Україна - вчора, сьогодні, завтра

Вчора я плакала на заправці одного великого залитого сонцем міста.
Напередодні, нас, трьох бійців зі «Стугною», накрило зразу після нашої роботи (ми навіть збитки не встигли зацінити). Перша ж міна лягла біля нас – отож тягнути в сховок Стугну, вже було пізно потім їх, мін, було ще багато. Але нам пощастила – оптика лишилася ціла, я повезла Стугну в ремонт. І це була вже третя заправка, де мені, військовій, відмовили продати бензин. Проте тут відмовили з особливою люттю. Продавщицям не сподобало моє прохання зв’язатися з керівництвом, щоб я могла попросити хоч 10 літрів. Коли я зауважила, що я заслужила право КУПИТИ бензин в місті, яке я вже місяць захищаю…їх просто прорвало.
Вони мені, кричали, бризкаючись отрутою, що вони впізнали, що я Чорновол. Що я та сама негідниця депутатка і тому ніяких прав «качати права» у мене не має.
Я перерахувала кількість спаленої техніки і русні, тут же, недалеко в 50 кілометровій зоні біля їх міста, тоді мені було сказано, що я піарюся тим, що воюю. Навколо стояло купа цивільних, яких заправляли по талонах, і ніхто мене не підтримав…
Сльози самі бризнули в мене з очей від образи. Я може би ще стрималася, але мені було геть погано, пневмонія. Місяць напередку з ковідом і остання ночівля в окопчику далася взнаки. Окопчик той, був чисто, як могила. Два на півметра і глибиною півтори. «Хто спить в могилі –довго житиме» -казала я собі скручуючись калачиком на його дні, але якби акуратно я не рухалася грудки глини все одно скочувалися мені в обличчя і пісок скрипів на зубах. Зате ворожі «пташки» з тепловізорами, мене в цій «могилі» перекритій зверху, не бачили. Про пневмонію я якось навіть і не подумала…
Ну, нічого оптимістично, вирішила я, Стугну все-одно вести на ремонт, якраз і підлікуюся.
Я не могла навіть уявити, що на всіх заправках мені відмовлять.
«Вам, військовим, держава повинна купувати», -в дві глотки кричали мені продавщиці… Можливо і повинна, але без жодних нарікань я всі дні війни заправляюся за власний кошт. Військова зарплата дозволяє, хоча ніхто з мого підрозділ, який без перепочинку на нулі(дехто з першої ночі війни) ні разу не отримував славнозвісних бойових 100 тисяч.
Хіба що перед поіздкою, я домовилася з мінометниками – я їм позичила пікап для роботи, а вони пообіцяли, як повертатимуть віддячать військовим бензином. Але повернулися мінометники чорніші ночі – в кузові пікапу плюскотіла кров…
Велике залите сонцем місто такого не бачить і не знає, орків тут зупинили давно і на підступах, місто живе в мирі, військові тут, бачте, вже викликають лють своїми «правами».
Зовсім по іншому було на початку війни. Коли я іздила за ракетами для корсара під Малин я буквально проскочила попереду ворожої колонни. На мості в Радомишлі вже блоками заклали дорогу, я пояснила що везу ракети і для мене кран посунув блок. Пуста я вкотилася на закриту заправку БРСМ. Слава Богу там, ще були робітники, які не відмовили -заправили…
Невже війна так всім набридла, до недалекого фронту звикли (танки там окопалися, снаряди не долітають), що підтримка військових в цьому великому залитому сонцем місті вийшла з моди? Так скрізь? Чи тільки тут? Місто, до речі, населене семидисятитрьохвідсотковими, і я собі уявляю, що таким комфортніше вірити, що війну виграє та їх захищає виключно один самотужки величніший Володимир Олександрович?
Р.S. На фото скрін-привіт, смс, яке мені прийшло, ще з одного міста, яке я захищала. Проте я не жаліюсь, я з цього сміюся. Зрештою виплакалася (мені не соромно плакать) і знову –оптиміст. Мені своє робити. А ще я не сама. В мене є команда, мій підрозділ. Може я і не найкращий командир, але я, знаю, що їм потрібна я, а мені потрібні вони, щоб вижити і перемогти. А велике залите сонцем місто, хай собі думає, що хоче за нашими спинами. Головне, щоб за нашими спинами.

