Україна - вчора, сьогодні, завтра

Тема у розділі 'Політика і політики', створена користувачем Прокіп, 16 жов 2012.

  1. Прочитайте уважно! Плани Кремля щодо України

    Эхо Москва. Политолог Валерий Соловей.

    И.Воробьева― Продолжается программа «Особое мнение». Политолог Валерий Соловей. Меня зовут Ирина Воробьева. Еще одна политическая история, которую все обсуждали и до сих пор обсуждают. Это, конечно, избрание нового президента Украины Владимира Зеленского. Сначала все обсуждали, сможет ли он победить, потом все обсуждали: О, господи, он победил!» А дальше начался какой-то процесс, в том числе, который закончился, например, обменом военнопленными, что, в общем, хорошая новость.

    В.Соловей― Да, это хорошая новость. И, кстати, Россия, точнее, Кремль возлагает на президента Зеленского довольно большие надежды, связанные с тем, что считают, он поможет добиться стратегических целей России в отношении Украины. То есть, в частности, всё то, что происходит в последнее время — это компромисс по газу, причем, в общем, выгодный Украине более, чем, условно «Газпрому»; обмен пленными — это сильные и вполне определенные, рассчитанные шаги в сторону Украины лично Зеленского с тем, чтобы он сделал шаги навстречу России.

    И.Воробьева― А нам-то что от него нужно?

    В.Соловей― А Россия или Кремль (не вся Россия так думает, как Кремль, а, может быть, значительная часть России думает иначе) хочет особого статуса Донбасса, фактически федеративного и через Донбасс влиять на политику Украины — это первая задача минимум. И задача максимум, она прозвучит фантастически, но считают в Кремле, что можно добиться ее — это присоединение Украины к союзному государству Россия — Белоруссия.

    И.Воробьева― И тут же мы подходим к еще одному событию: Россия и Белоруссия.

    В.Соловей― Плавно, но неизбежно.

    И.Воробьева― Неизбежно абсолютно. Так же, как неизбежно союзное государство?

    В.Соловей― В Москве, в Кремле считают, что да, что препятствие на пути этого государство — Лукашенко. Ему были сформулированы условия или дилемма, наверное: «Союзное государство будет с тобой или без тебя». И рассчитывают, если всё пойдет, может быть, по московским прикидкам, до лета это союзное государство уже вчерне получить.

    И.Воробьева― До лета.

    В.Соловей― Да, до лета. Никто не собирается откладывать в долгий ящик. Слишком долго откладывали. Эта интеграция длится уже и разговоры о ней фактически 20 лет, даже больше. Началось еще при Ельцине. В Москве решили, что хватит, надо ставить точку.

    И.Воробьева― А почему Белоруссия, почему не кто-нибудь другой бывший?

    В.Соловей― А слабое звено. Белоруссия — слабое звено. Она, вообще, в объятиях. Она готова в них упасть. Но это не конец, это начало процесса. Украина тогда присоединяется к союзу братских славянских государств. Выстраиваются особые отношения с Прибалтикой вследствие некоторых действий в отношении трех стран Балтии. И Россия берет реванш за крупнейшую геополитическую катастрофу XX века. Планы далеко идущие.

    И.Воробьева― Это же плохая новость. Ведь то, что вы говорите, это плохо.

    В.Соловей― Я не оцениваю, плохая она или хорошая. Я просто вам говорю о том, какие намерения существуют, какие планы готовятся, и хотя бы отчасти они, с моей точки зрения, реализуемы.

    И.Воробьева― Ладно. Если мы вернемся к Украине. То, что вы сказали об особом статусе Донбасса и влиять на ситуацию, но в ближайшее время там будет Зеленский, который, как мне кажется, не должен допустить такой ползучей интеграции?

    В.Соловей― Почему? Он вполне может на это пойти, если ему предложат хорошую сделку. И если Россия с этим усиленно с этим работает, занимается, но на него надавят собственные олигархи. Россия с ними, в общем, считает, что договорилась. Потому что взамен обещано вхождение в большое экономическое пространство. В Европу-то оно особо войти не могут, а вот это экономическое пространство, которое смогут составить Россия, Белоруссия, Украина — это прекрасная сфера для реализации экономических интересов.

