Україна - вчора, сьогодні, завтра

Вас дратує правда?

Ви впевнені? Нє садукейство, ні?

Наївний юначє! Тіки Ваша хвора уява може перепустити що в політиці існує добро. Будь який політик це зло. Покажіть мені політика, який є меньшим злом за Порошенка і я за нього з задоволенням проголосую.

 

Кращє поїдь до мене в Харків. Я не обіцяю тебе провести на завод імені Малишева, але познайомлю тебе з людьми, які там працюють. Вони можуть розповісти, як платили заробітну плату, коли заводом керували люди Порошенка і як платять її зараз, коли заводом керує кловуняче бидло.

 

Бреше і не червоніє. Одні і ті ж оклади, нічого не змінилося. В мене там зять працює. Може, щось у когось йшло чорним налом, то тоді так - Порошенко гарний.

 

Оклади не змінилися, але зелена погань почала затримувати заробітну платню.

 

Я вже далеко не юнак.
Хто наївніший, хто більш сліпо повірив у закінчення боойових дій за години чи долар по 10? Я не повірив, так і у перемогу Порошенка у 2019.

Чи потрібно когось обожествляти - ну прямо як стосунки між хлопцем і дівчиною, спочатку літання у хмарах, потім плачі у подушку, як ідеалізували і потім розчарувались у Ющенку, у Савченко.

Не сьогодні і не завтра будуть парламентські вибори, багато чого ще може змінитись, при такій обстановці, як тепер, ніби прохідними є 4 партії, кому важливо, щоб не пропав голос, потрібно вибирати "менше зло".

 

А відкрити посилання не пробували? Там про оборонні підприємства часів розвинутого Свинорила.

 

За місяць кількість хворих зросла з 2000 в день до 4633. При цьому за півроку влада Зеленського не закупила жодного апарату ШВЛ, більшість лікарень не забезпечені базовими антибіотиками, а лікарі засобами захисту. Місцеві ради, у яких гроші забрали в ковід-фонд, розривають бюджети громад, щоб хоч щось дати лікарням, призначеним опорними для пацієнтів з коронавірусом, але нічого під цю опорність не забезпеченими. Рівень тестування досі найнижчий в Європі і жодних змін в тому і на обрії нема.

З самого ковід-фонду гроші розікрали на «Великому будівництві»: збудовані за завищеними втричі цінами дороги вже розвалюються, і зараза в асфальт не закаталась. А за півроку епідемії не зробили взагалі нічого, щоб підготувати медицину до другої хвилі. Не мало - взагалі нічого! Унікальна бездіяльність. «Майстри спорту по боротьбі з коронавірусом» продули коронавірусу всуху. Вони просто не вміють. Банально нездатні і вороваті на додачу.

Прогнози ВОЗ по Україні до 9000 випадків в день. Боюсь, з такими темпами то оптимістичні прогнози. А із зеленською владою - це загроза національній безпеці. Бо сама влада є такою загрозою.

 

Та коли б це мало місце насправді, дурненькі ви наші, то опозиція в Раді вже б організувала ТСК, три ТСК.
Вони тільки і чекають, щоб уряд Зеленского на такому провалився.
Але ні. Ніхто на дорогах не краде, бо підрядникам своя репутація набагато важніша. І дороги роблять технологічно, тут багато фото давав Медведо, а ті, що погані - дивись хто їх будував про баризі. Отака неприємність.
P.S. Поки тут насєкомоє, що ображає президента - Порошенко буде баригою, вальцманом і т.д..

 

Пару раз в эмоциях начинала писать об этом пост, но удаляла, не опубликовав. Последние дни так накопилось, что закончу. Это о коронавирусе и дорогах.

Все, наверное, уже в курсе, что Мининфраструктуры получило больше половины денег из почти 66 миллиардов ковидного фонда. Минздрав — меньше 22%. Остальные — меньше.

Я пару раз говорила с неглупыми людьми о «Великом будівництві» и о том, что его финансируют из денег, которые должны были отдать на борьбу с короной. Мне пару раз говорили: тебе не нужны дороги? Пусть наконец их построят. Я понимала, что этот аргумент будет работать ровно до того, как у собеседника из-за отсутствия ивл, кислорода, свободного врача или койки не умрет друг или родственник.

Сегодня увидела фото умершего врача (Иван Венжинович умер от пневмонии. Корону тест не подтвердил) лицо которого раньше было на бордах. А потом вспомнила разговор о предвыборной кампании «слуг» с тем, кто ее делает.

Я спросила: Что вы покажете? Экономика падает, реформ нет, во власти скандалы, корона.
И мне ответили: «Велике будівництво». Все строят на нем. Ничего больше нет.

К чему это я. Сколько украли на этой стройке мы ещё узнаём — зная кураторов, уверена, что очень много. Но дело даже не в этом. Вот эта схема: мы возьмем ваши деньги, чтобы спасти вас от смерти. вместо этого пустим все на свой пиар. потом будем стоять смотреть как вы умираете — это какой-то непомерный цинизм и тупость даже для этой страны.

А что ещё хуже — у этой власти не работает инстинкт самосохранения. Пленки, комарницкие, дубинские, венедиктовы, тищенки, фокины. Так же было у Януковича в 2013-м. Ему казалось, что они бессмертные.

Фото Евгений Малолетка.

