Увійти або зареєструватися

Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Тема у розділі 'Історія', створена користувачем Чернобылец, 1 гру 2006.

Статус теми:: Закрита.

Сторінка 92 з 182

Romko Дуже важлива персона
Цитата від Тёркин_Василий: ↑

Ну,как говорится,сами напросились.В этой теме,надеюсь,офтопом не будет
[.[/COLOR]
Натисніть, щоб розгорнути...

Ага...савсєм...

Ще за передісторичних часів до північно-східного кутка Європи примандрував з Азії маленький угро-фінський народець. Величезний праліс на багнистому ґрунті відгородив той народець від усього світу так, що він відстав від культурного розвитку людства на багато століть. Наприклад, свою літературну мову почав творити аж у XIX столітті, від О. Пушкіна (1799– 1837), отже, на 800 років пізніше за українців. Чужинці: українці, татари, німці створили державний лад у тому – Богом і людьми забутому – кутику Східної Європи. Постало маленьке, вбоге князівство Суздальське, що за кількасот років виросло на величезну імперію, яка зайняла одну шосту суходолу планети. Як же воно виросло? Загарбавши значно сильніші (фізично і культурно) за себе сусідні народи. Чи москвини були розумніші, відважніші за сусідів? Ні. Де ж таємниця перемог московського народу?
Мабуть, немає в світі народу, що про нього світ знає менше, ніж про народ московський. І цілком певно немає в світі народу, про якого світ має більш помилкову уяву, ніж про народ московський та про його державу. Найдивніше, що навіть сусіди: українці, поляки досить не знали московського народу. А вони ж заплатили за те незнання руїною власних держав. Отже, мусили б вивчати свого ворога, бо ж не знаючи його „ахілесової ступні“, ніколи його не переможуть. А слабкостей має Московщина багато. Та, власне, жоден ворог Московщини ніколи не бив по її найслабших місцях, бо не знав їх. Що гірше, часом вважав слабші місця за сильні. Наприклад, московські вороги мали військову потужність Московщини за велику силу лише тому, що імперія розляглася на величезному просторі. Засліплені такою географічною розлогістю, історики не добачали того історичного факту, що Московщина ніколи не вигравала жодної війни своєю військовою силою. Таких хибних уявлень про Московщину можна назбирати тисячі.
Натисніть, щоб розгорнути...

Однією чи не найголовнішою з багатьох московських вигадок є походження московського народу.
Діти москвина-татарки чи татарина-московки передають їхні властивості нащадкам, якщо й далі спаровуватимуться татари-москвини. Але діти москвина-українки, чи українця-московки є типовими покручами (гібридами). Вони дають звироднілих нащадків, що мають протилежні властивості, а ті, заперечуючись взаємно, викликають душевну боротьбу, душевний безлад, що часто кінчається трагічно17. Переконливі приклади цього читач знайде, дослідивши життєпис та твори тих московських письменників, в жилах яких тече частина немосковської (української) крові. До речі, всі більші московські письменники, музиканти, митці не є питомими москвинами. Чимало з них не мають ні краплини московської крові, а дехто кінчав життя трагічно, бо їхня немосковська душа не витримувала московського духовного ґвалту, наприклад М. Гоголь. Психологічний аналіз життя і творів московських письменників, митців-покручів дав би тисячі конкретних доказів згубності кровного змішування азіатів (москвинів) з європейцями (українцями).
Дуже промовистим для соціолога є той факт, що московсько-українські шлюби були лише серед інтелігенції та напівінтелігенції. Український же простий народ – надто селяни – інстинктивно уникали шлюбу з москвинами. Вони бридилися всім московським. Коли московський уряд привіз із Московщини в XVIII–XIX ст. сотні тисяч москвинів і оселив їх в Україні окремими селами поміж українськими, за кількасот років там не було московсько-українських шлюбів. Українські села, озброївшись сокирами, вилами, виганяли 1917 р. з України такі московські села, хоч москволюбний уряд УНР боронив тих зайд. Так само і московські „деревни“ виганяли з Московщини (Саратовщини) тамтешні українські села. Московський уряд не боронив тих українців, навпаки – сам виганяв.
Московський уряд, заселюючи Сибір, розміщував упереміш москвинів і українців, щоб створився „единый русский „народ (як бачимо, ідею „единый советский народ“ позичила московська „демократія“ у своєї аристократії. Лише аристократія була чесніша: казала відверто „русский“, а не ховалася за личиною „советский“). За кілька років українці скупчувалися на одному боці села, а москвини – на протилежному. Звичайно на суміжних між двома народами територіях утворюються говірки з мішаних двох мов. Наприклад, українці на суміжжі польському, білоруському, словацькому мають мішані говірки. Але на московському – як ножем відтята – відрубність, ані натяку на змішання мов. На московсько-українському суміжжі українські села і московські „деревни“ були двома цілковито протилежними світами фізично і духовно. Між ними не згасала взаємна неприязнь, ворожнеча. Так саме життя довело не лише непримиренну різницю, але й протиставність народів московського й українського.
Свій назбираний століттями життєвий досвід народ висловлює у приказках та приповідках. Український народ каже: „На базарі не було людей, а самі жиди та москалі“18. Є сотні подібних приказок19. У т. зв. УРСР видано велику збірку українських і „українських“ приказок. Московська влада не дозволила надрукувати там жодної протимосковської.
Та не лише український народ, а й чужинці, які пізнали духовність московського народу, говорять те саме. Французький історик зауважує: „Москвин не має найвартнішого, що має людина – це здібності відчувати моральне добро і зло. А ця здібність є основою всієї людської культури. Отже, москвини не є ще людськими істотами“ (Ю. Міхелет).
Зрештою, і самі москвини зізнаються, що... „Ми, москвини, ані східний, ані західний народ; ми – якась нісенітниця“20.
Натисніть, щоб розгорнути...

