Украинец и китаец братья навек

Мені не потрібно зазирати в вікі, чи в словники заради простих позначень.
Пишучі про асіміляцію, я мав на увазі що збарігаючи власну мову, та національні звички,(у власному оточенні), ця нація з чайна-таунів, переходить і в суспільне оточення, сприймаючі мову, звички та інше, приклади наводити нехочу, бо їх багато і в спорті, і в містецьтві, і в бізнесі.

 

я бачила...

моя подруга Цень Цзянь - за пів-року так вивчила украънську - що деякі українці нехай у неї повчаться)

о! так 100%


доречі, ви чули про те, що наш уряд підписав з китайцями угоду про дешевий надшвидкісний інтернет на всю територію України?

особисто я за двома руками і ногами! хочу дешевого і надшвидкісного і всюди!!!

 

Чайна-тауни зараз це не місця компактного проживання китайців, а місця компактного розміщення їхніх магазинів , ресторанів, бізнесів.
А живуть вони всюди.Немає такої вулиці в містах де би вони не жили.
99% китайців змінюють свої імена на легковимовляємі ,хоча їх ніхто не заставляє ( араби цього не роблять , наприклад).
І фамілію скорочують , або переробляють на легковимовляєму теж.
Дівчата в них називаються -Кетрін , Ванесса , Ненсі ....мужчини - Майкл , Стів , Кевин .....
Найбільше популярна фамілія - Вонґ.

В Ванкувері і в Сан Франциско найстаріші і найбільші Чайна-тауни в Північій Америці.
В Європі - це Амстердам.

 

Це дуже тривожні ознаки! Найгірше буде те, якщо заради власного добробуту, якісь недалекі політики Росії впустять офіційно для життя на території РФ китайців.

Ні в якому разі не слід допускатися такого кроку! Китайці найрозумніші, найхитріші, найвитривалиші, найжорстокіші, підступніші та плодовитіши. Бо згодом, миттєво від Росії з її пасивністю, нічого не залишиться, і тоді українці змушені будуть не гратися в політичні ігри з москалями, як це зараз – а конкретно боронитися від китайського загарбництва! Хоча, тоді це буде запізно.

- Китайці культурні, ввічливі, хитри… Вони нічого проти інших не мають, але їм просто потрібні території для життя.

– Чи ви бажаєте покинути свої рідні терена, чи поступитися місцем і терпіти брак площі, щоб поряд з Вами ділив життя (і тягнув ковдру на себе) – дуже культурний та ввічливий, але переслідуючи свою мету заселення та прогодування своїх нащадків – китаєць? !!! Потім він вас витіснить, і не питаючі, як то в Америці загнано в резервації корінних мешканців - індейців…

Ні в якому разі, українці не повинні припускатися думки, що Китай їм у чомусь там допоможе. А особливо неприпустимо радіти коли китайці лізуть в Россію та роблять їй якійсь негаразди.

Якщо раптом виникне загроза для Росії з боку Китаю – українці повинні мобілізувати всі свої людські та стратегічні ресурси в допомоги Росії позбавитися китайців. Бо інакше всім буде гаплик. Росіяни не є ворожа по відношенню до України нація – бо справжній ворог, як Російського народу так і український незалежності – керуюча Московська Верхівка, не силові структури самі по собі, а довічна московська каста, котра, пригадаймо, як завоювала Новгородське Князівство, Сибірське Царство і т.п. Саме вона, щоб панувати усюди – нищіла Україну в довоєнні і післявоєнні роки, налаштовувала вороже ставлення звичайних росіян та інтелігенції до українців, а не звичайні мешканці Росії, з якоїсь там своєї нагоди, самі по собі.

Чи не тому так поширилась і досі панує обурлива брехня про бандерівців серед росіян ? Невже, кожний росіянин, бо майже кожний недолюблює бандерівців і вважає їх за бандитів, - так таки потерпав чи родичі його, бабусі та дідусі, потерпали від «безчинств бандерівців»? Це все обурлива, хижа політика московської касти, про що я вже згадував у гілці «Путіну - браво».