 

Коли на придворному телебаченні роблять героїв з кабінетних вояк або нікчем-пристосуванців, справжніх бійців починають принижувати.

 

Хомчине, Ви лягли під ніж хірурга і вже тепер - жіночка? А відрізане собакам викинули, чи баночці з під майонезу тримаєте на пам"ять?

Мені так шкода, Михайлино, що Ви плакали...

 

Карл Волох:
У властивій всім дешевим популістам манері спочатку ти вводиш жорстке регулювання цін на пальне й буквально паралізуєш країну. Потім отримуєш шквал критики не співставний, мабуть, навіть зі скандалом з «формулою Штайнмайєра» (бо зачепив буквально все населення). Після цього все одно відпускаєш ціни.
Згадалася кінцівка популярного анекдоту: «Іване, а для чого ж ми задурно по купі гімна з‘їли?»
Хоча, звичайно, якщо ти природний популіст, знань маєш ноль, а навколо тебе суцільні холуї-сраколизи, котрі не наважуються тобі перечити, такий сценарій є майже невідворотнім і запрограмований на повторення.

Печера дракона:
Уявіть собі як після Іловайська тодішні лідери опозиції заявляють "Ситупація навколо ... потребує делікатності. Ми маємо керуватися одним - не нашкодити".

Було таке? Ні чорта подібного. Було "Порошенко згнобив добробати в оточенні" з кожної праски. Було "війська покинули в Дебальцево", навіть попри те що вивід військ з під Дебальцево в академіях Бундесверу зараз вивчають як приклад. Було "Порошенко відправив моряків на убий!" від кожного ЗЕбота після захоплення в Керченській протоці україїнський кораблів.

А про делікатність і про потребу не нашкодити пише зараз Ірина Геращенко, одна з лідерів "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Чому?

Бо бувають политики популісти, а бувають державники. Популістів цікавить влада і тільки влади. Задля влади вони оббрешуть будь-кого і кожен провал перекрутять на гучну перемогу. А коли перекрутити не вдається, не змигнувши оком вони заявляють: "Про....ли". І край.

А державникам важить Україна. Тому державникам важко.

Популіст живе за принципом "бачу ціль - не бачу перепон". Тоді як державник, за принципом "Не нашкодь".

Hellis:
Арестовано 434 ж/д вагона, принадлежащих России и на момент начала войны находящиеся на территории Украины. Крутая новость? Ничего не жмёт? А это - открытое доказательство ТОРГОВЛИ НА КРОВИ, которую команда Зеленского вела с Россией до последней минуты мира и до первого выстрела.

И после угроз Арестовича украинцам - "порохоботам" в тиктоке). Там ему активно хлопали избиратели Зеленского. А зря. Арестович - это проститутка высшей пробы. Будет следующая власть, он и там всплывет. Почему?
скрины в комментариях:
1. он о себе
2. армия о нем
3. он об избирателях Зеленского

 

Не все так однозначно. Азов здався в полон не сам по собі, а згідно наказу вищого командування. Причому здався публічно, на виду у світової спільноти. Тому зараз тортури над цими полоненними дуже малоймовірні. Адже вони знаходяться під наглядом лікарів з Європи чи Туреччини.
Тому, скоріш за все, їм надаватиметься медична допомога високого рівня.
Я десь бачив в Ютьюбі, що в ОРДЛО з лікарень викинули своїх хворих, щоб розмістити азовців. Росія завжди славилася показухою. Так що не виключено, що і з азовцями затіють чергову показуху: належне утримання, належне харчування.
Але покаже час.

