Україна - вчора, сьогодні, завтра

Валерія Гонтарева, котра займалася структуруванням угод із залучення фінансування для розвитку бізнесу компанії Петра Порошенка Roshen у Росії, раптом очолила Національний банк України. Гривня ще більше втратила стабільність. Виглядало дивно, ніби гривня прив’язана до російського рубля – просідав рубль, а за ним летіла донизу й українська валюта.
https://zaxid.net/statti_tag50974/

Все, що відбувалося позитивного в суспільстві, як, наприклад, відкриття нової школи або відремонтованого відрізка дороги, мало відбуватися в присутності Порошенка. У народі почали ширитися анекдоти про «перерізувача стрічок». Хоча всі ті події були дуже далекими від сфери президентської діяльності, Петро Олексійович, здається, не оминув ні одного відкриття школи або садочка. Напевно, його радники так механістично уявляли формування позитивного образу президента. Але така недалекоглядність радників помалу почала перетворювати президента на персонажа анекдотів та карикатур.
https://zaxid.net/statti_tag50974/

 

А у шахедів вже реактивний двигун і швидкість 500 км/г ✊✊✊ Але переможемо обов'язково асфальтом, барабанами, конструкторами, бруківкою, стадіонами ✊✊✊
(с) Боневтік Другий.

 

Все виглядає так, що 2024 рік буде набагато складнішим за попередній. Головне надзавдання - утримати ті території, які контролює держава Україна. На тлі зменшення підтримки західними партнерами постає питання збільшення власного виробництва озброєнь. Для прикладу, в Україні повністю відсутнє виробництво пороху і стрілецьких набоїв, те ж саме з вибухівкою. Для виробництва пороху і вибухівки необхідна висококонцентрована азотна кислота, яку в нас виробляв Сєвєродонецький "Азот" та ще одне підприємство в Кам'янську, яке свого часу вирізали і перевезли до Росії. Власного виробництва пороху і вибухівки станом на сьогодні ми не маємо (рубіжанська "Зоря" теж знищена - вибухівка). Тому коли нам розповідають про нарощування власного виробництва снарядів, це означає збільшення кількості виточених болванок, все інше завозиться із за кордону. Тому виникає додаткове питання, - чим оснастити той мільйон дронів, які пообіцяв президент. Зі стволами до гармат, та багато чим іншим аналогічна ситуація.
Мова вже йде не про перемогу, а про втримати те, що надзусиллями нашої армії було захищено і відвойовано у окупанта. Якщо ми не змінимося - втратимо свою державу. Ризики достатньо високі. Можна скільки завгодно кивати на тих, кого обрали в 2019 році, але від цього нічого не зміниться. Окупанту буде байдуже, хто за кого голосував. В Бучі, Ірпені, Гостомелі, Ізюмі, Маріуполі вбивали всіх, не питаючи про політичні уподобання. Та й останнє бомбардування Києва, внаслідок якого загинуло 33 особи, зайве тому підтвердження.
Ігор Стокоз

 

Золоті слова, не байдуже тільки порохоботоам, будуть ще тріпатися, розкривати свої пащеки і дорікати.

 

Раптом більшість 95 кварталу Зеленського стали державними діячами, а свиня навіть Головою ВР, а друг дитинства Головою СБУ.

 

Нинішня влада є владою ОП, про це сказав сам президент на прес-конференції. Така влада, яку ніхто не обирав і не призначав за демократичною процедурою, у всьому світі має назву "режим", як і будь яка інша узурпація влади.
Отже, треба собі зізнатися чесно, що ми живемо під владою антидемократичного режиму, який заволодів не тільки всіма державними коштами, але і ЗМІ, у вигляді незаконного "марафону", а також всіма силовими структурами держави, включаючи сюди і суди.
І ось, в країні є 20% населення, які по непрямим показникам, цією владою цілком задоволені, хоча жоден з них не зможе пояснити чим саме він задоволений. Єдиним їхнім аргументом є те, що на їхню думку, без цього режиму "було б гірше".
5 років тому 73% думали що "гірше не буде", а зараз 20% думають, що "гірше буде" і сперечатися з ними марно.
Ми дійсно, як країна, зайшли у глухий кут, що на фронті, що в тилу: ззовні тисне ворог, зсередини не дає розвиватися і допомагати армії режим. Надія на якусь "диво-зброю", яку дадуть союзники, вже випарувалася.
Залишилася лише одна надія, що ми нарешті якось самі почнемо вилазити з цього тупика, в який самі ж себе і загнали. Але, ця ідея повинна, за висловом Маркса, "опанувати масами"
https://www.facebook.com/1000037386...21UuK6Bdq99JhqWavWCBhLvFoMzYfybbyJdrP7nfgtKl/

