Україна - вчора, сьогодні, завтра

Гаразд, не буду Вас мучити до ранку

Щойно Україною гучно пролунала новина від Офісу Президента України: «Володимир Зеленський поспілкувався телефоном з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Глава держави розповів про реформи, які впроваджуються нині в Україні, та обговорив умови нової програми співпраці з Фондом. Керівниця МВФ високо оцінила економічні досягнення нової влади та прогрес у впровадженні реформ урядом під керівництвом Прем’єр-міністра Олексія Гончарука.
За результатами розмови сторони зазначили, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості щодо нової програми співпраці».

Цю ж сенсацію гучно підхопили УЗеленського.

Красиво? Так!
Правда? Не зовсім.
Вірніше, більше брехня, аніж правда. Але ж ми вже звикли, правда?

Телефонна розмова відбулася - правда. Проте домовленість досягнута лише на технічному рівні. Те, що планувалося зробити ще у вересні.

А ось далі - набагато цікавіше.

Перед тим, як МВФ узгодить нову трирічну програму обсягом 5,5 млрд дол для України, українська влада повинна виконати свою домашню роботу, т.зв. prior actions. А це і питання банківського сектору (уявляєте, Зеленський каже Коломойському good-bye), і питання верховенства права (якраз нещодавно Венеційська комісія висловила своє «фе» суддівській реформі Зеленського), і питання землі (соррі, але проблеми індіанців шерифа не хвилюють), і питання енергетики (так як там Оржель, звільняє Коболєва на прохання росіян чи ні?), і питання тарифів на опалення (так, з 1 січня 2020 року вони - ринкові) і багато інших насправді правильних, але болісних для рейтингу речей.

І лише після цього, правління МВФ розгляне і, у разі позитивного висновку і виконання Києвом усіх зобов’язань, МВФ виділить черговий кредит за новою програмою.

Тому, все так, але є маленький ньюанс.
Програми не має, для того, щоб вона була, треба ще добряче попрацювати, спітніти і навіть червоніти.

Але ж піар - наше все.

Нещодавно уряд теж тричі підписував одну і ту ж кредитну лінію з іншою поважною МФО.
Всі тішилися, що це це купа грошей і завтра, а виявилося, що втричі менше і набагато пізніше.

П.С. Кому цікаво, перегляньте заяви МВФ і ОПУ щодо цієї телефонної розмови і самостійно знайдіть більше 10 відмінностей.

П.П.С. А якщо Ви вірите Зеленському більше, аніж мені, запитайте у нього в неділю або в середу (до або після Парижу): де Гроші МВФ і коли вони будуть?
Цікаво, що він Вам відповість

За фото на сторінку Volodymyr Omelyan

 

А тепер про кравчукчку:
Дуже люблю слухати, як Леонід Кравчук розповідає що "так", а що "не так". Особливо з огляду на одну маловідому історію...

Справа в тому, що саме Кравчук в 1991 році міг забрати УВЕСЬ ЧФ СРСР та Севастополь одним махом. Але не зробив цього через свою пихатість. На жаль...

Справа, повторюся, була у 1991 році. Чорноморським флотом СРСР командував адмірал Ігор Касатонов. Людина складна. Герой Радянського Союзу, який вперше (на свій страх та ризик) здійснив запуск балістичної ракети з-під льоду в Арктиці. Користувався беззастережним авторитетом у підлеглих та нелюбов'ю начальства.

Коли Україна проголосила Незалежність, він був готовий стати на її бік. Бо теж побачив нові можливості. Треба було лише призначити його командувачем ВМС України. Якби це сталося, то увесь Чорноморський флот підняв би українські прапори. Бо, повторюся, авторитет цієї людини серед підлеглих був беззаперечним.

Так от, коли Ігор Касатонов прибув до Києва для переговорів, Леонід Кравчук протримав його спочатку годин десять на прохідній, а потім і декілька лнів у приймальні. Так і не прийняв. Тим часом в Москві схаменулися та призначили Касатонова командувачем ЧФ РФ. Він погодився та повернувся в Крим з образою - не на Кравчука, а на Україну.

Історію цю я знаю з декількох джерел - в тому числі від людини, якій я вірю більше, ніж самому собі.

Можливо, з огляду на те, що саме Кравчук дав старт пограбуванню країни (варто згадати лише Чорноморське пароходство та стратегічні запаси пального в Україні) і саме він віддав ядерну зброю буквально за просто так, це не найбільша його провина. Але, але...