 

А секс с Анжелиной Джоли разве офис президента не обеспечил?
Покажи мне хоть одно видео, где их встречают или осматривают турецкие или европейские врачи. Я тебе десять разных видео могу показать, ни на одном врачей нет.
Лживый кацалапый из секты Зеленского. Готов ради пиара президента губить жизни людей. Твоя деятельность во вред Украине и ты это знаешь. Работаешь на противника за долю малую.

 

Побачимо. До цієї гуманітарної акції долучився ООН та Червоний хрест. Цивільних людей вивозили частково фільтраційних таборів, частково на авто - до Запорізької області.За важкопоранених просили і Ердогана, і Папу Римського, зараз частково, першу партію взяли до обміну. Вважаю, що в Раші не можуть з цим не "погратися". Але мучити чи вбивати - ні, побояться. Бо вже їм сказав Зеленський про те, що з переговорами тоді буде покінчено назавжди.

 

На жаль, офіційних представників, які б гарантували безпеку для азовців, немає. В усякому разі, так ствердужує колишній командир Азову.
Але, по-перше, ситуація з азовцями набула розголосу в цілому світі, по-друге, біля них знаходяться іноземці, які будуть спостерігати за цим усім, хоча і неофіційно.

View: https://www.youtube.com/watch?v=Cx6m_w7B_5w

 

В третий раз повторяю, покажите мне хоть одно фото или видео с присутствием сотрудника ООН, красного креста или Турции.

Во время эвакуации мирных жителей из Азовстали фотографий и видео с присутствием ООН было просто завались, они сопровождали каждый шаг. А сейчас их нигде нет.

@medwedo berlogsoni и @Silver bullet просто моральные уроды, которые готовы врать, глядя на видео и фото. Для этих уродов пленение Азова это просто возможность пиара их кумира Зеленского.

 

Онкохворий, після операції. Позивний Пилат. Він знаходиться на Херсонському напрямку, в районі Олександрівки. Моя повага.

 

То хто такий?

 

Юа

 

Шляк трафляє від таких порохоботських крикунів, всяких чорноволохів, язикатих Марусьок, Пояркових, Чекалкіних і мух-повторюх за ними форумних ботів. Легко критикувати когось, що хтось що не так робить, а самі що, сидіти на дивані, на когось тикати пальцем і доводити, що при Порошенку було не так, нехай світ валиться, але Порошенка поверніть.

 

Ото цікаво було б. ВСУ під Зелиним керівництвом розіб'ють рашку, а на виборах переможе Петро.

 

Не переможе, а просрає.

 

та вони вже і самі в це не вірять. які в нього вибори? Тут треба якось викрутитись з колоною в Ізварину, яку через Медведчука попросили Порошенка, щоб він забрав, і колону забрали...Він на відміну від Зе, встромляв носа в усе, навіть в сугубо військові обов'язки ЗСУ, що і привело до того, що " маємо те, що маємо"(дивись як писати, паря!). "Жмурукуобнімаю, поздоровляю з Пєрвомаєм".

 

До речі? Арестовичу мій респект. Він вигадав еталонну відповідь.
– Чому Херсонську область захопили?
- Проїбали.

- Чому банк рослин із Харкова не вивезли і він згорів від обстрілу?
- Проїбали.

- Чому не закуповували снаряди за міністра оборони Тарану?
- Проїбали.

- Чому бригадний генерал Андрій Наумов, якого привів Баканов, виїхав за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого та його не затримали?
- Проїбали.

– Чому? – Чому? – Чому?
- Проїбали!

 

Ех, золоті часи були!

 

Какая разніца, Васілій?

Програє - будете смоктати. Доречі, заслужено. Життя - воно справедливе. Тому вище носа!
Мене інше цікавить, ти часом не приймав участь у розмінуванні півдня України? Бо виконання протизаконних наказів - гріх.

 

Зебобіки, чому ви такі примітивні?

Чому міряєте свої пристрасті до Зеленського такими ж мірилами, як ми - до Порошенка?

На першому місці у нас - це Україна, мова, армія, віра. А хто вже краще притримуватиметься цих принципів, за нього і проголосуємо.

Ми - за ідею, а не за вождя.

От пишу і думаю, ви це зрозумієте, чи ні?