 

Иногда, глядя с крыльца на двор и на пруд, говорил он о том,
как бы хорошо было, если бы вдруг от дома провести подземный ход
или чрез пруд выстроить каменный мост,
на котором бы были по обеим сторонам лавки,
и чтобы в них сидели купцы и продавали разные мелкие товары,
нужные для крестьян.

 

«Шкодую, що приїхав з Америки до України … Сьогодні Україна – найгірша в Європі країна для життя. Йде до гіршого і до гіршого.
Ми навіть не уявляємо, в якому болоті сидимо … Мене пригнічує те, що влада робить із нашим народом. З найкращої країни в Європі зробили смітник.
Тут панують зло, глупота, чорна заздрість, здирництво … Люди дуже розхристані, не люблять один одного. Нема того, що об’єднує. Як українці хочуть мати державу, якщо вони один одного з’їдають? Добрі люди не пропустять мене, щоб не привітатись, гарного слова не сказати, але загалом в країні панують злоба і заздрість. Я жив у світі, де не знав, що це таке. Там немає такого. Там усі тішаться твоїм успіхом, більше того, – чужий успіх стає поштовхом до власного розвитку».

— Іван Марчук

 

«Шкодую, що приїхав з Америки до України …
Сьогодні Україна – найгірша в Європі країна для життя.
Йде до гіршого і до гіршого.

Ми навіть не уявляємо, в якому болоті сидимо …
Мене пригнічує те, що влада робить із нашим народом.
З найкращої країни в Європі зробили смітник.

Тут панують зло, глупота, чорна заздрість, здирництво …
Люди дуже розхристані, не люблять один одного.
Нема того, що об’єднує.
Як українці хочуть мати державу, якщо вони один одного з’їдають?
Добрі люди не пропустять мене, щоб не привітатись, гарного слова не сказати,
але загалом в країні панують злоба і заздрість.

Я жив у світі, де не знав, що це таке.
Там немає такого.
Там усі тішаться твоїм успіхом,
більше того, – чужий успіх стає поштовхом до власного розвитку».

— Іван Марчук

Показово, що написано це ще в жовтні 2018 року.

З.І. В той час якраз закінчувалась эра розвинутого порохоліта,
а про Зеленського-президента ніхто і не мріяв.

 

Дві новини за один день. Перша - внутрішній аудит Міноборони за останні 4 місяці виявив порушень на 10 мільярдів грн. Пригадуєте, заяву Дани Ярової що Міноборони були неосвоєні мільярди гривень? Тепер ми можемо уявити про яку кількість мільярдів може ітися. Вся країна збирає на "Мавіки" і дрони-ФПВ...

А ЗЕботва досі волає, що Резніков - найкращій міністр за всю історію України. Не нагадаєте що знайшов аудит після міністра Полторака?

Друга новина. Депутат "Слуги народу" в ефірі заявив що під час війни свободи слова не повинно бути, бо всі медіа мають бути державні (!) і працювати на перемогу. Я правильно зрозумів, перемога в розуміння Дунди, це коли в МО крадуть мільярдами, але про це ніхто нічого не відає? Це коли Держаудит блокує роботу української оборонки - але про це ніхто ані мур-мур?

Здивувала мене не заява Дунди - зі служками все зрозуміло. Здивувало мене обурення експертів, мовляв: "Як так! Та це ж фашизм!"

Кортить запитати, а коли ще весною 22-го влада нахабно і явно за устною вказівкою вирубила з ефіру зразу три телеканали - "Прямий", "П'ятий" і "Еспрессо" - це не був фашизм? Тоді вони всі також обурювалися? Чи "ета другоє"?

 

Скільки порохоботи люблять порівнювати вибори 2019, з виборами 1991 Кравчук чи Чорновіл, так, при Чорноволі міг бути інший шлях розвитку, були би розвинутішими і багатшими, але з таким сусідом, можливо, почав би війну ще алкаш Єльцин, Україна була би поділена по Дніпру, закрита від моря, а-ля недоносія чи кордон по Збручу, були такі ідеї тоді.

