дмітрій Пєсков, заявив, що сама думка про те, що лідери Московії зустрілися і погодилися підтримати Трампа на зустрічі на початку 2016 року, є "великим художнім вимислом".

Звіт - № 32-04 \ vd - класифікується як секретний. Там сказано, що Трамп є "найперспективнішим кандидатом" з точки зору Кремля. Так і написано москвинською мовою – “самым перспективным”.

Також є коротка психологічна оцінка Трампа, якого описано як "імпульсивну, психічно нестійку та неврівноважену особу, який страждає комплексом неповноцінності".

Також очевидним є підтвердження того, що у Кремля є компромат або потенційно компрометувальні матеріали на майбутнього президента, зібрані - зазначається в документі - з попередніх "неофіційних візитів Трампа на територію Російської Федерації".

У документах йдеться про "певні події", які трапилися під час подорожей Трампа до Москви. Членам Ради нацбезпеки пропонується знайти детальну інформацію про це у Додатку №5, пункт п’ятий, йдеться в документі. Нам невідомо, що містить додаток.

"Вкрай потрібно використати всі можливі сили, щоб полегшити його обрання [Трампа] на посаду президента США", - зазначає видання.

Це допомогло б здійснити улюблений Московією "теоретичний політичний сценарій". Як передбачається цим сценарієм, перемога Трампа "безумовно призведе до дестабілізації соціально-політичної системи США" і приховане невдоволення вибухне.

• Зустріч у Кремлі

Немає сумнівів, що зустріч у січні 2016 року відбулася - і що вона відбулася в самому Кремлі.

На офіційній світлині цієї події за столом видно Путіна, який сидить під прапором Московії та двоголовим орлом. Також на зустрічі були тодішній прем'єр-міністр, Дмітрій Мєдведєв та багаторічний міністр закордонних справ – Сєрґєй Лавров.

Також були присутніми Сєрґєйй Шойґу, міністр оборони, який відповідав за ГРУ (аґенцію військової розвідки); Міхаіл Фрадков, тодішній начальник Служби зовнішньої розвідки; та Алєксандр Бортніков, очільник Федеральної служби безпеки. Ніколай Патрушев, колишній директор ФСБ, брав участь як секретар Ради нацбезпеки.

Згідно з офіційним прес-релізом, обговорення стосувалося економіки та Молдови.

Документ, який попався на очі "Gardian", свідчить про те, що справжньою, прихованою метою засідання Ради нацбезпеки було обговорення конфіденційних пропозицій, вироблених аналітичною службою президента у відповідь на санкції США проти Москви.

Автором, схоже, є Владімір Сімонєнко, високопосадовець, який відповідає за експертний департамент Кремля, який забезпечує Путіна аналітичними матеріалами та звітами, деякі з них базуються на зовнішній розвідці.

У документах вказується, що 14 січня 2016 року Сімонєнко розповсюдив тристорінкове резюме висновків та рекомендацій своєї команди.

У підписаному розпорядженні через два дні Путін доручив тодішньому керівнику його зовнішньополітичного управління - Алєксандру Манжосіну - написати таємний план для Ради національної безпеки.

Його метою було подальше вивчення документа, йдеться в наказі. Манжосіну на все дали п'ять днів.

Що саме було сказано в приміщенні сенату Кремля на другому поверсі, невідомо. Але президент та співробітники спецслужб, схоже, підписали комплексний план з втручання в політику США, поданий з точки зору виправданої самооборони.

Згадано різні заходи, які Кремль може вжити у відповідь на те, що він вважає ворожими діями Вашингтона. У документах викладено кілька слабких сторін США. Зокрема, «поглиблення політичної прогалини між лівими та правими», «медіа-інформаційний» простір США та антиурядові настрої в часи правління президента Барака Обами.

В документах не згадано Гіларі Клінтон, суперницю Трампа у 2016 році. Але в документах пропонується використовувати медіа-ресурси для підриву провідних політичних діячів США.

Є пункти про те, як Московія може підкинути «медіа-віруси» в американське суспільне життя, які можуть стати самостійними та самовідтворюваними. Це мало би змінити масову свідомість, особливо в певних групах, зазначено в документах.

