Україна - вчора, сьогодні, завтра

Нікуди вони не подінуться!
Ні США, ні НАТО, ні Англія, ні ЄС,
допомогали, допомагають і будуть допомагати.
Тому що, в результаті перемоги України, може бути знищення РФ як сильного світового гравця.
А це дорогого варте!

 

Росіянські війська прорвали оборону Часового Яру, форсувавши канал. Росіянські війська вийшли до ріки Оскіл на Купянському напрямку. Передайте там Зелупі, нехай він черговим потужним гундосиком розродится, замість фортифікацій.

 

Скільки слухів, що медичні комісії тепер мають ліміт, хто повертається із фронту та заслуговує на інвалідність це одне, є такі, що це собі купляють або як у випадку з хмельницькими прокурорами, щоб вберегти чесну правдиву інвалідність змушені розігрувати театральні спектаклі, подавати апеляції... переживати багато нервів.

 

персонально тобі дозволяю не допомогати Україні... їж свої активи... запивай коньяком

такі, як ти, задонатять тисячу... а смердять на мільйон..

 

Нічого ти не зрозумів. Таки ти довбойоб.

 

Ага, какая разніца....

 

Чому? Тут не стільки принцип, якщо є хронічне захворювання і певні обмеження, політика ні до чого, сором тут не повинен бути.

 

https://nashformat.ua/products/dyva...QKGN4TyJUw_Y3rHebEP4vWCjpoZIGMGHaARzZdclK75Yi

 

ПРО "ПЛАН ПЕРЕМОГИ ДЛЯ УКРАЇНИ" ТА ОСОБИСТЕ РІШЕННЯ.

Президент України доручив підготувати "План Перемоги" для України. Давайте розберемося - хто його до цього "підштовхнув", що там повинно бути, і що там буде.

Заява Президента - реакція на месседжи від двох американських візитерів з якими Зеленський зустрівся протягом тижня - очільником Пентагону та заступницею Держсекретара США. Обидва візитери фактично висунули Президенту ультиматум: або вся система держуправління та управління ЗСУ буде докорінно реформована, або Україна втратить підтримку від США та, відповідно, союзників, і не отримає необхідні ресурси на відновлення та розбудову не тільки української економіки та інфраструктури, але й війська. Це не прямо оголошений ультиматум, але щось наближене до нього.

По факту і Ура Зея, і Остін від імені чинної адміністрації США вимагали прийняти за основу реформування Держави знизу до верху той самий "План Пріцкер" який на загальному рівні я давав одразу після її відставки. Кому цікаво - адміністратор дасть посилання на ретро з декількох частин. Без його втілення у життя потік грошей України пересохне вже наприкінці наступного року.

Наш Президент вирішив прийняти пропозицію США, але... Але "адаптувати його до українських реалій", Адаптацією будуть займатися Кабмін та ОПУ - вони отримали доручення Зеленського. Во що це виллється? Безсумнівно у максимально можливу кастрацію "Плану Пріцкер" та наповнення його системами саботажу втілення у життя багатьох розділів. Наприклад я 100000000 відсотково впевнений у тому, що у частині створення конкурентного політичного середовища з побудовою нових партій західного типу будуть відсутні навіть згадки на це. Також Президент доручив розробку "Військової реформи" нашому ГШ. Не радникам від США. Хоча, справедливості заради, треба сказати, що останні всі пропозиції вже надали.

Біда нашої влади у тому, що втілювати необхідні для самого виживання України реформи просто нема кому. На всіх рівнях в Україні дно. Опозиції немає, та що себе так називає трохи більш професійна ніж влада, але "абсолютно корумпована, організаційно імпотентна і принципово антизахідна у своїх діях та намірах" - це я процитував керівника нашого Відділу. Влада розвалила і без того немічну пост-радянську систему Держуправління. Вона знаходиться у стані майже виключно "демонстрації намірів" при майже повній виконавчій імпотенції - жодне навіть прийняте корисне рішення вищої влади апарат не здатен виконати по причині майже повної відсутності професійних управлінських кадрів, саботажу від небажання реформ та від загальної виконавчої немічності. І тому...

