Це ви про англійську? А мавка нею коли користується? Через день? Все залежить від того, який у тої віри фундамент і що саме вона укріплює. Зрештою, іноді має також і розвивати...
І знов все сходить до гностиків і Pistis Sophia?Ну подобається вам ця праця,цей світогляд,але ж християнство,як і юдаїзм вже давно визначилися стосовно гностиків.Як ви вважаєте яким чином подібні знання потрібні в практиці християнства? В туманных метафорических выражениях "Пистис София" сообщает о двадцати четырех тайнах, заключенных в двадцати четырех эонах(. Кроме того, душа, стремящаяся к раю, должна знать также пять меток, семь гласных звуков, пять деревьев и семь "аминей". По всему тексту "Пистис Софии" разбросаны упоминания о мистических печатях, числах и прочих символах, заимствованных частично из иудаизма, а частично из древнеегипетского культа. Повторяясь в загадочной последовательности, эти символы пронизывают собой все мироздание. Завершается "Пистис София" обширным фрагментом, содержащим молитвы Иисуса. Находясь то на горе, то посреди моря, то в воздухе, Спаситель в окружении учеников взывает к Отцу. Эти обращения предваряются магическими формулами; кроме того, Иисус совершает обряд причащения вином и водой. Затем Он объясняет воздействие знаков Зодиака на душу человека, а также добрые и дурные влияние планет, имена которых заимствованы, по-видимому, из зороастризма. Упоминаются также некоторые египетские божества - Бубастис и Тифон-Сет; а небесной матерью Спасителя оказывается сирийская богиня Барбело. Цитата з християнських дослідників вчення гностиків.
Ось воно що! Тобто Ваше було висловлюванням думки, що в США краща англійська ніж в Австралії. Но тут уже не мені судити. Мовчу. Даруйте, тема називається Трійця. (Про те, що людськи ознаки типа "жіноче-чоловіче" припустими для божків, но не для Бога, я вже висловився думаю ясно.) Перепрошую, витівки в стилі Дена Брауна не прикрашають дискусію. Пригадайте: мета втілення Бога в земного чоловіка була стати агнцем без порока заради подолання прірви, що вчинив гріх. І Він це зробив.
пробачте мені мою нетактовність, шановний Аксакале, але з певних міркувань тепер думаю, що американська набагато розвиненіша ніж австралійська англійська пана Педро. у ній є роди: жіночий, чоловічий та середній (she, he, it ...) стосовно теми та людських ознак Бога я теж висловилася ясно й аргументовано, а незнання юдо-християнами предмету обговорення виявляється природнім чином в процесі дискусії - одні емоції . а як може бути інакше, коли це чужа мова й чужа культура ?.. наприклад, - про Марію Магдалину ( раджу читати не тільки Брауна, хоч його книжка послугувала лакмусовим папірцем для суспільної свідомості, зашореної та незацікавленої в самостійних дослідженнях) . Що каже Старий Заповіт про короля Мешиаха, Ви вже знаєте, - бо я про це писала, - він має бути за становищем і король і раввин, що забороняється Законом Моїсея. Але тут, як і для Мельхиседека, робиться виняток. Раввином був і бути може тільки одружений чоловік. І якщо Ієгошуя - король Мешиах, то далі робіть самі висновок про місце Магдалини в секті, й чому учні дорікали Ієгошуї, що її він любить більше усіх й частіше усіх цілує в уста. поспішно відповідати не обов"язково. мене не буде кілька днів.
Моя англійська тоді теж біднісінька. Бо вважаю she, he, it за займенники. Пригадую, як важко було М.Твену сприйняти саме поняття граматичного роду у німецькій мові. Наведу приклад. Німець народжується у середньому роді (das Kind), десь з 5-ти років опиняється у жіночому роді (die Knabe) і лише десь з 15-ти років ситуація нормализується (der Junge und der Mann). (Рудименти граматичного поділу на роди в англійській щоправда є: man, woman, ship etc.) Будь ласка, наведіть, де у Святому Письмі Ви отаке знайшли.
