Три питання з Біблії.

Звичайно, що ні. Але благодать Святого Духа через рукопокладання(Згідно Писання) переходить на учнів апостолів, а потім до учнів тих учнів і так - до сьогоднішніх священників. Кожен священник є рукопокладений єпископом, який в свою чергу теж є рукопокладений...

І все таки, я радий що ви тепер це знаєте. У Старому Завіті гріхи міг відпускати ЛИШЕ Бог - це правда, але після Ісуса Христа через апостолів така влада перейшла до священнослужителів - учнів, послідовників.

 

А тепер гріхи можуть відпускати педофіли. А ти навіть можеш не здогадуватись шо тобі відпускає гріхи педофіл.

 

14. І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15. І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
16. Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
17. А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
18. А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
(Числа 31:14-18)

 

Не розумію, як можна читати про варварські звичаї і ортимувати "благодать". Почитати "Саламбо" Гюстава Флобера, там те саме, але хоч нормальною людською мовою написано.

 

сурові часи були, нє?

Не те що зараз: хочу/нехочу.

 

Сурові то не то слово, я би сказав романтичні))
хоча тоді було нормою виходити заміж в 12-13 років, і гадаю такого поняття як педофілія там навіть не існувало)) І найголовніше, що увесь старий завіт напічканий отаким Ви читаєте це своїм дітям (онукам) на ніч?

 

Справа в тому,що священства, які отримав священник через рукопокладання діють завжди, хіба би його позбавили рукопокладених благодатей.

Гріхи самого священника - є гріхи самого священника, а покладена благодать є покладеня благодать.

Це подібно до того, як людина їде в автобусі. Яка різниця для пасажира, чи шофер - кіллер, чи єпископ? Він одинаково довезе до пункту призначення. Чому? Бо він має на це право - отримав водійські права. Подібно так само і священник. Він має право то робити. А відповідальність за гріхи - то його особисте.

 

Діти у мене самі вже читають, а онуків - нема.

Скажіть, а ви самі вірите у це:

14. І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15. І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
16. Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
17. А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
18. А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
(Числа 31:14-18)

 

Та до нього ніхто не піде сповідатися якшо люди дізнаються.

Священники сповідаються?

 

Я теж так думаю.

Так.

 

А до чого тут я? Це ж цитата з найголовнішої книги християн (тобто вас теж), і ви просто не можете ставити все що там написано під сумнів, бо це буде богохульство! В іншому разі не ідентифікуйте себе як християнин і не ходіть до церкви
Але якщо вас цікавить саме моє відношення до вищенаписаного, то в мене це викликає когнітивний диссонанс. З одного боку як людина яка виросла в християнському середовищі, у мене це викликає певний шок, обурення, і нерозуміння. І байдуже як це трактують богослови, у них немає вибору, тут або жити з тим що вже є, або визнати що це все маячня, і тим самим перекреслити все своє життя. З іншого боку, як тверезо мисляча людина, я не надаю вищенаписаному великого значення, бо розумію хто це писав, і за яких обставин.
Задам вам те саме питання. Ви вірите у це?

 

Доречі, про педофілію та всякі збочення.

Моя племінниця - грекокатоличка, виходила заміж за лютеранина. Вона хотіла, щоб шлюб був на її вірі, а шведу-лютеранину було по барабану. Умова від церкви була проста - принести свідоцтво, що він є хрещений. От пішли вони в лютеранську церкву у Швеції до їхнього священника. А священник виявився - жінкою.... але не зовсім.... раніше воно було хлопом...

От і думайте...

І тут вже не питання гріховності тої особи. Лютеранська церква таке прийняла,тобто погодилася з цим. А це вже зовсім інша пара кальош.

 

Звичайно Вони служать інструментом для вислуховування, ніби мікрофоном, через них Бог чує людей, які сповідаються. Людина не може напряму в молитві покаятись Богу, для цього потрібен посередник Це так ніби ви у школі отримали двійку, але про це татові не хочете говорити, ви шукаєте зручний момент, ідете до мами, і вже вона про це повідомить татові, тим самим пом'якшивши ефект від цієї новини)

 

Бачите, пан професор... Я просто вас запитав - вірите/не вірите. В результаті отримав відповідь: не ходіть до церкви.

Я вірю, а ви?

 

ви привели цитату, чи я? Якщо ви привели її, значить вірите, як аргумент, якщо ви не вірите в це, то який зміст приводити її?

 

Це наклеп, я такого не писав
Перекручування фактів не додає вам авторитету

 

Ну Мих каже шо Бог колись особисто розмовляв з людьми. А тепер чомусь не хоче, і Мих не каже чому.

 

Я просто так її привів, чи вона була до чогось приурочена?)) Не виривайте з контексту)
Певно я хотів сказати що в Біблії описана масова пропаганда педофілії

Ви вірите в правильність педофілії?

 

пять балів!

А як вам таке:

Нащо брати шлюб в церкві за участю священника? Подумав і став жонатим. Нащо посередників? Нащо свідки?

Подумав, а потім забув, або передумав. Або подумав: я не про це подумав, що Бог подумав, я пожартував і т.д.

Отож я вам пояснюю. Людська природа така, що певні духовні дії супроводжуються певними фізичними діями. Це є знаково. Ви взяли шлюб, який дав священник у присутності свідків - це одна шалька терезів, друга шалька - я подумав про те, що взяв шлюб. Відчуваєте різницю?

Далі, подібне є і у сповіді. Ви у присутності священника, який має право відпускати/затримувати гріхи, сповідаєтесь. Він є свідок ТОГО, що ви говорите, а не просто - я подумав, потім забув, потім не памятаю ЩО САМЕ говорив. Ну і останнє, про сповідь і відпускання через апостолів було для чого? Бог не чув? А ви вкурсі, що перші християни свої гріхи говорили не на вушко священнику, а посеред всієї громади, відкрито!

 

Клепану ще раз:

Це відповідь на питання: вірите в цитату, чи ні?