Останнє редагування: 26 січ 2009

Romko, 26 січ 2009

#1821
- Подобається x 7
Geograf Меломан
Цитата від Romko: ↑

Ну,как говорится,сами напросились.В этой теме,надеюсь,офтопом не будет
Натисніть, щоб розгорнути...

Попробую продовжити

Українська держава ІХ–ХІІІ ст. була однією з найбільших держав Європи. Правити нею з Києва було нелегко, і тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи своїх синів правити там під своєю зверхністю. Так Юрій Долгорукий княжив на Суздальщині. Там народився (від половчанки) і виріс його син Андрій. Українська держава була тоді дуже ослаблена невпинними війнами з азійськими ордами. Використовуючи це ослаблення, Андрій Боголюбський напав 1169 р. на Київ, спалив усе місто, вигубив людей у ньому, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицю в новозбудованому місті Володимирі на р. Клязьмі. Московський історик В. Ключевський уважає 1169-й роком народження Московської держави. Всі московські історики не згадують нищення Києва Андрієм Боголюбським, а твердять, що Київ зруйнували татари. А татари руйнували його 1240 року, тобто 70 років після Андрія. Тому наш літописець і записав: „Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року“. Як бачимо, традиція ненависті Московщини до Києва досить тривала. Від Андрія Боголюбського через Іванів, Петрів, Катерин, Миколаїв, Олександрів до Володимира 1917-го та Микити 50–60-х років.

Року 1237 Московщину завоювала Татарська Орда хана Батия. Московські князі стали підлеглими Батия, і він поставив по всій Московщині свої залоги. Татари були такими ж азіатами, як і угро-фінни, і ця їхня спорідненість сприяла злиттю обох народів в один – московський. Московський історик підтверджує: „Московські князі і не думали про боротьбу з татарами, розуміючи, що покорою та грішми вони осягнуть більше, ніж боротьбою. На відміну від українських князів, московські одразу визнали без застережень владу хана і встановили приятельські і навіть кровні зв’язки з татарами. Сам великий князь Михайло Тверськой оженився з татаркою, а за ним одружилися з татарками всі інші московські князі“10. За князями масово женилися обидва народи. Не важко уявити, якою мовою говорили їхні діти. Потатарщення (радше злиття) було загальним. По упадку влади Орди, татари масово переходили у християнську віру, і так з тої угро-фінно-татарської мішанини створився теперішній московський народ.
Натисніть, щоб розгорнути...

Москвини вважали всіх немосквинів, навіть православних українців, за єретиків, грішників. Часто не пускали немосквинів-християн (навіть православних) до церкви. Татари були не християнами, а магометанами та поганами. Але москвини не вважали гріхом шлюб москвинів-християн з татарами-магометанами. Щобільше, Московська церква молилася за татарських ханів. Московський митрополит Феогност проклинав і відлучав від церкви тих, хто не виявляв беззастережної покори ханові Золотої Орди11. Московський письменник свідчить: „Ми, москвини, в Європі – гості, а в Азії ми вдома“12. Азійський звичай продавати дівчат дожив у Московщині до ХХ ст. у формі т. зв. „кладки“, тобто умовленої суми грошей, що її платили батьки хлопця батькам дівчини13. „...Не ззовні, а зсередини татарська духовність заволоділа душею москвина. Це духовне завоювання тривало водночас і з політичним упадком Золотої Орди. В ХV ст. тисячі охрещених і неохрещених татар ішли на службу до московського князя, вливаючись до лав майбутнього дворянства. Двохсотрічне татарське панування не знищило волі в Московщині. Воля в Московщині загинула власне після визволення з-під татарської влади“
Натисніть, щоб розгорнути...

