Україна - вчора, сьогодні, завтра

Українська загадкова популістична душа
О встрече миров

Конференция. Зал полный инвесторов. Докладывает представитель Нафтогаза. Показывает, что населению Нафтогаз вынужден продавать газ ниже рынка. И это дорого обходится каждому налогоплательщику. Хотя, конечно, не так дорого, как в 2013 году. Но пока дорого. И тут руку вскидывает один инвестор и задает вопрос. «А зачем государство дотирует всех, почему не переведет все на адресную помощь. Ведь это правильно и никто не будет против».

Занавес

Вот как объяснить умному и рациональному человеку, который не смотрит украинский телевизор, почему государство этого еще не сделало?

Вот как объяснить рациональному и умному человеку, что очень много людей против? Против того, чтобы разумно расходовать деньги налогоплательщиков и не тратить их на поддержку богатых? При том, что все в зале, абсолютно все инвесторы, готовы подписаться под разумностью этого вопроса. И нет человека, который мог бы встать и начать доказывать, что низкие цены на газ могут быть полезны для экономики. И всем им надо объяснять, что это украинская загадочная экономическая душа.

Это ведь надо начинать объяснять с 1917 года. И времени не хватит. Как объяснить, что часть политиков называет субсидии оскорблением простого народа. И говорят, что платить субсидии – это унижать человека. При этом, почему то, продавать человеку дешевый газ не является его унижением. А субсидия – сразу унижение.

Как объяснить, что большая часть противников рыночных цен на газ использует аргумент о том, что на высоких ценах на газ наживаются олигархи, в то время как населению газ продает только государственная компания Нафтогаз. И этот газ, который они продают, состоит по большей части из добытого же государственной компанией голубого топлива. А часть еще импортируется. И где тут олигархи? И да, у украинских политиков и украинских бизнесменов есть компании по добыче газа и эти компании гораздо легче получают лицензии, чем государственная компания. Но газ, добытый этими компаниями продается в сегменте промышленных потребителей. И не имеет никакого отношения к ценам на газ для населения. Ведь «нема дурних» продавать газ ниже рынка. И даже когда Нафтогаз проводил тендеры, предположив, что можно же купить у местных производителей, а не импортировать, никто из них не пришел с конкурентной ценой. И в этом самом сегменте промышленных потребителей работает чистый рынок и нет никакой монополии. А монополия, против которой выступают так яростно, есть только в сегменте населения, потому что никто не хочет конкурировать с Нафтогазом за право продать свой товар дешевле рынка. Разрушить эту монополию надо. И единственный здоровый способ – сделать цены для населения рыночными.

Как объяснить, что противники рыночных цен кричат о том, что нельзя делать рыночными цены на газ, пока нет рыночных зарплат? И сравнивают цену, которую платят украинцы и немцы, забывая при этом, что сравнивают оптовую цену в Германии, с конечной ценой для потребителя в Украине. И не желая рассказывать о том, сколько на самом деле платит конечный потребитель в Германии за газ и то, что эта цена в разы выше стоимости газа для немецкой промышленности. И забывая о том, что зарплаты всегда рыночные. И чтобы зарплаты выросли, то должны прийти сначала инвестиции. А инвестиции не приходят в том числе потому, что экономика еще не декомунизирована. И что пока нет рынка, пока государство тратить деньги дотируя всех, в том числе богатых, эти деньги не идут на другие нужные вещи. На инфраструктуру, что способствует росту экономики. На капитальные инвестиции, что тоже способствует росту экономики и как результат, росту зарплат. И пока у вас не будет рыночных цен, у вас будет не эффективная экономика. И пока у вас будет не эффективная экономика, т е экономика с недоделанными структурными реформами, у вас никогда не будет инвестиций. Не будет инвестиций – не будет высоких зарплат. И украинцы продолжат оставаться беднейшими на континенте, с рыночным уровнем цен на абсолютно все товары, кроме газа. Вряд ли стоит доказывать, что это невыгодно.

