У чому сенс усього?

по трохи пробуємо куди нам спішити?

Ну взагалі то Бог з біблійної точки зору, тільки питання для чого?

 

демона?
Біблія пише, що це павший ангел.

 

але ж його спочатку створив Бог так от для чого?

 

Миху, виявилось, що я правильно зрозумів пані Зануду...

То різні речі. Ви мені показали зображення тіла, а емоції - це є властивістю душі, а не тіла, здається...?

В нашому випадку людям властиве бути понад тим що говорить Бог у Своєму Слові...

 

Як би вам того не хотілося - Біблію писали люди. Під натхненням св. Духа, але всеодно люди. І вкладали у написане своє людське розуміння подій, свої емоції та своє уявлення про тогочасний світ. Спочатку вона існувала у формі усного переказу, а вже потім почала записуватись.

 

Та най буде... Для мене це не принципово, просто, цікаво чому Ви так сприймаєте складно Слово Боже...? По-моєму все набагато простіше...

Приведу дитячий приклад щодо цього: Уявіть собі, що пан Мих -Бог, я- пророк, котрий записує Михове слово, а Ви - люди, до яких Мих говорить слово.
І от Мих говорить мені: "Левку, скажи Зануді, що я дуже тішуся нею і хвилююся за неї!"
Я, як пророк беру ручку і дослівно все записую: "Пані Занудо, Мих каже, що тішиться Вами і хвилюється за Вас!"
Що мені Мих сказав- то те я і записав... Для чого мені, щось від себе додавати, чи видумувати.
Звідси видно неозброєним оком, що емоції і почуття, щодо пані Зануди проявив Мих, а не я...

Так само і з Богом, я впевнений у тому, що Він має почуття і емоції, як і ми, правильніше би було, навіть сказати, що ми маємо почуття і емоціїї, такі, як Він, бо Він нас створив!

Вибачте за дитячий приклад

 

Приклад справді трохи дитячий. Але суть у тому, як ви все розумієте, а в тому, що натхненні автори не писали під диктовку. То і справді було би значно простіше. Але Бог не шукє простих шляхів. Він нам дав Ісуса Христа не для того, щоб наше життя покращилось, а щоб повністю змінилося. А тут немає простоти - є відповідальність і вибір.

 

ага, перед нами вічність враховуючи тривалість життя душі 8)

цікаво то все пояснюють Веди: Господь створив матеріальний світ (є і духовний), він складається із багатьох матеріальних Всесвітів. Душа вічна, перебуваючи поряд із Богом, хоче спробувати ще й нового досвіду в матеріальному світі. Господь любить кожну душу, тому не забороняє їй спробувати себе в матерії, але попереджає, що там душа забуде весь свій попередній досвід. Але ми все одно наполягаємо і йдео в меатеріальний світ. А тут нас уже чекає сила (конкретна істота, "менеджер матеріального світу" хехе), якій Бог делегував повноваження займатися тим, щоб людина шляхом великих зусиль згадала про Господа. Бог не втручається у роботу цієї сили, але Сам деколи приходить до нас (особисто чи через пророків), бо дуже любить кожну душу і хоче, щоб ми повернулися до Нього в духовний світ (спаслися).
Для кращого пояснення наводиться приклад великого злого пса, який скаче довкола нас, гавкає, деколи кусає, наганяє страху (то наші життєві проблеми, клопоти, турботи, переживання, які "як сніг на голову"). Відбиватися від того пса - марна справа, він великий і спеціально навчений нас атакувати.
АЛЕ! Як тільки душа звертається до Господаря пса і припадає до Його ніг і просить захисту, то Господарю навіть не треба давати команди, там і погляду досить

Я в цьому поясненні побачив логіку. Не знаю, чи погодяться з нею форумчани. Але можна провести аналогію: якби ми всі жили щасливо і файно, чи зверталися б ми до Господа????? а так лише той пес загавкав, як ми відразу "Господи помилуй, допоможи, на Тебе одна надія" і нічого плакати, що пес добре виконує свої обов"язки, то все заради нашого ж блага

 

Чи не Ви той "натхненний автор", що знаєте як вони писали...?
Зрештою, таке саме Ви можете запитати і в мене, бо ні я ні Ви не знаємо як то було...
Ми можемо тільки вірити написаному, а все решта - наші здогадки...
Хтось вірить і сприймає простіше, так як написано, а хтось ускладнює своїми здогадками...

Так не думаю...
Написано, що прості дороги Господні...:

Ос.14:9 Хто мудрий, то
це зрозуміє, розумний і пізнає, бо
прості Господні дороги, і праведні
ходять по них, а грішні спіткнуться
на них!

Вертаючись до персоніфікації Бога і до того, чи Бог має почуття подібні нам людям, то коли я сьогодні задав таке запитання своїй дружині, вона взагалі була здивована ним, і сказала: "Бог є любов (1Iван.4:16)" . Любити - це почуття. То чому Бог не мав би мати почуттів?"
І ще: "Так бо Бог полюбив світ..."Iван.3:16

 

І дав людям стільки страждань..мук..крові...сліз...
Вся земля полита отою кров’ю...отими сльозами..
Розпачу..болю...відчаю...
Нехай мене зараз заплюють всі побожні..але не можу я це сприйняти,як любов..
Хоча,і як ненависть теж не можу...
Неісповідимі путі Господні...

 

питаня: а хіба люди цього не заслужили? вони варті того, бо якби жили так, як треба, то того би не було.
Гарний тато вчить свою дитину власним прикладом, словом, прикладом інших... а як дитина того не розуміє або вперто шкодить собі і приносить страждання батькам, то тато ЗОБОВ"ЯЗАНИЙ і по дупі дати, в кут поставити. Але покарання не буде гріхом, якщо тато карає дитини не зі злості, а через любов, бо не бачить інших методів навчити. Рано чи пізно дитина зрозуміє, що то було правильно, а в момент покарання образи будуть...

