У чому сенс усього?

і що ж Ви будете робити цілу вічність?

 

За нього не переживайте. Він знає що буде робити в вічності. А чи знаєте ви??? Я ось догадуюсь...

 

А я не знаю...
Я не знаю,навіть що зі мною за годину буде...
А припускати...хм...:cowboy:
От,прийшли з Зоряною з лісу..п’ю каву..
А може мені зараз подзвонити єден замовник,шо я му троха роз’ємів назбирав...
от,буду я їхати до нього,перебігатиму дорогу,а єден шофер не справицця з керуванням і розмаже мене по дорозі і буду гмирав з багаточисленними травмами...
Або,виходитиму з під’їзду...а в нас на даху шось роблять...от..може звалицця мені на голову якась фіговина...і гмру зразу..
А може...а може...а...
ну не знаю я...
добре тому,хто знає...

 

я теж догадуюся і думаю то буде досить цікаво, інакше померти можна з нудьги

 

В чому сенс всього? Цікаве запитання, на яке неможливо дати однозначної відповіді. Принаймі мені. Сенс - то типу вигода, доцільність чи що мається на увазі?
Я думаю, що скільки людей - стільки буде відповідей. І при тому в кожної людини сьогодні сенс в одному, завтра - в іншому. Але хіба то так важливо у всьому шукати сенс? Якщо шукати сенс в кожній справі, то так можна і багато чого хорошого чи потрібного не зробити, бо не всяка дія з людського погляду має сенс. Так можна і все життя змарнувати в пошуках сенсу.
Потрібно просто ЖИТИ!!!

 

Вічність. Якою є вона. Чи можемо пізнати її нашою уявою.
Гадаю сповна пізнати не зможемо, так як не можливо на словах передати скажімо смак ковбаси.
Хоча були такі (можливо й зараз є) котрі ще за земного життя мали можливість діткнутися вічного.

Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити. (2- Кор. 12:1-4)

Неможливо передати на словах відчуття нЕфізичні, котрі не сприймає наш слух, нюх, смак, зір, дотик.
Утім, усі ті, кому Бог дарував таку можливість як і Павлу, говорять про невимовну радість, котру людина відчуває на Небесах. Така радість безмежно об'ємніша за радість земну.
Десь був вичитав у когось зі святих такі слова, може не дослівно але, "що заради радости котра чекає людину на Небі, вартує ціле життя просидіти в підземеллі, де черви будуть точити тіло твоє".

А ті благі відчуття материнства синівства котрі ми боїмось втратити покидаючи цей світ, з торицею воздадуться на Небесах:
А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки 18:29.30)
=========================================================

Ромку, знаю шо зробив тобі прикрість моїми словами.
Але щиро кажу тобі, БІГМЕ матимеш радість, котру відчуєш у своєму серці!

 

на жаль..не є я настільки християнином...щоб віРити в те,що буде ТАМ..
а ТУТ...надто багато болю....
Тому...надіюсь,що там буде легше...а..може й гірше...
Але...хоч якась зміна...

 

Я особисто хотів би мати радість не тільки колись (можливо) на небі, але і тут, тепер, на землі. Одне одному не суперечить.

P.S. І,до речі, інколи це вдається!

Після P.S. Часто мене щиро дивує песимізм окремих людей. Причому людей фізично здорових, людей без непереборних проблем. Чому вони так фанатично шукають щастя десь там, в іншому житті, в інших вимірах, на небесах тощо і не хочуть теперішнє життя зробити прекрасним і не помічають хорошого в нашому житті. Невже так подобається страждати. Це що - песимізм, релігійний фанатизм чи мазохізм?

Після Після P.S. Часто на Сихові біля реабілітаційного центру бачу компанію молодих людей - хлопців і дівчат на інвалідних візках. Ви не повірите, які вони життєрадісні, веселі, жартівливі. Коли дивлюся на них, то стає соромно за себе - я практично здорова (в порівнянні з ними) людина, а деколи допускаю депресію і невдоволеність життям.

 

Абсолютно не суперечить. Боже Царство знаходимо у своєму серці!

 

Ромку! А може подзвонить замовник і заплатить купу грошей, а може виграєш в лотерею, а може дістанеш спадок, а може.. а може...а?
От нічого позитивного, світлого, ніяких приємних сподівань. Тобі мусить подвійно тяжко житись на тому світі, бо мало тої біди, яка сталась, то ти ще й згущуєш фарби навіть без потреби і причини. Може трошка треба в соїй життєвій філософії щось поміняти?

 

як варіант - шукати сенс цієї вічності.

 

Варіант нормальний, адже часу на все вистачить

 

Умгу...
шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо тоді, коли її там нема...

 

тоді напевне тре закрити тему Що ж будете цілу вічність робити, якщо зараз його знайдемо
І в цьому варіанті є один недолік: получається, що сенс знайти неможливо, бо що ж тоді будете робити решту частину вічності?

 

На мою субєктивну думку життя - це виробування, іспит так би мовити, а сенс життя полягає в здобутті вічного життя.

 

а кому воно непотрібне оте вічне життя що робити? ну не хоче хтось вічно жити і всьо, а тут тобі кажуть "тільки в тому сенс"... кумедно

 

Людина часто не хоче, поки не спробує.

 

людина часто вже не хоче, коли спробує...

 

Сенс всього------ любити один одного, як Бог полюбив нас.
Досягати любові.
Любити Бога.
перемагати зло добром.
і т.д)))))))))

 

Кожна людина намагається покращити умови свого життя, а також реалізувати себе. Для цього вона працює і намагається зробити кар’єрний ріст, здобуває освіту, проявляє свої кращі якості і уміння.
Коли Бог поселив Адама в раю, то дав йому завдання доглядати за раєм, тобто працювати. У вічності людина не буде бездіяльною і завдяки своїй діяльності буде переходити від слави до слави, від радості до радості.