Україна - вчора, сьогодні, завтра

Про міські легенди.

Щось мені останнім часом стало все більше траплятися виступів (переважно – з флангу мокроекономістів та візіонерів з футурологами, але не тільки, тому й пишу) зі стандартним набором тез відносно післявоєнного відновлення України, які, на мою думку, є просто хибними і укорінення яких в суспільній уяві може мати дуже негативні наслідки для планування повоєнного відновлення. В найгіршому випадку їхнє вкорінення може призвести до довгострокових наслідків для України, які призведуть до траєкторії Боснії та Герцеговини після війни в Югославії. Що я маю на увазі – Боснія була однією з трьох країн-переможців у війні в Югославії (разом з Хорватією та Косово), але повоєнне відновлення Боснії є прикладом того, як можна дуже швидко проїсти політичний капітал, завойований у війні, отримати обмежену допомогу від міжнародних донорів, а після того пересратися між собою, отримати найнегативнішу пресу на Заході та, в результаті, закінчити повоєнне відновлення частковим відновленням інфраструктури, постраждалої під час війни, але не отримати майже нічого, що давало б підгрунтя для сталого розвитку країни після війни, від прямих іноземних інвестицій до нормальних інституцій, які б дозволили країні вийти з пастки колійності (про пастку колійності – мій давній пост в першому коментарі до цього поста), і також отримати одну з найбільших (у відношенні до населення країни) діаспор за кордоном, яка поїхала і повертатися не збирається. Тому я вирішив спробувати зібрати разом ці міські легенди та прокоментувати їх, аби по можливості не впадати в пастку невиправданих очікувань і невірних приоритетів в тому, що треба робити задля того, аби повоєнна відбудова була успішною. Одразу попереджую – цей пост дуже похмурий, тим, хто не в гуморі зранку, пропоную його не читати.

Але до міських легенд, які шаблонно переміщуються з одного виступа в інший.

1. Україна – велика транзитна держава.

Україна була великою транзитною державою. Була вона в основному за рахунок того, що була транзитером великого вантажопотоку по двох напрямах. Першим був Схід-Захід (та навпаки), по якому товари доїжджали до чорноморських портів України та після того прямували в країни, в яких або не було виходу до моря (Білорусь, Казахстан), або в ті регіони, в які просто було економічно ближче від українських, ніж від російських портів (близькі до України області росії). Другим - Південь-Північ, коли, наприклад, вугілля з Комі було дешевше довезти до Одеси і тут вже вантажити на кораблі, або коли замість довгого шляху навкруги Європи якісь товари для країн Балтії та Фінляндії з Турції було дешевше довезти до Одеси та вже звідти везти контейнерами до місця призначення. Транзитний статус Україні забезпечували єдина колія з пост-СРСР (тобто перевантажувати в тій же Констанці було невигідно, бо потяг мав «перевзуватися» на кордоні, а це дорого), велика кількість країн без виходу до моря на Схід та Північ від Києва, яким було простіше, дешевше чи коротше везти в Одесу, ніж, наприклад, в Гуанчжоу (Казахстан, Азербайджан, Білорусь) та високий рівень завантаженості та спеціалізації російських портів на Чорному морі.
Приблизно в ту ж логіку вкладався транзит газу, нафти та аміаку з росії через територію України. Вже була побудована інфраструктура, вже були в наявності потужності з перевалки чи з перекачування, а створення альтернатив було економічно недоцільним.

В результаті війни Україна стає з транзитної країни кінцевою країною подорожі товарів, бо всі ці міркування розбиваються об простий факт – після війни кордони України з Білоруссю та росією будуть представляти собою щось на кшталт кордонів між Ізраілем та Сирією – тобто фізичний кордон є, але він представляє з себе максимально близький аналог рва з крокодилами і через нього проходять окремі люди, а не великий транзит вантажів. Тобто всі транзитні переваги України помножені на нуль війною, бо уявити собі велику транзитну торговлю через територію України з росією я не можу, як не можу уявити собі і великий транзит, який росія просто так пропускає до країн Центральної Азії або з них на Захід.