    Поэтому если олигархи консолидировано — вот Коломойский с его интервью The New York Times (это трубадур был этой политики) — на президента Украины, то подвижки будут весьма существенными. Если там начнется — назовем это в кавычках «бандеровско-фашистский мятеж», — то братская Россия придет на помощь президенту Зеленскому. Мы знаем толк в братской помощи, правда, Ирина?

    И.Воробьева― Конечно. Мы, тем более, с вами знаем толк в братской помощи.
    Раз уж мы заговорили о том, что будет дальше, несколько шагов вперед сделаем. Как вы думаете, когда это все начнет происходить или уже до 24-го года, наверное, произойдет…
     
  2. Про обмін. Важливе.

    Не називайте це «обміном полонених». Харківські терористи і «бєркута» – не полонені. Вони кримінальні злочинці.

    Не називайте це «обміном всіх на всіх». Це далеко не так. Навіть виносячи за рамки мільйони заручників у окупованих Криму та на Донбасі. Як мінімум кримських татар Путін не віддає. Тому що від нього цього ніхто не вимагав.

    Не називайте цей обмін рівноцінним. Так, кожен з наших вартує тисячі їхніх. Але із неможливістю кари для вбивць і терористів ми втратили справедливість.

    Юрій Гудименко
     
  3. Зі стадом все зрозуміло. *** ім на санках.
    Але ж ви бляді медійні.
    Журналісти, депутати, блогери єбанати. Лідери суспільної думки довбойобів.
    Ви ж дохуя раніше любили порозказувати мені особисто про те як "Порох канєшно маладєц на міжнародному рівні але... Хуже нє будєт"
    Кожен любив обісрати все що зроблено.
    Тепер все що відбувається в Україні на вас суки.
    Всі ці обміни полонених на вбивць.
    Весь оцей реванш антиукраїнський.
    Газ вам в хату дешевий малороси.
    Інтелігенція недороблена.
    Андрій Карпов
     
  4. Для тиххто турбується про тих хто сидить на підвалах. Тримайте, обрізаний орган янелоха, а не полонених:
    "Из 57 наших вымениваемых - только 7 военных
    А мы отдаем 87 бандитов, убийц и террористов".

    Отже - "всіх на всіх" вилилося в сім бранців. Це при тому, що в полоні та тюрмах Криму - десятки сотень.

    Наполеон хрєнов. ((((
     
  5. Батько вбитого беркутовськими шакалами Устима Голоднюка. Якщо хто не розуміє хто і про що....
    Володимир Голоднюк
    Ця країна не має майбутнього!
     
  6. Наталія Дигдалович (Natalja Dyhdalovich), я довго думав що вам відповісти, а потім ще трохи чи взагалі писати ці слова. І в якому вигляді. То ж пишу публічно.

    Вартують, Наталю!
    Оцінена. Багатьма людьми оцінена. Мною особисто оцінена, з яким ви не знайомі навіть.
    Щороку, двічі на рік, я приходжу до Андрія на Личаківський просто подякувати йому.

    Рік тому, коли попередня влада просравши інформаційну війну, вводячи воєнний стан, у відповідь отримала абсолютно антидержавну реакцію ЗМІ та (відповідно) населення - я здався. Я не знайшов для себе мотивів для того що я намагався робити для інших людей.
    "Як я можу щось робити сам, тут, не маючи ресурсів, якщо влада яка має ресурси, пройобує цілий фронт війни?" - так я думав тоді, вирішивши закинути все.
    І тут в друзі на фейсбуці постукали ви. З вашою аватаркою...

    То ж, Наталю, не намарно.

    Вчора нас зрадили, нас всіх. А вас особливо.
    Причому вони знали, що відпустять вбивць Майдану.
    Знали ще тоді коли обіцяли покарати винних 21 листопада.
    В очі брехали людям, які втратили найдорожче.