 

Якщо чесно, то я співчуваю Вашим домислам у цьому дописі.

Це, як приклад і не потрібно хизуватись та вставляти це до (Iван.8:33-44). Тіштесь з чогось іншого, а не таких речей. Амінь.

Миху, Ви або надто начитаний і не можете розібратись у всьому тому, чого начитались або ще щось інше...

Миху, а Ви не помітили, що у Вас прогресує гординя? Думаю, Ваші єхидні зауваження та словесні приниження співрозмовника не є ознакою християнської любові. Раджу час-від-часу думати над цим, щоб не виглядати таким самовпевненим і непомильним. Ви не голос Істини і не Вам осуджувати інших. Краще моліться і Бог почує Вас.

 

1) пропоную вам таке питання: а ви впевнені, що читаєте все те, що було написано?
Уявіть, що Бог через вас дає послання, ви записали слово у слово. Але ви смертний, померли, передавши Слово Боже своїм учням... От учні зібралися, радяться: як то Слово поширити між людьми? Вирішили надрукувати. Віддали редактору Ромкові, Ромко почитав, прийшов до учнів і каже: люди, а не здається вам, що ото Слово змінить світовий устрій, а нас за то всьо каменують. Шестеро з учнів крикнули: я готовий за це Слово померти, бо смерть - то повернення до Батька нашого. Але більшістю голосів (38 проти 6) було ухвалене рішення не редагувати Слово Боже (воно ж Боже!), а просто деякі частини не друкувати, виключно з найкращих міркувань. У світ друком виходить Слово Боже, складається Воно не з 12 частин, як було початково, коли ви Його записували, а вже із 6 (для заспокоєння совісті було прийнято рішення, що потім, коли люди "доростуть", і решту частин надрукують). Шестеро учнів разом зі своїми послідовниками виступили з протестами, але їх швиденько оголошено (тими ж 38 голосами) віровідступниками і єритиками. На окремих навіть накладено анафему.
Нічого не нагадує ця історія???
а тепер реальні факти до неї: розпорошеність християнського вчення, наявність неканонічних текстів (відомо, що були не тільки 4 Євангелія), кількаразова зміна поглядів на Святе письмо і підходів до Його тлумачення протягом останніх 1500 років. Наявні різні варіанти Біблії (н.п. навіть у вас дома є, мабуть, варіант "для дітей", і варіант "для дорослих", які відрізняються обсягом інформації).

2) на 100% погоджуюсь, тільки одне уточнення: ми маємо почуття, подібні до Божих (Він є центром, першоосновою і першопричиною), бо цей світ є тільки блідою проекцією світу духовного.

 

тут важливий принцип: з погляду ідолопоклонників ми, християни, самі є ідолопоклонниками, бо молимося до ікон, статуй, хрестів (див значення слова "ідол")

 

Хтось молиться до ікон, статуй, хрестів, хтось до їх внутрішнього змісту. Не потрібно всіх християн називати ідолопоклонниками, якщо Ви не знаєте їхнього стану душі та їхнього розуміння віри.

 

Якби Бог воздавав нам по наших заслугах, то нас усіх би уже давно на світі не було...

А як треба?

 

УРА!!! у вашому дописі я додам 1 слово і зміню лише одне слово:
"Хтось молиться до ікон, статуй, хрестів, ОБРАЗІВ, хтось до їх внутрішнього змісту. Не потрібно всіх ВІРУЮЧИХ називати ідолопоклонниками, якщо Ви не знаєте їхнього стану душі та їхнього розуміння віри".

 

Цікаво вийшло, але Ваше перефразування можна віднести до висновків про віру ідолопоклонників.

 

так, як навчає Бог, через Святе письмо. Але Святе письмо - це не повний синонім до слова Біблія. Святе письмо - це послання Господа, дані у різні часи, різним народам (Біблія, Коран, Веди, Тора). Святим письмом може називатися те письмо, що приводить людину до Істини, до вселенського вічного щастя (Бог є Любов). Також треба зветрати увагу на рекомендації та життєвий досвід святих людей, які йшли до Бога і досягли серйозних висот на цьому шляху ("свята людина" - це не повний синонім поняття "канонізована людина").

п.с. не треба плутати наше земне щастя із вічним щастям. Останнє переживають усі, хто живе з Богом, бо тоді і Бог живе з ними. А перше притаманне людям, які собі купили нові мешти, разом із таким псевдощастям вони собі купують нещастя: якщо того ж дня мешти десь обдерли, то страждання будуть мучити як мінімум день

ппс. ІГНОРУЄТЕ ПОСТ №93 ?????

 

Я би вас попросила стримуватись і не переходити на персоналії. А щодо того хто знає, як то було - наука знає. Називається Біблістика.

Не в людському розумінні, не сенсі емоцій, як в людини - гнів, злість, наморщене чоло, чи посмішка і сяюче обличчя. Ось, що я маю на увазі.

Бог дав людям мозок і свобідну волю, а що вже ми люди з тими дарами зробили, то є наша провина. Потім ми всі отримали однаковий шанс - Ісуса Христа. Хтось скористався, а хтось використав. То вибір людства - біди і нещастя людина сама на себе стягує. Світлим розумом перше до чогось додумається, а потім вже думає про наслідки, коли вони у вікна і двері лізуть, а тепер ми збираємо плоди - війни, хвороби, злидні...Але є і багато добра. Хто схильний до оптимізму, той побачить і добрих людей довкола, і те, що небо не завжди в хмрах і що вітер не завжди ураганний...