У складі татарської держави Московщина була напівсамостійною (автономною) і тому називалася „Русский Улус“. У татарському війську та уряді служило багато москвинів, а в московському війську і уряді – татар. В Сараї постійно жило багато московських торгівців, вельмож і навіть московський єпископ. Так само і в московських містах було повно татарських торгівців, вельмож, ремісників. Цілком природно вони одружувалися з місцевими людьми, і коли впала Золота Орда, лишилися там, де жили. Таке мирне злиття обох народів московські історики називають „татарським ігом“ (ярмом) і пишуть, що москвини збройною боротьбою скинули те ярмо. Це звична московська вигадка. Збройна боротьба була лише участю в боротьбі окремих ханів за владу. Зазвичай москвини завжди були на боці того, хто мав більше шансів на перемогу. Коли Золота Орда розпалася, ніяких змін у Московщині не сталося. Всі – і татари, і москвини – лишилися на своїх місцях, на старих посадах. Лише замість хана найвищим володарем став цар. Московський історик свідчить: „Не відділенням від Золотої Орди, не скиненням татарського нібито „ярма“, але цілковито навпаки – перебранням усього ідейного спадку татар стала Московщина великою потугою“15. Расова спорідненість татар з предками москвинів не лише полегшила та прискорила потатарщення, що просякнуло дуже глибоко всі царини матеріального і духовного життя Московщини. Татарська кров дала лісовому угро-фіннові великий степовий розгін і розмах кочовика та нічим необмежений фанатизм. Ці суперечні властивості: боягузтво і розгін виявляються в сучасному москвинові. Він стихійно суне ордою підбивати, грабувати сусідні народи, але поза ордою достоту боягуз. Це бачимо в усій історії Московщини до сьогоднішнього дня. Пізніше домішалася до московської провідної верстви (лише до неї) невелика кількість європейської (української та німецької) крові, але вона розчинилася в морі азійської. Зрештою, татарська доба Московщини тривала вдвічі довше, ніж її „європеїзована“ (1709–1917) доба. Азійський духовний тип москвина виявився надзвичайно стійким. По ХVIІІ ст. дещо змінилися форми, і то лише у вищих верствах, але зміст усього життя Московщини (матеріального і духовного) лишився через усі сторіччя і досі азійським. У ХІХ ст. московська інтелігенція ніби скинула з себе татарський „кафтан“ і зодяглася в європейський фрак. Цей карикатурний „истинно русский европеец“ панує й дотепер.

Після 1917 р. здавалося, що імперія втратила свою найсильнішу європейську підпору – Україну. Московщина повернеться до своїх природніх меж ХV сторіччя. Перелякані такою можливістю москвини заходилися закладати ідеологічно-правні підвалини свого панування в Сибіру, щоб утримати бодай його. Група московських утікачів-професорів (очолив її малорос проф. Петро Савицький) заходилася розробляти доктрину т. зв. євразійства. Євразійці, визнаючи азійське походження московського народу, пропонували обіперти московську фізичну і духовну силу на Азію, на все азійське. Їхній клич: „Москвини, обличчям до Азії!“ означав ще: спиною до Європи. Вони обґрунтували тези, що Московщина є цілковито природньою історичною спадкоємницею політичного й ідейного капіталу Чингіс-хана.

Тим часом новому московському володареві В. Леніну пощастило повернути до імперії її європейську підвалину – Україну. Гострота імперської кризи минула, євразійська доктрина позірно ніби завмерла. Та не минула сама криза, і нова московська провідна верства кинулася поквапно розбудовувати господарство Сибіру, себто здійснювати доктрину євразійців. Розбудова Сибіру потребувала багато праці, і то тяжкої. І соціалістична влада пішла слідами своєї попередниці – монархічної: розбудовує Сибір руками і головою немосквинів. Тепер у Сибіру живе їх значно більше, ніж москвинів. Московщина тисячократно посилила московщення немосквинів, а насамперед – найнебезпечніших їй українців. Але й по тисячократно посиленому за останні півстоліття московщенні читаємо 1967 р. в часописах СРСР тривожні заклики боротися з націоналізмом немосковських народів.

