Україна - вчора, сьогодні, завтра

- Васілій Івановіч, а ти за бальшевікоф алі за камуністаф?
- Я - за нові обличчя!

 

Випадок
Ми вчора поверталися із своїх "екологічних" справ через поруйноване війною село. Центр практично розбитий - деякі будівлі перетворені на купу битої цегли. Деякі ще стоять, але шифер повиривало вибуховими хвилями, вікна й двері повилітали, стіни посічені уламками... Відчуття Дрездена 1945... Далі від центру села руйнування вибіркові. Ось хата рознесена вщент чимось важким, а далі стоять 2-3 абсолютно цілі. Далі знов розвалена і знов ціла...
Це звичайний випадковий розподіл. Ніби ангело-демони долі кидають кості і визначають - кому прилетить, а хто залишиться. Там були багаті хати і бідні, там були різні господарі за своєю моральністю чи політичними поглядами. Усі ці розмови про карму, про "Бог карає" чи "Бог випробовує віру", положення зірок в момент народження господарів і обертання Меркурію в момент обстрілів, хто за кого голосував, якому мовою вони говорили і чи мріяли про повернення СРСР - повна дурня. Батарея валить по площах і комусь прилетить, а комусь пощастить. Це факт. Жоден філософський конструкт, жодна релігійна система не може змагатися із війною, у її демонстрації випадку і розподілу ймовірностей.
Так, війна, як і Буття загалом, - це випадок, але є нюанси. По перше, це випадок, на ймовірність якого ми певною мірою можемо вплинути. Інколи, дуже маленькою мірою, а інколи змінюємо розклад капітально. Наші спроможності міняти розподіл шансів залежать від нашого розуму та від часу, який ми маємо. Ми можемо передбачити розподіли ймовірностей і діяти так, щоб отримати найбільш прийнятний із них. Щоденне руйнування України війною і загибель українців - це відлуння наших суспільно-політичних рішень, здійснених спокон-віків. Так, снаряд чи ракета може прилетіти в хату, і ватному колобаранту, і патріоту-мельниківцю. Однак, перевага в суспільстві колобарантів, совкодрочерів та "какая разница" вела, веде і буде вести до багатомільйонних жертв та Руїни. Але, це колективний аспект - тут ти можеш усе життя рипатися та не завжди можеш змінити ситуацію. З 1989 року я доводжу оточуючим, чому протистояти Росії та комуністичним ідеям життєво важливо і як бачите... Багато із тих, хто вважав чи називав нас нікчемами під час нашої підтримки Революції на граніті, зараз воюють або й вже загинули. І я не знаю, чи вони усвідомили, що тоді, восени 1990 ми намагалися не допустити цієї війни, а вони робили усе, щоб вона сталася...
У розподілі ймовірностей є ще й індивідуальний аспект. Справа в тому, що оці кидання кістяшок відбувається не миттєво. Просто, чим ближче подія, тим менше ступенів свободи ти маєш. Якщо подія далеко - існує багато шляхів її оминути. У нас, частіше за все, є купа часу, щоб подумати, осмислити, прийняти і реалізувати рішення, які ведуть до кращого розподілу ймовірностей. Однак, ми, частіше за все, нічого для цього не робимо. Ми робимо ставку на менш ймовірний варіант - на диво. Ми надіємося, що пронесе, а може і так пройде, а потім запитуємо: "а мені це за що?". У мене є відповідь на це запитання. Бінарна відповідь. По перше, це випадковість, а про друге, тобою просрано момент.
Коли я оглядаюся на своє минуле, то мене не покидає одна думка. На мої могилі була б доречною лише така епітафія: "Тут лежить один із мільярдів тих, які просрали свої шанси". Ось зараз потратив півгодини життя на цю багатослівну дурню, замість того, щоб міняти розподіл ймовірностей подій далекого і недалекого майбутнього.
Іван Хом'як

 

До чоого може привести тріпанина порохоботів:
https://westnews.info/news/Meshkane...gVNqlItjjEsWSeKEJwPCO06f_PiqidPmK7wUkVgAulbO0

 

До чого може привести зелена влада за чотири роки.
Правда обвинувачений,згідно допису розумово нічим не відрізняється від планктоша.
І до тих, хто в 2019 проголосував за Україну, відношення немає:
"Чоловік наголошував, що необхідно створити організацію "Повстанський рух", яка очолить повстання і не дасть більше переживати "ганьбу бездержав'я". У своїх публікаціях він також писав, що потрібно побороти "бандитський режим, який триває майже 30 років".

Важливо, що при цьому у постах про організацію повстання чоловік зазначав номер свого мобільного телефону для можливості сконстатувати з ним."

 

Не всі нею задоволенні, але більшості не до бунтів і проблеми є інші.