 

Скоріш всього ми були б уже в срср-2.
Чому?
Якщо через 30 років нарід зробив свій вибір на користь СРСР, то через 5 років президенства Чорновола тим більше.

 

УКРАЇНІ ПОТРІБНА СТРАТЕГІЯ

Американський журнал "TIME", серед глобальних ризиків 2024 року назвав розділену Україну. Для розуміння, проблема України за версією журналу третя в світі після "Сполучені Штати проти самих себе" (ідеться про вибори у США) та "Близький Схід на межі (ідеться про загрозу масштабного протистояння Заходу та радикального ісламізму). Які ж загрози бачить журналі "TIME" і чи відповідають вони дійсності?

Видання зауважує, що по факту України тепер розділена, Росія має ініціативу на полі бою та матеріальну перевагу. Видання зазначає, що Україна сильно постраждала від зменшення матеріальної та політичної допомоги США і що перспектива європейської допомоги не набагато краща. Україна шалено потребує нових військ. Через це Україна може піти на безпрецедентні кроки у вигляді ударів по більшій кількості цілей у Росії, а це може спровокувати Росію на нові набагато більш жорсткі кроки, що може втягнути в конфлікт країни НАТО. Очевидно, останнього Захід намагається уникнути за всяку ціну.

І давайте чесно визнаємо, що має Захід право на таку позицію. Ну от не Захід три роки перед війною займався «великим будівництвом» і «великим садівництвом» замість будувати ДОТи та мінні поля на кордонах і готувати економіку України для роботи в умовах війни. Не Захід обрав українцям владу, в якої під час епідемії КОВІД смертність скаконула до обсягу «два Іловайська на день» протягом місяця. Було?

Але набагато страшнішим є оце визначення: «Розділена Україна». Що воно означає? Воно означає, що ми стоїмо перед реальної перспективою що втрачені після 24 лютого 2022 р. території залишаться під окупацією на дуже тривалий час. Просто нагадаю, цього року виповніться 10 років відтоді як під окупацію потрапив Крим. Чуєте? 10 років. Ті хто були народжені під окупацією, уже в школу ходять. Те саме може статися з Маріуполем і Бердянськом.

Військовий затор про який писав генерал Залужний зараз цілком реальна наша перспектива. Ми реально стоїмо перед загрозою, що фронт стабілізується там де він є, обидві сторони вичерпають свої сили і фронт перетворить у невизнані ніким кордони. До нової російської навали – а вона буде, не сумнівайтеся.

Далі цитую: «Якщо Україна не вирішить свої проблеми з живою силою, не збільшить виробництво зброї та найближчим часом не розробить реалістичну військову стратегію, її територіальні втрати можуть виявитися постійними та цілком можуть збільшитися». Всі три пункти дуже важливі.

Проблеми з «живою силою» («manpower» в оригіналі) справді існують, одне лише обговорення теми мобілізації виявило, що в Україні живуть маси «диванних патріотів» які любити Україну готові виключно з теплих власних домівок, бо під Вугледар і Кремінну воювати іти має хтось інший. А армія потребує рук, насправді вона постійно їх потребувала.

Друга проблема – виробництво зброї. Видання "TIME" недвозмістовно дає зрозуміти – ми маємо самі вирішити цю проблему. Повторюю – самі. Бо всі заяви «служок» і їхніх пропагандистів, мовляв «нащо створювати виробництво в Україні – його все одно розстріляє Москва» тепер на користь бідних. Як раз їхні влада догралася на міжнародні арені до того, що вже йдуть розмови про зменшення поставок ракет для ППО (читайте – для «Петріот»). А порятунок потопельників, від роду-віку був проблемою самих потопельників.

Й нарешті головне і основне. Видання констатує, що Україна не має реалістичної військової стратегії на тривалу перспективу. Що має Україна? З одного боку – видосики ЗЕ, тобто набір нових солодких обіцяночок (як весною 2019-го) якими влада годує суспільство. З протилежного боку – депутата-служку Безуглу, яка раз за разом накидається на командування ЗСУ і тим множить на нуль всі заяви офісу ЗЕ, ніби між Зеленським і Залужним нема ворожнечі. Ми не знаємо як нам жити, на що сподіватися, як планувати майбутнє. Ми живемо одним днем і тишимо себе думками, що там якось щось поліпшиться. Очевидно, так нам війну не виграти.

