У чому сенс усього?

То запропонуйте щось виваженіше.

Звичайно. Один приклад ми вже маємо...

А для чого так різко?

Значить в нього щось з пам"яттю...

 

Чому ви вважаєте, що усе має бути складно? Хіба в житті такого не буває?
Якщо йому погано, то він мав би сказати про це в першу чергу своїй дружині або батькам чи близькому другові, а не ділитися зі знайомою на вулиці. Саме цей момент мене й насторожує.

 

Автор темы , ау, как дела там? Написали и смылись... )

 

А навіщо? Дружина, батьки, чи близькі друзі його вже давно знають, так само, як і знають. що він може сказати, як пускатиме слюні. Він теж знає їхню відповідь...
От чужа людина - це щось нове, кому можна поплакатись, пожалітись на життя, а там дивись і можливість на дурняк полюбитись вийде, чисто із-за співчуття...

 

Якщо хочете йому помогти то потрібно розібратися з цим питанням Вам, а тоді йому вже пояснити або якщо він сам захоче то почитати тут
www.koob.ru (не КОБ )
або хоча б це
http://www.koob.ru/john_roger/life_101
Складно сказати, що саме підійде, на різних рівнях сприйняття інформація сприймається по-різному, спочатку потрібно зрозуміти самому, а тоді вже пояснювати комусь
Я би не радив орієнтуватися тільки на одну книжку
P.S. Інфістами не народжуються - ними стають

 

Все добре... Дуже рада, що багато людей відгукнулося. Я просто не мала можливості виходити в інтернет весь цей час й читати всі дописи.

Можу розказати продовження історії цього мого друга.
Він не хворий і не залицяльник...
Просто троха заплутався.

Ми знов зустрілися вчора, але я сама запропонувала зустріч.
Нещодавно випадково мала можливість отримати багато корисної інформації, про те, що причиною для депресії є страх... Страх щось втратити або чогось не отримати, страх зустрітися з самим собою, страх втратити себе... Про те як перемагати ці страхи, як долати внутрішні й зовнішні конфлікти.
Все це мене надихнуло, й я сама зателефонувала. Поговорили трохи, щось вдалось пояснити. Але жожен не змінюється за раз, хіба що в екстремальних ситуаціях. Зато тепер виникли підстави для довіри для спілкування, шанс зустрітися ще... й не раз. Але думаю, що зустрічатися вже будемо сім"ями.

Щодо розмов про Бога і релігію... я не просто так попереджала. Просто він - людина, що завжди вірила в самого себе, а не в Бога. Його позиція:Бог - для слабких та фанатиків, тому для нього повірити в Бога значить визнати себе слабким... Я з ним не погоджуюся, ала розумію, щоб допомогти, не можна застосовувати стандартний підход. Крім того кожен з нас має свої переконання, й сам несе за них відповідальність. Ми всі спілкуємось, але не вправі нав"язувати комусь власні переконання...

От ми й поговорили... Я розказала трохи про свої погляди на життя (додала трохи з того, що дізналася нещодавно про страхи та внутрішні конфлікти), про те як і чому саме ці погляди в мене сфонрмувалися... Але я не намагалася свого знайомого в чомусь переконувати.

Далі буде...

Такого не було. Ніхто не плакався й не жалівся. Він просто розповідав. Й дійсно шукав виходу.
і я думаю, що в такому випадку він дійсно може його знайти! Знайти в самому собі... Я, наприклад вірю, що кожна людина приходить в життя з певним призначенням. Однак життя так влаштоване, що ми по-троху забуваємо це своє призначення, починаючи з того моменту, як вибираємо "ким бути, чим займатись". Й якщо починаємо думати про гроші, чи про славу... то забуваємо про призначення. Знайти сенс життя - це згадати хто ми є...

 

Якщо немає сенсу говорити про Бога і релігію, то немає сенсу взагалі щось говорити по даній темі.

 

Цікаво,чи Земля кругла,чи,все-таки на трьох китах?
Що з цього приводу думают шановний Праведник?

 

Я думаю, що у вас проблеми і дуже багато жовчі назбиралось стосовно праведників і неправедників. Я вас розумію, як людину, але повірте мені, це не вихід з ситуації...

 

Не стосовно праведників і неправедників.
А стосовно "праведників і неправедників"...
Різницю вловлюєте?