Українцям слід протистояти антиукраїнській агітації російського народу, своїм дружелюбним ставленням, співчуваючи, розуміючим справжні чинники цькування звичайних росіян на українців.

 

Про китайців треба знати одне - але найважливіше для некитайців: без крайньої необхідності китайський підприємець НІКОЛИ не візьме на роботу некитайця.
Японець візьме (за ділові якості), кореєць візьме, турок візьме...
А в китайця випадків крайньої необхідності лише два: знання місцевої мови (продавцем або дівчинкою не телефоні) і знання тонкощів місцевих законів (юрист, він же хабародавець).

Тож нафіг нам потрібні китайські робочі руки.
Повзуча інтервенція.

 

Так, це є черговим доказом їх мега-талланту - але ІМХО не до асиміляції, а скоріше усього до мімікрії.

Мені во таке потрапилось:
Мав раз такого Wilson-a на роботі, хлопак з Бейдзинг.
Оказалось, що вони тими скороченими призвищами паралельно користувались, і там у китайскому віддилі нихто жодного Wilsona не знає, крім ще його декількох колег, що займались так як він контактами з Європою і Америкою.

Але повністью згіден - справа не у Чайна-таунс, а в конкретній державі - в китайської континентальної державі... котра подальше є жорстокою сатрапією.
Мені политика ЄС і США відносно Китая інколи дуже нагадує колишню/согоднішу німецьку Realpolitik...

 

Китайская цивилизация одна из старейших на планете. Переоценить значение Китая невозможно. Как и "китаизации", впрочем. Открываем Вики:

 

Вже всі вивчили китайську фразу "Дайте мені чашечку рису, я буду добре працювати!" ?

 

Про які ще чайна-тауни в Україні може бути мова? Ну, то було б вабше! Та ми ніяк не можемо перечхатися від наших раша-таунів!
От смєшниє люді, їй-бо...

 

В епоху холодної війни в Західній Європі жартували: "Оптимісти вивчають російську, песимісти китайську". Якщо російська культура є, подобається комусь це, чи ні, невід"ємною складовою європейської цивілізації, то китайці - це абсолютно інша цивілізація.
Попри всі імперські амбіції нинішнього російського керівництва, Росія не в стані і як мінімум ближчі півстоліття не буде в стані самотужки ефективно протистояти китайській експансії - чи то мирній, чи не дуже. Це так, як би поставити поруч надзвичайно потужне джерело високого тиску, передовсім економічного і демографічного, і майже вакуумний простір. В цьому контексті всі сьогоднішні російські забавки в супердержаву виглядають наївними, а то й смішними.
Зростаючий тиск з боку Китаю раніше чи пізніше поставить Росію перед цивілізаційним вибором - бути з європейською, чи з китайською цивілізацією? Виходячи із шансів в тому чи іншому випадку зберегти власну самобутність, передбачити результат цього вибору вже сьогодні не важко.
Переосмислення власної ролі і пошук місця в європейському цивілізаційному контексті неминуче змусить Росію переосмислити і українське питання. В тому розумінні колосальна загроза з боку Китаю справді може розв"язати проблему українсько-російських відносин, бо буде просто не до всякої штучно створюваної колотнечі, і, як не парадоксально, зіграти позитивну роль як у відносинах Росії з усією Європою, так і з Україною зокрема. Гадаю, що у найближчі десятиліття ми станемо свідками величезного переозподілу сфер цивілізаційних впливів. І навряд чи у ході цього перерозподілу Росії вдасться втримати всі свої територіальні завоювання, здобуті свого часу Єрмаками, Хабаровими та ін.