І тому після перемир'я Україну чекають дуже не прості часи. Влада буде під шаленим тиском впроваджувати напівреформи, Захід, як до того у часи Порошенка, буде періодично перекривати фінансування України та приймати інші силові тіньові міри з примусу нашої влади до повного їх впровадження і здійснювати "м'яке зовнішнє управління". Ну а ми за принципом "два кроки вперед - півтора назад" будемо повзти до світлого майбутнього. Загалом - чекаємо на Франкенштейна створеного на Банковій, а я по його появі розповім - що там від святого, що від лукавого.

 

Знову наш старий принцип, що в опозиції бути легше, завжди критикувати владу і закидати, що я би при владі такого не робив, вічна опозиція типу Свобода, Гриценко вже нецікаві, як і порохоботи, ми в опозиції можем критикувати владу, а критикують нас при владі тільки "Агенти кремля".

 

Запорток, а про що говорилось в дописі?
А чому ти Порошенка не згадав?
Залишишся без пиріжка з зеленим лайном.

 

Планктоша, а у тебе в корі та деревині моску тільки шашель, чи ще й довгоносик?Ти таку хєрню верзеш, "що не прсцяти і за цілий тиждень"(с). Риби поїж, або сірників пожуй, чи що.

 

дядьки, ось послухайте... спеціально для вас

https://www.youtube.com/shorts/c05G34wuODk?feature=share

 

Сашуня, а мама з москви до тебе в Лондон переїхала чи досі живе в столиці країни агресора, незламний ти наш сраколиз?

 

Довбню, ти серйозно вважаєш, що я буду дивитись те, що ти-зебіл тут постиш?

 

Іноді я намагаюся поставити себе на місце (Зеленського – прим.),
але це неможливо.
Я не стикався з таким тиском,
але дивлячись йому в очі, ви бачите, наскільки все складно.
Ви бачите це з фотографій, коли він став президентом, і його обличчя зараз.

Олександр Зінченко

https://ua.tribuna.com/uk/football/...shcho-stalosya-b-z-nashoyu-krayinoyu-yakby-v/


Який файний хлопчик! Зе!

 

СИСТЕМНИЙ ЗБІЙ

Вибори під час війни неможливі, тому перемагати потрібно з тим очільником держави, який наразі є.

Втім, хіба притомна людина не намагається змінити лікаря, якщо лікування не допомагає, а пацієнту натомість стає все гірше і гірше? Питання тільки, як змінити лікаря, не загубивши пацієнта? Бо лікар переконаний, що тільки він може врятувати цю країну. І в цьому ми кардинально відрізняємося від успішних демократій, яким потрафило радикально перезавантажити владу без катастрофічних потрясінь у найтемніші часи.

Приклад перший. Велика Британія, травень 1940 року. Політика умиротворення Гітлера, яку проводив премʼєр-міністр Його Величності Артур Невілл Чемберлен, зазнає повного фіаско. 10 травня після окупації Данії та південної частини Норвегії німецькі війська згідно з планом «Гельб» почали широкомасштабні наступальні дії на територію нейтральних Бельгії, Голландії та Люксембургу, що стало прелюдією нападу на Францію.

На той час в британському парламенті вже 2 дні точилися т.зв. "Норвезькі дебати". І хоча уряду Чемберлена влдалося отримати вотум довіри, 10 травня стало зрозуміло, що країна має радикально змінити курс. Претендентів на посаду нового очільника уряду було два: лорд Галіфакс та Вінстон Черчилль. Коли Галіфакс відмовився балотуватись на посаду премʼєра, Чемберлен запропонував королю запропонувати парламенту кандидатуру Черчилля. В результаті вже 10 травня в Британії був сформований коаліціний уряд, який під проводом сера Вінстона Черчилля і виграв – разом із союзниками – Другу світову війну. Без виборів, без збурення та розділення нації, без проблеми голосування військовослужбовців Британського експедиційного корпусу, який у цей час вже був у Франції...