 

ох і довго ж пояснювати, але спробую

отож: проблема знайомого давня, як світ. якщо він вважає, що він перший - най гляне довкола себе, на таких самих багатих ну і почитає історію, наприклад, давнього Риму (кілько там аристократів різали собі вени!). Просто він уже дійшов до межі, вперся в глуху стіну. А інші ще думають: "ага, тут не знайшов - пошукаю десь в іншому місці"... і справді шукають: у наркотиках, випивці, жінках і чоловіках, розпусті, подорожах (не найгірший варіант! дає можливість подумати... якщо ще остаточно мозок не загаджений)...
суть проблеми: кожна людина в житті шукає ЩАСТЯ. практично у 90% людей поняття щастя викривлене. Хтось вважає, що щастя - це машина, квартира, але то так не є. Доказ простий: якби то було істинне щастя, то воно не приносило б нам нещастя (розбили вікно дома - стрес. попав в аварію - шок! подряпав хтось машину - повбивавби!), до того ж щастя справжнє триває вічно! (а скільки жінка може бути задоволена новим взуттям? поки не побачить ліпше?). Невдоволеність з"являється, бо людина починає усвідомлювати, що там, де вона шукала, щастя НЕМА, або то не є потрібне їй щастя.
Проблема Вашого знайомого ще й у тому, що обставившись тими всіма матеріальними благами він ніби "прив"язався" до них, зв"язок практично непомітний. але разом із тим людина втрачає можливість тверезо оцінювати дійсність.
в принципі, пояснювати ще треба НАДТО БАГАТО, до того ж я не знаю всіх обставин пролеми Вашого знайомого.
Моя порада: хай кудась поїде. покине на 2-3 тижні все тут і махне в якусь країну, де рівень матеріального життя низький, але людей тримає щось інше. Бажано. щоб це були значні культурно-релігійні центри. Наприклад. можна махнути в Індію. Мені люди розказували про взагалі дивовижні речі. У якомусь місті бачили людей, що живуть у картонних коробках, але вони ЩАСЛИВІ. щасливі, що падає дощ, що пече сонце, що дує вітер, що ростуть пальми, щаслив, що нема що їсти (отже є нагода провести аскезу), що на завтра не запаслися харчами...
висновок: вони мають менше за вашого знайомого, але разом із тим у них є щось більше...

і не розраховуйте на швидкий результат!!! він дуже довго йшов до розчарування і повернути його буде важко! але бажаю вам на тому шляху успіху! відчуваю, що вам та людина не байдуже... та і взагалі, допомагати треба завжди...

 

якось студент Енштейн довів своєму викладачу-атеїсту, що нема наявності темряви (то не є фізична величина), є відсутність світла! Так само і з Богом: не лихий присутній, а Бога в себе людина не пускає...
страх живе в кожному з нас! а особливо в тих людях, які стверджують, що ніц не бояться (таке говорити можуть тільки святі, але вони вголос того не скажуть, о святі ).
Страх же сам по собі не існує... існує відсутність ЛЮБОВИ!!! Очевидно, ваш знайомий або розтратив її, або і не мав, а просто жив, не задумуючись... Як отримати любов? благі справи (без думки, що за це щось отримаєш, чим більше буде бажання отримати любов, тим менше її отримаєш, але все ж отримаєш, бо добро породжує ТІЛЬКИ ДОБРО) ну і молитва (не лише канонічні тексти, а просто звернення до Вищої Сили. Він усе чує, особливо Він відчуває щирість!)

абсолютно правильне рішення стосовно зустрічі сім"ями... Чоловіки можуть мимоволі прив"язуватися до жінки... а потім уже може бути пізно. Не обов"язково сім"ями, можна в супроводі однодумців, головне - щоб було більше 2 людей.

Ромку, хоч Ви мене і не питали, але хочу поділитися 2 історіями:
1-шу сам не знаю, звідки знаю напевно то такий апокриф... читайте:
1) якось Ісуса Христа запитали: а правда, що Земля кругла... Він подумав і відповів: для вас ВОНА ПЛОСКА!
2) одного відомого індійського проповідника в Австралії запитали: скажіть, а Земля кругла? Той подумав і відповів: "де я тільки не бував, але всюди вона була плоска..."

для вас Земля може бути і на трьох китах і на чотирьох...

 

- очень правильные слова! ЕДИНСТВЕННЫЙ (главный, высший и т.д.) смысл в жизни можно искать только на религиозном поле, и если вопрос смысла, нет, большими буквами - СМЫСЛА жизни всерьёз волнует "атеиста" ("агностика" и т.д.), то ему есть смысл ... почитать какую-нибудь религиозную литературу. Весьма возможно, что он заблуждается насчет самого себя.

Смыслом жизни с научных позиций можно назвать разве что принцип "Show must go on", но эта фраза не даёт (и не подразумевает) ответа на вопрос "зачем" шоу - гоу онать? На вопрос "зачем" не отвечает и теория эволюции, лишь на вопрос "почему" (каким образом). Если человек не может это вынести и в то же время не удовлетворятся верой во "что-то высшее" (как многие крупные учёные) - религия ему нужна.