читайте апокрифи - вони не менш цінні, і святість їхня, думаю, рівноцінна. скільки монахів, святих отців зі мною погодилися б, та знищували їх, отруювали, примушували відмовитись від поглядів силою. досить почитати історію Соборів - диву даєшся, що тоді творилося. "....Группа авторитетных представителей христианского духовенства после продолжительной работы решила запретить чтение 396 написанных до этого евангелий. А в отношении одного из них было сделано частное определение – за его чтение отныне полагалось строгое наказание. Это Евангелие, написанное одним из первых апостолов Варнавой. Оно же было запрещено и Папой Римским Джеласии Первым в 492 году. В черный список эта книга попала за своеобразие, которого не было в других. Все запрещенные евангелия были собраны и сожжены в кратчайшие сроки." "Евангелие от Варнавы имеет особую драматическую судьбу в истории христианства. Вопрос достоверности найденного в Италии манускрипта Евангелия от Варнавы, имеет судьбоносную значимость для христианского мира в целом. Нам бы хотелось остановиться на краткой истории Евангелия от Варнавы. Это Евангелие до 325 г. было основным религиозным документом в александрийской церкви. В ранний период христианства это Евангелие было больше всего известно на основании трудов Ириния . В 325 году на никейском соборе было официально принята единая идеология о троице, как убеждение церкви предложенная последователям апостола Павла. Одним из результатов этого собора стало то, что более триста Евангелий было поставлено под строгий запрет, и только четыре стало официально канонизированы. Остальные Евангелия среди которых было Евангелие от Варнавы были запрещены. Эти книги сжигались, официальной церковью, делалось всё возможное, чтобы от них не осталось и следа. Также было принято решение уничтожать все Евангелия на иврите. Кроме этого был издан указ о том, что всякий кто имеет в своём распоряжении Евангелие, кроме того, который признан на никейском соборе должен быть подвергнут смертной казни. Папа Дамас 1 (304- 384 г.н.э) в период своего папства с 366 г. издает указ запрещающий чтения Евангелия от Варнавы. Этот указ был поддержан епископом кейсарии. Это Евангелие было записано одним из первых в чёрном списке среди запрещённых книг. Так простые христиане лишились возможности читать это Евангелие. Однако среди епископов, и прочих высоких чинов духовенства это Евангелие было знакомо. В 383 г. экземпляр этого Евангелия был на хранении в частной библиотеке папы. В 465 г. ещё один указ, изданный папой Иларием (461- 468) о запрете на Евангелие от Варнавы, и указ папы Геласийя 1 (492- 496) в 494г. о том, что это Евангелие должно быть вписано одним из первых среди запрещенных книг, является историческим фактом. Папа Гормизд (514- 523 г.) ещё раз подтвердил правильность запрета на это Евангелие. Все эти указы пап записанные на греческом языке, ныне хранятся в библиотеке "Чанслер саглир" (переписанная от 1558- 1672 г.) Чтение этих записей для христиан преследовал смертную казнь. " ____________________________ не перекладаю на свою рідну мову, Ви вже мені пробачте. але про це не раз вже на форумі говорилося, йне раз буде говоритися - нехай люди знають.
Апокрифи читав. Природно не всі 400. Почав до того як хреститись у Католицьку Церкву, продовжую й зараз. Ось нещодавно підняли галас про "Євангеліє від Юди". Визнаю: автентичність і цінність для науковців. Не визнаю: будь-яку користь для мирян християн, бо як на мене хибні логічні побудови гностиків не кращі за намагання Д.Брауна зробити на них сенсацію. Я думаю інакше. Хоча б тому, що самі апокрифи не рівноцінні між собою. Є апокрифи що містять дані цікаві та цілком можливі, але за які Церква просто не вважає можливим розписуватись. І є апокрифи що повни нісенітниць. Те, що воно називається "від Варнави", зовсім не означає, що його написав/надиктував апостол Варнава. Повертаючись до "Євангелия від Юди" - хто сповна розуму може стверджувати, що апостол Юда Іскаріот встиг його написати за кілька годин від своєї зради до самогубства?! До речі, Ви "Євангеліє від Варнави" самі читали, хоча би фрагмент? Чи варто воно захисту? А може таки її дійсно сам лукавий хвостом написав? P.S. Зніщення всього написаного івритом? Вперше чую. За нагодою спитаю. Навпаки, християнські богослови наприклад сумують, що не зберігся арамейський оригинал Євангелія від Маттея, бо за стилем видчувається, що Маттей писав саме арамейською. Навіть роблять спроби реставрувати на підставі перекладу на койне.
Ви визнаєте автентичність, але не розуміючи про що йдеться, вважаєте написане нісенітницями чи "хибними логічними побудовами" . проблема не в текстах, а в читачеві, чи не так ? Євангеліє від Варнави читала, лукавий часом Ваші дописи хвостом підмахує - є ще багато інших цікавих. Про Юдине - він був найближчим учнем, йому даний був наказ швидко зробити те, що він мусив зробити, - не хотів, але мусив. інакше був би не той сценарій. а легенда про його самогубство цілком може лишитися легендою - Папа Іван Павло писав, що Біблія має фрагменти тексту, вписані туди навмисне вже в сучасні роки, й має пропущені фрагменти, викинуті також з певним наміром.
