Україна - вчора, сьогодні, завтра

Взагалі кумедно виглядає впевненність зелупоголових, що "виборів не буде". Довбні, Трамп накаже- і Зелупа попереду свого вереску побіжить вибори робити. Бо альтернатива- затишна камера у Сен-Квентині.

 

Таке малоймовірно, але можуть розкрутити старий добрий сценарій із вибором "меншого зла".

 

Довбню, Зелупа може розкручувати, що хоче. Але буде так, як скаже Трамп. Бо Зелупі завжди можуть забезпечити затишну камеру у Сан-Квентині. А його кодлі завжди можуть забезпечити розслідування Мінфіну США (ти ж знаєш, що усі операції з долларами по усьому світу, згідно американських законів, підпадають під законодавство США?І що оборудки і хабарі хоч отієі абхазської мавпи, хоч іншого зеленого спецвідлову, можуть призвести до знайомства з американськими прокурорами. Звісно, якщо прокурори отримують відповідну команду. Але саме Трампу дати таку команду- як висморкатись. Так що ця мерзенна кодла буде на цирлах стрибати.)

 

17.02.2025 або коротко…

Якщо Порошенка звинувачують у закупівлі вугілля в ОРДЛО в час його каденції, і тим самим інкримінують йому «фінансування держави-агресора», це означає той факт, що Зе визнав наші окуповані ворогом території частиною московії.
***
Дуже сумніваюся, що у разі президенства Порошенка не було б ухилянтів. Він, власне, через них і не був переобраний. Тому, коли я бачу, як буцімто порохоботи захищають цих бздунів і ждунів московитських окупантів, це неабияк вкурвлює. І викликає питання: а чи справжні вони порохоботи?
***
Знайти щось позитивне у Зеленського – годі намагатися. Чого б він корисного не робив (а користі від нього мало, на відміну від капостей), – не бачу підґрунтя вибачати його. Тому що усі жертви його авантюри з хуйлом так само залишаться мертвими…
***
Легше, бо простіше, швидше і дешевше, поміняти громадянство одному мудаку, ніж десяткам мільйонів громадян.
***
Я так розумію, «рижий-рижий, конопатий, убіл Путіна лопатой» співатимуть не про Трампа.
***
Дехто боїться військового заколоту, але якщо припустити, що ЗСУ тільки знесуть гнилий режим Зе і негайно оголосять вибори чи звернуться по зовнішнє керування до ЄС або США, то це не хунта, а скальпель хірурга. Хворі у важкому стані не проти операцій, а тільки за. І самі хірурги вулицями не бігають, розмахуючи скальпелем… А от хто дійсно проти такого кроку – так це ухилянти.
***
Патріоти бувають різні: від поміркованих, до націонал-патріотів. Але найбільша кількість це – балабол-патріоти.
***
А чого я, власне, ображаю шлюх, порівнюючи з ними журналістів? Ті жінки хоча б радість дарують, а не тупо бабло заробляють, як деякі «дослідники калу».
***
Вислів «зєльониє побєгі» в природознавстві має зовсім інший сенс, ніж в ухилянстві.
***
Позиція Зе – це поведінка легковажної панянки, яка вирішила, що домовиться з поганим хлопцем, дозволивши йому «на півшишечки», але щоб батьки не взнали. Позиція Трампа – спроба викатити пані рахунок за вечерю в ресторані перед тим, як залишити її сам на сам з ґвалтівниками, попри всі обіцянки. Ну а з хуйлом і так все ясно: імпотент-психопат, який не здатен задовільнити свою жінку, лізе до сусідки.
***
Донбас без національного коріння і свідомості виявився не залізним монстром, а глиняним колосом – його дурили і споювали комуністи, потім «рідні» бандюки поставили навколішки, згодом і зелена пліснява роз’їла, а московити вже остаточно зробили з нього «грьобаний Екібастуз».
***
Неприємна істина для нас криється в тому, що теперішня зелена влада не зацікавлена в еволюції. Тобто, чим дурніший нарід – тим краще для неї.
***
Тільки мені здається, що оті картинки, створені ШІ зі сльозогінними благаннями «їх ніхто не привітав з днем народження» та історії з життя святих ухилянтів, які жалібно благають перехожих врятувати їх від чорного-чорного бусика, створені в одному командному центрі?
***
Якби такі, як Яник або Зе дійсно робили висновки, працювали над собою і ставали кращими, як стверджують їх вівці, у них увімкнулася совість і вони жахнулися б того, що накоїли та подали у відставку, а не чіплялися за владу пазурями і зубами.
***
За царат московити доходили до Парижу, при комуністах – до Берліну, а при хуйлу ото тільки Мінськ і повернули.
***
Судячи з кількості ухилянтів, саме там і ховаються оті 73%, поки порохоботи тягнуть лямку в ЗСУ.

