Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Спокойно, Чернобылец. Вот вчера "Украинская правда" еще один термин ввела в обиход - "финно-венгры" - это, что б понятней было. :D
А с теми вообще все элементарно - предки финно-венгров 50 000 лет назад жили в Сибири. На деревьях. А последних финно-венгров перебил Ермак. :D :D :D

Чудовищно меткое замечание, Boris_Kiev!
Колыма – это же исконный финно-венгерский топоним! Да, да! Окончание «ма» об этом доподлинно свидетельствует! Тут совершенно не важно, что «maa» по-фински значит «земля», а Колыма, собссно, речка. Важно, что этот слог в названии присутствует! Там много речек есть с таким окончанием – Седедема, Мома, Амгуэма, Олёкма… А это что означает? Это означает, что ареал расселения древних финно-венгров доходил до Камчатки и даже до Чукотского полуострова! Да, да! Там (на Чукотке) даже речка присутствует с чертовски подозрительным названием Паляваам. Про остров Валаам на Ладоге, думаю, все слыхали? Вот! Отлично! Имхо, тянет на очередной шедевр историческо-изыскательского искусства, достойный публикации в какой-нибудь столичной газете! А там, если покопаться, можно и книжку издать просветительско-разоблачительную, как Железнодорожник со своим Мокселем, а ЛГ пропиарит.:D
Сколько от нас всего скрывали гады имперские! Ужость!!! :D

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Честный человек. А мог ведь тихонько дождаться пока не договоримся до того, что римляне еще сидели на деревьях, когда к ним пришли финны с уграми, показали пальцем на воду и объяснили как она называется. Может, "ак" означает "это"? :D

Как вам такой поворот романо-германской филологии?

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Ще один момент. Звертає на себе увагу, що Павло Алепський розглядає в своєму творі Україну як окрему, цілком самодостатню «землю» (країну, державу), чітко відокремлюючи її від держави «московської». І це при тому, що й він, і його батько, патріарх Макарій в цілому були прихильними до московської церкви, до всієї системи політико-церковного устрою, підтримуваної урядом царя Олексія Михайловича. І тим не менше «країна козаків» та «Московія» для нашого мандрівника — то багато в чому зовсім різні речі. Зрозуміло, що це не зовсім, м’яко кажучи, поєднується з пізнішою «теорією возз’єднання», ретельно створюваною царсько-імперською, а згодом — і прокомуністичною історіографією.
http://www.day.kiev.ua/174975/

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Попробуйте говорить не так мягко, глядишь, и чего позрозумилее выйдет И вязаться начнёт

Интересно, как можно воссоединиться, не будучи в течение какого-то времени не вместе? Соответственно - и неодинаковыми.

Сейчас вот немцы-западенцы (о звучит! ) своих "братьев"-"осси" тоже выделяют в отдельный (сорт, вид, в зависимости от контекста). И ведь действительно, 45 лет существования в разных системах (наложенные на безусловно и так имевшиеся небольшие отличия - немцы никогда не были совсем уж однородны), привели к разнице, часто бросающейся в глаза.

Но сколько ж надо выпить, чтобы "ставить под сомнение" "теорию воссоединения Германии"? Ясно, что мы с Вами, Педро, по стольку не пьём. Люди культурные...

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

ПРАВДА ПРО МАТЧ СМЕРТІ
http://www.kmv.gov.ua/print/news.asp?Id=24626 (Сайт Київської міської адміністрації)

У 1937-41 рр. попід Черепановою горою споруджувався новий Республіканський стадіон. Відкриття цього спортивного комплексу, в будівництві якого методом “суботників” брав участь увесь Київ, призначалося на 22 червня 1941 р. Мав відбутися футбольний матч між командами київського “Динамо” та московського ЦДКА. Але того дня почалася війна, матч відмінили.

Більшість футболістів пішли до Діючої армії, ті, хто був під Києвом, - потрапили в оточення і полон. У полоні опинилися гравці “Динамо” Олексій Клименко, Микола Коротких, Іван Кузьменко, Микола Трусевич. Як киян, їх відпустили з концтабору по домівках.

