У чому сенс усього?

А хіба я кажу,що Він злий?
Чи я кажу,що Він добрий?
Не нам судити Його наміри і вчинки...

 

навіть не знаю, як відповісти...
спробую питанням на питання а священик, який у моєму рідному селі минолого літа п"яний правив Службу Божу, християнин номінально чи практикує?
А один "отець", який у Пустомитівському районі на сповіді питав 14-річну дівчину, чи бере вона в рот (пардон за подробиці) християнин номінально чи практикуючий??? (Здається, останнього люди в се ж із села вигнали цього літа)... і це не поодинокі випадки... це те, що останнім часом переходить у правило Святі отці на дружин оформляють бари по селах...
Я не знаю, як точно відповісти на ваше питання, думаю, що Бог сам мене "розподілить" до якоїсь групи... Я тільки знаю, що є грішним і молюся, щоб Господь допоміг мені тих гріхів позбутися

Щонеділі літургію не відстоюю... так, час від часу. Сповідався і причащався востаннє трохи більше 11 років тому, перед одним із Таїнств - шлюбом.
За цими показниками я не християнин "вапше"
але скажіть мені, навіщо регулярно сповідатися? Адже виходить, що таким чином "істинні християни" обманюють і себе, і Бога, бо сповідь - то є розкаяння перед Богом за вчинені гріхи. Один з елементів каяття є визнання поганого вчинку гріхом та обіцянка БІЛЬШЕ ТАК НЕ РОБИТИ! Думаю, свідомій людині варто 1 раз висповідатися і БІЛЬШЕ НЕ ГРІШИТИ. що скажете?

Звичайно, чітке... Тільки от чіткість християнства ніяк "не в"яжеться" із християнськими ж заповідями. Простий приклад: "НЕ ВБИЙ" - усе чітко, зрозуміло. І тут же християни кличуть такого ж християнського священика для освячення воїнів, які йдуть на війну, вбивають. Про тварин я взагалі боюся починати розмову... То окрема велика тема... Але в заповідях чітко написано НЕ ВБИЙ (там нема приміток, пояснень від Господа, є тільки людські тлумачення)

а до чого тут демократія?! (демос-народ, кратос - влада)
йдеться про РОЗУМНУ ЛЮДИНУ. Христос прийшов на землю і ВЧИВ людей, розказував їм притчі, виховував мислячих послідовників. А за сліпоту духовну і домінування форми над суттю віри Він сварив фарисеїв і книжників. Чи я помиляюся?

 

Виходить, що дідько може.
Хто спокусив Єву з’їсти заборонений плід? Була на це Божа воля, чи просто людина не послухалась Бога.
Можливо Божа воля і полягає в тому, що людина має право вибору.
Тут в сусідній гілці «Доля чи вибір» обговорювалось подібне питання, чи на все Божа воля, чи людина робить свій вибір сама.

Тут скоріше треба ставити питання, чи він взагалі він християнин?

Людина грішить постійно, тому і сповідатись треба регулярно.
І як раз ті люди, які часто сповідаються і причащаються ближче до «істинних християн».
І хоч людина обіцяє більше не грішити, це важко зробити, спокуса є завжди.
Більше не грішити варто будь-який людині і свідомі, і ні. Тільки на практиці важкувато це зробити.

 

Ні подих вітерця...ні вибух Сверхнової...не відбувається без Його Волі...
І коли має статись щось...повірте...все буде готове до того,що має статись...
Сумбурно..але...можливо зрозумієте...
Ну..сприймаю я так...

 

звичайно що християнин. мало того, ВИСВЯЧЕНИЙ і навіть не просто священик, а декан, здається!

стоп! ну тоді варто не обіцяти, бо оманювати Бога, то ще більший гріх, ніж просто грішити! тут слід працювати над своїм гріхом! Позбуватися його, а не ходити в церкву, каятися (хоча яке це каяття!), треба шукати шляхи уже не до віри (віра - це тільки перший серйозний етап, але якщо людина вже ходить до церкви, то я сприймаю її як віруючу), а до любові, бо саме вона дасть нам повноту і замінить собою гріхи.
А чому важко це зробити на практиці???? тому що знаємо, що хабарі - це погано, але "якось треба жити в цім світі"? знаємо, що таке перелюб, але "всі так живуть"? знаємо, що брехня - це неправильно і якось "намагаємося знайти компроміс"?
проблема не в гріху, а в тому, що людина не хоче його покинути.