Так, читав, розумію про що йдеться. Ніяким чином це не є сучасною підробкою, але написана не Юдою, а так би мовити від його імені гностиками-каїнитами у Єгипті у ІІ ст. як засіб боротьби з християнством. Рекомендую ознайомитись, як розбиває їх Іриней. Так... Читали... Судячи з риторики, гаряче сприйняли його. (Справа Ваша, хоча дійсно наукові досліди показують, що оригинал того, що видають за Євангеліє від апостола Варнави, був написаний іспанською не раніше Х ст. (Є й ще одна точка зору: внутрішні чвари між кардиналами, див. http://www.latrobe.edu.au/arts/barnabas/marino.html, ІМХО менш вірогідна) Того Євангелія, що було написано гностиками не пізніше ІІІ ст., поки що наука не знає.) У цьому Євангелії Визнається лише Єдиний Бог (без Трійци), і Мухаммед - пророк Його, бо там неодноразово "передбачається" прихід засновника Ісламу і там Ісусу приписують слова: “Мухаммад, да пребудет с тобой Господь! Да удостоит он меня чести развязать шнурки обуви твоей , так как, если я удостоюсь этого, я буду великим пророком и святым от Бога” ( рос. перкл. гл.44 в.4) У підсумку, якщо Ви досі не перейшли в Іслам, то лише через свою емоційну непослідовність.
Не хочу далі оффтопити в темі про забобони, тому подам цитування з катехизму сюди: Гріхи проти Святого Духа 1. Надмірна надія на Боже милосердя 2. Безнадійність на Боже милосердя 3. Спротив пізнаній правді християнської віри 4. Завидування ближньому Божої ласки 5. Закаменілість на спасенні упімнення 6. Нерозкаяність аж до смерти Гріхи, що кличуть про помсту до неба 1. Умисне людиновбивство 2. Гріх содомський 3. Скривдження вбогих, удів і сиріт 4. Задержання заробітної заплати
Даруйте, Ліля, перечитуав багато разів написане- нічого второпати не можу, ще якщо з п"ятьох тверджень можна про щось здогадуватися, то пункт №5 (5. Закаменілість на спасенні упімнення) для мене, взагалі,як на іншій мові...
Думаю, що в неті є купа пояснень, а о. Роман на форуми не має часу, бо вважає то невдячною справою й просто тратою часу.
http://teolib.h1.ru/Teo/Grihy/ http://www.claret.ru/liturgy/molitvennik_kk.htm http://www.cofe.ru/blagovest/article.asp?heading=31&article=7011
ЄПАРХІАЛЬНИЙ СОБОР УКРАЇНЦІВ-КАТОЛИКІВ У АВСТРАЛІЇ, НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ ТА ОКЕАНІЇ 1-3 лютого 2002 р. Б. Мельбурн English version Ісус об’являє нам Бога у трьох особах. Пресвята Тройця є виявом досконалого спілкування любові. Бог є спільнотою. Коли Ісус став людиною, Він не перестав бути Богом. Він і надалі продовжує брати повну участь в любовному спілкуванні з Отцем і Святим Духом. Якщо б одна особа Пресвятої Тройці перестала б існувати, то Бог перестав би бути Богом. Але Бог не може перестати існувати. Тому Ісус не перестав бути Богом, коли став людиною. Він міг бути досконалою людиною тому, що Він жив повнотою любові. Як християни, ми знаємо, що є один Бог в трьох особах: Бог Отець, Бог Син та Бог Дух Святий. Мабуть, нашою найпершою молитвою в дитинстві був знак святого хреста. Нас вчили складати три пальці разом, коли ми хрестимось, та тричі хреститися на честь триєдиного Бога. ... ...Св. Павло у своїм листі до Филип’ян (2:6-11) пише про покору Ісуса. Ісус безмежно любить нас, Він є повнота любови, бо Він є Богом, але Він “не вважав за здобич Свою рівність із Богом”. Будучи Богом, Він прийняв людську подобу. В земному житті Він одночасно жив як людина і як Бог. Хоча ми є люди, часто ми не розуміємо , що означає бути людиною, тому ми прив’язуємося до самих себе. Будучи особою Пресвятої Тройці, Ісус прийняв людську подобу. Якщо сам Бог прийняв людську природу, то бути людиною є великою цінністю. Возлюбім один одного, щоб однодушно визнавати Отця і Сина і Святого Духа, Тройцю єдиносущну і нероздільну. (ст. 48). http://old.ugcc.org.ua/ukr/church_i.../3rd/eparchial/diaspora-australia/1.moravska/
+1 Сенсативе! Цитуєте все дуже правильно. Дуже добре, що від себе нічого не додали й не змінили змісту цитованого.