У чому сенс усього?

Не можу я зрозуміти, чому війни, кров, вбивства з Божої волі. Взагалі якось дивно в цьому випадку виходить. З Божої волі ми грішимо (війни, жорстокість і т.д.)? А потім нас Бог буде за це карати? Чи Ісус, потім за цю Божу волю, буде на хресті.

 

Ключове питання...

 

Romko, Ви відповідь знаєте?

 

Якби ж то...
Ніхто не знає...

 

я думаю, що у цьому випадку ми можемо не робити гріхів (власне, в цьому і полягає суть волі людини)... то є дуже важко, бо боротися треба із собою.

 

Ти дуже влучно написав!!
Так і є, як ти кажеш: я є Його дитиною!!! і ...життя моє сховане в Бозі з Христом. (Кол.3:3)

Ще й як добре, Ромку! Ти просто собі не уявляєш як добре жити з таким добрим і живим Богом!!

А біль і жорстокість навколишнього світу звичайно, що я помічаю, і це торкається мене, як і усіх людей... Але Він дає мені сили проходити через усе це...
Коли за мене Бог, то хто проти мене!!!!!! (Рим.8:31)

 

Тадені, а то що:

Та ніхто й не говорив, що того всього нема, але звалювати то на БОГА, приписувати ЙОМУ вину, вважати ЙОГО причиною нещасть, бо то ЙОГО воля - в моєму розумінні неправильно і не може бути правильно, бо в БОЗІ не може бути зла - то випливає з означення. Інакше неможливим є існування всього.

То загальні фрази. А по суті де?

 

і все-таки, яким чином виправити помилки після смерті?

без страждань немає насолоди(немає можливості відрізнити), а розплата миттєва, в безпосередній відповіді світу на наші вчинки.

Ромко, то є в нас вибір чи немає?
Якщо немає, то ми просто роботи, які керуються зовнішніми стимулами, сигналами.
Чи тут є скритий підтескт?

 

Шановний, якщо ви не вбачаєте різниці між фаразами
моя
"Воля Бога полягає в тому, щоб ми прийшли до Нього, але ми не хочемо... проте кінцевий результат відомий: все одно прийдемо до Нього..."
і Ваша:
"БОГ насильний і людина не має вибору. (Тобто, БОГ в кінцевому випадку все підкоряє СВОЇЙ волі)"
то мені прикро не перекручуйте моїх слів. я написав тільки те, що написав. Якщо ж перекручуєте їх, то хоча б не приписуйте їх мені, а тримайте ці висновки при собі... я також можу шляхом підстановки слів і власних висновків спотворити вашу ідею, оскільки тут маємо не живе спілкування, а віртуальне і на всі нюанси просто не вистачає часу та можливостей.

в ідеалі помилки треба виправляти за життя, саме для того нам даний розум. І якщо ви ставите собі таке питання, то це вже ознака прогресу і наступним етапом буде: що мені треба робити вже зараз?
якщо ж говорити про виправлення помилок душі після смерті тіла, то є різні підходи, назву деякі:
- католицизм каже, що треба відстраждати у чистилищі (якщо душа не настільки брудна, що їй дорога лише у пекло)
- православіє стверджує, що душа має пройти митарства
- індуізм висуває закон карми: все, що діється з нами, є наслідками наших вчинків у попередніх матеріальних втіленнях. Відповідно, народжуватися в матеріальному світі душа буде доти, поки остаточно не зрозуміє необхідності повернення у духовний світ і не стане на шлях виправлення. Для того, щоб стати на цей шлях, потрібен певний тип тіла, який передбачає наявність розуму (таких типів тіл у нашому Всесвіті 400 тис.). Насправді навіть основи закону карми надто великі, щоб у межах форуму в кількох реченнях описати. але скажу ще таке: індуїсти критикують християн за ідею потрапляння грішної душі "назавжди у пекло". Вони стверджують, що Господь справедливий і за законами справедливості душа, яка вічно не грішила, не може вічно страждати за гріхи.
-певні "полегшення" для виправлення помилок після смерті можуть надавати молитви за душу, особливо коли мова йде про рідних людей. Тому за померлих треба молитися, причому за всіх, навіть за останніх покидьків, бо це все одно чиста душа, яка просто заляпана багном гріхів.

 

Моя думка така,що в нас є лише ілюзія вибору. Ми думаєм,що можем вибирати...йти вправо,вліво,назад,вперед... А,насправді...йдем ми ОДНИМ шляхом,робим ТОЙ крок,який диктує нам наше ЄСТВО,тобто вибору нема. Апріорі. З самого народження ми щодня робим якісь вчинки...думаєм думки(о,видав!)...навколо нас відбуваються якісь події. І це все разом і формує наше ЄСТВО. Плюс обставини...збіг обставин(які ніколи випадковими не бувають). І це все є ДОЛЯ. Є такий вислів:"Посієш вчинок - пожнеш звичку.Посієш звичку - пожнеш характер. Посієш характер - пожнеш ДОЛЮ". Якої не обминеш. Ніяк.

 

хм... гарний вислів, але:
посієш гарний вчинок - пожнеш гарний характер
посієш поганий вчинок - пожнеш поганий характер
і так до кінця...
відповідно й отримуємо гарну ДОЛЮ або погану ДОЛЮ
ось тут і є вибір людини. Тож варто свою волю спрямовувати в напрямку гарного вибору.