Приклад два. Фактично впродовж усієї Другої світової президентом Фінляндії був Рісто Рюті. Аби зберегти Фінляндію від окупації Червоною Армією влітку 1944 року (фіни вкрай потребували озброєння та інших ресурсів, аби вистояти у нерівному герці з радянцями), Рюті пише приватного листа Гітлерові, в якому погоджується на союз з Третім Райхом. В липні 1944 року ситуацію на фронті – за підтримки німців – вдалось стабілізувати. Після чого Рюті подає у відставку – і парламент призначає президентом республіки Густава Маннергейма. Без виборів. Без згубного під час війни розділення нації на політичні табори. Без голосування в шанцях. Під проводом Маннергема Фінляндія підписує принизливий і несправедливий мир з Радянським Союзом. Але цей мир був єдиною реалістичною альтернативою повній окупації та встановлення маріонеткового уряду, яких зазнали інші західні сусіди СРСР.

В обох випадках система спрацювала і обом країнам вдалося змінити політичний курс на 180 градусів без політичних потрясінь. У Франції система не спрацювала. І тому самозванець де Голль, вже будучи в екзилі, мав – за його власними словами – «відгукуючись на заклики своєї Батьківщини, позбавлений будь-якого шансу на порятунок своєї душі і честі, де Голль, один, нікому не відомий, мав взяти на себе відповідальність за Францію».

Фактично це і є альтернатива, перед якою стоїть Україна. Або нам вдасться переконати лідера, який певно веде Україну до поразки, добровільно передати владу більш досвідченій, системній та стратегійній команді. Або на нас чекає катастрофічний сенарій з українським де Голлем (якщо поталанить).

Бо проблема навіть не у тотальній корупції чи непотизмі. Проблема в масштабі особистостей, у чиїх руках наразі перебуває стерно українського судна. Бо цей масштаб явно не відповідає масштабу викликів та тектонічних зсувів у світопорядку (чи світі хаосу), перед якими постала Україна.

Схоже, історія заходить на нове коло. І тут на часі переитати мемуари Скоропадського, в якому є спомини, що звучать як пророцтво і попередження для далеких нащадків останнього українського гетьмана (цитую мовою оригінала):

"Самый крупный человек, которого выдвинула наша эпоха, это, к нашему ужасу, — Ленин. Людей нет. Теперь, когда мне нечего делать, я выписал газеты всех оттенков и всех основных стран, имеющих значение. Как все эти comptes rendus крупных государственных и общественных деятелей внушительно красивы на столбцах газет, как они успокоительно действуют на нервы непосвященного в тайны политики и как они безотрадны для человека, вкусившего яд государственного правления. Как мелочны и жалки все эти слова в сравнении с теми событиями, которые мы переживали и, главное, которые будем переживать. Как несвоевременны решения власть имущих. Когда они за что-нибудь, наконец, после долгих сомнений решаются взяться, жизнь уже ушла вперед, и они снова остаются перед разбитым корытом. Какая фальшь звучит во всем, что говорят эти люди. Нет, людей нет!"...

Варто замінити в тексті "Ленин" на "Путин" – і вжахнутися, наскільки атуально наразі звучать ці слова... Якщо українська еліта не почує це застереження, буде також писати мемуари десь у Берліні...

 

Що найцікавіше, не так давно порохоботи божилися, що своєю тріпаниною, прихованою агітацією ставлять інші цілі, ніякі вибори не цікавлять, вже згадали призначення, призначити без виборів можуть путінського гауляйтера, вже ніби з такою ціллю Януковича привозили.