Україна - вчора, сьогодні, завтра

Вбивати своїх дітей для українця,християнина...це великий гріх!

• ЗГОРНУТИ

Не герой для України
Бульба,той Тарас...
Для піару у Росії,
але не для Нас!
Бо для Неньки-України
в Нас свої герої є:
не Пьотр Пєрвий
разом з Бульбой -
це не Наше...й не Моє.
В Нас Петлюра та Бандера,
Мудрий Ярослав,
Франко,Леся Українка
і князь Святослав.
Йой...та в Нас своїх героїв
хоч паркани став,
бо як Наш Тарас Шевченко -
Всі були без прав...в Росії!
"Цар" всіх задовбав!
Юрко НОТОЦО
9 квітня 2009 р.

 

На Одещині знесли пам'ятник Котовському
На Одещині виконали закон про декомунізацію: знесли пам'ятник Котовському

 

Та і з Гоголем не все так просто, його твори про Україну "Вечори на хуторі біля Диканьки", "Сорочинський ярмарок", якісь веселі, сповнені оптимізму, немає злих негативних героїв, а про Росію "Мертві душі", "Ревізор" - дуже сірі. У листах до Максимовича Росію називає "Кацапия", Україну - "Гетьманщина", йому належить "Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами".

 

Його містичний погляд (і на Вкраїну також) залишає більше запитань ніж відповідей!
Що це таке Русь,Росія,царі,слов'янські королі,Київ,Москва,Данило Галицький,Богдан Хмельницький...Сталін,Бандера,Хрущов,Крим і отой весь бардак,що реально на нашій території,а що в голові у Гоголя?!
Не вірю,що в цій всій шизофренії можна спокійно розібратися...та й ніхто не хоче і навіть не береться!
КАЗАКИ ДОНБАССА: Гоголь любит гоголь-моголь.

 

Думаю так,своєю хлопською головою і тою галицькою фільозофією.
Якщо б ту хворобливу уяву Гоголя розпізнали раніше,на самому початку,та осудили б вчасно,а не осуджували б тих,хто бажав і хотів щиро,ради України це зробити і не встиг,не зміг,потрапивши на під репресії,та на Соловки,в Сибір...то було б приблизно подібно і в Україні,як в тій Європі з її дещо іншими проблемами!
Але так ми дійдемо до того,що і Хмельницький був недалеким філософом,ідеологом і керівником,що зробив Той важливий невірний Крок,котрий був на руку не Українцям,а її ворогам!
Коротше,хто ми такі...один Господь знає і чому нас називають українцями,а не кубанцями,хохлами,волинянами,галичанами!
Бог ще нас просвітить,не сумнівайтесь! Ще проведе червоним олівцем кордон Азія-Європа трохи лівіше від нинішнього!

 

Україно, знай своїх Героїв!

95 операцій під масованими обстрілами провів військовий лікар ЗСУ.



"Герою Слава! Док з позивним "Смайл". В Дебальцево, під масованими обстрілами, впродовж 9 діб прооперував 95 бійців!"

 

Жінки на війні в Донбасі: українки йдуть на фронт слідом за своїми чоловіками – The Guardian



На передовій жінки воюють пліч-о-пліч з чоловіками, лікують поранених і ховають загиблих.

Добровольчий батальйон “Айдар” відомий на Заході своїми націоналістичними переконаннями і безстрашністю в боях. Але менш відомим фактом є те, що серед українських націоналістів чимало жінок. Більшість з них медики, але деякі беруть участь в боях проти проросійських терористів.

Про це сьогодні пише видання The Guardian, журналісти якого поспілкувалися з українками на передовій. Одна з них має прізвисько “Мама Таня”, і це не перша війна в її житті. Раніше з чоловіком вона жила в Азербайджані і стала свідком конфлікту в Нагірному Карабасі. Тоді вона навчилася надавати медичну допомогу і витягувати поранених з лінії фронту. Зараз Мама Таня займається тим же.

“Я воюю за свободу і територіальну цілісність моєї країни. Це наша земля. Ми не агресори, як Росія. Ми захищаємо свою територію”, – сказала вона журналістам.

Мама Таня розповідає, що її поранили під час бою, а потім взяли в полон солдати з Чечні, які воюють на боці терористів. Але після визволення вона вирішила залишитися на фронті і продовжити допомагати українським силам.

