Травми поколінь (особливості виховання дітей в різні історичні періоди)

Напевне і одне і друге потрохи...

 

Я вважаю, що при вихованні повинен бути баланс. Я в школі дуже добре вчилась, але поза школою могла дуже багато чого "втнути". Мені здається, що дітям треба давати волю в деякій мірі, щоб вони зрозуміли відповідальність за власні дії. Якщо оберігати дитину від всіх небезбек і проблем з раннього віку - така дитина не буде пристосована абсолютно до життя і буде легко піддаватись впливу інших.

Останнім часом спостерігаю в сімях друзів "синдром гіперопіки": у деякий діти в 10 років жодного разу навіть маршруткою не їздили (бо там брудно і віруси) ітд. Час, звичайно, змінився, але таке виховання теж є перегином.

 

-

ну и не влезали бы со своими "котятами".

- воспитание детей состоит на только из глобальных вещей и не столько из глобальных вещей. Важнее передать ребёнку способность оценивать ситуацию и принимать самостоятельно решения - причём, не строя из себя ангела, т.е. не устанавливая ЖЕСТКИХ моральных границ. Всех ситуаций не предугадаешь. Это умение оценивать с мелочами и приходит. И с тем же светофором в т.ч.

Глобальные разговоры и нотации дети, как правило, мимо ушей пропускают. Не берусь сказать за тех, что папку раз в году видят - может, те и каждое слово ловят (и записывают), а в нормальной семье точно внушением ничего не добьёшься.

Поддавшись стадному чувству, только лишь потому, что другие это делают - ширнуться? Нельзя (потому, что никогда и ни при каких обстоятельствах нельзя, как и с 9-го этажа прыгать. "За компанию" или нет. Слишком опасно. В той же ситуации будучи уже старшеклассником, в компании с девчёнками, выпить бутылку пива? Можно. Не "можно" в том плане, что разрешено родителями, но ... нормально воспитанный, не "завоспитанный" парень с моей точки зрения вполне может себе это позволить. Будет застукан - будет так или иначе наказан. Всё честно.
А самое главное, что он должен научиться понимать - это свою мотивацию. Ему хочется этого пива (пусть формально запрещенного) или ему хочется не отличаться от всех и делать что-то запрещённое? Перед тем, как наказывать, важно в этом разобраться и дать ему понять - тогда вероятность какого-то толка выше.

 

Ви розповідайте, розповідайте

Саме в нормальній сімї словом можна багато чого досягнути. Не нудними нотаціями, звичайно

Власне навчити дитину думати, аналізувати і в майбутньому приймати самостійні адекватні рішення - це і повинно бути "глобальною" метою виховання

 

- хорошо, что напомнили. Так Вас к горшку (может, не помните? Тогда Вы своих детей) приучали "словом"

- возможно, увлекательными притчами, баснями, или били, как в средневековье?

Прям аж неудобно настаивать, но со своим глубокомысленным

и "котятами" Вы влезли, комментируя именно пример с горшком.

Будьте последовательны, пан, завершите свою мудрую мысль личным примером, практика - лучший критерий

 

Боюся, Вам мудру думку не осилити. Ще про кошенят і горщик - куди не йшло

 

вот они и воспитатели - теоретики... Дети, надеюсь без битья усвоили отцовский завет "ляпнул невпопад - нахами, за умного сойдёшь"?

А бывает, дети в маму.

 

в москалів що, якийсь пункт на середньовіччі?

 

І це Ви щось про хамство розповідаєте?

 

- да, это я у Вас спросил. Успешно ли Вы передали отпрыскам свои сомнительные методы ведения спора. К счастью, уже увидел отзывы,и есть шанс на то, что Вам не удалось

Интересно, а бывает так, что дети вырастают приличными людьми "вопреки" родителям?
Мне кажется, вряд ли. В чем-то конкретном, в каких-то сферах - запросто, в проявлениях, воспитанности как таковой - тоже, среда многое формирует и не вся среда в семье. А в базе таки нет.

 

хтось же мусить бути мудрішим і припиниит цю собачню поки модератори не почали вправляти мізки

А хіба з інтернатів чи дитбудинків не виходять приличні люди? Чи з неблагополучних сімей? Хоча, який зміст Ви вкладаєте в термін "приличні"? А також в «батьки»? До речі.Дж.Лондон і Депардьє у Вашому розумінні – приличні люди? Ще як приклад - доктор Панчишин, син фірмана (биндюжника - по-вашому) лікар, вчений

 

- но помилуйте, сударь! Кто я такой, чтобы позиционировать себя мудрее Вас?

- считаете, это

Они не подвергались влиянию "неприличных" родителей. А вообще не сказать, что они без особенностей.

- каждый свой смысл вкладывает в это слово, и при этом всем понятно Разумеется, не тот смысл, что в словосочетаниях "прилично одетый" или даже "приличное поведение в школе" и род занятий никак не влияет на эту категорию. Подразумевается набор неких личных качеств.
Возможно, "приличный человек" - это чисто русскоязычный оборот и понятен интуитивно только русскоязычным - тогда просто не обращайте внимания, согласовывать критерии слишком долго

 

Мабуть тоді наш відповідник - порядна людина. Тоді скоріше, як виняток. Бо перебороти негативний вплив батьків може хіба що сильний вплив середовища. а де таке знайти. Середовище сьогодні швидше "підправить" хороше родинне виховання

 

- я тоже так считаю. И конечно, исключения возможны, на то они и исключения.

- Сразу не заметил. Да, вопрос всё актуальнее. Пока имею в виду "Papa & Maman" - по возможности. А то, кто его знает, за "Родителем №1" и "родителем №2" там и до номеров 3,4,5 рукой подать будет. Вот уж там особенности воспитания грядут...

 

Я б сказав не "навчити", а "допомогти навчитися"...

iso, чому ви не зізнавалися, що Un.Known ваша донька?

 

Якщо дуже строго - то Ви маєте рацію

Ну, Бамбуче! Відомщу! (Сподіваюся, Ваша дружина також на ЛФ заглядає)

 

Як на мене, це питання дуже принципове. Власне в контексті

дитина, як на мене, повинна змалечку відчувати, що вона вчиться з власної ініціативи, а не з-під палки.

У мене ще надто малий син, щоб говорити про "виховання" в класичному розумінні.
Але як син можу сказати, що дуже вдячний своїм батькам за те, що змалечку мав право голосу, вплив на якісь сімейні рішення і навіть часто сам міг їх приймати. І що мені нічого не нав'язували, виховуючи майже винятково власним прикладом.
По-перше, зараз я не маю проблем з тим, щоб відразу згадати, чого я навчився саме у батьків.
По-друге, в іншому випадку з моїм темпераментом і певними природними задатками я б, мабуть, у дорослому світі не вижив. А так - чухаюся якось потроху