Україна - вчора, сьогодні, завтра

А моя сім"я в чотири рази менша ніж насправді. (Якщо рахувати по статистиці тієї баби).
Обидва сини хліба не їдять. Завдяки дурному інтернету вони вичитали, що дріжджі під час випічки не гинуть, а продовжують жити в кишечнику після вживання хліба. Їдять гречку, рис, картоплю, кукурудзу з морозильника.
Про жінку мовчу - жінки хліба не їдять, щоб тримати хвигуру.
А я хліб печу собі.
Даю рецепт.
350 гр пшеничного борошна - 187 гр житнього. Це - по рецепту, але я житнього беру лише грам 30-40, а решту замінюю на те ж пшеничне. Приблизно столова ложка житнього солоду.
В хлібопічку, в форму спочатку заливаю приблизно 2 ложки олії. Можна - кукурудзяної, дорожчої, можна - соняшникової. Лию на мішалки (в мене в формі їх дві штуки).
Ага, ще раніше спочатку дістаю з морозильника кусочок львівських дріжджів (малу пачечку можна розрізати на десять раз), кладу в чашку, сиплю туди 1/2 ст.ложки цукру і заливаю двома ложками теплої води (молока). Перемішую і ставлю на тепле, щоб забродило.
Після цього:
Заливаю в форму 350 мл води, розведеної в будь-якій пропорції молоком, чи сироваткою, чи кефіром, чи ряжанкою, чи прокислим молоком, чи просто сама вода.
Вкидаю туди приблизно дві столових ложки цукру і трохи менше двох чайних ложок солі. Посипаю рідину солодом (приблизно, точно не міряю).
Всипаю туди просіяне борошно.
Зверху виливаю дріжджі, коли вони пустили перші бульбашики (у нас кажуть - булькИ).
Вибираю розмір великий, кірка темна, режим - французький (3 год 50 хв).
Коли трохи розмішається, дивлюся, чи добавити ложку-дві води, чи ложку-дві борошна. Справа досвіду.
Після того, як хліб спечеться, даю йому в формі побути ще хвилин 5-10, потім викладаю на серветку і накриваю рушничком.

Хліб залишається смачним навіть після того, як пролежить тиждень і засохне.

На черствий хліб можна намастити смальцю, посипати трохи сіллю і їсти з молодим часником, молодим кропом чи петрушкою.

Мої хлопці інколи покращують демографічну статистику, роблячи із черствого хліба грінки.

 

Вона не брехлива, вона блохаста. То Ви неуважно читали.

 

Розвелося діабетчиків) Вони викидають з кухні цукорниці і хлібниці, щоб ніколи)
Ми теж мало їмо хліб. Я особисто тільки гарячий літовський чи фінський в La Silpo беру. Або ніякого. Отаке розбещення.
На дачі хліб взяти ніде - інколи печу чорний в мультиварці. Виходить непогано, але мороки багато.

 

Особисто я їм хліб лише з такими стравами, як супи та борщі (і деякі види салатів). Все інше (каші, макаронні вироби, картопля і все, що з нею пов’язано) - без хліба. Тому, статистика ції баби бреше однозначно

 

Не бреше, а, просто, не все враховує. До мене щойно прийшла мисля.)

Статистика її неправильна через те, що уйма громадян України перебувають за кордоном. Моя сім"я з 4-х осіб зараз в повному складі поза межами України. І, єсьтєсьно, хліба вкраїнського не їмо. Молодший син буквально завтра їде в Неньку, бо сесію в універі тре йому здавати. То трішки поїсть рідного хліба. А потім знов - на закордонний хліб)))

Тіко, не кажіть, жи за границьов йно галичани. Я тут зустрічав і Житомир і Шепетівку і Каховку і ще якихось рюскоязичних (не було, якось потреби, виясняти - звідки вони саме).

Але, через те, що люде за границьов, вони через то не перестають бути громадянами України. Причому, громадянами ЛИШЕ України.

 

То Ви себе вважаєте оригіналом?

 

ні. Але є категорія людей, які абсолютно все їдять з хлібом (навіть кавуни і вареники).

 

Вареники їм із сметаною, якщо з сиром, або просто так, якщо з вишнями чи капустою. А от кавун люблю істи з батоном (недешевим), або з пряниками, або з здобною булкою, або з бубликами. І обов"язково з кавуновим насінням. Ніколи не випльовую. Хрумаю і ковтаю.

 

В інших містах таке саме. Тут є і плюси, добре тримаються на передовій, раз значна частина України не відчуває війни, пройшло деяке звикання, у більшості не ті настрої, що весною 2014.

 

Це маразм рахувати населення по хлібу, та ще й на прикладі військової частини.
Щоб Ви знали, в житті пайку не видають, як в армії, тому споживання хліба може бути яке завгодно.
Я, наприклад, хліб майже не їм і млинців з пиріжками не печу. І дитина моя хліб дуже рідко споживає. Але це не означає, що нас немає, і не означає, що нам їсти нема чого замість того хліба.
По своїй родині можу сказати, що хліба споживається набагато менше, ніж років 20, 30, 40 тому. Бо зараз вибір продуктів дозволяє обходитися. Тоді як раніше хлібом запихувалися щоб бодай чимось наїстися.
А також, набагато скоротилося споживання картоплі (якщо вирішите по ній порахувати), і зовсім перестали вживати консервовані овочі

 

Тобто сучка брехлива?

 

А Ви повелися на її брехню

 

Так так, чи ні?

 

Тю... та шо Ви вчепилися, дядьку?
Для кожного цивільного очевидно, що ствердження не відповідає дійсності. І тільки Вам потрібно перепитувати по кілька разів, хоч тут і навели приклади, не одна людина.

 

А дійсність яка?
А Вам, тітко, не спадало на голову, що є люди, які їдять хліба більше Вашого? Бо не мають можливості урізноманітнити свій "набір продуктів, який дозволяє"?

 

Та я про те і кажу, що нічого по хлібу не порахуєте, (якщо це не військова частина, де чітко конкретно на кожне рило) бо не знаєте хто і скільки їсть, не їсть, а хто свиней годує, чи на комбікорм змінив

 

Рила в мусарні і на президентському посту.

 

Ви ж нічогісінько не знаєте за Армію, а щось пробуєте розповісти...
Те, що Ви намагаєтесь натягнути на глобус, закінчилось ще за Юшченка.

 

Розкажіть, Василю, щось за Армію. Що таке військова честь?