Травми поколінь (особливості виховання дітей в різні історичні періоди)

тим не менше на виховання впливає і сильно, і про це слід пам’ятати.

ой не впевнена...

для мене то надзвичайно показова ситуація. Не знаю, чи свідомо так робили мої батьки, чи "так ся стало", але оте переходження вулиці мені вкарбувалося з дитинства. Мене в 1й клас водили з Зеленої на Личаківську, там кілька світлофорів по дорозі. То потім в студентські роки товаришки бурчали, що зі мною гуляти неможливо, бо я на порожній вулиці чекаю зеленого. А воно десь в підсвідомість влізло з дитинства, фактично табу - не піду на червоне і все.

 

-

пан явно теоретик (или он просто упёрся сейчас и не свернёт) Не все мужчины знают, как происходит воспитание детей, да и не все матери - иначе не было бы казусов с ношением памперсов до 5 лет

Может, оно и к лучшему для детей, что не всё собственным примером...

 

це точно не про iso

---------- Додано в 16:53 ---------- Попередній допис був написаний в 16:52 ----------

от лише ми відійшли від теми, зараз доведеться за модераторську мітлу братися...

 

- всё хорошо в меру. Одна крайность - "стадность", быть как все, другая - асоциальность, когда собственные правила и привычки совсем не корректируются под окружающих. И то, и то не есть гуд.

Ребёнка нужно воспитать таким, чтоб ему было комфортно и безопасно жить, а не просто вдолбить какие-то правила поведения. Со светофором и для меня не всё просто. Всё-таки от конкретики зависит. Стоять и ждать на пустой и узкой улочке, когда загорится красный - не уверен, что правильный пример для ребёнка.

Кстати: в Нью-Йорке все ходят на запрещающие сигналы светофора, там иначе просто не пройдёшь: на Манхэттене через каждые 10 метров светофор, если ждать когджа каждый переключится, просто не дойдёшь до вечера куда нужно. Водители не то, чтобы довольны, но привычно тормозят, а таксисты сигналят так беззлобно-обреченно...

 

Якщо Ви знаєте - озвучіть (чи озвучте?) альтернативу до мною сказаного. А то з Вашого боку виходить якось ля-ля

---------- Додано в 14:58 ---------- Попередній допис був написаний в 14:56 ----------

Яким - зрозуміло, поділіться - як?

 

якщо ви це до мого прикладу, то я за це "вдовблене", а насправді привите власним прикладом правило тільки вдячна. Тепер от своїм намагаюся "вдовбити".

---------- Додано в 17:06 ---------- Попередній допис був написаний в 17:02 ----------

хороше питання

 

- разве?

---------- Додано в 18:10 ---------- Попередній допис був написаний в 18:06 ----------

- ну да, я старшему пытался привить правильное с МОЕЙ точки зрения отношение к переходу улицы несколько лет (а сейчас младшему), а сейчас вам какой-то волшебный способ расскажу? Рыбные места и т.д.? Разве это возможно вкратце? Прочитали бы дальше в сообщении, может, примерно поняли бы, что я считаю правильным отношением.

- это неудивительно и Вы в своём праве. Однако, на них бурчать будут. А если это парни - то не так уж и беззлобно. Вы отдавайте себе в этом отчёт.

---------- Додано в 18:16 ---------- Попередній допис був написаний в 18:10 ----------

- я могу рассказть Вам как приучают к горшку, и это нетрудно (но банально). Однако, скажите для начала, Вас самого в дестве убедили это делать аргументами или боль причиняли... в средневековье? Ну, раз другие способы Вам неизвестны, то выходит, один из этих двух?

 

я своїх коліжанок "перевиховала", сподіваюся, вони своїх теж зуміють

Тим більше, що в моєму дитинстві-юності то було радше дивиною.
Зараз це вже питання безпеки, а то й життя, а не

---------- Додано в 17:20 ---------- Попередній допис був написаний в 17:17 ----------

ню-ню, аж цікаво стало

 

понимаете, Ука, когда девушка "слишком правильная", это не недостаток, это особенность. Когда парень "слишком правильный", ему с девушками нелегко приходится. Да как правило - никак ему не приходится. Пока мама, конечно, не найдёт"очень хороший" (слегка подзалежалый) вариант. Не 100%, но такая вот тенденция. Надо иметь в виду

 

в мене три доньки, так що не переймайтеся

 

- уфф, аж отлегло. Тогда пущай стоят на светофоре смело!

 

А тут вже життєво важливо знайти в собі (мудрість, моральні принципи, силу волі чи страх ) щоб не піддатися стадному інстинкту. Я не про світлофор, а про наприклад перевірити шкільну майстерню, пострашити однолітків, а ще цікавіше - старших, пістолетом, покурити травичку, розпити пляшку-другу вина....

Дуже, звичайно, цікаво. Я вірю, що це Ви освоїли досконально. Але для мене це вже неактуально

 

Ну бо це єдиний ефективний спосіб. Це, звісно, якщо не хочеться закласти паралельно дітям ще якісь травми.
В інтервю одного дитячого психолога читав: всі діти народжуються добрими, а потім ми псуємо їх своїм вихованням...

 

Життю, Ольго...

 

А я в дитинстві був чемний, хоча разів зо три перепало від матері. Чітко пам`ятаю за що, чітко розумію що мати в тій ситуації була права, але до сих пір відчуваю тільки образу.

Тепер виховую сина. Кілька разів за 12 років теж від мене "заробив". Відчуваю сором. Так не має бути.

 

перепрошували сина?

 

Ні, не перепрошував. Покарання за провину повинно бути. Єдине, що в кожній конкретній ситуації важко обрати спосіб покарання, а реакція на поганий вчинок повинна бути. Фізичний метод здається швидким і впливовим і аж пізніше замислюєшся, що свою думку можна було донести дитині в інший спосіб.

 

Цікаво...
Також задумався над цим...
А може ті звички і риси котрі нам здаються "нашими" були закладені нашими батьками, вірніше їхнім прикладом? Просто, напевне це відбулося так природньо, що нам здається що то ми такі вродилися...?