 

Далі тріпанина порохоботів. Ймовірно, Зеленського вже не переоберуть, але і Порошенко, крім крикунів-ботів вже нікому не цікавий і з того, що зміг зробити, ще раз "на біс" не зробить.

 

Багато людей згадали 18-20 лютого 2014 чи 20-24 лютого 2022.
В цьому є певний символізм, але це не та ситуація.

А що буде далі?
- А нічого не буде. Миру не буде. План не реалізується.

План Трампа - з самого початку фуфло. Точніше, з самого початку нічого не існувало.
Існувало бажання Трампа обісрати політичного конкурента. А оскільки нічого розумного він ніколи запропонувати не міг в силу своєї інтелектуальної відсталості, то все чим він міг оперувати - це святою вірою "за нього війни би не було" і "він все завершить за 24 години".
При зустрічі з реальністю друга частина відвалилась і залишилась перша, тільки тому, що історію не повернути.
Хоча всім, з мінімальними розумовими здібностями тепер очевидно, що ця хйня злила б нас Путіну в 2022 без жодних сумнівів.

Але повернемося до теперішнього і майбутнього.

Цей план не має жодного втілення. І не тільки тому, що його неможливо фізично реалізувати. Які нах миротворці? Де ці миротворці мають бути? В окопах між двома сторонами? Що в сьогоднішній війні, з дронами, артою, ракетами вирішують окопи без логістики і підтримки? Посадити миротворців посередині - це віддати їх в полон.
Це просто була маячня божевільного далекого від розуміння ситуації.

Але цей план не має втілення головним чином тому, що з росією неможливо домовлятися. Кожен компроміс росія сприймає як слабкість і йде далі. Це типовий сцяний гопнік.
Ці переговори потрібні їй, в першу чергу. І початкові умови, запропоновані трампом - це просто якесь благо, манна небесна. Але росія йде далі - лінія зіткнення змінилася відмовою від областей і канстітуцієй, додалися вибори, виникло бажання посадити маріонеток ітд.

Тому немає іншого плану ніж знищувати Росію промисловим і фінансовим голодом, а потім розібрати її. Все інше - це просто фантазії неповносправних. Можна відразу розібрати, але перший варіант буде ефективнішим.

Тому, рижа обісцяна шмата, сама того не розуміючи, опинилась заручником власної розумової відсталості і гри, яку вона почала.
Точніше, вчора рижа шмата почала це усвідомлювати. Я довго за ним слідкую і можу впевнено сказати, що це була реакція неприйняття. Він простий як дошка в своїх реакціях.
Йому сказали щось, що йому не сподобалось. Він це сприймати ще не здатен, але має якось відреагувати. От він і реагує звичною для себе методою - тисне на слабшого, намагаючись досягнути свого.
Слабшими, на його думку, є Україна.

Чи можемо ми, проте, вважати що все ок, рассасьотся?
- Ні, бо він тільки починає тиснути і важелі впливу на Україну в нього є.
Нам вже треба подумати про старлінки. Ах, ви, Володимире Олександровичу не думали? - а я й не сумнівався.
Війська для нашого змушування він не введе, думаю на зняття санкцій з росії теж не піде (хоч буде близько до цього), але припинення допомоги більш ніж ймовірне.
До цього треба готуватися і я сподіваюсь, що процес вже йде.

Хоча теж сумнівно. Бо в цих умовах, Володимир Зеленський накладає санкції на найбільшого благодійника для армії.
А його жирні корови "тролять" повішеною кавою. Я думаю, вішати треба щось інше, в цих умовах.

Крім військового аспекту проблеми в Зеленського тепер виникає ще й політичний аспект проблеми. Особливо в умовах, коли він наважиться на вибори. Бо вибори він може виграти тільки її фальсифікувавши.
Зняття чи недопуску конкурентів до виборів - це теж фальсифікація. Білоруський варіант тут ніфіга не проходить.
І, нагадаю, ситуація для нього буде погіршуватися.