У державних архівах СРСР є безліч офіційних ухвал усіляких з’їздів, нарад урядів від найвищого – ЦК КПРС до найнижчих районних – нищити націоналістів і націоналізм немосковських народів. Але не змосковщили. Чому? Москвин не знає відповіді і не зрозуміє, якщо хтось йому її підкаже, бо не бачить сили національного ДУХУ і ДУШІ немосковських народів. Не хоче вірити, що та сила передається з покоління в покоління, і що старший народ, то незнищимішою є його сила.
Натисніть, щоб розгорнути...

Geograf, 26 січ 2009

#1822
- Подобається x 6
artobstrel Дуже важлива персона
Цитата від Geograf: ↑

Українська держава ІХ–ХІІІ ст. була однією з найбільших держав Європи.
Натисніть, щоб розгорнути...

она так и называлась????

Цитата від Geograf: ↑

Татари були такими ж азіатами, як і угро-фінни,
Натисніть, щоб розгорнути...

фины азиаты? это перевернет историю Финляндии ..... сильна книженция ....

artobstrel, 26 січ 2009

#1823
- Подобається x 3
Шурави Well-Known Member
Цитата від Geograf: ↑

Українська держава ІХ–ХІІІ ст. була однією з найбільших держав Європи. Правити нею з Києва було нелегко, і тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи своїх синів правити там під своєю зверхністю. Так Юрій Долгорукий княжив на Суздальщині. Там народився (від половчанки) і виріс його син Андрій. Українська держава була тоді дуже ослаблена невпинними війнами з азійськими ордами. Використовуючи це ослаблення, Андрій Боголюбський напав 1169 р. на Київ, спалив усе місто, вигубив людей у ньому, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицю в новозбудованому місті Володимирі на р. Клязьмі. Московський історик В. Ключевський уважає 1169-й роком народження Московської держави.
Натисніть, щоб розгорнути...

Натисніть, щоб розгорнути...

Украинская держава? Однако автор загнул.

Шурави, 26 січ 2009

#1824
- Подобається x 3
levandivka Не демократ, однозначно.
Цитата від Geograf: ↑

перед тим вам треба заскочити на Україну взяти літературу і троха її погортати
Натисніть, щоб розгорнути...

А треба тих заскоків? От, молодьож... все змінити хоче, одним махом...

levandivka, 26 січ 2009

#1825
- Подобається x 1
консультант Дуже важлива персона
Цитата від Шурави: ↑

А откуда такая уверенность, что это уже точно?
Натисніть, щоб розгорнути...

Оттуда откуда у Вас, что это не точно.

консультант, 26 січ 2009

#1826
- Подобається x 2
Шурави Well-Known Member
Цитата від Sensatyv: ↑

Оттуда откуда у Вас, что это не точно.
Натисніть, щоб розгорнути...

Вы не привели никаких доказательств.

Шурави, 26 січ 2009

#1827
- Подобається x 3
artobstrel Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

Ліпше процитую одеських таваріщей...
ВРЙОШ ти всьо...
Натисніть, щоб розгорнути...

всё?

и здесь ?

Цитата від artobstrel: ↑

не совсем так, Шухевич кром всего прочего воевал с советской властью которая на территорию восточной Украины пришла не извне, а изнутри и не была таким "страшилищем" как для ЗУ. Кожедуб воевал с немецко-фашистскими захватчиками которые захватили европу, и пол союза, по этому тот кто считает фашизм злом вполне может считать Кожедуба своим героем ...
Натисніть, щоб розгорнути...

artobstrel, 26 січ 2009

#1828
- Подобається x 2
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Romko: ↑

Ага...савсєм...
Натисніть, щоб розгорнути...

Уважаемый смотрите хотя бы видеоролики о истории Украины на "5канале" Украина. Там всё по другому повествуют!

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1829
- Подобається x 2
Pedro Дуже важлива персона
Цитата від Шурави: ↑

Украинская держава? Однако автор загнул.
Натисніть, щоб розгорнути...

А що тут дивного? Ваша Російська Федерація завжди так називалася?
Думаю були і - Золота Орда, Московія, Російська імперія, СССР і т.д. і т.п.

Pedro, 26 січ 2009

#1830
- Подобається x 3
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Geograf: ↑

Попробую продовжити
Натисніть, щоб розгорнути...