 

Як там у Львові, після ракетного удару русні?

 

Не всі подробиці знаю, здогадуюсь де та у що цілили. На протязі дня взнаю, як їздить транспорт, спалах і вибухи були серед ночі. Львів бомбили більше, ніж Терноопіль чи Луцьк, а Ужгорд і Чернівці не бомбили взагалі, не бажаю їм нічого поганого, але більше всього стратегічно-важливого є на Львівщині.

 

Мені не треба де це, та куди саме цілили. Що там з пораненими та загиблими?

 

Попередньо загинуло 4 особи, врятовано 7 осіб, постраждало 37, евакуйовано 64 особи.

 

Ясно...

 

Сьогодні вже стикався з громадським транспортом, як прогнозували, не будуть їздити із цього району, автобус 18 і тролейбус 23, їздять, мерією, ніби оголошено найближчі дні траурними. Офіційно, поки що 4 жертви, місце катастрофи, руїни, майже як кадри з Донбасу, де проходять інтенсивні бойові дії.

 

Нажаль, жертв оголосили 5. Смішно це трактують на Вата-ТВ, ніби у цих будинках, там є і гуртожитки Політехніки, розмістились і тимчасово проживали найманці НАТО, там же зберігались поставлені американські танки ( таке могло бути на території Академії Сухопутних Військ, яка за кількасот метрів від місця ракетного удару ). Був ракетний удар по будинкаїх, які ніби "австрійські", обстріл совкових "хрущовок" мав би інший ефект і був би плачевніший.

 

Парасюк заявив,що якщо комусь не подобається влада зеленського, то може виїхати з України... Передайте йому, що з України вже виїхало майже 10 млн людей і серед них, я впевнений більшість ті кому подобалася влада зеленського і вже не збираються повертатися... А якщо виїдуть ще, то будеш ти Володя, махати ногами тільки перед єрмаком і зеленським, але вже за це тобі ніхто не заплатить, бо всім буде байдуже на тебе...

 

НЕ МОВЧІТЬ!

Відсутність критики призводить до бажання узурпувати владу. Тому політичне керівництво будь-якої нормальної демократичної країни не може НЕ бути критикованим.

Згадаймо, як під час Другої світової війни поводилися британці: поза критикою були лише Збройні сили, але опозиція критикувала чинну владу , як мовиться, « у хвіст, і в гриву».

І то є аксіома демократії: не можна допускати вседозволеності в діях політичної влади.

Я не раз наголошував: Україна має двох ворогів. Зовнішній – це московитська імперія. А внутрішній – нинішня політична влада.

На жаль, можна навіть стверджувати, що Україна опинилась в окупації неукраїнської влади - ми всередині країни будемо мародерити, зраджувати, руйнувати державні інституції, утверджувати диктатуру невігласів, але народу західному світу нема чого втручатися - такі іх вимоги.

З початком широкомасштабної війни українцям нав’язали два меми: «боневтік» і «не на часі» - не смійте нас критикувати , тому що критика – на користь зовнішньому ворогу. Ми будемо мародерити, зраджувати та розігрувати патріотичні «відосіки» , а ви - мовчіть.

І велика частина патріотичного суспільства таки мовчить.

Але всі українці мають усвідомити: поза критикою має бути лише ЗСУ.

Точно не можна мовчати про ганебні дії політичного керівництва.

Українські пасіонарії мають з огидою викинути на смітник постулат « не на часі».

Будь-який керівник, якщо його всі тільки «облизують», впадає у вседозволеність.

А коли міністр із позивним «фаберже» заявляє, що перевірка Міністерства оборони відтерміновує перемогу, то це - нахабство, приниження української нації. Тобто: вони купують дизель удвічі дорожче ,а ми не повинні втручатися? Вони купують яйця втричі дорожче, а патріоти мають мовчати? Вони вивели 9 мільярдів гривень на офшори, але розслідувати «не на часі»?

Відповідально заявляю, що пасіонарна, патріотична частина української спільноти має сповідувати гасло: НЕ МОВЧІТЬ! Бо саме замовчування проблем відтерміновує Перемогу та збільшує її ціну.

Тож закликаю: Українці! Не мовчіть!

Павло Жебрівський

Росія має здохнути!

 

Люди уже забыли кто это такой.

 

Так, але хто виспупав з такими ідеями при Порошенку, зразу мав клеймо "провокатор" і "рука москви". Забули?

 

Хто пиздів "А то що, Путін нападе?"
Напав чи ні?

 

А ви дядьку стрілочник?
Напад готувався відразу після розвалу совка, було дещо і при послушних, досить проросійських Кравчуку і Кучмі.

 

О, то ще була любима фраза Васілія... Десь пропав. Розміновує, чи робить розведення?