А цим (фальсифікацією) повагу і підтримку суспільства не отримає. А навіть навпаки - погіршить ситуацію. А зараз потрібна саме повага і підтримка, а не просто бути на посаді, бо путін хотів виборів.
Він не виборів хотів - а бардаку всередині, спричиненого виборами.

І коли вибори почнуться, і 80% тушок залишиться без корита, то з одночасним тиском американців, то почнеться для Зеленського щось страшне. Мало не покажеться. Це буде транслюватися на всю планету. Думаю, Альоша Арестович вже на низькому старті, шукаючи виходи на маска. Інші теж підтягнуться.

Ось в цьому і є найбільша проблема. Яка, напевне більша, ніж тимчасове (я сподіваюсь) припинення допомоги, з боку Америки.
Країні може не вистачити внутрішніх ресурсів для спротиву, бажання спротиву в умовах узурпації влади і фальсифікацій виборів.
Країна може бути розсварена зсередини ще й несправедливими виборами.

То ж чи вистачить Зеленському інстинкту самозбереження? - скоро побачимо.
Mason Lemberg

 

Почнемо з того, що Трам-пам-пам переоцінив свої можливості, вже при першій ходці їздив на переговори до Кім Чен Ина, від цього Північна Корея не стала цивілізованою демократичною, нічому не навчило, тепер задобрює пуйла, ймовірно, поки в Україні буде підготовка до виборів та інші проблеми, рашисти у цей час будуть підсилювати та переозброювати своє військо.

 

Хто заважає Зелупі підсилювати та переозброювати? Чи клав він обрізаного, йому потрібно лише владу зберегти?

 

Карма, вона така:

 

Якщо вникнути у справи, сказав Трамп і тут же Євросовок заговорив про фінансову та військову допомогу Україні, переслідування українських корупціонерів, британські літаки згідні патрулювати повітряний простір України, посилення антиросійських санкцій... Ну і Трамп злопам'ятний, хтось в Україні буде критикувати його дії, скаже, як так, США стільки Україні допомогли.

 

Нова реальність. Стислий опис.

Тиждень пішов на те, щоби скласти картинку з того всього трешу, який закрутився навколо нас. Нарешті склали. Цей текст варто було би доповнити важливими деталями, які стануть відомі згодом, але публікую його пошвидше, щоб ми познайомилися з новою реальністю. Тільки передусім налийте собі чаю, щоб вистачило сил дочитати до кінця.

1.
Отже, старому світовому порядку прийшов кінець. Старий світовий порядок, заснований на правилах, домовленостях і цінностях, більше не існує. Він ніколи не був досконалим, але він існував. Нині його більше нема.

Описати причини руйнування світового порядку треба в окремій статті, тут лише коротко зазначу, що розвинені країни отримували зиск від світового порядку, а розвиткові країни (ті, що розвиваються й наздоганяють або принаймні роблять вигляд) намагалися його зруйнувати, бо невигідний. В якийсь момент розвиткові країни (передусім Китай) стали наздоганяти розвинені, і найпотужніша розвинена країна, США, вирішила, що час перейти від охорони старого порядку до його руйнування. Саме тому американський народ обрав Трампа, який став виразником цієї ідеї. Це не випадковість, а втілення тренду (як і все решта у світі). Раніше з однієї сторони лупали несучу конструкцію, з іншої підтримували й лагодили; тепер конструкцію руйнують з обох боків, піде набагато швидше.

В цьому “новому світі без порядку” США не будуть захищати своїх європейських чи азійських союзників. В цьому світі тепер немає союзів і союзників, немає взаємних зобов’язань, а старі договори можуть бути переглянуті в односторонньому порядку. Є лише великі сильні країни, які беруть те, що їм хочеться, і маленькі слабкі, які стають жертвами такої політики. Принаймні так бачить світ нова американська адміністрація. Вони не ізоляціоністи – вони експансіоністи, і нас не повинні дивувати тепер вимоги щодо Гренландії, Канади чи Панами.