Всё -это выдумки...
Вот вам спокойное изложение истории Украины-Руси:
книга... Читаем на здоровье... Где неправда аргументируем...
Андрей Дикий.
Неизвращенная история Украины-Руси

http://www.ukrstor.com/dikij/

Достаточно спокойное изложение истории Украины

ПИСЬМА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦКОГО
ЦАРЮ АЛЕКСЕЮ МИХАЙЛОВИЧУ
I

1648 г. ИЮНЬ 8. — ПИСЬМО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦКОГО ИЗ ЧЕРКАСС ЦАРЮ АЛЕКСЕЮ МИХАЙЛОВИЧУ С СООБЩЕНИЕМ О ПОБЕДАХ НАД ПОЛЬСКО-ШЛЯХЕТСКИМИ ВОЙСКАМИ И ЖЕЛАНИИ УКРАИНСКОГО НАРОДА ВОССОЕДИНИТЬСЯ С РУССКИМ НАРОДОМ

Найяснейший, велможный i преславный цару московский а нам велце милостивый пане i добродею.

Подобно с презреня божого тое ся стало, чого мы самы собе зычили i старалися о тое, абыхмо часу теперешного могли през посланцов своих доброго здоровья вашей царской велможности наведити i найнижший поклун свой отдати. Ажио бог всемогущий здарив нам от твоего царского величества посланцув, хоч не до нас, до пана Киселя посланих в потребах его, которых товарище наше козаки в дорозе натрафивши, до нас до войска завернули. През которих радостно пришло нам твою царскую велможность ведомым учинити оповоженю веры нашое старожитной греческой, за которую з давних часов i за волности свои криваве заслужоние, от коралей давних надание помира[ем] i до тых час от безбожних ариян покою не маем.

[Тв]орець избавитель наш Icyc Христос, ужаловавшис кривд убогих людей i кривавых слезь сирот бедных, ласкою i милосердем своим святим оглянувшися на нас, подобно, пославши слово свое святое, ратовати нас рачил. Которую яму под нами были викопали, сами в ню ся обвалили, же две войска з великими таборами их помог нам господь бог опановати i трох гетманов живцем взяти з иншими их сенаторами: перший на Жолтой Воде, в полю посеред дороги Запорозкой, комисар Шемберк и сын пана краковского не з одною душею не втекли. Потом сам гетман великий пан краковский из невинним добрим человеком паном Мартином Калиновским, гетманом полним коронним, под Корсуном городом попали обадва в неволю i войско все их квартянное до щадку ест розбито; мы их не брали, але тие люди брали их, которие нам служили [в той ме]ре от царя крымского. Здалося теж нам и о том вашому [царскому] величеству ознаймити, же певная нас ведомость зайш[ла от] 1 князя Доменика Заславского, которий до нас присылал, о мир просячи; и от пана Киселя, воеводи браславского, же певне короля, пана нашего, смерть взяла, так розумеем, же с причини тих же незбожних неприятелей его и наших, которих ест много королями в земли нашой, за чим земля тепер власне пуста. Зычили быхмо собе самодержця господаря такого в своей земли, яко ваша царская велможность православный хрестиянский цар, азали бы предвечное пророчество от Христа бога нашего исполнилося, што все в руках его святое милости. В чом упевняем ваше царское величество, если бы была на то воля божая, а послах твуй царский зараз, не бавячися, на панство тое наступати, а мы зо всем Войском Запорозким услужить вашой царской велможности готовисмо, до которогосмо з найнижшими услугами своими, яко найпилне ся отдаемо. А меновите будет то вашому царскому величеству слышно, если ляхи знову на нас схотят наступати, в тот же час чим боржей поспешайся i з своей сторони на их наступати, а мы их за божего помощу отсул возмем. И да исправит бог з давних веков ознаймленное пророчество, которому мы сами себе полецевши, до милостивых нуг вашему царскому величеству, яко найуниженей, покорне отдаемо.

Дат с Черкас, июня 8, 1648 року.

Вашому царскому величеству найнизши слуги. Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его королевской милости Запорозким.

(ЦГАДА, ф. Посольский приказ, Малороссийские грамоты, д. 28, л. подлинник, опубликован: Памятники Киевской Комиссии..., изд. 2, т. I, стр. 219 — 221; Акты ЮЗР, т. III, стр. 207 — 208; Iсторiя Украiни в документах i материалах, т. III, стор. 129 — 130).

II

1654 г. ЯНВАРЯ 8. — ПИСЬМО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦКОГО ИЗ ПЕРЕЯСЛАВА ЦАРЮ АЛЕКСЕЮ МИХАЙЛОВИЧУ С БЛАГОДАРНОСТЬЮ ЗА ВОССОЕДИНЕНИЕ УКРАИНЫ С РОССИЕЙ

Список с листа белоруского письма, каков писал ко государю царю и великому князю Алексею Михайловичю всеа Руссии Богдан Хмельницкой, гетман с Войском Запорожским, с головою московских стрельцов с Артемоном Матвеевым в нынешнем во 162-м году генваря в 17-й день.