Как объяснить, что цены на все товары в Украине уже рыночные и де-факто установлены по импортному паритету (бензин, зерно и т д), кроме газа. Что в нем святого? И то, что почти все крупнейшие капиталы в Украине были заработаны именно на разнице цен на газ вряд ли способно удовлетворить разумного человека. Особенно если этот человек – финансист из Лондона и пытается разобраться в хитросплетениях украинских реалий. И он может понять коррупционный интерес политиков сохранять разницу в ценах на газ, но ему не дано понять, почему другие люди, не сидящие на этом потоке, продолжают бороться с рыночным ценообразованием на один из товаров.

 

...що писати про такі речі треба українською мовою...
Ну і як це пояснити? Шпійони якісь пишуть спеціяльно російською,чи шо?Ірки Фаріонової нема тут на них!
----------------------------------
Про зустріч світів
Конференція. Зал повний інвесторів. Доповідає представник Нафтогазу. Показує, що населенню Нафтогаз змушений продавати газ нижче за ринкову ціну. І це дорого обходиться кожному платникові податків. Хоча, звичайно, не так дорого, як в 2013 році. Але поки дорого. І тут руку піднімає один інвестор і задає питання. «А навіщо держава дотує всіх, чому не переведе усіх на адресну допомогу. Адже це правильно і ніхто не буде проти».
Завіса
Ось як пояснити розумній і раціональній людині, яка не дивиться український телевізор, чому держава цього ще не зробила?
Ось як пояснити раціональній і розумній людині, що дуже багато людей проти? Проти того, щоб розумно витрачати гроші платників податків і не витрачати їх на підтримку багатих? При тому, що всі в залі, абсолютно всі інвестори, готові підписатися під розумністю цього питання. І немає людини, яка могла довести, що низькі ціни на газ можуть бути корисні для економіки. І всім їм треба пояснювати, що це українська загадкова економічна душа.
Це ж треба починати пояснювати з 1917 року. І часу не вистачить. Як пояснити, що частина політиків називає субсидії образою простого народу. І кажуть, що платити субсидії – це принижувати людину. При цьому, чомусь, продавати людині дешевий газ не є його приниженням. А субсидія – одразу приниження.
Як пояснити, що більша частина противників ринкових цін на газ використовує аргумент про те, що на високих цінах на газ наживаються олігархи, в той час як населенню газ продає тільки державна компанія Нафтогаз. І цей газ, який вони продають, складається здебільшого з видобутого ж державною компанією блакитного палива. А частина ще імпортується. І де тут олігархи? І так, в українських політиків і українських бізнесменів є компанії з видобутку газу і ці компанії набагато легше отримують ліцензії, ніж державна компанія. Але газ, видобутий цими компаніями продається в сегменті промислових споживачів. І не має ніякого стосунку до цін на газ для населення. Адже «нема дурних» продавати газ нижче за ринок. І навіть коли Нафтогаз проводив тендери, припустивши, що можна ж купити у місцевих виробників, а не імпортувати, ніхто з них не прийшов з конкурентною ціною. І в цьому самому сегменті промислових споживачів працює чистий ринок і немає ніякої монополії. А монополія, проти якої виступають так люто, є тільки в сегменті населення, тому що ніхто не хоче конкурувати з Нафтогазом за право продати свій товар дешевше за ринок. Зруйнувати цю монополію треба. І єдиний здоровий спосіб – зробити ціни для населення ринковими.
Як пояснити, що противники ринкових цін кричать про те, що не можна робити ринковими ціни на газ, поки немає ринкових зарплат? І порівнюють ціну, яку платять українці і німці, забуваючи при цьому, що порівнюють оптову ціну в Німеччині, з кінцевою ціною для споживача в Україні. І не бажаючи розповідати про те, скільки насправді платить кінцевий споживач в Німеччині за газ і те, що ця ціна в рази перевищує номінальну вартість газу для німецької промисловості. І забуваючи про те, що зарплати завжди ринкові. І щоб зарплати зросли, то повинні прийти спочатку інвестиції. А інвестиції не приходять в тому числі тому, що економіка ще не декомунізована. І що поки немає ринку, поки держава витрачає гроші дотуючи всіх, в тому числі багатих, ці гроші не йдуть на інші потрібні речі. На інфраструктуру, що сприяє зростанню економіки. На капітальні інвестиції, що теж сприяє зростанню економіки і як результат, зростання зарплат. І поки у вас не буде ринкових цін, у вас не буде й ефективної економіки. І поки у вас не буде ефективної економіки, тобто недореформованої економіки, у вас ніколи не буде інвестицій. Не буде інвестицій – не буде високих зарплат. І українці продовжать залишатися найбіднішими на континенті, з ринковим рівнем цін на абсолютно всі товари, крім газу. Навряд чи варто доводити, що це невигідно.
Як пояснити, що ціни на всі товари в Україні вже ринкові і де-факто встановлені за імпортним паритетом (бензин, зерно і т д), крім газу. Що в ньому святого? І те, що майже всі найбільші капітали в Україні були зароблені саме на різниці цін на газ навряд чи сподобається розумній людині. Особливо якщо ця людина – фінансист з Лондона і намагається розібратися в хитросплетіннях українських реалій. І він може зрозуміти корупційний інтерес політиків зберігати різницю в цінах на газ, але йому не дано зрозуміти, чому інші люди, які не сидять на цьому потоці, продовжують боротися з ринковим ціноутворенням на один з товарів.