2. У світі є багато грошей, які приречені на те, аби прийти до України.

Дійсно, у світі зараз близько 25 трильйонів грошей лежать на рахунках і не інвестовані. Але вони не інвестовані не тому, що вони чекають на закінчення війни в Україні, а тому, що відношення risk/reward, наявного в інвестиційних пропозиціях для цих грошей, не влаштовує їхніх власників. І вони, навіть у кількості 0.1% від цих 25 трильйонів, не очікують закінчення війни. Вони вже вирішили, що їм нецікаво інвестувати в Чилі (найбільшого реципієнта прямих іноземних інвестицій у 2022 році з розрахунку на душу населення), нецікаво інвестувати в commodities (найкращий клас активів у 2022 році, дохідність 22%, абсолютна ліквідність), нецікаво інвестувати навіть в US Treasuries, які зараз дають дохідність близько 5% річних.

За останні роки я бачив декілька легенд. У дев’яностих це була легенда про dumb Arab money, тобто про те, що араби готові давати гроші будь-куди, де є дохідність в 5% річних (і багато людей дзвонили в Делойт, де я тоді працював, з пропозиціями «Ось у нас тут є цікава ідея інвестицій в купівлю квартир в Києві, вона дає 20% в доларі мінімум, ми читали в газеті, що в арабів гроші дають під 2% річних, ми їм дамо 5, ні, 7 відсотків, знайдіть нам вихід на арабських шейхів, будь ласка!»). В нульові це була легенда про dumb Russian money, яких було так багато, що їх інвестували будь-куда, бо просто було дуже багато. В десяті це була легенда про dumb Chinese money, які неприкаяно ходять світом. Ніхто ці гроші не бачив, але кожен мав племінника, що працював на бізнесмена, що був знайомий з людиною, яка дорвалася до цих грошей і їх зараз «освоювала».

Прихід великих грошей в країну – це результат сукупності великої кількості факторів, в України було вже дві хвилі приходу великих грошей, в період 1993-1998 (після незалежності та до першої фінансової кризи) та в період 2005-2008 (в період від Помаранчевої Революції до глобальної фінансової кризи), і обидва періоди залишили дуже багатьох інвесторів не з найбільш позитивними спогадами. Я досить старий, аби пам’ятати те, як на замовлення когось з великих міліцейських начальників Одеси зі зборів акціонерів під телекамери та коментар новинаря «Эти нечестные дельцы - представители международного капитала приехали, чтобы забрать лучшие активы Одессы» у кайданах виводили представників одного з найбільших на той час управителя пенсійних активів Великобританії та США, Invesco (вони й зараз немаленькі, приблизно 1.5 трильйона доларів під управлінням). В України як напрямку інвестицій – дуже, на жаль, погана історія. І розповідь про те, що гроші просто прийдуть, бо їх дуже і дуже багато, не залишає місця для аналізу того, чому так багато іноземних інвесторів, і портфельних, і стратегічних, пішли з України з вкрай негативним післясмаком, а без такого аналізу і роботи над помилками залучити когось, окрім найбільш спекулятивних інвесторів, буде дуже важко.

3. Українська економіка – одна з найнедооціненіших.

Тому, хто це каже, пропоную спробувати купити хоча б 10 тисяч гектарів землі с/г призначення на Заході або звільненому Півдні України. Або купити бізнес, який працює і має експортні надходження. Або купити житло (і порівняти вартість квадратного метру в Києві з вартістю квадратного метру в Порту, Кьольні або Ризі, в яких немає війни).

4. Україна – це великий ринок збуту.