“Тут дуже страшко, коли стріляє артилерія. Я першою тікаю в укриття і кличу всіх за собою. Загинути від снаряда – це дурна смерть. Загинути у бою, коли ти бачиш ворога, а він тебе, – це зовсім інше”, – каже жінка.

За її словами, найтяжче на війні – це втрачати тих, хто поряд.

“Я люблю всіх цих хлопців. Особливо молодих. Я завжди дивуюся, якого чорта вони сюди приїхали”, – каже Мама Таня і розкурює сигарету.

Вона, як і решта українських бійців на фронті, не вірить у перемир’я і завершення війни найближчим часом.

“Новий гуманітарний конвой з Росії приїхав. І ми чекаємо на “подарунки” від ЛНР. Вони бажають нам доброго ранку і доброго дня обстрілами артилерії. Ми вже завчили їхній графік, коли вони стріляють”, – каже жінка.

На запитання, що вона робитиме після війни, Мама Таня знизує плечима. За її словами, на фронті всі дуже згуртовані, як одна велика родина.

“Часом я жартую, що поїду воювати в Ірак чи визволяти Грузію”, – каже вона.

Інший боєць батальйону з позивним “Вітамінка” прийшла на фронт із Запоріжжя. Вона розповіла, що найбільша біда на фронті для неї – це її хлопець, який сердиться і не говорить з нею зараз.

“Цей засранець поїхав на фронт без мене. Він пішов на роботу і сказав мені чекати на нього в Києві. І я чекала. А потім він зник на два місяці. Я дізналася, що він доброволець на фронті”, – розповіла 24-річна дівчина, пояснюючи, чому вона вступила в добровольчий батальйон.

Коли хлопець Вітамінки зустрів її на фронті, наказав негайно повертатися додому, але вона не послухала. Тож тепер він на неї сердиться.

“Найважче те, що поки брати помирають тут, багато людей на це чхали. Вони їздять на дорогих автомобілях, купують дорогий одяг чи кросівки за 200-300 доларів за пару. Ось чому багато солдатів обов’язково з кимсь сваряться, коли їдуть у відпустку”, – розповіла дівчина.

За її словами, на полі бою не страшно. Значно страшніше чекати і не знати, що відбудеться за мить. Після війни Вітамінка збирається стати лікарем і допомагати дітям пройти психологічну реабілітацію.

“Що мені подобається тут, то це смак життя, який стає гострішим. Серед горя і нещастя рідкісні хвилини радості стають особливими. Я не можу змінити свого ставлення до подій. Значно легше змінити події”, – каже вона.

Дівчині з позивним “Анаконда” всього лише 19 років. Командир її загону дав їй таке прізвисько через міцну статуру і силу. За словами Анаконди, мама телефонує їй на фронт постійно, навіть під час бою. І краще взяти слухавку, інакше вона буде телефонувати безперестанку.

“Спочатку мама казала, що війна не для дівчат. Але тепер вона змирилася з моїм вибором. Тато теж хотів на фронт, але він не може рухатися через стан здоров’я. Він пишається мною”, – каже дівчина.

За її словами, спочатку вона брала участь в боях неподалік Дебальцевого, але потім перейшла в батальйон “Айдар”, в якому служать її друзі.

“Раніше я працювала медсестрою у військовому шпиталі у Києві. В якийсь момент зрозуміла, що не можу дивитися, як наші чоловіки помирають. Це моя країна і мій народ. Мені боляче дивитися, як бійці і мирні люди гинуть по обидва боки конфлікту. Я би хотіла, щоб війна закінчилася якомога швидше”, – каже Анаконда.

22-річна дівчина у військовій формі на ім’я Вікторія доглядає невелике кладовище на околицях міста Старобільськ. За її словами, її поранили у бою. Після цього командування відправило її сюди займатися встановленням імен загиблих і похованням. Проходячи між могилами, вона розповідає історію кожного, хто тут похований.

“Якось я говорила з дружиною одного солдата, який похований на кладовищі. Я сказала їй, що її чоловік був сильно поранений і не вижив. Тест ДНК підтвердив його особу. Але вона не повірила мені все одно. Вона сказала, що її чоловік живий і вона чути не хоче про якісь перепоховання”, – розповіла Вікторія.

Раз на тиждень дівчина просить командування відправити її в бій.

“Якщо я не піду на передову хоча б раз на тиждень, я здурію. Я хочу хоча б їду хлопцям занести. Але моє командування не дозволяє мені ходити на передову часто. Бояться, що я там залишусь”, – каже Вікторія.