якось одного мудреця запитали: як позбутися гріха?
А він підбіг до колони, обняв її і почав кричати: відпусти мене!
Потім посянив: так і ми, самі за гріхи тримаємося, але просимо, щоб вони нас відпустили Гріх не відпустить, бо він нас і не тримає, треба самому відкинути його.
і питання не в тому, що людина грішить постійно, а в тому, що вона робить, щоби не грішити. Якщо просто сповідається щотижня і причащається, то ...
якось моя сусідка ще за СРСР казала: нині треба два рази в колгосп по солому ввечері піти, бо завтра до сповіді... Здається, більшість людей так і живе зараз: вибирають із християнства те, що їм особисто подобається чи не подобається, припасовують його до власного життя і шукають компроміс суто для себе. До того ж відкидають усе, що із християнством не пов"язане, бо "то не від Бога". а тут би варто згадати про колоду і скалку в оці...

 

Ну, якщо людина обіцяє більше не грішити тільки тому, що під час сповіді це треба сказати це одне, це дійсно просто обман. Але людина може дійсно щиро пообіцяти більше не грішити, може цього прагнути. І якщо людина буде цього дійсно прагнути, то вона все ж таки позбудеться цього гріха.

Я би ще додав, що часто люди пояснюють гріхи по своєму. Буває, що те, що одна людина називає гріхом, інша вважає, що це не гріх або не страшний гріх.

 

Щодо першого питання то це не є ознака християнина. Він може бути висвячений сто разів, але якщо він не повірив в Христа, не старається жити по його вченню, то який він християнин? Просто робота така...
Легкі гроші... і людська повага.
Щодо другого питання. Так, людина грішна і повинна каятись. Перед Богом.
Памятаю один випадок. Мої родичі в Австралії є православні. Якось через деякий час після мого приїзду наступив Великдень. Звичайно, мої родичі пішли до сповіді, потім до причастя. Але якось так вийшло, що перед тим посварилися і не розмовляли. Ні перед сповіддю і причастям ні після.
То яке це каяття і яка сповідь?! Ритуал і тільки.

 

відколи християни це закритий клуб спасенних?

але чи це можливо і чи треба?

Я вважаю, що людина отримує відповідь за свої вчинки зразу ж, після вчинку. Вдарився - отримуй синяк.

 

Не думаю....
Те,що рівновага спрацює - без сумніву...але не завжди зразу...

 

А я не говорив, що християни це якійсь клуб.

А якщо людина щось вкрала, теж відразу кара. А що робити з тим, що деколи за гріхи розплачуються в «7 поколінні».

 

тоді і сорочку - раз виправ і ходи поки не спорохнявіє?
посварився -1 раз перепросився,а далі можна просто сваритися?
у спорті - 1 раз переміг і вистарчає тренуватися,бо далі автоматично перемагатимеш?

це не заради полеміки,Ваші слова ось такі думки породили.
Не сперечаюся,бо кожен сам для себе прав.
Не прийміть як образу,швидше вдячна Вам,що заставали задуматися

 

але не завжди зразу явно проявляється

я мав на увазі про спасіння тільки в Христі

а якщо кожен проходить по мосту і під тисячним міст обвалюється, то в чому він винний? В тому, що по мості ходили?

в «7 поколінні» - вірите в передану карму?

 

Нєа, БОГ задумав ангела, причому дуже досконалого, але той ангел сАм вибрав життя без БОГА - тому він і є "дідько" і це стало його пеклом..

Людина.

Та, тільки бровнівський рух відкрили фізики, і про це є факти, а карма ніяким макаром не підтверджена. І хто ті, що її придумали? Вчені?

Ага, як раз є. Цей вираз в оригінальному тексті стосується виключно людини.
І як Ви можете казати, що християнин, якщо ви навіть не читали Біблії? Звідки такий висновок? А звідти, що Ви би мали знати, як християнин, що ТОЙ же БОГ, що дав ту заповідь, також визначив, які тварини євреям можна було їсти. То як, вони їх живими мали їсти?

 

ні в якому разі не треба сплутувати і розстваляти неправильно акценти. Раз виправ сорочку (а взагалі весь час її в чистоті треба тримати, однак врахуйте, що це не зовсім доречний аналог, бо говоримо про різні речі: духовні та матеріальні) і не брудниш її. "Сорочку" своєї душі.
1 раз перепросився і далі не сваришся, живеш у мирі. 1 раз переміг і залишаєшся на тій вершині, ані на йоту не опускаєш планку, навпаки, рухаєшся далі, бо в духовному світі меж для вдосконалення нема...