 

Слушні міркування.
Як би ми до цього не відносились, Китай це дуже давня цивілізація – куди там Європі.
Геополітика Москви була спрямована у Європу, але ж генетика – таки азіатська.
Варто б цю ідею розвинути і потроху повертати погляд Москви на схід. Адже Китай – це реальний потенціал для освоєння безмежних просторів Тайги і Тундри

 

согласен ... Китайцы стремные, пока им не надо алярм устраивать и так все хорошо, а вот когда понадобится, дадут они Сяо Дзы всему прогрессивному человечеству .....

жуть, когдато такое уже было, тогда "Град" помог и низколетящие штурмовики .... если Росия в это ввяжется - это будет просто позор ....

 

Росія постійно на Захід дивиться,в пошуках ворогів...
Можливо тут це і офтоп,але,при нинішньому стані речей,в РФ майже ніяких шансів..
бо...цілком реальна загроза...
Російські південно-східні «закляті друзі» набагато небезпечніші...для Росії.
півтора мільярда людей на дев'яти з половиною мільйонів квадратних кілометрів, це, як не крути, затісно. А поруч на сімнадцяти з гаком мільйонах вольготно розташувалося - скільки там за останнім переписом?
Захід давно вже розівчився воювати по-справжньому з брудом, кров'ю, трупами, з повітряними тривогами і ночами в бомбосховищах, з усім напругою сил народу і країни, з похоронками в кожній родині. А китайці - ні.
Китайське суспільство контрольоване, і тому їм немає ніякої потреби роками підігрівати виборців гучними заявами, істерією або ще чимось подібним. Досить того, що вони старанно передруковують все, що говориться про Росію у західній пресі, та регулярно демонструють по всіх провінціях фільми, де круті американські хлопці кришать в капусту застарілі російські танки і худючих, але надзвичайно злих російських солдатів.Так що коли настане день, їм буде достатньо одного тижня військової істерії, щоб при повному схвалення народу кинути на Росію(а потім далі) двадцятимільйонну армію.

 

- Это будет не просто позор. Этим шагом Россия подвергает опасности не только Россию: цепочка проста - Украина находиться как раз между Европой и Евразией, Россия - Евразия - Азия. Следовательно: Азия (Китай) - Евразия (Россия) - Европа (цент Европы Украина) - вся остальная Европа.

И если Азиатская цивилизация переместиться в Евразию, то есть в Россию, она мгновенно получит там развитие на плодородной почве, автоматически вытесняя прославянский российский народ и тщательно и хитро ослабляя Россию. В итоге, Россия будет вынуждена покинуть перемешанные с китайским населением свои Сибирско-восточные земли (поскольку тогда уже китайцев никак от туда удалить невозможно, так как на их защиту станет весь азиатский Китай, вся китайськая нация, с огромным потенциалом и ядерным оружием, следовательно, военные действия по освобождению России, чтобы вытеснить китайцев, развязать никак не представляться возможным – ядерное оружие не позволяет этого делать, тогда это Третья Мировая, а жить все хотят…).

Покинув Сибирско-восточные земли, Россия вынуждена будет воздвигнуть чёткие серьёзные границы в центральной полосе России, чтобы противостоять Китайской экспансии, таким образом произойдёт раздел России на Российскую Россию и Китайскую Россию… Однако, это просто временная мера, поскольку Китай расширяется, население Китая неуклонно растёт, особенно вместе с Китайской Россией и совершенно нормальным явлением планирует вытеснить всю Россию, подорвать и колонизировать, мирным и хитрым путём, а потом и диктатом «подвиньтесь, поскольку всё равно вам придется это сделать».

Вполне вероятно, что хитрая проститутка Европа, поступит так как поступила во Вторую Мировую – будет не вмешиваться, выжидать до последнего, так как получить ядерной головкой от китайцев никто не желает, в надежде европейских политиков - «на наш век хватит, а то проблемы России».

А вот, когда уже, ослабив и колонизировав Россию, китайцы полезут жить на Украину, (а они это будут делать и заранее, всячески настраивая украинцев против российского народа) – вот тогда, если Украина попадётся на эту уловку и, в итоге допустит китайцев и поможет китайцам ослаблять Россию и далее, вот тогда Европа наложит в штаны от страха – ибо после Украины уже некому противостоять китайской колонизации и вытеснения европейских народов.