За невблаганних умов окупаційного режиму, що запанував у Києві, кожен мусив стати до праці, щоб, передусім, вижити та не бути звинуваченим у саботажі.
Директор київського хлібозаводу (що міститься й досі по вул. Детерьовській, 19) Йозеф Кордик - чех, з військовополонених колишньої австро-угорської армії часів Першої світової війни - опікувався спортом з особистої прихильності. Й.Кордик дав роботу на хлібозаводі №1 відомим довоєнним українським спортсменам: тут працювали боксери Трофімов, Туровцев, Червінський, гімнасти Ганін, Еме, Шинкаренко, пловці Михайленко, Салопін. Вболівальник футболу Й.Кордик запросив на роботу і футболіста М.Трусевича, а за ним прийшли й інші.

Стали тренуватися на стадіоні “Зеніт”, спорудженому у 1930-і рр. по вул. Керосинній, 24. Команду назвали “Старт”. До її складу увійшли колишні динамівці: М.Трусевич, І.Кузьменко, О.Клименко, М.Коротких, а також Макар Гончаренко, Павло Комаров, Михайло Путистин, Михайло Свиридовський, Федір Тютчев та колишні гравці “Локомотива” Володимир Балакін, Михайло Мельник та Василь Сухарєв.

Стадіон “Динамо” став називатися Німецьким стадіоном, Республіканський - Українським. Саме на ньому 7 червня 1942 р. відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда “Старт” хлібозаводу №1 та українська команда “Рух”. Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2. Такими ж переможними були й усі наступні зустрічі, що відбувалися вже на стадіоні “Зеніт”: 21 червня - з командою угорських вояків (6:2), 5 липня - з румунськими вояками (11:0), 11 липня - з німецькою командою PGS (6:0), 19 липня - з угорською командою МSG Wal (5:1). Через тиждень мадяри викликали “Старт” на матч-реванш і знов програли - 2:3.
6 серпня відбувся матч “Старту” з командою німецьких зенітників “Flakelf”, і знову перемога - 5:1. 9 серпня відбувся матч-реванш з зенітниками. Грали спортивно, коректно. “Старт” переміг з рахунком 5:3. На згадку разом сфотографувалися після гри. На знімку всі посміхаються.

16 серпня “Старт” грав з “Рухом” і переміг з рахунком 8:0. Це була остання гра, після якої команду хлібозаводу №1 запроторили до Сирецького концтабору. Сталося це, як подає дослідник історії київської футбольної команди “Динамо” Георгій Кузьмін, з намови директора Українського стадіону Георгія Швецова, який нібито нагадав окупантам про енкаведистське минуле гравців “Старта” (команда “Динамо” належала до НКВС). Так чи ні, але в усіх дев'яти зустрічах команда “Старт” здобула перемоги з сумарним рахунком 56:11. Не можна не враховувати, що грали професіонали, провідні майстри. Так, М.Трусевич брав участь в усіх довоєнних чемпіонатах країни у вищій лізі. 1938 р. визнаний другим воротарем СРСР. Він першим серед голкіперів став виходити за межі штрафного майданчика і втручатися в події як польовий гравець. Півзахисник І.Кузьменко теж входив до числа 55 кращих гравців країни, міг забити гол з 40-метрової відстані. Тренуючись, вкладав три камери одна в одну, щоб м'яч був важчим, і сам надував і шнурував його. Захисник О.Клименко у 1936-41 рр. брав участь у 81 матчі. Нападаючий М.Коротких грав за київське “Динамо” десять сезонів. І кожен з них був спортсменом-особистістю!

Активно, хоч і не так успішно, виступала також українська команда “Рух”. 12 липня 1942 р. на Українському стадіоні вона грала з футболістами якоїсь німецької військової частини і здобула перемогу. Але до складу “Руху” не входили колишні провідні гравці, так само, як і до команди “Спорт” та усіх інших футбольних команд періоду окупації, сформованих, переважно, з аматорів.

Минуло півроку, як колишні “стартівці” потрапили до Сирецького концтабору.
Напередодні 25-х роковин Червоної армії 23 лютого 1943 р. підпільники спалили механічний завод “Спорт”, куди німці привезли сто саней для оковування. Згоріли всі основні цехи.

Наступного дня 24 лютого 1943 р. у Сирецькому концтаборі відбулася масова екзекуція - розстріл заручників. За нещасливим збігом обставин, до їхнього числа потрапили троє динамівців: О.Клименко, І.Кузьменко, М.Трусевич. За інших обставин загинув у катівнях поліції безпеки та СД М.Коротких, заарештований як кадровий співробітник НКВС.