Після зустрічі, згідно з окремим документом, Путін видав указ про створення нової таємної міжвідомчої комісії. Її нагальним завданням була реалізація цілей, викладених в «особливій частині» документа № 32-04 \ vd.

До складу нового робочого органу ввійшли Шойґу, Фрадков та Бортніков. Шойґу призначили головою комісії. В указі зазначається, що ця група має якнайшвидше вжити практичних заходів проти США. Це було виправдано з міркувань національної безпеки та відповідно до федерального закону 2010 року №390-ФЗ, який дозволяє раді формулювати державну політику з питань безпеки.

Згідно з документом, кожній спецслужбі було відведено свою роль. Міністру оборони було доручено координувати роботу підрозділів та служб. Шойґу також відповідав за збір та систематизацію потрібної інформації та за "підготовку заходів щодо дій в інформаційному середовищі об'єкта" - командою, здається, було зламати чутливі американські кібер-цілі, визначені Службою зовнішньої розвідки.

СЗР було наказано зібрати додаткову інформацію для підтримки діяльності комісії. ФСБ відповідала за контррозвідку. Путін схвалив цей документ від 22 січня 2016, а його канцелярія поставила на нього печатку.

Заходи набирали чинності відразу після підписання Путіном, йдеться в указі. Начальникам спецслужб було надано трохи більше тижня, щоби вони повернулися з конкретними ідеями, які треба було подати до 1 лютого 2016.

Ці документи, написані бюрократичною мовою, відкривають безпрецедентний погляд на зазвичай прихований світ ухвалення рішень владою Московії.

Путін неодноразово заперечував звинувачення у втручанні в західну демократію. Та ці документи суперечать його заявам. Вони припускають, що президент, його голови спецслужб та провідні міністри були тісно задіяними в одній з найважливіших і найнахабніших спецоперацій ХХІ сторіччя: у змові допомогти посадити "психічно нестабільного" Трампа в Білий дім.

Виглядає на те, що в цих документах викладено дорожню карту того, що насправді сталося у 2016 році.

Через кілька тижнів після засідання Ради нацбезпеки гакери ГРУ здійснили кібератаку на сервери Демократичного національного комітету (ДНК) і згодом оприлюднили тисячі приватних листів, намагаючись завдати шкоди передвиборчій кампанії Клінтон.

Звіт, який попав на очі "Guardian", містить деталі, що дуже нагадують роботу розвідки Московії, кажуть дипломатичні джерела. Опис особистості Трампа є дуже характерним для аналізу спецслужб Кремля, коли робиться великий акцент на формуванні профілю людини з точки зору і наукової і паранормальної психології.

Москва найбільше скористає від перемоги республіканців, зазначено в документах. Це може призвести до "соціального вибуху", який, у свою чергу, послабить президента США. Наголошено, що перемога Трампа матиме міжнародні вигоди для Московії. Путін зміг би приховано домінувати на будь-яких двосторонніх американсько-московських перемовинах, знищувати переговорну позицію Білого дому та проводити сміливі зовнішньополітичні ініціативи для Московії.

В інших розділах багатосторінкового звіту є теми, які не стосуються Трампа. Зазначено, що санкції, введені США після анексії Криму Московією у 2014 році, сприяли внутрішній напруженості. Зроблено висновок, що Кремль має альтернативні шляхи залучення коштів в економіку Московії.

Документ рекомендує переорієнтувати торгівлю та експорт вуглеводнів на Китай. У центрі уваги Москви має бути вплив на США та їхні країни-союзники, щоби вони повністю відмовилися від санкцій або пом'якшили їх.

• Параноїдальні документи

Андрєй Солдатов, фахівець з спецслужб Мосоквії та автор книги "Червона павутина", заявив, згадані документи "відображають реальність". "Це повністю відповідає процедурам спецслужб та Ради нацбезпеки", - сказав він. "Рішення завжди ухвалюють таким чином, при цьому радники надають інформацію президенту та всьому ланцюжку командування".