Божиею милостию великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичю всеа Великия и Малыя Русии самодержцу (п. т.)... и иных многих государств государю и облаадателю вашему царскому величеству, Богдан Хмельницкий, гетман Войска Запорожского и все Войско Запорожское низко до лица земли челом бьют.

Богу милостивому и вашему царскому величеству велико благодарим, получивше ныне, что от веку жадали есмо, промыслом божиим и милостию неизчетною вашего царского величества: что ваше царское величество пожаловати под крепкую и «высокую руку свою государскую нас, верных слуг своих, приняти изволил, мы, Богдан Хмельницкий, гетман Войска Запорожского, и все Войско Запорожское, за милость неизреченную вашему царскому величеству паки и паки до лица земли низко челом бьем.

А по словеси евангельскому веру вашему царскому величеству, учинили есмо. И та дело совершили есмя перед ближним боярином вашего царского величества и наместником тверским Васильем Васильевичем Бутурлиным, окольничим и наместником муромским Иваном Васильевичем Олферьевым да думным дьяком Ларионом Дмитриевичем Лопухиным. И просим: изволь, ваше царское величество, нас, верных слуг и подданых своих имети и от всех неприятелей боронити. А что есмя с ближним боярином вашего, царского величества и с товарыщи его разговаривали о всяких делаx, они про то, про все пространнее вашему царскому величеству скажут. Потом, дабы ваше царское величество на великих престолех великого царства Российского долголетние царствовал и нас милостию и великими щедротами своими государскими прямых и верных слуг и подданых своих жалотати и миловати изволил просим, паки и паки просим, и себе самих в милость премногую вашего царского величества усердно вручаем.

Дан с Переясловля, дня 8-го генваря лета божияго 1654-го года. Вашему царскому величеству верные подданные и нанижайшие слуги Богдан Хмельницкий, гетман с Войском вашего царского величества Запорожским. (ЦГАДА, ф. Посольский приказ, Малороссийские дела, 1654, д. 1, лл. 35 — 38, Копия; опубл.: Акты ЮЗР, т. X, №4/11, стр. 261 —2G2, сноска).

Приведенные выше два письма Богдана Хмельницкого, подлинность которых неоспорима, являются драгоценным и совершенно неопровержимым свидетельством о взаимоотношениях между, восставшей против Польши, Русью-Украиной и Московским Государством.

В первом письме Богдан Хмельницкий подписывается, как „гетман его королевской милости" т. е. короля Польши. Не значит ли это, что Хмельницкий считал себя и свое войско польскими подданными? И не значит ли это, что никакой ,,Казацкой Державы", о которой говорят сепаратисты, тогда, т. е. в 1648 году, не было ?

Ведь нельзя же предположить, чтобы глава государства, если он сам себя таковым считал, подписывался, как „гетман его королевской милости".

Заслуживает внимания в этом письме и то, что Хмельницкий говорит от имени „войска" (подразумевая, повиди- мому, под „войском" весь восставший народ), но нигде не упоминает ни названия территории, ни названия народа. Он не пишет ни „Украина", ни „Малая Россия".

Во втором письме, написанном после воссоединения, Хмельницкий подписывается так: „Вашему царскому величеству верные подданные и найнижайшие слуги Богдан Хмельницкий, гетман с Войском вашего царского величества запорожским".

Эта подпись свидетельствует, что сам Богдан Хмельницкий вовсе не считал Переяславский акт договором между двумя государствами — „Казацкой державой" и Московским Царством, как это утверждают сепаратистические украинские историки, а понимал его, как воссоединение, в результате которого и он сам, и население подвластной ему территории сделались подданными, Московского Государства.

Как видно из этих двух писем, первое из них выражало стремление населения Руси-Украины к воссоединению, а второе — благодарность и удовлетворение, что это воссоединение осуществилось.
Натисніть, щоб розгорнути...

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1831
- Подобається x 2
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Pedro: ↑

А що тут дивного? Ваша Російська Федерація завжди так називалася?
Думаю були і - Золота Орда, Московія, Російська імперія, СССР і т.д. і т.п.
Натисніть, щоб розгорнути...

Вот ещё цитата из вышеприведённой мной книги:

К читателям.

История Украины-Руси имеет особенности, которых не имеет история ни одного другого народа.

Во первых, ее считают своей историей или частью своей истории (особенно древнейшего и древнего периода) не только украинская, но и русская историография, и, в значительной степени, и белорусская. Все ведут свое начало от предисторического периода и Киевской Руси, считая только себя наследниками ее культуры и государственности. Князя Владимира считают своим князем и русские (великороссы), и украинцы (малороссы), и белоруссы, часто называющие себя „кривичами".