Після звільнення Києва одна з фронтових газет розповіла про футбольні матчі в окупованому Києві, характеризуючи їх як мужній моральний опір радянських спортсменів-патріотів ненависним німецько-фашистським загарбникам.[ /b]
Не всі фронтовики сприйняли цю публікацію схвально, адже вони воювали з ворогом силою зброї, а не футбольного м'яча.
Потім про матч-реванш, що відбувся 9 серпня 1942 р., написав Лев Кассіль, вперше назвавши його “матчем смерті”. Відтоді цей матч став одним з радянських міфів політико-виховного забарвлення.
1957 р. з'явилася повість Петра Северова та Наума Хелемського “Останній двобій”.
Міфотворці замінили команду зенітників на збірну “Люфтваффе” - військово-повітряних сил Німеччини (невідомо, чи існувала така команда взагалі).

Потім зняли художній фільм, дія якого відбувалася чомусь не на Керосинній, а на верхньому тренувальному полі Республіканського стадіону. Потім усіх живих учасників “матчу смерті” і тих, хто загинув, нагородили бойовим медалями “За отвагу”. М.Путистин відмовився від нагороди.

1971 р. на стадіоні “Динамо” встановили пам'ятник - гранітну скелю з горельєфними постатями чотирьох футболістів. 1981 р. на стадіоні “Зеніт”, перейменованому на “Старт”, встановили скульптурно-архітектурну композицію, на честь “матчу смерті”. 1999 р. в кварталі між вулицями Щусєва та Академіка Грекова, неподалік місця, де серед останків розстріляних в'язнів Сирецького концтабору було знайдено футбольні бутси, встановлено пам'ятний знак - гранітний куб з символічно вибитою гранню, в якій завмер бронзовий футбольний м'яч (скульп. Юрій Багаліка, арх. Руслан Кухаренко).

Тема мужності й патріотизму гравців футбольної команди “Старт” продовжує хвилювати й досі. Незважаючи на спроби встановити істину, вигаданий радянськими письменниками й журналістами красивий міф знаходить більше прихильників, аніж проста правда реального життя.

Дмитро Малаков

Література:
1. Кузьмин Г. Правда о “матче смерти” (“Динамо”, которое вы не знаете) // Киевские новости. - 1992. - № 41-43.
2. Володимир Пристайко «Чи був "матч смерті"?»

P.S. Деякі футболісти з тієї команди (українці), поговорюють, працювали на маловідповідальних посадах . . . на своїх робочих місцях, тобто в ПОЛІЦІЇ.(жити на зось треба було ?) І були згодом розстріляні НКВС.

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Чернобылец ==== Интересно бы мнение услышать====
Не слышу стенаний ====

Все хорошо, что хорошо кончается.

Свое мнение выскажу ,если и когда это сбудется и будет возможность заглянуть в эти учебники.
Но вы откуда заранее все знаете?
Неужели мечтаете о реабилитации Ленина- Свердлова-Троцкого-Сталина?
и т.п. и т.д.
Не принимайте желаемое за дейсвительное.

О, НЕсвятая простота!

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Головне - не перестаратися...
Бо є зрозумілі, але прикрі дописи (прикрих дописувачів? :eek: ), в'яжуться з прикрістю...

 

Відповідь: Россия и Украина выпустили совместный учебник истории

то треба узгодити з поляками, чехами, угорцями, турками, татарами, казахами, вірменами, непальцями, папуасами, манжурами, индейцями південної та північної америки. можна надіслати повідомлення в космос.

 

Трагическая История ЗУ 20 века

Решил повторить.

1. ЗУ никогда не была самостоятельной за исключением короткого времени и договор ВУНР и ЗУНР, предусматривал федеративное образование и именно ЗУНР на этом настаивала в силу различного исторического опыта. Найдите и почитайте договор. Полного слияния не предполагалось. Если бы исторически сложилось - это была бы федерация.

2. Потом ЗУНР стало под Польшей. Польша проводила политику полонизации, колонизации, пасификации (усмирения). Фактически поляки были «паны», а украинцы - их слуги. Это создало условия для появления ОУН и потом послужило предпосылкой «Волынской трагедии».