За її словами, раніше вона була переконана, що захищає свою країну. Але зараз дівчина не впевнена в цьому. Та в цей же час, вона не залишає фронт, тому що не хоче покидати хлопців з батальйону.

 

Отак пам'ятаючи містику Гоголя ми забуваємо просвітительство і філософію нашого Маркіяна Шашкевича...до-речі народженого зі мною в один і той же день і на Галичині!
Скорпійони,до хулєри ясної!

 

За всіх не розписуйтеся
До речі, Щодо філософії Вас трішки занесло

 

А хто писав у Вікіпедію про сквозняки?

Шашкевич Маркіян Семенович — Вікіпедія


Пошановувачі пророка...

 

Так,так,ну,ну...занесло мене в інші краї і винесло назад,а фільозофія залишилась та ж що у нинішнього галицького хлопа! Орієнтуєтесь?
Конкретніше можете сформулювати своє визначення і те,що хотіли повісти ! І якось спокійніше,без високомір'я,навіть якщо Ви професійний філософ,а не фільозоф!
Давайте!

 

Відвідав нині славне місто Нововолинськ, гарне тихеньке містечко, дешева бу техніка, величезний вибір беушних холодильників , досить приємний парк, і ето

 

Мабуть в тих місцях де постійно буваєш, то просто привик і не помічаєш, але як поїдеш в інше місто, то просто аж випирає той "завмерший совок"

 

Йшов четвертий рік гідного життя...

Жители Дарницкого района Киева перекрыли дорогу с требованиями света и воды

Жители Дарницкого района Киева перекрыли движение транспорта на Харьковском шоссе. Люди пошли на такой шаг из-за того, что у них уже давно отсутствует электроснабжение и даже централизованный доступ к воде. К акции протеста уже присоединился 141 человек.

View: https://youtu.be/oGPKfCWPjHw

 

Якось поверхнево, недалекоглядно і примітивно, пане Мих.
В чоловіковому телевізорі одним вухом підслухала, як Тимошенко на цю тему виступає. То ж я повністю з нею погоджуюсь, що не можна дозволяти, бо аферисти скуплять за брязкальця. І тому є яскравий приклад з приватизацією заводів. Може комусь того не видно, та у нас багато підприємств і все відбувалося просто на очах: за безцінь скупили папірці, рівно стільки, щоб приймати одноосібно рішення, а потім обанкрутили підприємства і порізали на металобрухт. Ну а хто утримався від продажу своїх акцій, взагалі залишилися при бубнових, бо які дивіденди з неіснуючого підприємства.

 

розмовляв я одним чоловіком. Він теж проти. Але швидко я зрозумів чому. Той чоловік є головою сільради. Державну землю роздає наліво і направо. Чому роздає? Бо земля не продається. Нема закону про продажу землі. То ж підняли пару рук сільські депутати, голова підписав і землю віддали, тобто продали, але гроші пішли в кишені.
Це вам перший момент.

Другий момент.
Огляніться довкола. Там ліс приватний, там озеро приватне, там хтось зробив собі мисливські угіддя. Земля ж не продається!!!!

Кому вигідно непродавати землю? Вигідно тим, хто може організувати передачу землі - чиновник. Він для себе землю візьме безкоштовно, а ви не візьмете, бо земля ж не продається, а влади у вас нема.

Прийняти нормальний закон і продавати! Якщо земля буде в продажі, це не лише припинить крадійство державних ресурсів, це зміцнить нашу економіку і сильно укріпить гривню.

Ну а Тимошенко... Знаєте чому вона проти? Бо вона хотіла би очолити цей процес, щоб нажитися. Поцікавтесь її прем'єрством. Вона була в півкроку від прийняття закону про землю і сама ініціювала закон про продажу землі - не встигла, посунули. Послухайте Ляшка, він цю історію прописав по датах і розклав по поличках.

 

ISO,ну?

 

Фыгня то всьо...
Таке важливе рышення не можуть приймати якысь БПП.
Тыльки всенародный референдум!

 

Я ще іноді і працюю
Ви сказали про філософію Шашкевича. І що це за філософія?

 

Не вірю я в ці бла-бла-бла. Нічого гарного с того не вийде, ні державі, ні пересічному громадянину, так само, як і з продажем заводів та підприємств. А локшина вішалася на вуха така ж сама.
Землю куплять не ті, кому вона потрібна, а ті, в ког бабло є.