 

Візьму на себе цю важку справу....


Суть теорії трудової вартості Сміта і Маркса : товари/послуги обмінюються або повинні обмінюватися з розрахунку витрат праці. Саме повинні, оскільки в реальності це відбувається не так часто, як хотілося б Марксу і багатьом іншим. Наприклад, Газпром продає газ в 8-10 разів дорожче, ніж витрати праці на його добування і доставку, і має Маркса разом з його теорією. Маркс не передбачав появу Газпрому, але оскільки і тоді порушників теорії трудової вартості було предостатньо, то Маркс виніс їх за дужки: поселив в період первинного накопичення, і оголосив, що з часом вони зникнуть, а він теорію трудової і додаткової вартості створюватиме, ігноруючи їх. Газпром платить Марксу тим, що теж ігнорує його.

Хочете, можете обурюватися спекулятивними цінами Газпрому і розповідати, як за допомогою їх російський імперіалізм грабує вас і інших. Можете навіть згадати, що перший газопровід в Східній Європі побудували білополяки і бандерівці в 1924 році, підвівши газ з Дашави в Стрий. Можете згадати, що в 1948 р. газ з Дашави пішов в Київ, а в 1951 р. ‒ в Москву і москалів не бентежило, що це газ бандерівський. Можете нагадати Москві, що в УРСР добували до 70 млрд. кубів газу в рік, але продавала його за кордон Москва, поки не висмоктала з України газу, скільки змогла, і не рушила за ним в Сибір. Так, усе це так, але тільки вам це не допоможе, оскільки Кремль і Газпром мали на увазі вас, як і теорію Маркса.

Тому у вас є два варіанти: зовсім відмовитися від послуг Газпрому або привести свої ціни в пропорційну відповідність до ціни його газу, і продавати Росії по них труби, продукти і усе інше, посилаючись на Маркса. Ідеально це зробити не вдасться, але головне не піддаватися на умовляння Москви «ми ж брати, хіба можна з нас стільки брати за яблука»?. Політика ціноутворення на газ і тепло довго викликала нерозуміння у експертів МВФ. Вони ніяк не могли зрозуміти: чому муніципальне газове господарство України дотаційне, але при цьому олігархії стоять в черзі на приватизацію облгазів? Адже те, і інше суперечить практиці і Марксу.

Секрет криється в економіці розподілу СРСР. Коли в 1948 р. до Києва підтягнули газ з Дашави, то ставили лічильники, наслідуючи фразу Леніна «соціалізм - це облік і контроль». Але незабаром їх зняли, зрозумівши, ‒ з лічильниками комунізм не побудуєш, оскільки населення споживало газу менше, ніж по нормативах, а лічильники грошей коштували. Тому радянська влада вирішила на них не витрачатися, а рахувати газ на око у свою користь, ввівши норму 9,6 куба в місяць на людину. Захід не розумів, чому населення в СРСР спалює нереальну силу-силенну газу, довго пояснював це безгосподарністю, і не здогадувався, що газ згорає лише на папері. Це була військова таємниця мальчишей-кибальчишей, яку довго не могли розгадати буржуї.