Казалось бы естественным, что три народа, имеющие одного общего предка и один общий исток культуры и государственности, должны бы вывести логическое заключение о своем единстве. Однако, мы наблюдаем совсем другое. Только русская (общероссийская) историография признает это единство. Украинцы предъявляют монопольные права на единонаследие культуры и государственности Киевской Руси и отрицают за великороссами какие бы то ни было на это права. Им вторит и достаточно убогая историография „кривичей" — белоруссов-сепаратистов.

Этот „спор за наследство" кладет свой отпечаток на сепаратистическую историографию и лишает ее той объективности, которая является непременным условием для серьезного исторического труда.

Во вторых, первоначально историю Руси писали иностранцы — приглашенные в 18-м веке в Россию немцы, которые создали целую историческую теорию происхождения Руси и русской государственности, так называемую „нормандскую школу", весьма далекую от объективной исторической правды. Более полутораста лет эта нормандская школа была генеральной линией российской историографии. Сепаратисты, украинские и белорусские, чья историография появилась значительно позднее, тоже исходили из этой „нормандской теории". Но обращались с ней весьма бесцеремонно и, синхронизируя ее со своими политическими целями, многое искажали, извращали или просто замалчивали. Создавались свои ,,извращенные" украинская и белорусская истории, авторы которых больше старались доказать, что их народы не имеют ничего общего с русскими (великороссами), чем дать правдивую историческую картину. Сознательно или в результате шовинистических настроений создавались исторические мифы, выгодные для доказательства правоты своих политических установок, но гибельные для исторической правды. В результате, истории русских (общероссийских) историков и историков-сепаратистов все больше и больше расходились между собою, создавая предпосылки для взаимного отчуждения этих двух братских и единокровных народов или, точнее, ветвей одного народа — Руси.

Имея тему: „Неизвращенная История Украины — Руси", перед нами стоит нелегкая задача вылущить историческую правду из шелухи исторических мифов, предвзятых мнений, сознательных и несознательных искажений и извращений, которыми изобилует украинская сепаратистическая историография.

Задача нелегкая, особенно в эмигрантских условиях, но совершенно необходимая. Пришли крайние сроки начать исторической правдой разбивать сепаратистические измышления, которые являютеся фундаментом для пропаганды расчленения России.

Если „Неизвращенная История Украины — Руси" вызовет пересмотр политических позиций у тех, кто был введен в заблуждение украинской сепаратистической историографией и новые исторические исследования по вопросам затронутым в книге — ее цель будет достигнута.

Принося искреннюю благодарность всем тем, кто в той или иной форме помог выходу „Неизвращенной Истории Украины — Руси", считаю долгом отметить ценную и жертвенную работу П. Л. Сенчи-Залесского, который полностью подготовил материал для большого периода, начиная с древнейших времен до захвата Украины — Руси Литвой.
Натисніть, щоб розгорнути...

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1832
- Подобається x 2
Romko Дуже важлива персона

Мурав’єд,раджу прочитати оце,
оце і оце...
Може тоді зможете адекватно реагувати на деякі речі...

Romko, 26 січ 2009

#1833
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Romko: ↑

Мурав’єд,раджу прочитати оце,
оце і оце...
Може тоді зможете адекватно реагувати на деякі речі...
Натисніть, щоб розгорнути...

Ну хорошо... Объясните мне пожалуйста почему из Киева столица Руси перешла в Москву, а не в Галицкое княжество?

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1834
- Подобається x 1
Степаныч Дуже важлива персона
Цитата від Муравьедъ: ↑

Объясните мне пожалуйста почему из Киева столица Руси перешла в Москву, а не в Галицкое княжество?
Натисніть, щоб розгорнути...

Да где оно тогда было, это Княжество, чтобы к нему переходить???

Степаныч, 26 січ 2009

#1835
- Подобається x 3
Romko Дуже важлива персона
Цитата від Муравьедъ: ↑

Ну хорошо... Объясните мне пожалуйста почему из Киева столица Руси перешла в Москву, а не в Галицкое княжество?
Натисніть, щоб розгорнути...

Мдя..коли ж таке було?
Москва - столиця Московії...
Русь до того часу вже розпалась...

