Тростян облаштуйся!

Лижі треба брати на прокат у Львові, а не в Славську, бо:
1. менш розбиті.
2. дешевше (ну принаймні раніше так було).

 

Згадала собі Тростян.... років 15 назад, тільки почала вчитись на лижах кататись, чоловік випхав мене на Тростян, виїхала я на гору, а там йолки-палки дерева донизу, страшно мені стало, то я лижі під руку, в тих тяжких ботінках пішки до низу йшла. Після того не люблю Тростян. Подобається- Тисовець, але там не розвинута інфраструктура, але щесь там таке, що зачаровує і затягує, можливо через те, що там починала кататись і доцю свою в 3.5 рочки поставила там на лижі, а також звичайно Буковель, де є великий вибір горок для катання і сервіс.

 

Тростян = рагулі^3 !!!!

Колись Тростян була моя найулюбленіша гора! Кататись там одне задоволення, місцеві шашлики, юшка, вареники, гаряче вино просто супер...
Але сервісу тепер нема ніякого! Гроші деруть огого, а на сервіс забили..

Поза минулого року був там востаннє!

Зранку ми покатались, сіли обідати і пропало світло на бугелях... Повезло тим хто був на горі(з"їхали на Центр і розїхались по домам)... А ми ж були в самому низу на Нижньому заході. Дехто залишився там чекати машину, або в надії, що дадуть світло(ага, наївні)... А ми вирішили пішки підніматись вверх і потім на лижах їхати вниз ...

От ми з Нижнього Заходу пішки з палками, лижами і в ботах по коліна в снігу піднімались вверх. Там нам показали найкоротшу "стежку" якою треба йти на Центр. Поки ми піднялись вже стемніло, а вночі в незнайомому лісі, при -10 морозі дуже "приємно" мандрувати, в лижних ботах з палками і лижами на плечах...

І от ми вже в темноті спускались в низ(то на лижах то пішки) по тій "стежці" на Центр до машини... Стежка то снігом заметена(ми її небачили), то роздвоювалась кудась(ми тримались правого боку), йшли на голоса людей... Коли ми догнали цих людей - кілька перелякиних жінок з дітьми. Далі ми йшли разом... Потім нам попався на зустріч якийсь місцевий аборіген, якого ми взяли в "полон" і сказали що не відпустим поки він нас не виведе до людей, він був нашим поводирьом Вже ближче до Центру о чудо, з Динамо стояв абореген з фанаріком, який світив, щоб ми йшли на нього і показав далі куда спускатись... так з горем пополам в 19:03 ми були біля машини, добре що я взяв термос з кавою...

це десь коло 4 годин. (на горі серед лісу, в повній темноті, на морозі...)

А місцеві рагулі, як завжди не розгубились, бобіків на Центрі не було, а ті що приїзджали ставили космічні ціни. В касах Динамо гроші ніхто повертати нехотів... Вони тільки попродавали карточки на спуски, збрили купу грошей і звалили, залишивши людей на призволяще на горі серед лісу в темноті...нащо їм перейматись, і витрачати паливо в генераторах, самі якось доберетесь...


Сервіс по Славськи...
Більше на Тростян ні ногою! Ціни великі, а сервісу навіть совкового нема...


Але лижі наркотік

Яка там Олімпіада, в той рагулізм?? Навіть як там супер інфрасруктуру і дороги зроблять, місцеві рагулі за місяць після того все розбомблять!
Якось літом на Тростяні спілкувався з бульдозиристом... бо на тростян дорога - жопа! Він каже хотів чуть підрівняти її, каже і так туди сюди їзджу можу підрівняти, так йому місцеві сказали:
- Ти он там під котеджі рівняй собі, а дорогу не рухай, хай буде, то наш бізнес...

 

Їхали на Тростян і з нього на славнозвісних бобіках, за поїздку чувак заробляє з чоловіка 15 грн., а впихає до 6 чоловік туда. В тих бобіках старі пошарпані сидіння, з яких поролон вилазить. Сільки бабок здирають, а те сидіння хоч би покривальцем застелили.

 

то ще нічо...
колись возили ще на військових газонах 66 (зараз то заборонили)
так туда чоловік 20-30 влазило на кузов на дерев"яні лавки. (ціна була така сама як і в бобіку)
Так вони ще між собою умудрялись гонки влаштовувати, один одного обганяли з повним кузовом людей...

 

Колись любила кататись на Тисовці, але там зараз гарні хіба що краєвиди, а сервісу нема, щодо Тростяна, то після того як я пройшлась пішки років 15 тому назад, більше туда не ногою, в Славську кататись нецікаво. Зараз як маю можливість, то катаюсь на Буковелі, там є все що бажається, головне щоб грошей хватало

 

І зараз такі машини там їздять, правда 1 чи 2, а ганялки між собою то звична річ-лижі в салоні вище тебе літають.

 

денний абонемент на Тростяні в будній день коштує 130 грн (і це ще ціну на 20 грн знизили) - за що там такі гроші платити??? На Буковелі по ранковій акції - 190 грн, так там і сніг пушками насипають, про траву на трасі і мови нема, і витяги комфортні, і траси рівненькі, їх кожен день ратраками рівняють - хоч бачиш за що платиш.
А власники Тростяну тільки нажитися собі хочуть, про людей зовсім не думають.
Але є деякі плюси: краєвид з вершини Тростяну просто супер і відпочинок в Буковелі після Славського здається надзвичайно казковим)))
P.S. в мене деколи бувають дуже дивні (або дикі) мрії, я колись думала, що якщо в мене буде багато бабла, куплю собі курорт Славське і доведу його до пуття)))) Але зараз бачу, що це зовсім не вигідно, клімат в нас не той, мінусова температура тримаються тільки 1 місяць на зиму, снігопади дуже малі, за такої погоди курорт буде приносити тільки збитки

 

Перший раз, на лижі став на Тростяні. Було це літ 6-ть тому. Мені усі знайомі казали що я вар'ят (правда казали не до того як я поїхав, а після. але це навіть добре). Приїхали ми з кумплями. Сперша на бобіку гоцнули. Потім зобачив центральний спуск - пішла нецензурна лексика, як жеш з такої височіні, крутизни і купи горбів їхати. Але відступати нема куди. Падав з 1000 раз, але кілька раз спустився.
Наступні роки їздив на Бук. А минулого року знову на Тростян приїхав. І... не було в мене захоплення. Траси де можна було ще їхати - ніякі. Єдине - центральна з горбами мала свій шарм))).
Гроші на Тростяні беруть лише за підйом на гору, все решта не їхня парафія, а Бозі)))