Коли мальчиши-кибальчиши перетворилися на мальчишей-плохишей, вони цією таємницею скористалися по повній програмі. Тарифи на газ регулярно піднімали, розповідаючи населенню про злий МВФ, а МВФ говорили про необхідність дотації газу щоб уникнути соціального вибуху. При Януковичі ця політика досягла апогею: Ахметов і Фірташ отримали за копійки облгази, а з ними і увесь надлишок газу, який оплачувало, але не спалювало населення, і погнали його на свої підприємства і в сховища. При цьому вони стогнали про кабальний контракт Тимошенко, і Азаров їх дотував за рахунок українського газу, здобутого Укргазнафтою, заганяючи ту у борги і ведучи до банкрутства. Фіналом повинна була стати приватизація Ахметовим і Фірташем з яким-небудь Курочкіним від росіян Укргазнафти, зробивши їх власниками надр України. Не випадково Фірташ назвав свій банк «Надра Банк».

 

Диявол ховається в деталях.У нас нема інвесторів не тому, що нема ринкових цін на газ. До речі - що це таке - ринкова ціна газу, який самі добуваємо? Її як встановлювали, так і встановлюють в НКРЕ. А собівартість там копійчана.

А в тому, що нема впевненості у захисті своїх вкладень. Як пішли від нас СЕБ та інші закордонні банки з сторічними історіями праці, що не могли працювати з урядом Азарова, так нічого і не змінилося.
В нас є ринок , але він ледь жевріє від бідності населення.
Більшості вистачає тільки на їжу та секонд. Куди тут ще тягнути ціну на газ до промисловості? Тим більше, що за підвищенням ціни газа для населення підвищується і та ж сама їжа, бо магазини теж треба обігрівати.
Розкажу про те, як я в січні ходила в відому в Харкові антикварну фірму, щоб оцініти дещо. Так мені експерт з оцінювання так і сказала: не продавайте зараз такі речі - не той час. Було що безцінні яйця Фаберже продавали за буханку хліба - зараз десь теж саме. Каже, вчора принесла бабуся дорогоцінні кузнецовські тарілки, і 4 штуки віддала за 600грн, бо реально недоїдає.
Щоб тут не кидав не дуже освічений Хомчин, а олігархічна система не дає піднятися економиці, перш за все, що на захисті тих схем та заробітку олігархів стоіть і Рада, і закони, і правосуддя, і навіть сам президент є олігархом. Його завдання - стати першим з перших.
При бідному населенні не буде ринку. Я живу в центрі Харкова, тут бідноти мало, але магазини зачиняються один за одним. В Будмені раніше було не пропихнутися, зараз - ні душі, вештаються самі продавці , та й тих поменшало набагато.

 

Так яка собівартість добування газу? Скільки копійок? Спитайте продавців який відсоток прибутку закладений в товар , що у них продається. У нас проблема не у бідності, а у бажанні всіх швидко розбагатіти.
Розкажу вам байку як виростити гарний англійський газон. Потрібно прибрати територію, де плануєте газон, вирівняти, посіяти траву. Коли зійде трава, покосити, поливати і робити це регулярно на протязі 200 років і у вас буде чудовий англійський газон.

 

Карл Шолох
Сегодня знакомый судья со ссылкой на известного экс-депутата поделился историей, как Портнов в своё время сказал:
- Ну, по беспределу, если что, мы тебя всегда посадим. А вот пусть «эти» попробуют при новом Кодексе, который мы приняли, посадить нас по закону...
Я тут же вспомнил, как на прошлой неделе Генпрокурор в ВРУ пытался поставить в повестку дня законопроект, упорядочивающий заочное осуждение, как Парубий четыре раза ставил его на голосование - и все напрасно. Вы представляете, что происходит? Закончены следствия по экономическим преступлениям Януковича, Захарченко, многих других членов правившей до 2013 банды подлецов, есть уже обвинительное заключение по Безлеру и другим убийцам - а судить некого, все сбежали, и заочное осуждение тоже саботируется.
А знаете, какое условие неофициально поставили депутаты авторам закона? Исключить из перечня статей, подпадающих под «заочку», 191-ю - главную экономическую статью против высокопоставленных воров. Как видите, кое-что у наших депутатов совершенно не меняется. Они всегда видят себя фигурантами будущих уголовных дел и готовы полностью «лишить зубов» правоохранителей - лишь бы не пострадать в будущем. И я иногда реально жалею, что принял решение не организовывать и не участвовать больше в уличных акциях (так как дальнейшее расшатывание и ослабление государства числю проблемой даже более серьезной, чем исправление конкретной несправедливости).
Впрочем, не зарекаюсь

 

Цікаво, що Ви заспіваєте коли Пєтя і решта виблядків накивають так само п’ятами з країни? Чи будуть тоді вони для вас співвітчизниками й надалі?

