Тексти улюблених пісень

Amarti m'affatica mi svuota dentro
Qualcosa che assomiglia a ridere nel pianto
Amarti m'affatica mi da' malinconia
Che vuoi farci è la vita
E' la vita, la mia
Amami ancora fallo dolcemente
Un anno un mese un'ora perdutamente
Amarti mi consola le notti bianche
Qualcosa che riempie vecchie storie fumanti
Amarti mi consola mi da' allegria

що означає

кохати тебе важко,
мене спорожнює зсередини,
щось схоже на сміх скізь сльози.
кохати тебе важко,
мені дає меланхолію.
що хочеш зробити? життя,
це моє життя.

кохай мене ще,
роби це солодко,
один рік, один місяць,
одну годину безнадійно.

кохай мене ще,
роби це солодко.
тільки на одну годину
втратила розум

 

Це не улюблені пісні, просто сподобались...

Dżem - Do Kołyski

Żyj z całych sił, i uśmiechaj się do ludzi
bo nie jesteś sam.
Śpij nocą śnij, niech zły sen Cię nigdy więcej, nie obudzi, teraz śpij.
Niech dobry Bóg, zawsze Cię za rękę trzyma,
kiedy ciemny wiatr,
porywa spokój siejąc smutek i zwątpienie, pamiętaj że ...

Jak na deszczu łza, cały ten Świat nie znaczy nic ... nic
Chwila która trwa, może być najlepszą z Twoich chwil

Idź własną drogą, bo w tym cały sens istnienia, żeby umieć żyć.
Bez znieczulenia bez niepotrzebnych nie spełnienia, myśli złych.

Jak na deszczu łza, cały ten Świat nie znaczy nic ... a nic
Chwila która trwa, może być najlepszą z Twoich chwil, może być najlepszą z Twoich chwil.

Niech dobry Bóg, zawsze Cię za rękę trzyma,
kiedy ciemny wiatr,
porywa spokój siejąc smutek i zwątpienie, pamiętaj że ...

Jak na deszczu łza, cały ten Świat nie znaczy nic ... a nic
Chwila która trwa, może być najlepszą z Twoich chwil.
Jak na deszczu łza, cały ten Świat nie znaczy nic ... a nic
Chwila która trwa, może być najlepszą z Twoich chwil, najlepszą z Twoich chwil.
I nie skończoną ...



Враг

Как с утра набежали тучи,
А теперь светит месяц ясный.
Горько плачет краса-Маруся,
Только это теперь напрасно.
Парень статный, хмельное лето,
Да под осень пришла повестка,
Сколько песен об этом спето,
Ну зачем же такая песня?
Звезды светят, девчонка плачет,
А парнишке другое снится:
Автомат, да вагон удачи,
Чтобы бой, чтобы ветер в лица,
Чтобы он да удар пропустит
Не бывало еще ни разу.
Завтра встанет, да песню в зубы,
Мать обнимет, да прыгнет в газик.

И вместо прощанья махнув из окна загорелой рукой
Рванется туда, где в дыму и слезах начинается бой,
Где звезды горят вместе с небом, от дыма не видно ни зги,
Где за лесом речка, за речкою фронт, а за фронтом враги.

Враг навсегда остается врагом,
Не дели с ним хлеб, не зови его в дом,
Даже если пока воздух миром запах,
Он, хотя и спокойный, но все-таки враг.
Если он, как и ты, не пропил свою честь,
Враг не может быть бывшим, он будет и есть.
Будь же верен прицел, и не дрогни рука,
Ты погибнешь когда пожалеешь врага.

Автомат, да вагон удачи,
Только парень опять не весел...
Письма ходят, девченка плачет
Добавляя куплеты в песню.
Уже год идет наступленье,
И пылают чужие хаты,
Враг бежит, но что интересно,
Что похожи вы с ним как братья.
Как и ты дрался с пацанами
Со двора, руки разбивая,
Провожали его ребята,
И девчонка его, рыдая,
И обидно, что случай дался б,
Он бы бил бы тебя с лихвою –
Коль однажды врагом назвался,
Будь хотя бы врагом-героем.