 

підозрюю, що кожен після смерті побачить рівно те що хотів побачити. По ваших словах католик - чистилище або ж рай, православний пройде митарства або ж в рай (в пекло ніхто не хоче ) , індуїст піде шляхом до переродження. Це і буде, можливо, відбором по праву і по ліву руку. Той хто готовий - піде дальше, хто ні -залишиться в своїх "ілюзіях", в своїх очікуваннях і вони будуть мати час виправитися.

тобто обставини формують те, про що ми будемо думати в дану секунду і будемо робити через 5 хвилин? Але ж це є неусвідомлені дії, як схема з багатьма параметрами, а свідомість здатна обміркувати все те, що з нами відбувається і винести судження. Чи свідомість також сформована під дією обставин?

а які критерії гарного вибору? Тобто як знати, що він гарний?

 

От..найпоширеніший приклад...



Людин їхали,усвідомлено,в певному напрямку...з певною метою...
Продовжувати?

 

тобто вони не мали вибору?
Вони здійснили вибір - зіткнулися. Чи хотіли вони цього?, звичайно ні. Вони просто не встигли зробити бажаний вибір або не змогли.
Питання в іншому: чи кожен наступний вибір однозначно залежить від попередніх виборів, обставин і досвіду? Якщо так, то все залежить від самого першого вибору. Робимо ми його свідомо чи також від нас нічого не залежить?

 

"по вірі вашій буде вам" - від цієї фрази відштовхуються в цьому питанні. Але я думав уже над тим, що такі слова можуть позначати не лише віру в значенні комплексу уявлень, але й силу віри, її рівень.
Я ще попитаю в людей знаючих... сам уже ставив собі не раз питання: невже праведний вікінг потрапляє у Вальгалу, такий же русич на поля Дажбога, гарний християнин у рай, а індуїст у духовний світ (індуїсти розрізняють рай і духовний світ. перший є просто вищим проявом матеріального світу) і т.д.
Чомусь схляюся до думки, що то не зовсім так. швидше за все тут ми маємо щось на кшталт простенького завдання: перед багатьма дітьми поставили те, що вони ніколи не бачили і попросили описати. кожен це зробив по-своєму. Якщо добре придивитися, проаналізувати, то всі основні релігії мають багато спільного, а розходяться у деталях, на яких усе більше зациклюються останнім часом.

критерії є 2, хоча насправді вони є ідентичними, походять з 1 джерела, але містяться зараз у 2:
1) святі писання (Біблія, Тора, Коран, Веди) - там описано, що є праведним і що є неправедним
2) душа людини, в якій міститься "совість" (умовно так можна назвати. індуїсти називають це "параматма"). Насправді кожен із нас знає, як діяти в житті правильно і що є гарним. Варто тільки заглянути собі в серце, але щоб точно знати, щоб не сплутувати, потрібно очищати душу (молитва, вивчення святого письма, благі справи, аскези).

 

пане Ромку, Ви якийсь фаталіст чи шо? так має бути, бо так має бути.. і все пояснення... багато в чому з Вами погоджуюсь, але вважаю що Богу "глибоко начхати" на кожного з нас (о, зара полетить каміння від "віруючих").. то так, згрубша.. то тільки люди собі вбили в голову, що щось "важать" в тому світі і хтось за ними постійно наглядає чи наперед записав його дії...
десь в мене таке враження, що ми просто як "піддослідні миші". отак десь час-від-часу глипнуть на нас - ааа, ше є таке створіння, ше не знищило себе, ну нехай собі "копошиться" - а вже люди самі собі придумують або що всьо від них залежить або навпаки, всі дії вже прописані..
імхо, немає до нас нікому справи, немає..
отже і сенс всього тільки у всьому і не більше))

 

---------- Додано в 10:39 ---------- Попередній допис був написаний в 10:26 ----------

А Ви хочете сказати, що з ващої фрази в людини є вибір? У Вас же ж написано, що би людина не робила - все одно прийде до БОГА. По-моєму, тут написано, що в людини нема вибору. Що вона в кінцевому випадку "все одно прийдемо до Нього".
Ну то чим це відрізняється від насильства?

 

Як говорив один відомий кіногерой:- Ти туда не ходи, ти сюда ходи, а то кирпич башка попадьот - совсем мьортвий будеш. Отже можна самому зробити вибір куди йти, або ж послухатись поради знаючої людини. Ще пригадався фільм "Зимова вишня", у якому дружина працювала на 2-3 роботах, в той час її чоловік (Конкін) лежав на дивані, читав газети і розмірковував над світовими подіями глобального масштабу. Йому ніколи було думати про "дрібне", хоча б про власне сумління. Для людини все ж краще не вмішуватись у Божі справи, а більше думати про конкретні речі.

І це така думка навіть після розп’яття Божого Сина?

Цей фільм, який ви описуєте називається "Принцеса на бобах" Вибачте за втручання

 

Значицця,оті люди не послухались "знаючих людей",а свідомо зробили свій вибір...

Може стало менше страждань?
Менше болю?
Менше крові?

 

Може і не послухались. правила дорожнього руху встановлюють обмеження на максимальну швидкість. А ті люди вирішили по своєму, не послухали.