Україна і Росія напишуть "правильну" історію (2)

Пан Agaton явно говорил о политике Польши до 39-го года, но можете не сомневаться: Вы всё поняли ещё правильнее, чем он говорил.

- я бы так сказал, что "Волынская резня" - это польская часть (одна из польских частей) трагедии украинского и польского народов. Муки совести тех украинцев, что убивали в зверской форме простых сельчан, женщин и детей польской национальности, могли бы быть тоже трагичны, если бы а) были зафиксированы и б) некоторые бывшие сталинцы а ныне "прозревшие" антисталинцы (по прежнему без этого имени жить не могущие) даже эту вину не пытались бы ПОЛНОСТЬЮ переложить на "сталинщину" (вариант для не столь зацикленных на "вожде народов" - вина полностью на действиях правительства Польши до 39-го. Вариант для "продвинутых" - вина на правительсвте Польши и "сталинщине", но только не на тех, что детишек резали)

 

Не зовсім, адже ми не о совєцьком террорі говорили ( це окрема справа), а про це, як зберіглися в пам"яти людей отношення с українцями в часі війни, и чому ця пам"ять так завантаженна поганими суб"єктивними відчуттями.
Мій вислів стосувался того, що чули поляки з боку українців за останні 20 років, в відповіді на власьне почуття кривди, і що здається - і форумляни тут вважаають оправданим - тобто, мов антиполькські дії УПА і кущових відділів були справедливою зарплатою за політику полькький держави до війни.
Справа не тільки в тому, наскільки хто такий погляд оправдує, але і в тому, що нема найменшій можливості щоб у адресатів такого повідомлення зберегти хоч будь який позитив до тих, що їм це кажуть.
Ось і тут повертаємось до відповіді на питання, чому результати саме такі як вказани в книжці/статтії

 

Ось на цьому виграють реваншисти з усіх боків: мій біль, мовляв, дісно болісний, а чужий - не такий.
А зібрати усі свої інтелектуальні здібності і зрозумити, що пересічні люди (усіх націй, національностей і субетносів) були розмінною копійчиной у руках великих (за розміром і силой) гравців, та ще й повелися на інтриги спільних ворогоів (неважливо, гестапо чи НКВС, чи тобула спільна акція) і почали нищити один одного - не кожному під силу.

 

Є дорогоа для порозуміння і вибачення.
Перевірена

з німцямі

, діє.
Не оправдувати злочинів і не запепечувати фактам. З обоїх боків звичайно.

 

А про обретение не "етнічніх" земель Украиной порассуждать не хотите?

 

в поляків пріобрєтєнія неетнічних земель не було
з росіянами паритет - в криму співвідношення рос-укр було 60-40, на кубані 40-60
поділили порівну можна сказати
от в румунів трохи отримали землі, і шматочок Угорщини

 

Да неужели? На время передачи Крыма по переписи -
Крым 1959 год —71,4 % русских, 22,3 % украинцев, 2,2 % евреев, 0,1 % поляков
И Кубань -
русские 90,9%
украинцы 3,9%

Ваши сведения - мягко говоря - преувеличены. Читайте первоисточники, а не "труды" тягнибоков.

 

ого
по перепису 1897 українців було більше чим росіян
а в 1959 співвідношення 91 до 4
не знав, не знав
в такому разі

 

таки злить москалів, що вони тільки булькають зо злості
НАШ Крим, НАШ

 

http://www.youtube.com/watch?v=fwshLuNvnmQ

 

Згода, жодних територіальних поступок росіянам

 

и че? остоим если че? как .... єєє а как собственно, что ..... ... ... с лозунгами хорошо, со слюнями хорошо, с "отстоим" плохо ....

 

Ваш он, ваш, кто спорит-то?

 

Воркута-наш город! Магадан -живий пам'ятник трудовій книжці!!!

 

Викриття російсько-большевицької фальсифікації історії України.

 

Демографические потери Украины в XX веке

Станислав Кульчинский
(опубликовано в газете "Зеркало Недели", 2-8 октября 2004 года)


http://www.demoscope.ru/weekly/2004/0173/analit06.php
Во время советизации Западной Украины в 1940-1941 годах органы госбезопасности осуществили четыре депортационные акции. Кампания началась 10 февраля 1940 года выселением в восточные регионы СССР 89 тысяч польских военных осадников и гражданских колонистов. В апреле 1940 года в Казахстан, ставший главным "приемным пунктом" сталинских депортаций, отправили очередную партию. Она состояла из членов семей лиц, арестованных органами госбезопасности, а также членов семей польских офицеров, расстрелянных по решению политбюро ЦК ВКП(б) от 5 апреля 1940 года в Катыни, Харькове и Твери. В июне 1940 года депортировали 58 тысяч человек, убежавших на территорию Западной Украины из той части Польши, которая оказалась под немецкой оккупацией. 85% этих беженцев были евреями. Наконец, самая масштабная акция по депортации началась 22 мая 1941 года и не завершилась вследствие нападения Германии на СССР. На восток планировалось выселить "подозрительных" поляков со всего западного региона - от Прибалтики до Молдавии. С территории Западной Украины успели выселить 11093 человека. Всего под депортацию, сопровождающую советизацию западных областей Украины, попало до 230 тысяч человек, считавшихся "нежелательным элементом". В основном это были поляки и евреи.

 

От вам і радянська влада - чим не нацисти?

 

Україна і Росія напишуть правильну історію
Памятник атаману Краснову в станице Еланской Ростовской области.

 

Вот вам и УПА с ОУН во время волынской трагедии. Чем не нацисты?

 

А то робота совєтів.
Куди тим нацистам зашмарканим.

http://youtu.be/bFbFg3Aktm4