Итог: трудно переоценить современную роль Украины для будущего славянских народов и всей Европейской цивилизации. Украина – это самая важная стратегическая составляющая современной Европы.

Вторым мощным и заинтересованным игроком является Америка, противостоящая расширению влияния некоторых азиатских рас.

 

Может оно и так, но как же тяжко жить на перекрёстке интересов "всех и вся"...

 

Неужели внимание и ответственность давят на вас больше нежели столб воздуха от которого страдал О.Бендер?

 

- сообщение разумное, но тут - не в кассу. Перед Россией нет никакого выбора и не будет - сама себя она безусловно относит европейской цивилизации, даже те, кто профессионально эксплуатирует тему "особого пути" всё равно считают российский путь - "особым, но по происхождению - европейским". Почти вся элита и интеллигенция, да и подавляющее большинство среднестатистических граждан не хотят даже "особости". Если выразить простыми словами желания российской элиты - она хочет стать составной частью "западной" (на равных с американской а не то, что с европейской) а не подчиниться ей. Отсюда геополитические амбиции. Но помимо возможностей (экономических и т.д.) их реализовать есть и другая сторона медали: Европа Россию не считает частью себя цивилизационно, постоянно держа дистанцию - и таким образом усиливает Китай, вынуждая Россию переориентироваться на последний (и усиливая угрозу китайской экспансии). Так что, речь идёт о цивилизационном выборе не России, а Европы.

Что до Украины - её вклад в ослабление угрозы китайской экспансии может состоять в прекращении демонизации России перед Западом. Понятно, что это неотъемлемая часть цивилизационного размежевания, которое было нужно украинской элите для обоснования и укрепления своего отдельного существования, но возможно, пора начать сбавлять обороты - уже достаточно объективных критериев незалежности закрепилось...

 

- Конечно. Потому как "жить на перекрёстке интересов "всех и вся"" - это не только получать деньги за транзит энергоносителей и радоваться.

А и трудностей и борьбы предостаточно. Это как богатый человек находиться под пристальных прицелом тех, кто желает и себе воспользоваться его богатством, следовательно это большая постоянная ответственность, так как слишком много "ласых" до привлекательного кусочка.

 

- Беззаперечно, така чисельна, інтелектуально потужна, і при цьому, незаангажована догмами держава, як Росія – має всі необхідні чинники бути краща за продажну, розпещену, застарілу, але добре впорядковану законами, організовану та чисту, Європу. Європа уникає духовного прогресу, прогресу свідомості, світогляду людини, натомість все більше й більше механізує життя купою ментальних догм та паперових законів, вбачаючи потужність в розвитку технологій, техніки, та судово-чинної машини. З погляду прогресу суті людини, Європа досягла такого стану, коли діє принцип: «Поводься з іншими так, як бажаєш, щоби поводилися з тобою».


В порівнянні з варваром, зовнішнім чи прихованим внутрішньо, варваром в свідомості людини – це суттєвій прогрес, до втілення якого нам ще далеко, але сам по собі, він не веде в майбутнє: базований на законах та заборонах, прихованих камерах та «цивілізованих стукачествах» - тобто коли працює системна соціальна машина, а не свідома особистість людини. Проти цього люди в Росії щиріші, не байдужі, але усе гальмує пасивність та лінощі, відсутність ініціативи в масах, й притаманна суміш невігластва з сентиментальністю.


Саме тому російські аналітики дуже схильні тієї думки, що занедбання Російського народу (саме народних мас, а не вибраної мажоритарної еліти) можливо позбавитися тільки одним певним засобом – сильною керуючою рукою, диктатом над владою, з беззаперечним авторитетом в очах народу. Але цей авторитет мусить бути зароблений вчинками задля благо нації, з практичним покращанням рівня життя та свобод громадян, а не на кривавій диктатурі культу особистості, базованої на тяжких антинародних злочинах, як то Сталінізм на теренах СССР. Теорія практична не тільки для Росії, але де взяти таку людину. При всьому своєму бажанні, одна людина у сучасність не здатна втримати владу у своїх руках, ніхто не здатен бути диктатором – це надзвичайно складно тай практично неможливо реалізувати людськими силами.