 

Що знову на Петрі світ клином зійшовся, що аж істи не можете, чи стаття про дещо інше?

 

А навіщо йому втікати з країни?

 

Якщо людина аргументовано підозрює, що його запросто можуть повішати-застрелити-втопити-підірвати, то чо-м би йому й не втікати.

 

Хто, оці писаки. Та при першій же небезпеці штани будуть жовтого кольору. От якщо прийдуть запоребрикові, то тут мало непокажеться багатьом - незалежно за кого ти був: білих, червоних, синіх, жовтих.

 

Яка людина?

 

Ну, якась така, яка сама себе вважає людиною, але багато людей її людиною не вважають)))
Багато.... Як би то пояснити? Це у свій час гарно пояснив маестро Лесь Подерев"янський. Але там не фист цензурно, тому я викладати того не буду)))))

 

Це буде лонглі (longread, але він того вартує. Для тих, хто пише, що нічого не міняється.


View: https://twitter.com/pani__Inna/status/1096327271827292160?s=20

 

О, @GR_ з"явився...

@GR_, ну шо? Хто дусту на кутні зуби получив?

 

Тут вся Україна. Почитайте, що народ пише:

View: https://twitter.com/Sunny99_ua/status/1096733238775767040?s=20

View: https://twitter.com/o_kustovska/status/1096759271717515264?s=20

 

Volodymyr Ariev
Сьогодні в «Закритій Зоні» унікальні матеріали. Куди Коломойський витратив гроші, вкрадені з Приватбанку? Ми покажемо схеми відмивання коштів через офшорні фірми-прокладки для купівлі предметів мистецтва, американської нерухомості і навіть майбутнього кандидата в президенти. Також буде про таємний сімейний бізнес в офшорах ще однієї претендентки на президентське крісло.
Хто голосніше бореться з офшорами, той, як виявилося, на них і заробляє. Дізнайтесь як саме. Сьогодні о 21:00 на Прямому. Варто знати!

 

Зацініть твіт від @TheDayNewspaper:
View: https://twitter.com/TheDayNewspaper/status/1096786318573662209?s=09

 

Сукупні активи трьох найбагатших фізичних осіб в Україні у 2017 році перевищили 6%. ВВП цієї країни, - сказав Світовий банк.

Минулого тижня віце-президент Світового банку (СБ) для Європи та Центральної Азії Кирил Мюллер представив доповідь про економічний розвиток України. Він сказав тоді, що в 2017 році загальні активи трьох найбагатших українців перевищили 6% ВВП України.
B такій ситуації Україна може наздогнати Польщу через 50 років. Він зауважив, що Україна затягувала впровадження реформ десятиліттями, тому сьогодні вона має вирішувати низку проблем.
На думку аналітиків Світового банку, Україна має здійснити реформи в чотирьох основних сферах:
поліпшення фіскальної політики,
поліпшення логістики,
скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель (нещодавно розширені владою в Києві до 2020 року)
зміцнення судової системи та антикорупційних інституцій.
Згідно з рейтингом «Нові часи » за 2018 рік, трьома найбагатшими українцями є:
Рінат Ахметов (12,2 млрд дол. США),
Віктор Пінчук (2,7 млрд дол.)
Вадим Новинський (2,3 млрд дол. США).
У цьому рейтингу
Ігор Коломойський посів 5-е місце (1,6 млрд. Дол. США),
Петро Порошенко 7 (1,1 млрд. Дол. США)
Дмитро Фірташ 14. (489 млн. Дол. США)
Bank Światowy: majątek trzech najzamożniejszych Ukraińców to ponad 6% PKB Ukrainy » Kresy