А ниже будет пост Кати Ножевниковой о том, как к нам пришёл итальянский сценарий. Фонд Кати весной помогал ОП бороться с короной. А потом на ее место пришёл большой знаток игорного бизнеса и друг замглавы ОП Кирилла Тимошенко — Борис Баум.

 

Ще тільки бракує лишнього піару, як Трамп, є погані звинувачення в його сторону, впав рейтинг, але є "Переоберіть мене, тоді запуститься вакцина від коронавірусу".

 

Какой "черный нал" на госпредприятии?И Буля еще из себя "ыканамиздку" корчит!

 

View: https://www.facebook.com/748183438/posts/10158063655453439/

 

Тридцять років Україна судила про себе по більш удачливих сусідах.

Навколо нас було чимало історій успіху. Перед очима був приклад країн Балтії. Польщі. Чехії та Словаччини. Ми міряли свої економічні реформи досвідом Варшави — і це вганяло в депресію. Ми вимірювали суб'єктність досвідом Вільнюса — і розчаровувалися. Наші сусіди пішли далеко вперед — й Україна виглядала на їх фоні як безнадійний двієчник, нездатний вирватися з калейдоскопа протиріч.

А потім сталася Білорусь. І стала ще одним дзеркалом для нашої країни. Ось тільки наше відображення в цьому дзеркалі набагато менш бентежить, ніж ми звикли.

На тлі подій в сусідній країні ми можемо оцінити свій власний пройдений шлях. А також — оцінити всі ті пастки, яких нам, свого часу, пощастило уникнути.

Наприклад, ще недавно наші співгромадяни вважали Олександра Лукашенка зразковим державним діячем. У списку найбільш популярних іноземних політиків він традиційно займав перші рядки. Багатьох це змушувало розмірковувати про принади беззмінного правління. Бо «спадкоємність». Бо «послідовність».

А виявилося, що весь калейдоскоп українських президентів був нашою власною страховкою від диктатора. Жоден вітчизняний гарант не встигав врости в свою посаду настільки, щоб привласнити країну. Жоден український глава держави не мав шансів зачистити поле від конкурентів. Змінюваність влади гарантувала осудність влади — вірус месіанства якщо й проникав в кабінети Банкової, то не встигав дати метастази. Той єдиний президент, який вирішив стати винятком, в результаті опинився в Ростові.

До того ж, Білорусь довела порочність української мрії про «державу-гегемона». Офіційний Мінськ зберіг в держвласності індустріальний радянський спадок — і цей крок взяв всіх жителів країни в заручники. У Білорусі державний Лев’ятан виявився без конкурентів. Його право на владу ніхто не може заперечити. Ніяких альтернативних центрів впливу просто не існує.

Під час Майдану нікому не приходило в голову ставити знак рівності між Януковичем і економікою країни. Заклики до зміни влади не супроводжувалися закликами до обвалення фінансової стабільності. Тому що влада й економіка в Україні не були переплетені до стану повної нерозрізненості. А в Білорусі все навпаки. І ось ми бачимо, як опозиційні телеграм-канали закликають протестуючих виводити гроші з банків й обрушити курс національної валюти. Тому що справедливо вважають, що стійкість режиму залежить від стійкості системи. У той час як українське економічне багатоголосся дозволяло боротися з політикою, не оголошуючи хрестовий похід проти економіки.

По-третє, вся горезвісна білоруська стабільність виявилася історією про російський апарат життєзабезпечення. Рубильник від стійкості знаходиться в руках Москви. Саме вона вирішує — жити цьому заповіднику псевдосоціалізму або померти. І якщо рентні платежі, які Білорусь отримувала від Москви в обмін на лояльність, припиняться, — то українська економічна криза 2014−2015 видаватиметься на тлі цього шторму легкими брижами. Український обиватель може часом відчувати класову ненависть до українського бізнесу — але саме приватна ініціатива дає нам запас міцності, якого немає у сусідів.

Білорусь перетворилася для нас у ще одне дзеркало. Але, на відміну від польського, литовського або чеського, в цьому відображенні ми бачимо не тільки масштаби упущеного. Ми бачимо ще й величину пройденого. Досить вдивитися, щоб виявити, що наші недоліки — це продовження наших достоїнств. А те, що ми звикли сприймати як недосконалість, насправді є запобіжником від диктатури.

Іноді кращий спосіб оцінити свою реальність — це зазирнути у вікна сусідів.

View: https://www.facebook.com/365125280180398/posts/5391853444174198/

 

Зелені розпиляли увесь фонд боротьби з ковідом в кращих традиціях віктор хфьодоріча. Но барига - Порошенко, не переплутай.

 

Не думаю, що більшість мріє про дружбу з Росією і для цього обрали Зеленського.

 

елементарний, такий приблизно як і в інших випадках.

 

Я вже давав цитату, що з 66 мільярдів ковідних грошей потрачена лише третина. З них на дороги - 10 мільярдів.
І дороги бачать всі. А Ваші тупі бріхні - десяток людей, що інколи заходять на форум.

 

Де гроші, Зін?

 

View: https://www.youtube.com/watch?v=2_CvODdYm-4


Я часто їздив раніше по цій дорозі. То був повний зінєц.
Сьогодні до мене в село (я зараз в селі) приїздили родичі. Раніше вони від себе добиралися сюди 2 години 30 хв. Зараз спокійно доїхали за 1 годину 40 хв.