Він додав: “Кремль мікрокерує більшістю цих операцій. Принаймні з 2015 року Путін чітко дав зрозуміти своїм спецслужбам, що нічого не можна робити незалежно від нього. Тут немає місця для самостійних дій". Путін вирішив оприлюднити вкрадені електронні листи DNC за результатами засідання Ради нацбезпеки в квітні 2016 року, сказав Солдатов, посилаючись на власні джерела.

Сер Ендрю Вуд, колишній посол Великої Британії в Москві та співробітник аналітичного центру Chatham House, описав документи як "параноїдальні". «Вони відображають ті обговорення та рекомендації, яких ви очікуєте. Існує повне нерозуміння США та Китаю. Вони написані для людини [Путіна], яка не може повірити, що може десь помилитися".

Ендрю Вуд додав: "Немає сумніву, що Московія могла допустити помилку, вторгшись в Україну. Звіт повністю відповідає тому, що я очікував би у 2016 році, а тим більше зараз. Існує велика кількість параної. Вони вважають, що за все відповідають США. Ця думка глибоко запала в душу лідерів Московії".

Трамп не відповів на наш запит про коментар.


View: https://www.facebook.com/100007157436416/posts/2854586531518990/

 

(30) Подайте мені Путіна | Віталій Портников - YouTube

 

View: https://twitter.com/PrytSLU/status/1416089409074651136?s=19

 

Я зробив нашвидкуруч переклад статті Пітера Дікінсона на сайті Atlantic Council, бо вона є неофіційним відображенням офіційної позиції США. Atlantic Council часто публікує точки зору, які з дипломатичних причин не можуть оголосити офіційні особи. Читайте:

«Президент Росії Володимир Путін нарешті опублікував своє довгоочікуване есе про "історичну єдність" росіян та українців, і це не розчарувало.

Ця епопея із 5000 слів не містить нічого цілком нового, але вона служить важливим офіційним записом багатьох міфів та теорій змови, які давно підживлювали одержимість Путіна Україною. Також чітко видно, що він розглядає свою поточну кампанію агресії проти України як історичну місію і благородну справу. Стаття російського лідера далека від того, щоб прагнути сприяти порозумінню та примиренню між двома країнами, вона читається як виправдання ще більшої війни.

Упродовж свого нестримного есе Путін висуває низку завуальованих загроз і неодноразово демонструє зневагу до української державності. Незалежна Україна, заявляє він, "є повністю дітищем радянських часів і значною мірою була створена за рахунок історичних російських земель". Він розлого стверджує, що сьогоднішня Україна — це не що інше, як західний проект, покликаний виключно підірвати Росію, і порівнює пострадянські зусилля України з побудови нації до зброї масового знищення. Найзловісніші коментарі Путіна зарезервовані для кількох останніх пунктів. "Я переконаний, що справжній український суверенітет можливий лише у партнерстві з Росією, — зазначає він. — Зрештою, ми єдиний народ".

Неважко було б відкинути історично безграмотні твердження Путіна як нешкідливі політичні пози. Але це смертельні марення. Понад 14 тисяч українців було вбито та мільйони переселено внаслідок російської агресії з 2014 року. Росія продовжує окупувати Крим та значну частину Донбасу на сході України, тоді як Кремль зосередив велику кількість додаткових підрозділів армії поблизу кордону з Україною. Коли Путін публічно заявляє, що Україна є антиросійським проектом, який може бути суверенним лише за згодою Росії, міжнародна спільнота повинна сприймати його справді дуже серйозно.

Глибше міжнародне усвідомлення причин, за якими криється одержимість Путіна Україною, безумовно, було б корисним.

Незважаючи на понад сім років російської агресії проти України, багато сторонніх спостерігачів все ще намагаються зрозуміти справжню природу конфлікту і не розуміють, чому кремлівський важковаговик готовий заплатити таку непропорційно високу ціну, щоб запобігти втраті України. З того часу, як напад на Україну розпочався на початку 2014 року, Росію вразили послідовні хвилі санкцій. Тим часом відносини країни із західним світом увійшли в спадну спіраль взаємних підозр та гібридних бойових дій. Що саме в Україні переконало Путіна занурити весь світ у нову холодну війну?