Очевидно, нинішня американська адміністрація не монолітна. Вона складається із багатьох груп із досить різними цінностями й інтересами, але зараз зазначу лише дві найважливіші. Назвемо їх умовно America First та техноолігархи (було би правильніше назвати їх технофашистами, використовуючи це слово не для обрáзи, а на позначення їхньої ідеології). America First мріє зруйнувати світовий порядок, але посилити американську державу, щоб Америка домінувала над світом. Техноолігархи мріють зруйнувати світовий порядок, включно з американською державою, щоб над світом домінували їхні технокорпорації.

Стратегія першої групи описана в Проєкті-2025 від Heritage Foundation. Стратегію техноолігархів формують Маск, Тіль, Сакс та інші представники цієї когорти. Ці дві групи мають протилежні погляди на оподаткування, спецслужби, мігрантів (техноолігархи потребують талантів з усього світу, America First проти мігрантів) та інші питання, тож рано чи пізно вони посваряться. Але поки що вони єдині у прагненні якомога швидше зруйнувати те, що було. “Весь світ насильства ми зруйнуєм, з корінням вирвем, а потім…” – десь ми вже це чули.

Нова Америка не хоче бути глобальним поліцейським і слідкувати за порядком у світі. Вона не захищатиме демократію, не поширюватиме освіту, не розвиватиме інституції тощо – їй від вас потрібні лише ваші активи (раніше так робив лише Китай). Нова Америка не вірить у союзи й домовленості, вона вірить у право сильного в мультиполярному світі. Якщо ти сильний, роби що хочеш. Якщо слабкий, віддай “одяг, черевики та мотоцикл”, як казав Термінатор. Це неоколоніалізм, чи в економічному, чи в силовому форматі. Нова Америка не вірить у мультилатералізм (багатосторонність), тобто їй не потрібні міжнародні інституції, тож не виключено, що найближчим часом США вийдуть з НАТО (якщо не формально, то фактично), Світової організації торгівлі, а може, навіть ООН. Маск пояснюватиме це необхідністю зберегти від марнування американські кошти, Трамп – непрацездатністю інституцій (і матиме рацію, але замість ремонту пропонуватиме знести все під нуль), Проєкт-2025 – тим, що, якщо США буде потрібно комусь надати допомогу, вони можуть це зробити напряму, “без зайвих бюрократів”.

2.
Що нова американська політика означає для Європи? Безпековий контракт з Європою, “Pax Americana”, завершився. Європа як центр сили невигідна Америці: тепер це не союзник (бо союзників нема), а альтернативний центр сили – а чим менше центрів сили, тим краще. І тут цілі Америки співпадають з цілями росії та Китаю: роз’єднати Європу з Америкою, розбити Європейський Союз та мати Європу слабкою, роз’єднаною й безсилою у вигляді окремих незахищених ринків та об’єкту грабунку. Такого собі неповороткого тюленя, якого можна обкусувати з усіх боків.

Ще незрозуміло, як бачить американська адміністрація зони впливу в Європі: чи грабуватимуть разом її з обох боків, чи Західна Європа буде зоною виключних інтересів Америки, а Східна Європа – росії (як було в часи Холодної війни), що буде із зазіханнями Китаю (який вже потроху скуповує Європу вроздріб) тощо. Але головне, що їм треба розвалити Європейський Союз, роз’єднати усіх, і для цього вони відкрито підтримують євроскептиків з крайнього правого (а росія також і крайнього лівого) кінця політичного спектру. Якщо на уламках Європи з’являться сильні індивідуальні лідери, США будуть з ними співпрацювати. Поки що ані у Франції, ані в Німеччині, ані в Британії вони таких не бачать.

3.
Що нова американська політика означає для росії? Америка бачить Китай своїм найбільшим супротивником. І тут ми маємо те, що я називаю найбільшою геополітичною помилкою ХХІ сторіччя: віру американців у можливість відірвати росію від Китаю та розвернути її в протилежний бік – проти Китаю. На нашу думку, це зробити неможливо. Але, як ми знаємо, кожна американська адміністрація на початках прагнула “перезавантажити” відносини з росією, хибно вважаючи її частиною західної цивілізації. Нічим хорошим всі ці “перезавантаження” не закінчилися, але то вже було згодом.

В такій ситуації головним побоюванням американської адміністрації є крах російського режиму. Треба не допустити цього за будь-яку ціну. Я ще два роки тому писав, що страх поразки росії настільки перевершує страх поразки України (без якої світ прекрасно жив сотні років), що може настати момент, коли замість підтримки України проти росії Америка почне підтримувати росію проти України. Неприємно, але цей день настав.