    Але це і було частиною їх задуму.
    Деморалізувати.
    Змусити думати, що намарно.
    Змиритися з статусом бантустану і з сцарьком на його чолі.

    Але за цим нахабством ховається звичайний страх.
    Страх, який змушує брехати в очі родинам загиблих.
    Страх, який змушує влаштовувати беззаконні шоу в судах тоді, коли населення погрузилося в передноворічний анабіоз.

    Мені зараз боляче, бо я не маю відповідей на запитання і я не знаю що робити, бо я нічим не можу допомогти, я отримав такий же удар. Але болить більше не від удару, а від безсилля, від того, що не знаєш що робити.
    Але я підведуся і продовжу йти. Робити те, що можу робити.

    Бо я знаю, що нашому поколінню призначено дійти.
    Бо не намарно.
    Бо в цій країні десятки тисяч справжніх Героїв, незважаючи на все.
    Бо наші предки боролися в умовах, коли незалежність України була неможливою, але вони боролися за неї без жодних на те шансів.
    І точно не клоунам з продажними кон'юнктурними елементами забирати у нас шанс жити як люди, в цивілізованій незалежній Україні.
    Бо, я знаю, встав би і продовжив би йти і Андрій.

    Вони сьогодні тимчасово вкрали в нас шанс на справедливість.

    Але головне: в тих, хто загинули тоді на Майдані була інша мета - це Україна. Саме за неї і за нас вони боролися.
    І ми з вами відстоїмо і збудуємо ту Україну, про яку вони мріяли.


    View: https://www.facebook.com/100011308905714/posts/988126434907644/
     
  7. Наталія Дигдалович (Natalja Dyhdalovich), я довго думав що вам відповісти, а потім ще трохи чи взагалі писати ці слова. І в якому вигляді. То ж пишу публічно.

    Вартують, Наталю!
    Оцінена. Багатьма людьми оцінена. Мною особисто оцінена, з яким ви не знайомі навіть.
    Щороку, двічі на рік, я приходжу до Андрія на Личаківський просто подякувати йому.

    Рік тому, коли попередня влада просравши інформаційну війну, вводячи воєнний стан, у відповідь отримала абсолютно антидержавну реакцію ЗМІ та (відповідно) населення - я здався. Я не знайшов для себе мотивів для того що я намагався робити для інших людей.
    "Як я можу щось робити сам, тут, не маючи ресурсів, якщо влада яка має ресурси, пройобує цілий фронт війни?" - так я думав тоді, вирішивши закинути все.
    І тут в друзі на фейсбуці постукали ви. З вашою аватаркою...

    То ж, Наталю, не намарно.

    Вчора нас зрадили, нас всіх. А вас особливо.
    Причому вони знали, що відпустять вбивць Майдану.
    Знали ще тоді коли обіцяли покарати винних 21 листопада.
    В очі брехали людям, які втратили найдорожче.

    Але це і було частиною їх задуму.
    Деморалізувати.
    Змусити думати, що намарно.
    Змиритися з статусом бантустану і з сцарьком на його чолі.

    Але за цим нахабством ховається звичайний страх.
    Страх, який змушує брехати в очі родинам загиблих.
    Страх, який змушує влаштовувати беззаконні шоу в судах тоді, коли населення погрузилося в передноворічний анабіоз.

    Мені зараз боляче, бо я не маю відповідей на запитання і я не знаю що робити, бо я нічим не можу допомогти, я отримав такий же удар. Але болить більше не від удару, а від безсилля, від того, що не знаєш що робити.
    Але я підведуся і продовжу йти. Робити те, що можу робити.

    Бо я знаю, що нашому поколінню призначено дійти.
    Бо не намарно.
    Бо в цій країні десятки тисяч справжніх Героїв, незважаючи на все.
    Бо наші предки боролися в умовах, коли незалежність України була неможливою, але вони боролися за неї без жодних на те шансів.
    І точно не клоунам з продажними кон'юнктурними елементами забирати у нас шанс жити як люди, в цивілізованій незалежній Україні.
    Бо, я знаю, встав би і продовжив би йти і Андрій.