View: https://www.facebook.com/100009235926099/posts/2452278471756660/

 

Вчора був на Прямому. На завершення попросили якихось напутніх побажань нашому президенту.
Ну я і побажав йому вести себе на переговорах так, щоб не запалали шини на Банковій.
Але, насправді, мені хотілося трошки інше побажання. Два.
Перше:
фрау Меркель модерує:
- Володья, чи готові ви говоріть з Владьіміром?
- а можна звонок другу?
- можна
-Ляксандр Грягорєвіч, вапрос на міліон: як гаваріть с путіним, варіанти: а) дєрзко; б)долго; в) отпєтлять разговор; г) отпєтлять в разговорє.
- Валодя, правільний варіант г) отпєтлять в разговорє
_____
другий варіант:
Путін - Зеленському:
- пріхаді сьодня вєчєрам на сєнавал (закреслено) пєрєгавори
А Меркель така
- так он нє адін прійдьот, он с кузнєцом прійдьот
Путін
- зачєм нам кузнєц. Нє, нам кузнєц нє нужен.
І тут входить посміхаючись Кузнєц. Такий, як і має бути: сивий і з коробочкою цукерок "Рошен".
Макрон спантеличений, Путін афігєвший. Фрау Меркель загадково усміхнена.
Наш Вова (радісно): Ми здєлалі їх вмєстє.
Занавіс

View: https://www.facebook.com/100002933584089/posts/2604156796358748/

 

І далі "Всі погані - один Порошенко хороший".
Не ідеалізую Кравчука, але тісна співпраця з Медведчуком, був у його партії і Порошенко.

 

НА СМЕРТЬ АРТЕМА МІРОШНИЧЕНКА.
От і настав "момент істини" - історичний. Переломовий.

Коли за українську мову вбивали в ОРДЛО (і, ймовірно, продовжують убивати й далі) - ці жертви ще не мали для нас ні імен, ні облич. Можна було вмістити їх у загальну рубрику "проукраїнські" - і тим затулитись від очевидного факту (якого наш противник, до речі, й не приховує): так, в остаточному підсумку це "війна за мову" - за картину світу. Москва воює за те, щоб не стало української. А найнадійніший для цього спосіб - убити носіїв.

(Саме так вони зробили в 1933-му - і число носіїв української мови одразу ж зменшилось на мільйони).

І після 1933-го ця війна ніколи - НІКОЛИ!- не припинялась. І кожен україномовний бодай раз на віку стикався з цією професійною, "видовою" агресією вбивць - до НЕДОБИТОЇ жертви.

Це міг бути несподіваний вибух люті від незнайомця, що з ненавистю тебе перекривляє, або (якщо посуватися на схід од Вінниці) цькування в дитячому колективі, "підзарядженому" від дорослих, чи таврування "селюцькістю" (що родом із того-таки Голодомору: коли втеклих у місто від розкуркулення можна було і в НКВД здати, - і кожен нащадок вижилих, навіть і в 3-му коліні, рефлекторно лякається: ні-ні, я нє з сєла, што ви!..), могли бути - і є! - десятки видів щоденної "непомітної" дискримінації, від адміністративної до культурної, що її ми вже й за аґресію не сприймаємо, звикли... Кожен із нас може сказати про себе: "АРТЕМ МІРОШНИЧЕНКО - ЦЕ Я". Кожного україномовного хоч трошки в житті "били за мову" - в різних формах, з різною мірою дошкульности, хоч і мало кого вже фізично (спасибі Незалежності!)... І ніколи, НІ РАЗУ нікого за те не було покарано. (Навіть того мента з Одеської траси, що кричав на відео водієві "Ты мне тут на своей телячьей мове не говори!", - адже ж не звільнили без дальшого права на проходження державної служби?..)

Артем Мірошниченко дивиться в очі нам усім. Від цього погляду вже не затулишся, не сховаєшся. І не відмахнешся (хоча спроби, не сумніваюсь, будуть!) - мовляв, "ах, та то просто гопота", і де ваші свідки, що то "за мову"? Ми всі свідки - всі, скільки нас є, мільйони україномовних. (Спробуйте перейти на нашу сторону - і ви вжахнетесь із того, які ми живучі.)

Ця кров волає до неба (кожна безвинно пролита кров волає до неба). Це обличчя має тепер бути скрізь - на плакатах і значках, футболках і наліпках, впізнаване кожному. Як постійна пригадка нам усім: цей чоловік загинув за те, щоб українці нарешті перестали БОЯТИСЬ своєї мови.

А для цього боятись мають ті, хто готовий за неї нас убивати.

І тому - так, Українська Держава в цьому процесі зобов'язана, в інтересах власного виживання, показово гупнути кулаком, демонструючи на своїй території Силу Закону, - щоб кожен нащадок вертухаїв, якого трясе на звук недобитої його "дєдамі" мови, сто раз вкусив себе за язика, перш ніж щось проти неї бевкнути. А медіа всіх рівнів мають якнайширше висвітлювати перебіг судового процесу - і соціально-культурний профіль убивць, і їх бекґраунд до 4го коліна, тато-мама-дід-баба, школа-вчителі, що дивились, яку музику слухали, - громадської уваги тут має бути не менше, ніж до харківського процесу Зайцевої: іншого способу коли-небудь очиститись від задавненої зарази немає, країна мусить ясно бачити, чим вигодовується її смерть.

Бо інакше завтра-позавтра (в перерахунку на роки, не на десятиліття!) вони уб'ють ВАС УСІХ - із "провідниками толерантности", щирими адептами "какойразніци" та всією своєю аґентурою й виконавцями включно.