И вместо проклятий ему посвящая живые стихи
Смеешься о том, что не смерть бы, а водку из этой руки.
Дрожит в амбразуре закат, и ухмылка ползет по щекам,
Как славно бы выпить сейчас по сто грамм таким лютым врагам...

Это присказка, а не сказка,
На войне горе воет волком.
Слово «лирика» здесь опасно,
Тот, кто ноет, живет не долго.
Дан приказ – он оборонялся
В темноту по тебе стреляя,
По горам ты за ним гонялся
По себе его вычисляя:
Те же жесты, одни привычки,
Боже, может и вправду братья!
Не убить – самому не выжить,
Ох придти, расспросить бы батю...
А в прицеле дрожало небо
Слез не пряча. И бой был долгим.
Жаль, что он тебе другом не был.
Ты сильнее. И слава Богу.

И вместо молитв к небесам посылаешь последний патрон –
На память о том, кто был честен и смел, но назвался врагом.
Ну вот и закончилась песня, и в общем, закончился бой.
Ну что же ты грустен, приятель, теперь твоя правда с тобой...

13.09.2004г.
Автор по ходу Сашка-Кошка якась.

 

Океан Ельзи
Новий день

Чуєш, як весна день починає?
Бачиш, як сонце зустрічає?
Там, де вода воду шукає,
Ти побувай!

Приспів:
Знову і знову
Видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов!

Чуєш, як весна день починає?
Бачиш, як тінь в скелю тікає?
Голосом дивним нас вітає
Цей новий день!

Приспів

Чуєш, як весна день починає?
Бачиш, як краплями падає вниз?
Там, де вода воду шукає,
Ти побувай!

 

Абрам

сл. Андрій Панчишин
Муз. Віктор Морозов


На пляцу Пруса жив Абрам
він сало їв і пив сто грам
в Абрама був порядний пес
погнав за сучкою і щез...

Абрам
Абрам
па-ра-ба-рам

минуло літо і зима
Абрама з нами вже нема
поїхав він в далекий край
йому сказали шо там рай

Землі на самому краю
жиє Абрам в своїм раю
і знов на дроті Тель-Авів:
ну як там наше місто Львів?

Абрам
Абрам
па-ра-ба-рам

над пляцом Пруса сім сорок
танцюют чемно "сім-сорок"
ти сам обрав собі маршрут
але тебе бракує тут

який дивний той білий світ
ти нинька гість
а був сусід
кошерне сало і сто грам
для тебе завше є
Абрам
Абрам
па-ра-ба-рам

 

файне поєднання

ось ще....

Акварель
(Я намалював...)
Я намалював невеличкий дім,
Я намлював прохолоду внім,
Я намалював квіти на столі,
Я намалював тіні на стіні.
Я намалював вечір за вікном,
Я намалював друзів за столом,
Я намалював біля дому сад,
І на димарі двійко лелечат.

Білий аркуш паперу
Намалюєш, що знаєш,
Може дійсно, як в дзеркалі в нім,
Свою долю впізнаєш

Я намалював невеличкий світ,
Я його прибрав в яблуневий цвіт,
Я намалював гори і поля,
Я намалював в небі журавля,
Я намалював роси і сніги,
Я намалював обрій навкруги,
Я намалював тисячу доріг,
Все намалював, лиш тебе не зміг

Поспішив намалювати,
помилився,мабуть, в тім,
що паперу завжди багато,
Долі аркуш - один...

Білий аркуш паперу,
Намалюєш, що знаєш,
Може дійсно, як в дзеркалі в нім,
Свою долю впізнаєш...
Свою долю впізнаєш...
Свою долю впізнаєш...