Україна була найстаршою країною Європи до війни. В результаті війни країна стала ще старшою. Медіанний вік населення України – 44.7 років, тобто 50% населення країни вже наближуються до пенсійного віку. Навіть якщо не дивитися на жахливо низький рівень доходів та ВВП на душу населення, все одно – більш старі за віком суспільства не споживають стільки ж, скільки молоді (окрім трьох категорій споживання – aged care, funeral services та tourism). Найкращий український соціолог, Володимир Ілліч Паніотто, пропонує думати над тим, як українці будуть жити в країні, в якій живе 20 мільйонів населення. Це все одно велика країна за мірками Європи, близько Румунії, але з демографією, яка зовсім не румунська. Якщо не буде швидкого та сталого зростання ВВП після війни, то і ринок буде цікавим тільки для збуту послуг найдешевшої роздрібної торгівлі та, на жаль, aged care та funeral services, бо старі люди вже майже все, що їм потрібно, купили.

5. В Україні буде побудовано багато нових підприємств.

Див. вище. Україна – найстарша країна Європи. Якщо нічого не зробити з демографією, то на нових підприємствах просто не буде кому працювати. Ніхто не будує великі нові підприємства там, де пул робочої сили зменшується кожен рік і є ризик того, що через декілька років вартість робочої сили буде зашкалювати, бо працювати буде нікому. Простіше побудувати щось в Туреччині (молода країна, медіанний вік населення – 31.8 років, населення збільшується на мільйон кожного року та й всього населення там 85 мільйонів).

6. Інвестиційні фонди можуть відбудувати країну.

«Давайте зберемо 25 мільярдів доларів в фонд відновлення України і наша економіка розквітне». Проблема в тому, що у Східній Європі (найближчому аналогу) інвестиційні фонди зіграли в трансформації економіки країн набагато меншу роль, ніж стратегічні інвестиції. Є виняток, галузь охорони здоров’я, де активність інвестиційних фондів повністю трансформувала галузь, створивши, фактично, повністю нову індустрію. У всіх інших випадках головну роль відігравали стратегічні інвестори. Фольксваген, який купував Шкоду і зробив з неї абсолютно нову компанію, або Порше, який будував завод в Словаччині, який врятував Порше від зникнення зі світової мапи автовиробників. Дойче Телеком, який розвивав мобільний та проводний зв’язок чи не у всіх постсоціалістичних країнах. Юнікредит, який купував банки та давав доступ до кредитних ресурсів. Арселор Міттал, який консолідував металургію. Карлсберг, Данон, Нестле, Крафт, які повністю трансформували виробництво харчових продуктів. І це я ще не почав розповідати про сферу послуг, від аудиторських та юридичних до готельних. Тобто гроші в приватні компанії потрібні (і з них можуть вирости національні або регіональні чемпіони), але з точки зору сталого розвитку стратегічні інвестиції мають чи не найбільше значення. При цьому в нас зараз немає інфраструктури інвестування. Головна проблема в донорів сьогодні - не гроші, а те, куди їх можна вкласти з разумним рівнем ризику, якщо вийти за межі кредитування держкорпорацій або держави. Наше законодавство по захисту прав інвесторів застаріло років на тридцять, наша судова система (промовчу, бо ви все самі знаєте), і це все - на тлі війни і ризиків, пов'язаних з нею.

Я вибачаюся за такий песимістичний пост, але чи то в мене інформаційний пухир такий, чи дійсно дискурс зараз зміщується в сторону того, що можна нічого не робити, гроші самі прийдуть, а простий робочий на будівництві буде заробляти стільки, що вся Польща, Туреччина та Румунія будуть рватися до України, а ми їм будемо дулі крутити.

У 2022 році найбільш привабливими для прямих іноземних інвестицій були Чилі (прямі іноземні інвестиції дорівнювали 4.5% ВВП країни), Швеція (3.9, Ізраіль (3.7, Польща (3.6 та Австралія (3.2. Що їх об’єднує? Ні, не низьке податкове навантаження (податки в Чилі – мрія мокроекономіста, єдиний податок в розмірі 40% від доходу, про Швецію ж з Австралієй можна взагалі промовчати). Вибачте за прописні істини, але верховенство права та справедливість його застосування, захист прав інвесторів та відсутність організацій з назвою з трьох літер в повсякденному житті корпорацій, що ведуть бізнес-діяльність. Я знаю, що воно звучить дуже нудно, але без цього нормальних інвестицій не буде. Ну якнайменше я так думаю.