Сам Путін дає частину відповіді на це питання, постійно згадуючи про центральну роль України в російській національній історії. Здається, він щиро трактує Україну як неподільну частину історичного осердя Росії і розглядає потенційний перехід країни на Захід як наступний етап у відступі Росії, який розпочався десятки років тому з падінням Берлінської стіни та розпадом Радянського Союзу .

Це особисто резонує Путіну, який був очевидцем розпаду радянської влади в Центральній Європі наприкінці 1980-х. Приниження, яке він відчув, перебуваючи у Східній Німеччині, залишається формуючим досвідом його політичного життя і продовжує формувати його рішення, особливо стосовно України.

З часу Помаранчевої революції 2004 року Путіна переслідує ідея про те, що Україна виступає каталізатором нової продемократичної хвилі, яка врешті-решт може зруйнувати його власний авторитарний режим. Коли українці знову вийшли на вулицю в 2014 році, він відповів наказом про вторгнення в Крим та на схід України. Ці рішучі заходи відображали переконання Путіна, що поява справді незалежної, демократичної та схильної до Заходу України врешті-решт створить екзистенційну загрозу для самої Росії.

За останні сім років мало що змінилося. Незважаючи на величезні докази того, що його війна проти України була самознищувальною помилкою, Путін залишається твердим у своєму заперечуванні. Він відмовляється визнати свободу волі українського народу чи його все більш очевидну преференцію євроатлантичній інтеграції, і вважає за краще звинувачувати всіх в надуманих антиросійських змовах, які нібито організовані Заходом.

Починаючи з 2014 року, Путін неодноразово ставив під сумнів історичну легітимність України і стверджував, що значна частина сьогоднішньої України була несправедливо відібрана у Росії. Цей однозначно імперіалістичний підхід до України просвічується в його останньому нарисі, який є настільки близьким, наскільки ми коли-небудь можемо дійти до оголошення війни самому поняттю української державності.

Нещодавня стаття російського лідера може не сигналізувати про неминучу ескалацію бойових дій, але вона підкреслює його постійну зайнятість Україною та непохитну рішучість не допустити, щоб країна коли-небудь повністю покинула орбіту Кремля. Одержимість Путіна Україною не виявляє ознак стихання і залишається однією з найбільших загроз міжнародній безпеці у світі сьогодні.

Поки поточне протистояння залишається невирішеним, не можна виключати можливість великої війни у Східній Європі. Путін вже продемонстрував свою готовність прийняти сучасний клімат холодної війни як вартість захисту претензій Росії на Україну. За належних обставин він все ще може шукати більш традиційного військового вирішення своєї проблеми України. Його грізний нарис нагадує про необхідність сильних повідомлень про стримування від західних лідерів.

Тридцята річниця незалежності України цього літа представляє демократичному світу ідеальну можливість відповісти на нещодавній трактат Путіна. Президент Росії чітко висловив переконання, що Україна належить до Росії. День незалежності України 24 серпня був би ідеальним часом для Заходу настільки ж ясно дати зрозуміти, що українці мають право вибирати своє майбутнє.»
Валерій Пекар - Я зробив нашвидкуруч переклад статті... | Facebook

 

View: https://twitter.com/babaikit/status/1416270942888673282?s=19

 

Ще один гівноїд притягнув цю гамняшку на форум.
Це фейк і новодєл, недоофіцерик.

 

Це теж новодєл.

View: https://twitter.com/aavst/status/1414610201408413696?s=19

 

Новая газета - Novayagazeta.нового.
Изыми с глаз моих!
Впервые в новейшей истории России началась массовая зачистка в книжных и библиотеках

 

Недоофіцерик переймається сєвєрним сосєдом?
Ти точно гімноїд.

 

Ті ні французику ДеБіл. Це ти захищаєш цінності хуйла. Це тебе вивертає від однієї згадки про Бандеру, а все що стосується кацапстану, співпраці сересер з німцями то в тебе новодєл і фейк.
Ти навіть боїшся написати кацап і кацапстан, а їх президент хуйло.

 

#MH17

Я добре пам'ятаю той день, 17 липня 2014 року. Вже йшов Бог зна який день обстрілів. Ми стояли біля терикону шахти Капітальна-Должанський. Прямо під териконом - кордон з росією, а кожен вечір починався з обстрілів з території тієї ж дири на карті світу.