Справді, Європа дбає тільки за власний добробут та не палає бажанням допомоги, натомість дуже зацікавлена в гальмуванні розбудови російського виробництва – щоб мати такі ласі й величезні ринки збуту своєї продукції на території Російської держави. Їй кращого й не треба! Теж саме стосується й України, але з Україною підступна дипломатична Європа поводить себе хитріше.

Справді, дуже правильно сформована думка. Зараз Росія ніяк особливо не заважає розбудові Української Суверенної Держави. То все дитячі політичні іграшки, підґрунтя для політиків та журналістів.

Як і всі, і це природно, Росія бажає мати певний зиск та користь для своєї нації стосовно відношень з Україною, але не бажаючи аналізувати та обґрунтовувати сучасні і ширші погляди, інколи нервово не витримує й схиляється до застарілого проімперського ставлення та дії. Це шкодить обом країнам: шкодить Росії - тому що дає небезпідставні підґрунтя націоналістичним, зокрема суто антиросійським рухам, щодо її не викорененій імперській амбіціозності та загарбництві, внаслідок чого рухи діють, проголошуючи чи не єдиною вірною політикою: триматися подалі від Росії.


Україні недалека помилкова політика антиросійських рухів - шкодить не тільки економічно, а й психологічно звужує світогляд, свідомість народу: коли народ проявляє агресію що до всієї Росії, не бажаючи усвідомлювати, що головний ворог української державності не нацькований російський народ, чи спецслужби, впорядковані тіньовою та хижою Московскою Кастою, а сама довічна Московська каста, започаткована ще з давніх при давніх часів: коли окремі князівства, збунтувавшись, відокремились від єдиної Київської Русі, на болотах побудували щось на зразок Москви, та й називалися московітами, аж поки поширили свій вплив далі…


Відомо, що сучасна московська каста – це не периферійні москвичі, а тим паче не російський народ сам по собі. Як націоналіст та послідовник Степана Бандери, стверджую, що правильний сучасний націоналізм має дивитися в корінь, в суть проблеми, і окрім того, що видаляти не дуже приємні з точки зору занедбання національної гідності, наслідки впливу московської радянської імперії – ще повинен піклуватися викорінити причини цькування на Україну як російського народу, перш за все: землеробів, робітників, службовців, наукової та творчої інтелігенції; так і запобігати поширенню антиукраїнської пропаганди на південно-східних теренах України. Звичайно, боротися з антиукраїнською пропагандою можливо тільки своїми правильними вчинками, а не тупою і безпідставною агресією коли тебе не чіпають настільки, щоб вдаватися агресивних заходів.


Правильна реакція, як я вже зауважував, це насамперед розуміння головних чинників невігластва, отже, насамперед терпіння та доброзичливе ставлення до російського народу в цілому, не дратувати, а співчувати людині з обмеженим світоглядом, але при цьому і самому слід не бути обмеженістю, котра тупості невігластва протиставляє не знання та правду, а таку ж сліпу, отже невігласу, агресію.

Український патріот - націоналіст не годен ганьбити ім’я українських революціонерів, віддавших свої життя за батьківщину Україну, опускаючись на тваринний рівень свідомості, коли собаки однієї вулиці ненавидять собак сусідньої вулиці.

 

А от на тій вулиці - собаки, вже дуже дорослі й дуже досвідчені, а на цій вулиці, яка ще тільки будується, живуть цуценята наївні й ще далеко не все знаючі. Але через постійну погрозливу гавкотню з сусідньої вулиці, ще, зрозуміло, не навчившись ненавидіти, цуценята вже твердо затямили, що їм треба бути дуже обережними з такими сусідами...