Про це пише вже західна преса. Не мономарафон, либонь.

https://m.facebook.com/story.php?st...9kukXZhvfF1MskyNvdz5evdrhl&id=100044261057874

 

Тоді більшість людей була неготова зробити різкий поворот і визнати росію ворогом, були і такі, що сприймали Україну, як частину реформованого демократичного совка.

Ми чи не всі народились і йшли в школу в окупації, у совку, багатьом дітям у 1989, виходячі на демонстрації із синьо-жовтими прапорами здавалися провокаторами і ворогами народу, минуло, пережили...

 

Ну і за «славетні» шашлики!!!
Віктор Яковенко:
Артист "Квартал-95" Юрій Великий вибачився в Facebook за номер Новорічного Кварталу, в якому закарпатець допомагає дівчині з міста Скадовськ спілкуватися українською мовою. Наталя Шевчук написала коментар до цього вибачення:
Nataliya Shevchuk
Не пам'ятаю вибачень про:
Про "Сєньйор Голодомор".
Про ніжного баранчика у формі ЗСУ.
Про пердячого крокодила.
Про "граніцу атадвігают впєрьод".
Про ебонітові палички.
Про "дєвок на Твєрской".
Про "термос".
Про "кто-то наживаєцця на вайнє".
Про "прєкратіть стрєлять".
Про "пасєрєдінє сошлісь би ".
Про "я ваш вирок".
Про 4 кілобакси вчителям.
Про "убіл брата".
Про "кінець епохи брехні".
Про "вийди звідси, розбійник!".
Про "я ж нє лох?!".
Про "аружиє убрал!".
Про "беру під особистий контроль ".
Про "я для себе вже війну закінчив".
Про "ви засранці".
Про обмін Цемаха за ватних таксистів.
Про злитих вагнерівців.
Про Крадівництво та шашлики.
Про Дубінського, Бужанського, Богдана.
Про лукашиста Шевченка.
Про Женю Продайсобаку.
Про Юзіка Шістсот Косарєй.
Про Колю Катлєту.
Про Юрченка з Іванісовим.
Про корабельних сосен і робочих баб, з якими анал – табу, а діти від них дуже низької якості.
Про хороші плюшки, свой кусок пірога і "можно прібарахліцця".
Про руськопаспортного замміністра с такім єб@лом і Саню Я В Лєс Уйду.
Про повернення Портнова, Бондаренко та Кузьміна.
Про реєстрацію Шарія.
Про Вовка, Татарова, Смирнова та Демченка.
Про "пора валіть із етой страни".
Про "бібісі хуже Скабєєвой".
Про "тоді ми не зможемо будувати дороги ".
Про "гигиги, а то шо, Путін нападьот?! гигиги!".
Про мирні плани Сивохи.
Про відверту липу на Павловського, Марченка, Ріффа та Юлю.
Про сотню липових доносів на Пороха від смердючої портянки, котра досі ходить з державною охороною.
Про іванових та вов пєтрових на бюджетному каналі, де під час звірячої війни кукурікають про Рошен галавнова мозга.
Про папіків та свати на росії.
Про збільшення імпорту з Білорусі після їхніх фуфельних "виборів".
Зрештою, про квартальний "армовір, гигиги", замість чого нам продавали ницість і брехню.
В першу чергу через це стала можливою трагедія Бучі, Гостомеля, Ірпеня.
Бо будували не захист України, а дороги для ру#нявої броні.
Під загальний регіт зелених креветок та їхніх бридких обранців.

Це мінімальний список.
При бажанні його можна продовжувати і продовжувати ...
На жаль ...

 

Воно то так, з внутрішнім ворогом доречно розібратись після перемоги над зовнішнім, таке можна вияснити, а кого будуть гамселити, то і порохоботів, що псували повітря.

 

Суцільна прокацапщина.
Після нашої перемоги буде потужна відбудівля України,
а не ця маячня.

 

Це порохоботи до цього довели чи теперішня влада, яка не готувалась до війни, а до шашликів?
Це робили росіяни в Україні. Виявлено в Бучі після відступу фашистів. Перед стратою ґвалтували і катували навіть маленьких дітей.
МІЛЬЙОНИ українців не встигли вчасно втекти, поки фашисти не окупували їх і не закрили міста. Триваючий геноцид.