Ми постійно спостерігали, як снаряди летіли через нас, по табору двох батальйонів 72 бригади, а після евакуації російського селища під териконом - почали знімати і нас з того терикону...

Ми бігали, ховались, але не залишали терикон. Телефони включались тільки щоб самому подзвонити, додому чи на штаб батальйону.

День, 17 липня 2014 року застав мене під териконом, на схилі з української сторони. Чому саме там був - не пам'ятаю. Десь в обід міг спуститись поспати під дерево, щоб не така спека була, тому що окрім літа - навколо був повністю чорний терикон використаної руди... Спати спускались на нашу сторону, бо арті важче попасти на український схил терикону - всі снаряди летіли з росії, тому тільки український схил рятував. З території України, звісно, ніхто не стріляв по нам...

І от я включаю телефон, щоб подзвонити додому, спитати як справи, сказати, що живий. І чую - хтось кричить, що росія все, її зараз задавлять, напевно скоро війна закінчитися. Біжу дуже швидко і карабкаюсь по «балконах» до вершини терикону, щоб там телефон ловив нашу мережу, а не мокшанську.

Включив. Сотні смс. Перші слова - тримайтесь, скоро все закінчиться, росія сама себе поховала.
Дзвоню додому - я живий, що там по новинах??

РОСІЯ ЗБИЛА ЛІТАК!! СКОРО РОСІЯ І ВІЙНА ЗАКІНЧАТЬСЯ, СКОРО ПОВЕРНЕТЕСЬ ДОДОМУ!!

Я поняття не мав про який літак йде мова, і чого росія його збила, така гонорова. Я не мав води, бензину і досить патронів - я хотів повернути усіх живими додомів...

В голові все закрутилось, забилось серце, з'явились сили в руках, навколо все меркне.

ВІЙНА, закінчиться на днях, поїдемо додому.
Залишимо Донбас, живими, на конях...

І раптом усі думки, що склались чомусь в риму розбиває звук. Тихенький знак наче бензопилки, але десь високо в небі - ми вже всі знали цей звук. Ми вже знали, що через декілька секунд після появи безпілотника над нами - розпочнеться обстріл...

Але як же так? Вони ж збили міжнародний літак, все має закінчитись, їх мають покарати і в нас має закінчитись війна!?

Але я встигаю лишень сказати в телефон, що мене викликає штаб, мені треба йти. Я не встиг сказати, що війна не закінчилась. Московським військам по барабану на той літак, а я брешу про штаб, бо до нього далеко, а я сам на кордоні. Що вже почув вихід чотирьох снарядів і розумію, що це по нам. Дрон висів чітко над нами, в білий день. Я встиг лише крикнути в рацію - ВИХОДИ, ПО НАМ!! І вже через десятки секунд реактивний звук прильоту снарядів, які перелетіли терикон і впали на поле з соняшниками. Не влучили, але треба далі бігти, бо твоє місце стояння вже відмічене і по тобі прицілились...

Мокшанам фіолетово на той збитий МН17, і війну на Донбасі вони просто так не закінчать. Я МІГ БИ ще раз нагадати, що на теперішній час живі ще сотні і тисячі воїнів, які на власні очі бачили обстріли українських військ з території мокшан та проходи військової техніки росії в Україну, але бачу, що владі це не потрібно для свідчень проти росії. Навіть в Вікіпедії написано ХТО збив літак МН17, а у нас він сам впав і це трагедія. Але у нас в другому місці трагедія, нажаль...
Сергій Місюра

 

Ти точно хворий.
Тут, на ЛФ, вже роздивились цю підробку під мікроскопом. А ти далі гівно пережовуєш.
Жуй далі, тупориле створіння.

 

Що так? Ви не вірите в те, що в співпраці Гєстапо і НКВС винний Бандера?
Як Ви вважаєте: хто винний в тому, що зрадник злив інформацію про вагнерівців ворогу? Бандера, Поршенко або мама Рімма, яка вчасно не зробила аборт?

 

Міську-Міську, пий зільонку...

 

Ще один фейк і новодєл

View: https://twitter.com/History_Ukraine/status/1416329593699569667?s=19