    Вони сьогодні тимчасово вкрали в нас шанс на справедливість.

    Але головне: в тих, хто загинули тоді на Майдані була інша мета - це Україна. Саме за неї і за нас вони боролися.
    І ми з вами відстоїмо і збудуємо ту Україну, про яку вони мріяли.


    View: https://www.facebook.com/100011308905714/posts/988126434907644/
     
  8. Lanktocha

    Lanktocha Well-Known Member

    Вже шляк трафляє від такого ниття.
    Із серії, як дехто оправдує вибрання одіозних і дискредитованих "Та краде, але хоть щось робить", має робити не "Щось", а свої завдання, які на нього покладені. Такі обміни і ведення переговорів - завдання міністрра закордонних справ і президента, а порохоботи це подають якимось особливим досягненням Порошенка.
     
  9. MayorMayor

    MayorMayor Well-Known Member

    А какое же "завдання" вашего зелупенфюрера?
     
  10. Зверніть увагу на цинізм заголовків: "Обмін полоненими". Полонені там - лише українські військові.
    Сміття тваринного походження, яке звільняє від покарання режим Зеленського, ніякими полоненими не є.
     
    • Не погоджуюся Не погоджуюся x 1
  11. Коли Путін не віддає жодного кримського політв‘язня в рамках обміну, він діями доводить своє переконання: Крим російський і завжди таким залишиться. Коли Зеленський не наполягає навіть для проформи, щоб хоч символічна кількість киримли повернулися із чекістських тюрем до України, він показує, що з цим згідний.
    А заяви про територіальну цілісність і «мир без втрати територій» - ритуальні, для лохів. Як і більша частина того, що злітає з вуст Янелоха
     
  12. Lancktocha, напише все батьку Устима Голоднюка, або одному з батьків, кого застрілили ці беркутівці:

    View: https://twitter.com/Yupiterian/status/1211213679217254401?s=20
    «БЛАГИМИ НАМІРАМИ ВИМОЩЕНА ДОРОГА В ПЕКЛО….»

    Бачу, що вимушений більш розгорнуто пояснити свою позицію, бо отримую в приват дуже багато звинувачень, що я черствий і не хочу повернення наших полонених!
    Я не проти обміну - полонених потрібно витягувати, але не обов"язково для цього гвалтувати судову систему. Це одна з основ державності, це одна з тих цінностіей за які Устим віддав життя і за що зараз віддають свої життя наші козаки на Сході.
    Втрата права на правосуддя породжує втрату віри в справедливість!
    Що в цих словах комусь не зрозуміло? Що не зрозуміло в простих людських бажаннях жити в демократичній і правовій державі - відчувати себе людиною і гордитися цим!
    Я вважаю, що мало бути так:
    - Президент мав виступити перед народом і пояснити, що хоче зробити, а не ховатися за спинами прокурора і суддів. А тим більше не "запілювати" свої дурнуваті відосики з туалету, ванни чи спортзалу. Він повинен пам"ятати, що поки що являється гарантом Конституції України, а не актором комедійного шоу!
    - А тому потрібно було провести показовий суд і осудити злочинців, що в центрі столиці однієї з найбільших Держав Європи, розстріляли людей.
    Далі він міг використати своє право на помилування і вже тоді можна говорити про обмін.
    А те, що ми бачимо це скоцтво і знущання над пм"яттю хлопців.
    У мене все.
    Маю честь!
     
    Останнє редагування: 29 гру 2019
  13. Коли Путін не віддає жодного кримського політв‘язня в рамках обміну, він діями доводить своє переконання: Крим російський і завжди таким залишиться. Коли Зеленський не наполягає навіть для проформи, щоб хоч символічна кількість киримли повернулися із чекістських тюрем до України, він показує, що з цим згідний.
    А заяви про територіальну цілісність і «мир без втрати територій» - ритуальні, для лохів. Як і більша частина того, що злітає з вуст Янелоха
    Карл Волох
     
  14. medwedo berlogsoni

    medwedo berlogsoni Das stud nemödik a del binos gudikum.

    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
а де твій аватар? :)