У чому сенс усього?

е... то мені нагадує давнно відому фразу: "Я знаю те, що нічого не знаю".
після цього настає просвітління але потрібен час

 

Теж вірно сказано. Це одна з життєвих істин.

 

Сенс - прожити гідно людиною. Гідно - не схиляючи голову перед сильнішим. Людиною - з співчуттям і повагою до інших.

Я так живу, це легко.

 

Нас двоє!

 

І який сенс у такому житті...?
Досить вузько дивитеся, як на мене...
А як щодо вічності?
Не задумувалися над тим...?

 

А що, від того буде легше жити?

 

Ага!
- Никогда Воробьянинов не протягивал руки!
- Так протяните ноги, старый идиот.

Сенс - брат користі. Він присутній тільки там, де є питання доцільності і вжитку.

У "всього" (так само як і в нічого) сенсу нема, бо для нас "всього" нема. Є лише окремі елементи "всього". Для окремих окреслених частин є сенс. На рівні "все", де немає границь - сенс зникає.
Так само як і "ніщо" не має сенсу. Бо воно немає границь.
От така моя фільозофія.

 

Який сенс добиватися жити легко, коли життя завтра може закінчитися?

 

життя може закінчитись завтра, як би ми не жили - добиваючись жити легко,а чи важко...

... цікаво, чи вважаєш, що ЖИВ, а не існував...

 

от часто кажуть тяжко жити шкода вмерти... ось це і є "існувати"

сьогодні почула одну цікаву фразу:
"Якщо ця земля, це небо, багатство, кар'єра, твоя молодість промине - то чи варто робити це сенсом свого існування?"

19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21 Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
(Матв.6:19-21)

те що для тебе є дорогим - це і є для тебе сенсом ВСЬОГО... ти прив'язаний до цього...

саме тому люди втрачаючи роботу йдуть вішатися - сенс у житті пропав...

тоді може його десь не там шукаєш?

 

хе... насправді закінчується не життя, а лише "шлях земний"
відповідно, саме перебування на землі можна назвати існуванням, а справжнє життя тут починається тільки тоді, коли ти вже на Землі чітко відчуваєш, що живеш у вічності (таке можливе). Дехто стверджує, що власне життя починається тоді, коли людина починає служити ТОМУ, ХТО Є НАЧАЛОМ ВСІХ НАЧАЛ. Тоді з"являється сенс, любов (коли ти думаєш про Нього, то і Він про тебе дбає) і така дрібниця, як втрата роботи не забирає в людини віри...
а просто гідно прожити своє життя може і шоколадний батончик: створили, запакували, він собі лежав, його з"їли і він нікого не отруїв, навіть навпаки - дав організму кілокалорії. Але ж ми не батончики!
"і рости, і діяти нам треба!"

 

Хм...все правильно...але і тому пеклі...що називається земним життям треба

...жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

 

Немає сенсу -- де немає майбутнього.
Немає майбутнього -- де усьому приходить кінець.

Отже сенсом життя є Вічність, або ж перефразовуючи Життя Вічне і є СЕНСОМ.

 

Для мене є сенсом кожен день, який зранку до ночі навчає мене філософії життя.

 

Научитесь философии жизни.
А дальше что?

 

Як шо?
До ямки...

 

А далі не мої проблеми. Того не знає ніхто, крім Бога.

До ямки - це стосовно тіла, я більше тримаюь душі.

 

Звиняйте, Пане.
Более Вас беспокоить не буду.

 

-Без їжі можна прожити цілий тиждень.
-А сенс?
-А без сенсу ціле життя...

 

Я б почав шукати шлях до осягнення єдности з цією людиною. Практично. Без багатьох слів, але з повноцінними стосунками. Так, щоб він відчув, що недаремно ми проводимо час разом.