Україна без Противсіхів?

Практика доводить, що це саме Україна з противсіхами.

 

А ви в цей час були на Марсі разом з Візардом?
Ще раз перепитаю - ви за кого в 1999 в другому турі голосували?

 

10 символів

 

Я чесно Вам відповім...Я тоді просто пошкодив бюлетень...Але тоді не стояло питання втрати завоювань Майдану, бо вибори не були чесними і прозорими...В 2010 році питання стояло руба: або перемагає перемагають, хоч і непослідовні, але прихильники ідеалів Майдану, які вимушені були спиратись на широкі маси народу, бо не мали достатньої підтримки у оліхархів; або перемагають реваншисти, причому такі, що здатні були піти набагато далі у справі згортання навіть проблесків демократичності, ніж сам папік Кучма... Противсіхи ж не побачили цієї ситуації і зайняли позицію байдужості...А це було рівнозначно зраді...І чому ж тут дивуватись, коли їх головний лідер є і головним зрадником:...

 

Замініть "прихильники" на "зрадники" і я з вами погоджуся.

Ну то ви теж противсіх, тільки непослідовний

Проти всіх, однозначно... Тут навіть схожість більш очевидна, в Симоненка популізм трохи червоніший, в Тимошенко - біліший, але по суті одне і те ж. І один, і інша - православні бізнесмени - захисники народу від олігархів-капіталістів

 

А зараз вони були і чесними, і прозорими..?

 

Ви маєте на увазі те, що реально перемогла Юля, а Хаму голоси приписали? Цілком можливо...

 

З нами – тільки ми


З часів Старого Заповіту пройшло 2 тисячоліття, а ми все ще живемо у двополярному світі. Після розпаду СРСР виросло нове покоління, а нам досі потрібно мати ворога, аби відстоювати позицію.

Ми звикли, що, якщо комусь не подобається один політик, який сидить у владі, то обов’язково має подобатись якийсь інший, що сидить поруч того першого. Невже смак владного тортика може відрізнятися залежно від того, з якого боку ми його врізали? Від цього він явно солодшим не стане. Ми все ще пристаємо на чийсь бік. І варіантів зазвичай лише два. Хто не з нами – той обов’язково має бути проти нас, і навпаки – якщо я не з ними, то обов’язково намагатимусь їх знищити (ну, принаймні, матюкатиму при кожній нагоді).

Найприкріше, що усі варіанти вибору нам даються ззовні. Це не ми їх формуємо, це вони нам кажуть: вибирайте або чорне, або біле. А ми, вже привчені, навіть не намагаємося вийти за рамки цього вибору. Ви уявляєте, як просто маніпулювати нами, (а нас – десятки мільйонів!), якщо привчити нас реагувати лише на два сигнали!

Складається враження, ніби влада – це інша раса. Це інопланетяни, які нас захопили, і керують нами, а ми, всі такі затуркані, чекаємо, коли вони пересваряться, і перемогу одержить «той кращий» з них. І ми, наче в телешоу, вболіваємо то за одного, то за іншу, забуваючи, що це – наше життя, наша держава і наша доля.

А варіанти ж є! Не треба шукати відмінності між ними, це ділить нас, українців. Може варто глянути, чим ми відрізняємося від них? Може, вже час подивитися на себе?

Вся влада в нашій державі належить народу. Так хто народ: ми, чи вони? То чому ж ми віддали їм владу, а самі бідкаємося, що так все погано? Може тому, що ліниві?

У нинішній двополярній Україні ми маємо бік, на який варто пристати. Але лінія розділення проходить не між Сходом і Заходом. А між Владою та Народом. Ми маємо чубитись не за них, а за своїх дітей. Це наші діти мають сидіти там, у владі. Як ми їх виховаємо, прищепимо любов до ближнього, до держави, до Бога і справедливості.

А як ми їх виховуємо? Яку освіту даємо? Ми взагалі хочемо, щоби наші сини та дочки очолили нашу з вами державу? Виглядає, що ні.