Вже за перший місяць своєї каденції Трамп вивів росію з міжнародної ізоляції, замість агресора й міжнародного терориста представив її потужною країною, яка має право на своє місце за столом великих держав. Не виключено, що незабаром будуть зніматися санкції.

Уявіть собі, що в розпал Другої світової президент США замість допомагати Британії боротися з нацистським Райхом, замість ленд-лізу для СРСР посилатиме переговорників зустрітися з представниками Гітлера, називатиме Адольфа своїм кращим другом, готуватиме особисту зустріч та пояснюватиме всім, що Чехословаччина, Польща, Франція самі винні у війні, а з другом Адольфом ми якось домовимося.

4.
Що нова американська політика означає для України? По-перше, підтримки для України більше не буде. Ще восени українські аналітики пояснювали, що підтримки від США не буде незалежно від підсумків президентських виборів.

Часом нам здається, що хтось в американській адміністрації ненавидить Україну, а хтось любить. Це дитячий підхід: дитині здається, що вона в центрі уваги, і всі навколо якось ставляться до неї, добре чи погано. Доросла людина знає, що світу до тебе переважно байдуже. Світ не україноцентричний. В їхньому розумінні Україна це не добре і не погано – це просто нерелевантно, тобто не має стосунку до справи.

Україна заважає нинішній Америці зробити дві речі. По-перше, послабити Європу, щоб вона була беззахисною. По-друге, укріпити росію, щоб використати проти Китаю. Тож Україна має бути покарана – нічого особистого, лише бізнес.

Популярна нині в середовищі нової американської адміністрації метафора порівнює нинішню війну з американською громадянською війною. Україна виглядає бунтівною південною провінцією. Хороші північники врешті переможуть поганих південників і наведуть лад. А стороннім державам (США, Європі) не варто лізти в чужу громадянську війну.

5.
Що нам робити в цій ситуації?
По-перше, припинити думати, що ми можемо якось “продати” себе новій американській адміністрації. Ми для неї прикра перешкода в реалізації їхніх планів. Нам нема чого їм запропонувати.

Чим Америка може тиснути на Україну? Навряд чи припиненням допомоги, бо допомога припиниться в будь-якому разі. Певні аспекти цього припинення будуть для нас болючими, дуже болючими, набагато більше, ніж демонтаж USAID. Але я не бачу жодних можливостей зберегти цю допомогу.

По-друге, час зрозуміти, що основний наш союзник – Європа. Я про це писав ще кілька місяців тому. Європа не вистоїть без України. Україна не вистоїть без Європи. Ми в одному човні, або разом випливемо, або разом потонемо. Було би непогано, якби в Європі пошвидше це зрозуміли так само, як і ми.

Україна потрібна Європі як щит. Ми маємо найбільшу армію на континенті. Ми єдині маємо армію, яка знає, як стримувати росію. Ми єдині маємо армію, яка вміє вести сучасну високотехнологічну війну.

Європа потрібна Україні як тил. Як джерело фінансової допомоги, озброєнь, технологій, інвестицій, політичної та моральної підтримки. Ми приречені бути разом.

Чи зможе Європа швидко прокинутися? Україна заплатила кров’ю своїх кращих синів і дочок за три роки європейського пробудження, які були змарновані. Ми допомагали Європі виграти час, щоб підготуватися, але вони його не використали. Лише зараз, під впливом очевидного руйнування союзів й обіцянок, починається пробудження. Ми говорили Європі, що захищаємо її, а вони не вірили, аж поки нова реальність не зробила це очевидним.

Чи врешті Європа консолідується, чи паралізується? Різні аналітики по-різному оцінюють ймовірності цих двох сценаріїв. Ми не знаємо, як завершаться вибори в Німеччині та наскільки стійкою буде нова урядова коаліція. Франція так само має внутрішньополітичні проблеми з потенційним розворотом у крайній правий кінець політичного спектру на наступних виборах. Але з нами будуть принаймні Велика Британія, нордично-балтійська вісімка, Нідерланди, Польща та Чехія. Окремо скажу про Польщу: попри все, одне без одного ми не виживемо у тому світі, який нині маємо.