3. В 1939 КА вошла в ЗУ по пакту Рибентропа Молотова. Фактически это было нападение на Польшу, не на ЗУ. На период входа население ЗУ составляло 7 миллионов человек, 5 миллионов украинцев и 2 миллиона поляков. В то же самое время во Львове поляков было около 60%. Примерно тоже было и в др. городах ЗУ. Поляки и евреи преобладали, не говоря уже о владении предприятиями и финансовым капиталом.

Верный национальной политике по ленинскому принципу СССР поооткрывал школы на украинском языке. Полонизация завершилась.

Можете оспорить пакт Рибентропа Молотова, как преступный и окажетесь в Польше и ЕЭС моментально.
4. Верная своим идеологическим принципам Сов власть взялась за собственников в первую очередь (душителей мирового пролетариата и беднейшего крестьянства») и носителей "чуждой" идеологии. Так как это были в основном поляки и евреи, то первая волна репрессий прошлась по ним. Украинцев было меньшинство, они были в основном наемной силой. Поэтому первая волна массовых репрессий и переселений в Сибирь в 1939-1941 гг. - 230 тыс. человек (данные Кульчицкого) это в основном - поляки и евреи.

5. Не было никаких особых жестокостей, по сравнению с тем, что произошло в СССР в 1933-1937. Нет содранной кожи, варения людей в чанах, морей крови, вскрытых животов, как описано на некоторых сайтах. Это для эмоциональной молодежи и детей. Советская власть действовала также жестко и прагматично, как это было уже отработано в СССР несколькими годами раньше.

6. Но этим не закончилось. Сов. власть стала проводить коллективизацию в 1939-1941. Опять также, как это уже было отработано в СССР, несколькими годами раньше. Отметим только, что устройство сельского хозяйства немного отличалось на ЗУ. Оно было хуторянским, а не общинным, как в ВУ и РОссии. Оно было тоже болезненным и вызвало ту реакцию. Оно создало социальную базу УПА. Но коллективизация также опиралась и на беднейшее крестьянство, которое поддержало коллективизацию. Они частично попали в КА с началом войны, либо с ними и родственниками покончили в начале войны.

Но также коллективизация вызвало восстание Антонова в РФ. И оно было подавлено также как и УПА. Переселениеми и репрессиями. По своей сути УПА и восстание Антонова - идентичные явления и имели те же признаки. Разница в ОУН, которое возглавило и отношение к полякам.

7. УПА было переломлено со второй волной переселений в 1944-1945 гг. Это уже были украинцы- УПА и члены их семей. 208 тыс. человек (данные Кульчицкого) отправлены в Сибирь, Казахстан, сосланы в лагеря ГУЛАГА. Кстати эта цифра дает и уровень поддержки УПА населением ЗУ. Что то около 4-7% в то время.

8. Но это не конец. Сов. Власть и Коммунистическая Польша провели операция "Висла" после утверждения новых границ переселил поляков в Польшу, а украинцев с Польши на ЗУ. Так ЗУ и города Львов и др. стали украинскими.

Основный вывод. ЗУ прошла через те же испытания от "коммунистической власти" и Сталина, что остальные народы СССР, но с некоторым временным "лагом". И нет особых страданий, навязанными "москалями. "Голодомора" не было, например. На Соловки не ссылали, Беломорканал не строили.

Вот такая трагическая история.


PS. Для тех кто понимает и знает историю, включая современную. С вступлением в ЕЭС жильцы старых особняков и недвижимости на ЗУ могут ее потерять. Родственники поляков, которые были переселены и потеряли недвижимость смогут потребовать свое назад. Будьте готовы. В Прибалтике это произошло.

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=92720&postcount=483

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Предполагая реакции, типа - "это не твоя история ", "не смей касаться", "кто ты такой", но тогда уж не выходите с ней и своим пониманием за пределы своих границ тоже. За исключением Интернета. Тут границ нет и не предвидится. Только языковые барьеры есть.

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Ну зачем так... По сути есть возражения? Интересно ведь! Чернобылец аргументировал, а Вы ...

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Степаныч !

Мы с Борисом давние друзья, уже скоро 3 года будет, поэтому я ему даже плюс к карме поставил. Отдельно скажу почему.