ага, фізики її не описували, вони в той час броунівський рух досліджували ну і багато інших явищ...
її описали мудреці (вловіть різницю між ученістю і мудрістю!), а придумана вона Богом. Причому мудреці вказували, що можуть тільки описати принцип, а сам закон настільки глобальний, що його людський розум сприйняти не може. Якщо ви вважаєте, що карма не підтверджена, то ви помиляєтесь. на Заході купа досліджень було з цього приводу із конкретними фактами. Подумайте над власним життям: усі випадковості, які ви мали у житті, є закономірностями (принаймні так стверджують прихильники теорії карми).

ну, пробачте, я оригіналу не читав у катехизмі чітко написано: НЕ ВБИЙ. я не єврей, тому не знаю, якіих тварин їм можна їсти, а яких нє... До того ж, поняття "МОЖНА ЇСТИ" передбачає, що "МОЖНА І НЕ ЇСТИ".
якщо я для вас не християнин, то хай так і буде.. я християнин не для людей, а для Бога... поки що я йду цим шляхом, бо так Господь розпорядився місцем і часом мого народження, але я дивлюся і на інші шляхи, бо там точно є те, що укріплює мене у вірі і допомагає в житті.

не зовсім так. Є вчинки, за які реакція приходить відразу. Є вчинки, за які реакція приходить потім. ( в Еклізіаста сказаночастково про це). Це якщо оцінювати сам гріх і його тяжкість.
але є й інший варіант: якщо гріх у дії, то наслідки також швидко приходять, якщо гріх у слові, то наслідки приходять пізніше, якщо ж у думках гріх, то наслідки взагалі довго проявляються

---------- Додано в 22:08 ---------- Попередній допис був написаний в 21:23 ----------

Еклезіяст


8.11
Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.

 

Ви написали, що людина отримує кару відразу.

А потім це.

Синяк, про який ви писали вище, видно відразу.

Не розумію.

 

О, то в них, видно, розум був нелюдський
Чи то вони таким способом сказали, що не знали про що писали?
А може то вони прямо так сказали, що дурню собі придумали?

Ну і до чого тут карма?
А що Ви вважаєте випадковістю? Те, що випадає при підкиданні монети? То не випадковість, бо результат залежить тут від початкового положення монети, сили, прикладеної до монети, моменту часу падіння монети ітд. Це називають випадковістю, бо лінь такі рівняння розв’язувати. А точніше: вони дуже складні. Оце і називають випадковостями.
Але до чого тут карма, я ніяк не збагну.

А Вам і не тре’ бути євреєм щоб це знати. Це в Старому Завіті написано. Просто Ви взяли цитату з Біблії, вирвали з контексту і надали їй того значення, якого захотіли. А якби Ви почитали Старий Заповіт далі, то побачили б, що БОГ детально розказав, як приносити ЙОМУ жертви. Звідти б і зрозуміли, що БОГ не може суперечити СОБІ, а значить "не вбий" стосується людей. І, навіть, не треба читати оригіналу. Та й взагалі там є ще багато чого цікавого.

 

Я можу "щось вирішувати всупереч Божої волі".
Але вибираю для себе, вирішувати згідно Його волі...

 

Хоч би’с як хтів...ніц не вийде...

 

Arthur
наприклад, коли хтось вкрав щось, то розплата йде за рахунок "зчерствіння душі", тобто що людина не засуджує себе, що нічого поганого не зробила, особливо коли не вперше. Йде втрата внутрішньої чистоти.
Або ж зразу починаються муки совісті, в результаті яких людина може якимось чином виправитись, віддати гроші чи щось інше. Але це вже нічого не міняє - вона це зробила і отримала певного роду урок. Вона може це більше не робити, але що зробив залишиться назавжди.
Неясно проявляється це те, що людина сама не розуміє, що цей вчинок її змінив і як саме.
Будь-який вчинок змінює нас, змінює мораль, відносини, емоційний стан, витрачається певна кільсть "психічної енергії" необхідної для здійснення цього вчинку - це і є розплата, миттєва, але не завжди зразу явна.
І прощення гріхів в церкві підносить емоційний стан, поповнює енергією, але не завжди повертає мораль і відносини до "норми".

про міст
яке має відношення людина до того, що робилося 7 поколінь тому?
Це те саме, що людина винна в падіння того моста.

 

А то чого?