Спробуйте це зрозуміти, поки ще не пізно.
Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)

 

Слова Забужко підтримую.

 

View: https://www.facebook.com/100000659128651/posts/2919939598037982/

 

градус ненависті до презедента знизився, слава Богу.
Бо і без того драматичний час, великі виклики. Україна на якомусь переломного моменті, так здається, і може непереливки Газпрому дозволять пройти в вушко голки... і Путіну прийдется відповзати.
Та хоч би.

 

View: https://twitter.com/poroshenko/status/1203671163618168837?s=20

 

View: https://twitter.com/yurchuk57/status/1203655319089537024?s=20

 

View: https://www.facebook.com/groups/590705618082691/permalink/726449514508300/

 

Харків'яни, підходьте:

View: https://twitter.com/UA_CIbercat_/status/1203680314209513475?s=20

 

Завтра в ВР одобрят правки в законопроект, которые увеличат плату за интернет в 10 раз


Европейский ценник: плата за Интернет в Украине может достичь 50 евро

 

Ще не приймати, а тільки розглядати. Перед таким підняттям варто зробити європейськими зарплати і пенсії.

 

А якщо не одобрять і не збільшать? Що тоді русо-турісто скаже? І яким буде його обліко-моралє?
Чи не є цей ваш вкид - чимось на вентилятор?
Доступ до інтернету належить не комусь одному, якійсь одній організації, не належить державі. Доступ до інтернету надають багато провайдерів, великих і малих. Має місце жорстка конкуренція. В нашому домі - кабельних провайдерів штук п"ять. Воля-кабель, Домашній інтернет від Київстар, Укртелеком, Нетлайн, ще там хтось. Вони мають непогані гроші і на цих тарифах, які дозволяють їм розвиватися.
А ефірні провайдери? Інтертелеком, той же Київстар, Лайф, Водафон...
І тут раптом держава встановлює тарифи на інтернет і картоплю. Самому не смішно? Чи ви не здатні мислити, а здатні лише перепощувати те, що на вентилятор?

ЗІ За Тріолан забув сказати

 

пане Берлусконі! на жаль, виховання не дозволяє мені якось обізвати вас у відповідь

1.усі згадані вами оператори зобов'язані працювати в правовому полі, ви згодні з цим?

2.правове поле на рівні держави створюється депутатами Верховної Ради.
раз вже є законопроекти - це означає, що частина суспільства їх підтримує...
інша частина суспільства - не підтримує,
одним з майданчиків для обміну думками є форум... що не так?

3. я не писав про встановлення тарифів на картоплю чи інтернет - це ви придумали

 

Фігня то всьо...
Інтернет належить комусь одному.
А вже Доступ до інтернету надають багато провайдерів, великих і малих. Має місце жорстка конкуренція.

А вже власник інтернету за всім слідкує і по великій /а інколи і по малій/ потребі підкореоговує стан речей.

Таке життя (с) ;

@mypucm, Ви файно сказали, але я вже не маю часу - тре нести козєче молоко в садік

Потім скажу, що я про Вас допис думаю

Може...)))

я описався навмисне. Бо скучно...

исне. Бо скучно...

 

А як же бути з цим?

Верховна Рада - це не державний орган по-Вашому? Про картоплю придумав я, щоб підкреслити безглуздість твердження того, що
ВР вносить зміни до законів, за якими ціни виростуть на такий продукт як інтернет в десять разів.
Встановлення тарифів чи збільшення плати... Не вмер Гаврило - болячка задавила.
Хоча з почуттям гумору, здається, у Вас не того...
Тому запитую без іронії, а прямим текстом: Чи буде Вам соромно за цитоване Вами стосовно підвищення плати, якщо вже сьогодні ВР не ухвалить згаданих правок? Адже Ви не висловили свого ставлення до того, що процитували, а отже - мовби погоджуєтеся з тим, що таке станеться. Навіть не "могут одобрить", а "одобрят" - категоричне ствердження, що так і буде. Чи не є це вкидом недостовірної інформації з певними неблаговидними цілями, який, вкид, називають "лайно на вентилятор"?

 

Про що тут дискутувати, хіба що слідкувати за новинами, які прийняли нові закони та чекати у новому місяці платіжок.

 

Who is who?...
Одна із великих проблем наших протестів є те, що важко розібрати, хто свій, а хто таке собі. Адже ті, хто активно пхав до влади зелених більшовиків, включаючи аваківських жон - тітушок передвиборчої компанії Зеленського, тепер намагаються очолити протест. От стоїш, дивишся на них і думаєш:
- Довбні дурнуваті чи штатні провокатори.
А різниці то немає. Усі їхні дії і так, і так будуть направлені на те, щоб протест ішов за "визначеним" сценарієм.
Чомусь на пам'ять приходить картинка, яку забули мої побратими і посестри. Група молодиків, які напоказ кидаються на колони ВВшників а потім понад "Беркутом" спокійно заходять в АП погрітися і відпочити...