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Дык я тоже считаю его своим другом... срок только меньше... Но нафига уходить от темы? По сути, я имею в виду.

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Аналогічно як і російська політика в СССР наслідки такіж за виключенням капіталу в приватних руках

почалась:moskali: русифікація

так небуло, в цьому змісту нема а влада була досить прагматичною, простіше в яму з вапном покидати люди потопляться і трупи ховати не потрбіно

Не робіть таких висновків, Ви тут не жили і ситуацією не володієте, Ваша цифра це швидше рівень не підтримки, що десь збігається з кількістю російськомовних на цих теренах (всі російськомовні тут це переселенці з Росії та СУ які жодного бандерівця в очі не бачили, зате знають "правильну" історію)

І дійсно навіщо кудись слати, якщо можна постріляти прямо тут, це ж дешевше, а влада була прагматична

А я то думаю чому РФ не говорить про вступ до ЄС, тепер зрозумів, зараз появляться нащадки царської та інших знатних родин та все повідбирають що ж тоді буде????? :dance:
А зрештою над тим ще можна довго дискутувати, Холм та Перемишль також нашими були, зараз і нащадки галицько-волинських князів знайдуться :D

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

Даруйте, тут викладена версія Чорнобильця, порівняти яку можна, хіба з карєльською березою (або чорнобильською), кривою і низькою-низькою.
Та й трагічна нав'язливість - налицо.

 

Відповідь: Трагическая История ЗУ 20 века

ВАМ цікаво - це не дивно.
Хтось би написав про завадостійкість певного типу модуляції при передачі сигналів - МЕНІ було би цікаво.

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

А возразить не удалось. Закрыть тему и переместить - за это ставлю "хорошо". Знаете почему "хорошо", а "не отлично" ?

Это ж какой сдвиг ! Тему хоть и закрыли, но пост не уничтожили. Уже почти по Еуропейски. Ну еще чуть чуть осталось и завтра сам начну ходатайствовать, а то Польша какая то одинокая.

Но возникает ряд вопросов. Первый. Мота_бой меня лишь дополнил, остальные о чем-то непонятном пробурчали. Один о какой-то модуляции. Но он меня давно не удивляет со времен "тиска украинского физика Ивана Пилюя царским правительством"

Карельскую березу я знаю, чернобыльскую нет, может имелось в виду, те березы, что в Чернобыльской зоне ? Советую, съездить посмотреть, какие там березы. Если это и имелось в ввиду и их состояние тоя просто польщен. Спасибо вам Левандивка за комплимент.

 

А не пробували позичити в малюків "солдатиків", чи ляльку (не обов'язково гумову)? Їх можна довільно розташувати, і з умним відом втирати все, шо наболєло, ставити оцінки...

Відкрите обговорення дій модератора на ЛФ заборонене.

Ну что тебе сказать про Сахалин?
На острове нелётная погода.

"Трагическая история ЗУ"?
На чёрной-чёрной планете, у чёрной-чёрной реки, жили чёрные-чёрные...
Починаючи з Вашого першого твердження:

Думаю, найпоширеніший коментар - москаль ніколи не буває хорошим.
Ви ТАКого чекали?
Меншовартість ЗУ?
Повірте, не маю жодного наміру образити/принизити...
Навіть в совєцькому підручнику з історії України це формулювалось інакше: "ЗУ завжди була ласим шматком для сусідів-грабіжників".
А Ваші оцінки, направду, викликають асоціації навіть не з ліліпутом. Ліліпути, хоч і ображені, але добрі, позитивні. Саме тОму написано про КАРликову березу.
Чорний КАРлик, Чорнобиль, Чорна річка. Нічого не навіює?

(Як Вам аватарчик?)
А Чорне - то журба
Тому й не відправив у Кошик. Нема причин. От в санаторій, на поправку здоров'я - саме онО.
Плодити в Салуні 10 однакових гілок?
Назва цієї (У і Р напишуть "правильну" історію) - найбільше відповідає Вашим діям (чергова спроба подати версію самої "правильної")

 

Відповідь: Україна і Росія напишуть "правильну" історію

Нагородив "40 бочок арештантів". І такіх історій в нього ще знаєте скільки?:D
Ось самі подивіться.