Tokio Hotel

ооо я як раз недавно скачав пісеньку, хороші, але після першого альбому стали не цікаві, виросли і змінились

підлітки

 

Так. Відсотків 80 аудиторії

 

І серед них нема жодного емо?

 

Ну гуляють звісно легенди про те що хтось колись бачив але особисто я не стикалася. А всі емо кого я зустрічала таке не слухають

 

є такі собі позери)))
а їм все-одно, їм би лиш прикинутись))

---------- Додано в 23:19 ---------- Попередній допис був написаний в 23:18 ----------

я би навіть сказав, що 90%, а ті 80% це слухачі дівчата
у них же весь репертуар про кохання??

 

Багато але не всі. Такі пісні як Komm, Hey Du, Wir Sterbеn Niemals Aus - однозначно не про кохання. Річ у тому зо багато пісень можна трактувати двояко - і як ліричні, і як такі що про життя взагалі. Наприклад Traumer -
"У нас є ми, Ми маємо страхи, Ми прийшли з нікуди, Ми - мрійники". Тут "ми" можна сприймати і як ліричний герой з дівчиною, і як певна команда однодумців.

 

ну подивився я ті продажі, не такі вони й успішні, як фанатки їх піднімають,
просто проект, який розкручений на певну публіку, яка не задумається про тексти)
комерція)

 

Що за продажі якщо не секрет?
У тому-то й фішка що за закономірностями комерції цей проект мав би вже канути в Лету. Бо альбом перший випустили ще в 2005. І розкручувати їх стали саме як підліткову групу. Соліст - красивий, з ніжною зовнішністю, в інтервью говорить про пошуки свого кохання, гітарист - такий "крутий", образ мачо і т.д. Бас-гітаристу і барабанщику особливих образів не придумували і не акцентували на них особливо. Розраховувалося що група позбирає трохи грошей по Німеччині та й зникне. Важко когось в цьому звинувачувати. Бо продюсерський склад на розкрутці подібних виконавців собаку з'їв, а для свого віку музиканти і так вибороли досить великий пласт свободи в плані вибору іміджу і репертуару. Спочатку все було як і думалось. Але через інтернет про групу дізналися за кордоном з'явилися шанувальники й там. Є шанувальники - то організували й тур. По всій Європі, і навіть влітку 2006 в Россії виступали.
Але звісно довго гладко бути все не могло. Хлопці дорослішали а прихильники все не зникали. Звісно в шоу - бізнесових колах це мало викликати і заздрощі і ненависть. І тоді в 2007 восени з'явилась чутка, що згодом переросла в массовану кампанію, мовляв на офіційному блозі був запис що соліст - гей. І ніби той запис швидко стерли. Тут за всіма ознаками мала й бути фініта ля комедія Токіо Hotel. Бо якщо їх слухають лише романтичні дівчата, то дізнавшись що їх принц навіть підозрюється в такому мали б швидко перестати цікавитись і знайти захоплення нове . Ага) Не вийшло. Виявилось що занадто сильно вірять своєму кумирові вони. І те що інші групи відразу скидало з п'єдисталу цій особливої шкоди не зробило.
І от після цього скандалу почалася зміна курсу і рокрутки. Повільна і обережна - але вона посувалася. Навіть порівняти шанувальників що прийшли в 2006 і в 2008 роках - зовсім різні погляди на одну і ту ж групу.
Зараз третій альбом. На мій суб'єктивний погляд, для молодої групи - вельми хороший і цікавий. Шкода тільки що ідею, концепцію його ні кліпами ні через пресу донести не змогли. Через те і живе ще думка про ТХ як про групу з емо-аудиторією і поп-текстами. А все набагато цікавіше)

---------- Додано в 19:08 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ----------

Ну хіба може звичайна підліткова група так сміливо глумитись над своїми фанатами і над ситуацією в загальному?
Запис в блозі гітариста групи:
Хааа! Почитайте коментарі (до відео )До речі, бабця на 3,24 - то нова дівчина Білла. Він підібрав її на автобусній зупинці коли ми закінчили знімати відео youtube.