Наші діти – це майбутні депутати, міністри, президенти, директори підприємств та фермери. А ми їх зазвичай виховуємо бухгалтерами, аудиторами та іншими «економістами». І хоч підсвідомо прекрасно розуміємо, що роботу за «таким» фахом, коли на одного підприємця припадає сто бухгалтерів, у наш час знайти не легко, все одно дуримо себе.

Нехай наші діти будуть інтелектуалами, хліборобами, пілотами. Нехай читають та пишуть книги, хай винаходять нові елементи, нехай розмірковують над чимось високим і глобальним. Та, зрештою, нехай не бояться починати власні справи, давати робочі місця. І нехай не продаються. Найкраще, коли з трудової та інтелектуальної еліти формується влада, а не за принципом спадковості.

Україна – аграрна держава. То нехай нею керують не злодії, а люди, що знають запах землі, а не грошей. Не варто казати, який запах панує у нашої влади. Досить бути на стороні «чорного» чи «білого» політиків. Давайте голосувати за наших дітей. Давайте виростимо їх новими, нормальними президентами. Чесними, справедливими, вірними. Бо якщо не вони, то владу захоплять їхні діти. А ми вже добре знаємо, хто це такі.

Василь Крехівський, тижневик "Коловорот"

 

Є старий анекдот:

чи може син майора стати генералом?
- Ні, бо у генерала є свій син.

 

А ще є приказка на цю тему:

Пам"ятай, що діти наших начальників стануть начальниками наших дітей

 

Дякую за вичерпну відповідь! Це черговий раз доказує, що противсіхи-інертні та байдужі люди. Вони вже посприяли встановленню кримінальної диктатури. І вони зовсім не проти комуняки. І якшо в фінал вийде сам Бокассо їм теж буде все до одного місця.

Ці виправдовування виглядають дещо надумано.

Відповідаю: я тоді не голосував взагалі. Я валявся зі шмарклями та температурою.
Передбачаю наступне запитання: "за кого Ви би проголосували, як би попали на ті вибори?"
Це був би дуже важкий вибір. І рішення прийняв би в день голосування. Я обдзвонив би знайомих пролетарів і дегенератів і проголосував би проти того кандидата, за якого проголосувала їх більшість.

 

"Безліміт" маєте..?

Є бородатий анекдот про безглузді висновки.

тараканові відірвали 2 лапи: хлопок - втікає.
відірвали ще 2: хлопок - втікає.
відірвали вся лапи: хлопок - лишився на місці.
записали висновок: без лап не чує.

 

Анекдот, безумовно, бородатий ане не про безглуздні висновки. Справа в тому, що комахи та павукоподібні мають органи слуху на лапах.

 

Якось від противсіх відійшли до комах

 

Як це не проти? власне ПРОТИ.
Ви ще один із тих, кого навчили писати, а не навчили читати?
Задовбали ви вже з цими оцінками: ті-то і ті-то - "інертні і байдужі".
Та це серед вас море інертних, байдужих і лінивих! Багато хто обирає Тимошенко тільки тому, що ліньки роззирнутися по сторонах і пошукати інших варіантів!
А відповідь я вам справді дав розгорнуту, тільки чомусь на логічно сформульовані аргументи у вас відповіді не знаходиться.

І ще щодо інертності і байдужості:
коли мені є за кого голосувати, жодні шмарклі мені не заважають дійти до дільниці.
Хто з нас інертний і байдужий?

 

А толку, що навчили..? Тільки ж агітки про Юлю...

---------- Додано в 19:54 ---------- Попередній допис був написаний в 19:53 ----------

Зате тролі підгодувалися.

 

В другому турі був ще один варіант. Пам"ятаєте який? До речі, в першому турі я голосував не за Тимошенко. А Ви за кого? Як завжди?

Я так розумію, на останні вибори Ви не ходили?

 

А Ви вже озирнулися і розгледіли? То може Ви нарешті відкриєте нам, ледачим, призвіще нового, прогресивного лідера? А то вже набридло чути одне блаблаблакання...

 

Набридло - претензії своїм штабістам. най перекинуть на іншу ділянку бла-блакання

 

Ходив. Голосував проти всіх. У мене шмарклів не було. Взагалі шмарклі, соплі і надмірне слиновиділення - то не про мене