(с) Sergiy Budkin

 

нарешті відкрилася правда


View: https://youtu.be/e4Dq3DP5FtE?t=33

 

"Тільки в Києві ми за дві доби видали 21 тисячу автоматів Калашникова - людям, хто зголосилися йти в ТРО. Тільки в Києві! А тепер просто вдумайтеся: якби ми йшли по папірцях, процедурах - це було б неможливим. Що ми маємо сьогодні, коли ворог далеко від Києва? Вже представники правоохоронних органів задають питання тим, хто видавав зброю: на якій підставі ви видали автомати? Навіщо ви це робили? Правоохоронні органи!» - міністр оборони на "Укрінформі"
Ви бачили моє фото зі зброю із подій минулої весни? І не побачите. Бо вже рік тому було зрозуміло, чим це закінчиться. А чому так сталося? Тому що ми не готувалися до оборони. Скільки б мені не розказували на "Телемарофоні", скільки б не писали позитивні блогери і мої наївні знайомі. Ми не готувалися, а вдалося зробити, те що зроблено, тому що ми діяли вірно за Конституцією але злочинно за її підзаконними актами. Я не писав і не писатиму за Чонгар. Мені досить писати те, що я бачив власними очима. Наприклад, коли оперативний резерв першої черги, який ще із січня мав бути у своїх в/ч чи на бойових позиціях, стояв у чергах під військоматами на другу добу після повномасштабного вторгнення.
Іван Хом'як

 

стрічка новин... кому шо

 

"вибори" на окупованих територіях...
урна для голосування

 

сьогодні у Верховній Раді виступила прем'єрка Данії Метте Фредеріксен




----------------------------
пригадався її виступ у датському парламенті у 2019 році

Метте Фредеріксен за трибуною виголошує промову. Вона розповідає про викуп слонів з приватних цирків, де тепер за новим законом їх утримувати заборонено. У розповіді Метте згадує і про верблюда на прізвисько Алі, який сильно здружився з одним з слонів і не хотів відпускати його. Цей кумедний епізод смішить Фредеріксен, а її реакція зриває на регіт усіх парламентарів.


View: https://www.youtube.com/watch?v=1J-VpZeKcOc

 

«В нас політика така: обираєм Віслюка. А за те, що срака гола – проклинаєм Порошенка…».

З серії : українці і граблі....

 

Ну в принципі, фанатам зе та малоросам така мапа подобається.

 

Мне вторая карта не нравится. Первая тоже.

 

2023 рік,
виборчі дільниці в окупованому росією Маріуполі

 

Петиція до президента про ветування «відкладених» е-декларацій рекордно набрала необхідні підписи за лічені години. Мені б тішитися своєю прозорливістю, адже ще вчора передбачив, якими сумними будуть для зелених наслідки того голосування. А мене, навпаки, розриває від люті.
Переважній більшості народу було глибоко pohuy коли влада через формулу Штайнмайєра здавала державу (це мало привести в кінцевому рахунку до наслідків гірших, ніж маємо зараз). І коли зелені узурпували усю владу в державі, всі її гілки. І коли відмовлялися готуватися до війни (а насправді, відкривали московитам практично всі напрямки їх майбутнього наступу).
Але щойно українець запідозрив, що тут крадуть (без його участі), куди й поділася вся апатія.
До речі, реакція на звільнення Резнікова була аналогічною (тобто, це не випадковість - К.В.) Яйця по 17 обурили всіх, а, наприклад, відведення напередодні вторгнення (й після десятків попереджень світових розвідок, включно з особистим візитом Бернса) військових підрозділів з південного, білоруського напрямів, Приазовʼя та Гостомеля цікавить хіба незначну меншість.
Схоже, я живу в якійсь геть іншій від ширнармас системі координат.
П.С. Запамʼятайте словосполучення «18 директив Міністерства оборони» (перед широкомасштабним вторгненням). Саме по них колись суд буде вивчати історію великої зради
К.В.