 

Жизнь это возможность выбора, кто-то идет по пути меньшего сопротивления, акто-то использует шанс, данный судьбой. Всем людям жизнь дает шанс на успех, который каждый понимает по-своему. Только нужно эту возможность суметь разглядеть и ею воспользоваться. Помните это, когда вам плохо и кажется, что выхода нет. (c) Bill Kaulitz

В шоу-бизнесе бесчисленное количество артистов, успех которых обеспечен тем, что они скрупулезно следуют подробным указаниям, что им делать и не забывают делать это правильно. С TH это скорее рецепт антиуспеха. (...)Если Билла заставили бы хоть что-то сделать поперек его воли - что сделать в принципе нереально - он бы потерял многое из того, что так выделяет его. Билл должен быть полность убежден в правильности того, чем занимается, чтобы показать все, на что он способен. Еще будучи ребенком, он точно знал, чего хочет, и особенно - чего он НЕ хочет. Люди это чувствуют. Кроме того он несет в себе огромный эмоциональный заряд. Такого фронтмена найдешь в Германии раз в десятки лет. Звездный потенциал этой группы очень велик. Даже если бы у меня совсем не было мозгов, я бы не смог пройти мимо них. (Давид Йост, 2008)

Многие фанаты писали нам, что некоторые наши песни в определенных ситуациях помогали им справиться, и после этого все снова становилось хорошо. Мне самому это знакомо: думаю, каждый из нас в тяжелые моменты слушает много музыки. Ведь музыка может невероятно сильно помочь и поддержать. Нам бы тоже этого хотелось. Это просто прекрасно узнавать, что мы создаем песни, после которых людям становится легче и они чувствуют себя понятыми. (Билл, 2007)

ольшинство мыслит очень стереотипно: макияж плюс прическа равно гей. Я и не собираюсь никому доказывать обратное. Каждый волен делать, что хочет. Одно не имеет никакого отношения к другому. (Билл, 2008)

(...) просто невозможно остановиться. Нельзя сказать: «Я добился успеха в Германии, мне этого достаточно». Уже не терпится стать успешным везде, где только возможно. Даже если бы я был богат, как Крёз и владел собственным островом, я бы все равно продолжал. Это правда, что говорят: Слава – это наркотик. И отрыв от нее – настоящий удар, с которым нелегко справиться. (Билл, 2008)

Я нахожу, что власть переоценивают. Почему за ней вечно все гоняются...? Быть бессильным иногда означает быть свободным. (Билл, 2008)

Иногда надо на что-то решиться, поддать газу и перейти границы. (с) Билл Каулитц

- Билл, а правда, что вы вставили новые зубы?
Билл:
- О чем вы говорите?!?!?! Вообще на самом деле я вкатил силикон в губы!
Том:
- И сиськи вставил!!!
Билл:
- Да, сделал себе новые сиськи, и еще вставил имплантанты в задницу!!!!!!!!!!

Рок-звезда говорит о...

...своем отражении в зеркале.
"По утрам я не смотрю в зеркало и не говорю: "Вау, какой ты классный чувак!" У меня обсолютно нормальное отношение к своему лицу и своему телу. Я чувствую себя комфортно."
...о своих статусных символах
"К окончанию школы я купил себе ролекс, хотя часы вообще меня не интересуют. Мне просто показалось забавным заиметь ролекс в 18 лет. Собственно говоря, полный идиотизм."
...своих ошибках.
"Я думаю, что могу напрягать. Иногда я очень резок в том, что говорю, и потом, задним числом, я думаю, что мог бы этого и не делать."

...конце своей карьеры.
"После моей операции на связках в прошлом году у меня было желание все бросить. Я думал: "О, Боже! Я больше никогда снова не хочу подставлять свою рожу камерам". Но для меня есть только музыка. Если бы я сейчас должен был бы получать профессиональное образование, я бы не знал, в каком направлении."
...своих страхах.
"Вообще, я боюсь, что с человеком, который мне близок, что-то случится. Но, если бы с одной из моих собах что-то произошло, я бы не смог это пережить."

"Должен признать, есть такие фильмы, которые доводят меня до слез, например, "Дневник памяти"/The Notebook . Сейчас, вероятно, многие думают: "Ха, так мы и знали. Этот педик ревет, когда сидит у телевизора."

 

на мою думку тупа група, але це моя думка..:rolleyes