 

З цієї фрази і з того шо в нього вже є в житті думається мені шо то людина неабияка і на розмазню раніше він не був подібний і завжди мав якусь конкретну ціль і вперто до неї йшов. Мабуть частіше таки добивався свого, але і невдачі якось переносив без депресій. Я правильно собі його уявляю ?

Якшо так, то це певно людина яка получає задоволення не від якихось матеріальних благ чи чогось що вже є, а від самого шляху до поставленої мети. Від подолання труднощів. Людина така відчуває екстаз в момент досягнення цілі, а далі оте досягнення стає для неї неважливим бо то вже пройдений етап. То є серйозна проблема бо така людина не може жити спокійним життям і радіти природі чи рибалці може недовго. Ну місяць, ну два, а далі з"являється відчуття марнування свого часу.
А чим більше людина досягає в житті тим важче шукати якісь нові цілі. Чим більше досвіду і ресурсів тим менше труднощів, які треба долати. От і стає нудно і зникає сенс.
Якби він був неодружений то я б радив знайти жінку яку треба кожен день завойовувати. Такі трапляються і з такою ніколи не знудишся, але то ИМХО далеко не найкращий варіант для спільного жииття.
А так я бачу 2 варіанти. Або кардинально поламати себе і навчитися тішитися тим шо є, а не здобуттям нового, або шукати нові цілі.
Як варіант - він не бачить в чому сенс матеріального бо його з собою не забереш. То правда. Якшо матеріального хватає для себе, сім"ї і ше троха є запасу то далі в ту сторону ліпше не йти. Але в нас глибоко заложений інстинкт збереження свого роду (типу генофонду). На то можна дивитися не просто з точки зору розмноження. Своїх дітей треба виховати достойними людьми, сильними, здатними долати труднощі, стійкими до проблем сучасного життя. Правильне виховання дітей - то дуже непроста задача. А мати велику і міцну родину, яка складається з достойних людей хочеться мабуть багатьом. От хай над тим і працює.

А може в нього діти вже дорослі ? То тоже не проблема. Якшо не помиляюся то на вершині піраміди потреб стоїть бажання передати свої знання іншим. Думаю він в вас не дурний. Хай йде на педагога. Там зара мабуть брак хороших кадрів. З дітьми чи студентами не занудьгуєш. тимпаче в молоді завжди купа енергії, яка мимоволі передається оточуючим.

 

До якої категорії належите Ви?

Релігія потрібна всім. Бог любить всіх, навіть того, хто не любить Його. Люди, які не вірять в Бога подібна на синів, чи дочок, які при певних обставинах втратили пам"ять, можливо й розум і не можуть усвідомити чиї вони діти. Вони не усвідомлюють, проте усвідомлюють батьки і переживають за них. Так само й Бог переживає за кожного з нас. Щасливі ті, хто спілкується з Батьком і шкода тих, хто втратив пам"ять...

 

не означает, что

Хотя тем, кто Бога не любит (и думает об этом) он нужен не меньше, (а то и больше) чем тем, кто любит. Тем же, кто о Боге не задумывается, религия не нужна. Настаивать на том, что она им нужна - разновидность насилия, типа домогательства (у нас нет специального слова, соответствующего по значению "solicitation").

 

Ніхто нікого не повинен заставляти, але це не означає, якщо людина не сприймає релігію. вона йому не потрібна. Вона потрібна всім. тільки не всі це можуть усвідомити.

 

- именно по этой причине Вы человек верующий. Во всё это (и в то, что религия нужна всем, и лишь некоторые несчастные об этом не догадываются) Вы верите, т.е. относитесь некритично. Тут нечего обсуждать. Каждый ребёнок знает, что его мама - самая лучшая мама на свете, а остальным детям не так повезло... и лишь глупец (может, ещё и сволочь) станет его разубеждать в этом...

Что до "героя" автора ветки, то у него-то как раз тот случай, о котором Вы говорите. Человек, который не воспринимает религии, но постоянно думает о "смысле всего" просто не встретил ещё свою религию (или не снизил планку критичности для восприятия одной из известных). Ведь "смысл всего" и есть "Бог", как его ни назови...

 

Не знаю, хто що розуміє під слвом "релігія". Я , наприклад, коли чую це слово завжди уявляю собі фарисеїв, з їхньою мертвою вірою в Бога, і з їхнім лицемірством і самоправедністю...
Тому, я би краще сказав, що не релігія потрібна всім, а жива віра в Гспода Ісуса Христа потрібна всім...

+100!!!
Підтримую!!!

 

Звичайно. що Ви теж маєте право на таку думку. Особисто в мене релігія - це дороговказ тому, хто заблудився в житті. Все негатине, що існує попри релігію - це своєрідні реп"яхи, які поначіпались ззовні і з часом або сами відпадуть, або при участі господаря, який очистить себе від них...