Не виключено, що внаслідок американських та російських атак на європейську єдність Європейський Союз припинить існування. Часом складатиметься враження, що росія переграла всіх. Але водночас така потенційна поразка зможе надати поштовх для формування нового союзу – безпекового, а не економічного. В цьому союзі Україна гратиме важливу роль, бо без нас він неможливий. Не виключено, що Інтермаріум (Міжмор’я) з нереалістичного політичного прожекту перетвориться на реальність.

Між іншим, нам треба максимально прискорити євроінтеграцію, незважаючи на те, що ми можемо опинитися в ситуації, коли ЄС вже припинить існування. Що далі ми просунемося по цьому шляху, тим вагомішою буде наша роль і кращими умови в новому союзі.

По-третє, варто шукати союзників за межами США й Євросоюзу, і тут варто згадати передусім Туреччину. Ті, хто дивиться на світ дитячим поглядом, зараховують до наших ворогів всіх, хто не підписав наші документи, не висловився достатньо однозначно, колись щось робив на свою користь таке, що нам не подобалося. Але так можна опинитися у світі, де всі навколо вважаються ворогами. Світ крутиться не навколо України, кожна країна дбає передусім про себе. А нам треба дбати передусім про себе та шукати союзників у цій справі.

6.
Оскільки росія не може завалити Україну воєнним методом, вона робитиме це політичним. Ідея виборів у час війни, тобто до підписання мирної угоди з гарантіями безпеки, буде руйнівною для України (навіть підписання такої угоди це ще не мир, а настає він лише з початком її фактичного виконання). США та росія нині об’єднуються у просуванні цієї ідеї “спочатку вибори, потім мир” – це найкращий спосіб завалити Україну швидко й недорого. Про вибори я писав десятки разів і ще напишу.

Зазначу, що втрата української державності, яка настане після цього, не гарантує українцям виживання (досвід ХХ сторіччя, Бучі, Маріуполя та інших тимчасово окупованих територій допоможе це зрозуміти). Росія мобілізує всіх без відстрочок і бронювань та кине на наступну хвилю імперської експансії – на беззахисну Європу. І сховатися вже не буде куди – ви можете втекти у Польщу, але війна прийде туди за вами.

До речі, не секрет, що Трамп хоче Нобелівську премію миру. Він впевнений, що для цього достатньо припинення вогню. Ми знаємо, що це не так. Але навіть якщо мирна угода буде укладена, Нобелівська премія вручена, а мирна угода потім порушена, для Трампа це означатиме лише одне – що ми самі винні, а він найвеличніший миротворець сучасності. Він приніс нам мир, а ми його відкинули.

7.
Що нам робити?
По-перше, зрозуміти, що ми маємо кризу, яка загрожує втратою державності та життя багатьом із нас. Політичним елітам треба негайно припинити політичні чвари й переслідування, недолугі рішення й кабінетне управління, а також підготовку до виборів (яких не буде, якщо ми не виживемо). Сто років тому саме такі чвари призвели до катастрофи. Політичним елітам треба разом вийти до народу з закликом про єдність і згуртування перед загрозою втрати всього. Кажуть, що українці зазвичай об’єднуються лише за 5 хвилин до розстрілу, тож маємо останню можливість змінити цю хибну традицію.

По-друге, займати суб’єктну позицію. Україна не погодиться на жодні умови, які не забезпечують країні та її громадянам виживання. Ми не зобов’язані бути жертвою. На словесні атаки не ображатися й не реагувати, а висловлювати холодно й по-дорослому свої інтереси й свою позицію.

Покращення управління у Збройних силах та в тилу, в економіці, ВПК, енергетиці та інших сферах стає питанням виживання.

Негайної катастрофи ще нема. Ми маємо ресурси на цей рік і мусимо використати цей час максимально ефективно, щоб пробудити й зібрати союзників, аби забезпечити собі ресурси на наступний і подальші роки. Основні зусилля мають бути зосереджені на Європі.

Що робити кожному та кожній із нас?

-- Усвідомити масштаб проблеми й неможливість сховатися від неї. Або ти в ЗСУ, або для ЗСУ. Долучатися до перемоги або службою, або власними грошима і волонтерством.

-- Навести лад у своїй голові й тримати її холодною, не вестися на російську пропаганду, не поширювати її. Якщо не можеш працювати на перемогу – хоча б не працюй на поразку. Рівень інформаційних атак найближчим часом виросте в рази.