Москвини кілька сторіч напружують усі свої здібності в брехні, підкупах, щоб світ не дізнався про справжнього москвина і про справжню Московщину. Найвищі досягнення в обдурюванні чужинців здобула московська „демократія“ по 1917 році. І осягнула дуже простим, але направду геніальним способом: лише змінила термінологію.
Московщина почала шахраювати політичним перейменуванням ще по нашій поразці в Переяславі 1654 р., а поширила його по нашій катастрофі під Полтавою 1709 р. Тоді вона, не зважаючи на жодні історичні факти, не переймаючись ніякими підставами, просто проголосила себе „Росією“, отже, спадкоємницею всього культурного та політичного надбання Руси. А щоб „хахол“ ліпше зрозумів, що саме така зміна означає політично, москвин назвав себе „великорусским“, а українця „малорусским“. І ця засада „велико-мало“ стала змістом усіх московсько-українських стосунків відтоді й досі. Якщо ж хтось з українців пробував кпити з тих новоспечених „великих“ – мандрував до Сибіру. А коли європейські уряди за старим звичаєм адресували листа до Московії, до московського уряду, то москвини повертали їм назад з приміткою, що такої „не существует“, а є лише „Россия“ і „российский“. Психологи запевняють, що люди сприймають найбезглуздішу брехню за правду, якщо ту брехню вперто і довго повторювати. Так азіати-москвини стали „русскими“, а монгольська Московщина – „Россией“. Та ця крадіжка чужого імені була лише дитячою забавкою порівняно з назовницькими загарбаннями московської „демократії“ по 1917 році.
Натисніть, щоб розгорнути...

Останнє редагування: 26 січ 2009

Romko, 26 січ 2009

#1836
- Подобається x 3
Тим22 Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

відомо,які були плани сталіна...

Рассекреченная записка генерала Павла Судоплатова в Совет Министров СССР о зондажной беседе с агентом НКВД, послом Болгарии в СССР в 1941—1944 годах, И. Стаменовым.

(Оригинал документа уничтожен в Общем отделе ЦК КПСС 1 ноября 1974 года.)
Натисніть, щоб розгорнути...

Там же:

"Выполняя в июне 1941 года приказание бывшего тогда Наркома Берия в отношении разговора со Стаменовым, я был твердо убежден и исходил из того, что выполняю тем самым указание партии и правительства.

Сейчас, после беседы, проведенной со мной в Президиуме ЦК КПСС, и полученных разъяснений, что никакого решения Советского правительства, о котором говорил Берия, нет и не было, для меня совершенно ясно, что Берия обманул меня, видимо хорошо зная, что я без прямых указаний Правительства подобных разговоров ни с кем вести не буду. Да и мыслей подобного рода у меня возникнуть не могло.

Ныне в свете фактов изменнической и предательской деятельности, вскрытых ЦК КПСС, совершенно очевидно, что Берия, тщательно маскируясь, еще тогда, в 1941 году, в самое тяжелое время для страны, стал на путь измены и пытался за спиной Советского правительства вступить в сговор с немецко-фашистскими захватчиками, стал на путь помощи врагу в расчленении СССР и порабощении советского народа немецко-фашистской Германией.

(подпись)

П. СУДОПЛАТОВ

7 августа 1953 года."

Цитата від Geograf: ↑

Ні. Їм надана автономія, і до того ж їх небагато і більшість не жаліється.
Натисніть, щоб розгорнути...

Тоже мне географ, не знает, что автономия дана не татарам, а всему Крыму

Останнє редагування модератором: 26 січ 2009

Тим22, 26 січ 2009

#1837
- Подобається x 1
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Romko: ↑

Мдя..коли ж таке було?
Москва - столиця Московії...
Русь до того часу вже розпалась...
Натисніть, щоб розгорнути...

Хорошо ,задам с другого боку... Почему Киев перестал существовать как столица Руси?

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1838
- Подобається x 3
Romko Дуже важлива персона
Цитата від Муравьедъ: ↑

Хорошо ,задам с другого боку... Почему Киев перестал существовать как столица Руси?
Натисніть, щоб розгорнути...

Тому,що.на жаль менталітет в нас такий...
Це офтоп в даній темі..
В москвинів менталітет східний,ординський..
Тому вони й змогли підм’яти під себе все

Romko, 26 січ 2009

#1839
- Подобається x 3
Муравьедъ Well-Known Member
Цитата від Romko: ↑

Тому,що.на жаль менталітет в нас такий...
Це офтоп в даній темі..
В москвинів менталітет східний,ординський..
Тому вони й змогли підм’яти під себе все
Натисніть, щоб розгорнути...

Вы меня не поняли.
Я спрашивал про объективные события приведшие к закату Киевской Руси. Приведшие в последствии к раздробленности.

Муравьедъ, 26 січ 2009

#1840
- Подобається x 2

(Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.)

Сторінка 92 з 182

Статус теми:: Закрита.

а де твій аватар? :)