 

Національна гра українців:

Спочатку наступити на граблі, а потім брати сумну бандуру.

Сумна доля українського виборця.

1. Обрати непритомного.
2. Набрати йому у монокоаліцію непридатних.
3. Носитися інтернетом з петиціями.
.
І так по колу.

 

Prozapas:
Україна з 2022 - десятки тисяч загиблих, мільйони біженців, зламане майбутнє цілого покоління внаслідок катастрофічних помилок і тотальної брехні.

.....позитивний Скрипін в 2022 (і дотепер) - "Та ніколи більше тебе не оберуть, Порошенко! Поняв?! Заїбав нахуй!"

Колективного Скрипіна, планктошу, булю, цигана, кацалапого та і інших в Україні не влаштовує виключно Порошенко, все інше норм, гірше не стало.
.................
Примітивна, тупа, підла технологія, але працює завдяки мільярдам, вкрадених у народу і вкладених в інформаційну окупацію, через яку сам народ вкотре вмивається кров'ю.

І ще.
Порошенко сказав, що бачить себе депутатом Європарламенту і тому робить все для вступу України в ЄС.

 

Є багато нюансів у Мінський угодах, але підпиши люди Зеленського такого ж типу угоди у Стамбулі, скільки смороду було би від порохоботів.

 

А згадайте ще, як порохоботи богом клялися, що єврей Зеленський таємно зустрічався з махровим антисемітом кадебістом Патрушевим в Омані.
Нормальній людині таке на голову не налазить, але порохоботів це не стосується - нема на що налазити.

 

Яку таку?
Опиши, чи пиздіти не мішки носити?
А Порошенко призвів до війни чи він її отримав з посадою президента?
Зеленський отримав війну чи призвів до неї своїми діями, вірніше бездіяльнстю?

 

А докажи що незустрічався.
Тоді чого він туди літав.
Де обіцяні інвестиції з Оману?

 

ЮРА КАГАЛА

Щури, що прогризають дно, здатні потопити найбільший корабель, незважаючи на вправні дії екіпажу та пасажирів щодо порятунку судна у шторм.
Зоряний час для бидла, парад моральних виродків, тріумф дегенератів. Здається, що Україна ще ніколи не переживала такі темні часи. Міністра-мародера і корупціонера та ще й який саботував підготовку до вторгнення з оваціями у ВР (крім партії ЄС) проводжають з займаної посади. У цей же час Червінський вже чотири місяці перебуває у СІЗО - ще один злочин "зелені".
У липні за даними Мінфіну рекордне зростання держборгу аж на 4 млрд. $. Для вкраїнчиків показали серію мильної опери "боротьба з олігархами", пред'явивши підозру Коломойському з боку ручного СБУ і випередивши незалежне НАБУ, представники якого після поїздки до США мали заарештувати головного бенефіціара результатів виборів 2019р. Продовжується шалене розкрадання бюджетів усіх рівнів через різні тендери осатанілих від безкарності "слуг".
У той час влада здорових виродків-ухилянтів розширює перелік хвороб, з якими людина є придатною до військової служби, включивши до списку безсимптомний ВІЛ, вірусний гепатит, легкі психічні та невротичні розлади й ще деякі хвороби. А друзі президента безперешкодно катаються за кордон - ну це ж як у фатальному серіалі (ніякого кумівства і "щоб простий учитель жив, як президент). Просто, Країна Мрій - це ж про таку казав зеленський.
95 квартал крокує країною, мабуть, зараз ми переживаємо пік свавілля і беззаконня влади за всі часи незалежності. Але ж цю владу обрали на чесних виборах - де зараз ті, що казали "ми єво снєсьом, єслі шото пайдьот нє так".
Але за все доведеться відповідати - такий Закон природи. Сподіваюсь, виборці блазня не всі ж є ідіотами і хтось зробить висновки, або просто подорослішає.