-- Допомагати тим, кому складніше. Підтримувати одне одного. Ми мережеве суспільство вільних людей, і це запорука нашої стійкості.

“Хотілося б, щоб цього не сталося в мій час, — сказав Фродо. — Я теж, — сказав Гендальф, — і всі, хто живе в такий час. Але це не їм вирішувати. Ми можемо лише вирішувати, що робити з даним нам часом.”
Валерій Пекар

 

ТамараГоріхаЗерня:
На обурливі, висмоктані з пальця звинувачення у диктатурі і узурпації влади проти Зеленського могла б відповісти демократична українська опозиція.

Вийти і заявити на повен голос, що це брехня. Що в Україні попри війну триває політичний процес здорової людини, що у нас зберігається баланс між гілками влади, що у нас опозиція виконує належну їй функцію парламентського контролю і допущена до прийняття рішень.

Тільки упс. Проти лідера опозиції впроваджені санкції під надуманим приводом, без суду і слідства, але за прямою вказівкою Зеленського.

Депутатка від партії Зеленського проводить опитування щодо заборони опозиційної парламентської фракції. Спікер парламенту від партії Зеленського впроваджує репресивний режим проти опозиційних депутатів, позбавляє їх права голосу аж до блокування коментарів у робочих чатах і забороняє виїзд у відрядження.

Звинувачення у наступі на свободу слова могли б розбити вільні журналісти. Незалежна преса і телебачення показали б сюжети про те, як працюють ЗМІ в Україні в усьому розмаїтті суспільно-політичних програм.

Тільки упс. Ефір у нас монополізовано під єдиний марафон, на якому процвітає політична цензура, який транслює брехню і виконує замовлення Банкової. Телебачення перетворилося на інструмент розправи з опонентами Зеленського.

Звинувачення у неефективному веденні військових дій та розкраданні військової допомоги могли б спростувати українські солдати і генерали.

Тільки от біда, генералів Зеленський посадив у в'язницю, а солдатам він слова ніколи не дасть, в армії його ненавидять і зневажають.

Навіть не знаю, що йому робити далі. Напевно, почати розстрілювати неугодних - ну тих, хто не встигнуть громадянство змінити, тікаючи з країни від мудрого, демократичного і відповідального правителя Зеленського, який звичайно ж не тримається за владу, а просто прикипів руками і ногами так, що не віддереш.

 

Не виконуйте місію салавйова-разбойніка"
Тепер ви вже цивілізована опозиція, яка може заступитись за владу.

 

Точно. Підтримати корупційні оборудки влади. Прийняти участь в розкраданні грошей для війська.Прийняти до своїх лав коучів з мінєту та весільних фотографів. Що ще потрібна зробити опозиція?

 

А як поводились, будучи владою? Не дуже інша там була картина, так само до влади пхалисьлюди, із сумнівною репутацією.

 

О, то Зелупа радо підтримав тенденцію, і запхав у владу відверте гівно? "Какой рєпрімандь!"(с)

 

Хочу ще раз наголосити!

Ідея про рідкоземельні метали та їхню торгівлю - належить Володимиру Олександровичу Зеленському.

В Америці подібних розмов не було взагалі! Це наші геніальні уми вигадали ідею, що вони продадуть Дональду Трампу, а він приїде і скаже "окей".

Але коли стало зрозуміло, що ніяких великих запасів рідкоземельних металів і корисних копалин у нас немає, почали вимагати те, що насправді є. А у нас є: інфраструктура, газотранспортна система, атомні електростанції.

І ось тут Володимир Олександрович почав ставити умови. Але НАХЕРА БУЛО ЦЕ ПОЧИНАТИ ВЗАГАЛІ?

Ми спочатку отримували ці кошти від США просто так. І за це варто було бути вдячними. Не треба було говорити про трильйони, яких у нас немає. Це — брехня.

А тепер ми всі сидимо і думаємо, де ж знайти гроші, щоб віддати Трампу, щоб він нас знову полюбив?

І тепер виходить, що ми всі стали заручниками амбіцій однієї людини.

А на карту поставлено не лише майбутнє нашої нації, а й життя мільйонів людей. І все це через те, що йому сказали про 4% рейтингу. Це жесть.