ОЕ Той день Не хотілось би так залишитися без моря, Не хотілось би так захлинутися на мілі. Заповітні "якби" дозволяють захотіти, А буденні "але" не дають нам до моря йти. Чутно, нудно і хочеться удвох Спати, знати пілюлі від вина. Дайте знайти вінілові слова, Дайте, дайте до дна. Приспів: Я намалюю той день, Де літаю і той день, Де співаю я. Той день! Той день! І побачу чайку я в польоті, Я в небі, не в болоті, Я в той день, в той день. Дайте мені листок... Небезпечно вночі, нецікаво у день, І каміння летить, проростає насіння з нього. Чутно, нудно, воно тебе навпіл Гості кості кладуть собі на стіл Дайте знайти вінілові слова, Дайте, дайте до дна. Приспів (2)
СКРЯБІН 100 годин Так приємно набирати висоту Відриватися від злої землі Я за руку тебе візьму, відведу Там, де ти ще не була напевно Тут на хмарах все інакше, ніж внизу Наше ліжко то є наше небо Хочу 100 годин з тобою й ше одну То наразі вся моя потреба Приспів: Посміхнися несміло Роздягни свою душу Покажи своє тіло О-о-о... (весь куплет – 2) Ми з тобою знов запалим той вогонь Шо ніколи вже не загасне І відкриєм карти своїх долонь Хай між нами завжди буде ясно Твою власну географію складну Я хотів би вивчити напам’ять Тільки 100 годин з тобою й ше одну Наркоманом твого тіла став я Приспів Дай мені 100 годин і ше одну Тільки 100 годин і ше одну Приспів
Когда закончится нефть, Ты будешь опять со мной. Когда закончится газ, Ты вернёшься ко мне весной. Мы посадим леса И устроим рай в шалаше. Когда закончится всё, Будет объём в душе. Когда закончится нефть, Наш президент умрёт. И мир станет немного печальней, А слезами гренландский лёд. Проиграв эту битву, Мерседесы сдадут ключи. И вновь седлая коней, Герои вынут свои мечи. Когда закончится всё Настанет век золотой И мы снова будем летать Без огня за своей спиной. Наши крылья окрепнут А помыслы станут чисты. Когда закончатся все деньги И все банки будут пусты. Мух глобальных проектов Рыба сожрет в реке И страна заживет На своем родном языке. Рухнет вся безопасность И зло завистливых глаз. Нам будет легче дышать Когда закончится газ. И мы вновь научимся любить И дружить со своей головой И прекратится халява И наши вечные ссоры с тобой. Все русалки и феи Будут молиться за нас Когда мы выпьем всю нефть Когда мы выкурим полностью газ! ДДТ, Ю.Шевчук
Брати Гадюкіни Мужчина та'як я Тобi назначив я на свiдання Ти не прийшла, ну i шо Я не страдаю, я не страдаю Менi без тебе хорошо Коханая, чи ти не хочеш Чи ти не хочеш такого Мужчи-, мужчи-, мужчину та'як я Моя коханая як я, як я Весняний вечiр, пiнжак на плечi Расчоску в заднiй карман Йду на тусівку на стометрiвку Бо я тобi не пацан Тепер-то точно рогата шуба Же не захтiла такого Мужчи-, мужчи-, мужчину та'як я Моя коханая Тобi назначив я на свiдання Ти не прийшла, i нiштяк На привокзальнiй такого щастя По два вiдра на трояк Коханая, чи ти не хочеш Чи ти не хочеш такого Мужчи-, мужчи-, мужчину та'як я Моя коханая як я, як я
Плач Єремії Тихий дощ Тихий дощ У долоні прощанням точиться, Вже скоро будуть пригорщі повні. Очі звірята карі звірята Біжать тебе запам’ятати. Очі звірята карі звірята Біжать тебе запам’ятати. А пригорщі повняться, Пригорщі повняться, А дощ сильнішає І сильнішає. Вже й на прощання Той дощ не схожий, Бо за ним вже тебе не видно. (весь куплет – 2) Очі-звірята, карі звірята Кудись біжать за тобою шукати. Очі-звірята, карі звірята Кудись біжать за тобою шукати. Та знову й знову Ні з чим вертають Чи то мокрі од зливи Чи то заплакані, чи то заплакані. Тихий дощ У долоні прощанням точиться, Вже скоро будуть пригорщі повні. Очі звірята карі звірята Біжать тебе запам’ятати. Очі звірята карі звірята Біжать тебе запам’ятати. А пригорщі повняться, Пригорщі повняться, А дощ сильнішає І сильнішає. Вже й на прощання Той дощ не схожий, Бо за ним вже тебе не видно. (весь куплет – 4)
Ці пісні співалися ще в совітські часи... Ой, там у лісі при дорозі Червоні ружі розцвіли. Там три повстанці з Прикарпаття Життя за волю віддали. Їх було троє у криївці Гранати мали й "шмайсери" Вони не знали, що їх зрадять Катам з червоної Москви. Кати криївку оточили, Кричать:"Бандьори, рукі вверх!" Хтось крикнув:"Слава Україні! Ми не здамося-краще смерть!" І розірвалися гранати, Затріскотів їх скоростріл Із ворогами розпочався Нерівний і кривавий бій. Заходить сонце вже за гору, І Чорний Ліс вже потемнів. Скрізь гори трупів, трава в крові Червоній крові москалів. Та вже скінчилися набої, Гранати вже зірвали всі. І лиш стоїть отаман в крові Стискає бомбочку в руці. І стали хлопці попрощались: "За рідний край ми всі помрем!" Обнялись хлопці, підірвались- Розлігся гул поміж дерев. Ой, там у лісі при дорозі Могилка і з берези хрест... Спіть хлопці, хлопці ви -соколи, Це вам за мужність й вашу честь!
Малежик Господи, прости, тайный миг утех, Дай не впасть во грех, как в крайность, Но как же ей у лицу этот вечный грех, Как же ей к глазам эта тайна Хватит наводить тень на мой плетень - Ясности душа просит. Но как же ей к глазам этот синий день, Как же ей к лицу эта осень Даль и высота, боль и маета, Силы, чтобы жить не горбясь, Но как же ей к лицу эта маета, Как к лицу эта гордость Господи, прости, хочешь призови, Жизнью оплатить вечность, Но как же ей к глазам этот цвет любви, Как же ей лицу эта нежность... *** Мне сегодня приснилась опять Золотая пора листопада... Будто падаю в листья, Их готов целовать, Как сестру обнимая и брата. Будто сам я такой же листок, Унесенный с высокого клена, И лежу на родимой землице — сынок, И на небо гляжу удивленно. И вся жизнь предстает предо мной Дымкой розовой, облаком дивным, И торопится вдаль по дороге лесной, Где бродил я подростком наивным. Перелетные птицы летят, Отзвенели свое, отсвистели. Скоро вьюги печали мои утолят, Скоро землю застелют метели. Мне сегодня приснилась опять Золотая пора листопада...
"Падала зірка" Слова: Тихий дощ Музика: Тихий дощ Вже сонце тихо скрилось за горою, Нахилить віти стомлена верба, Лиш я один стою тебе чекаю Де ти моя дівчино дорога? Приспів: Падала зірка в вечірнє небо золота, Солов'я пісня дзвеніла стиха опівночі, Десь забарилась моя дівчинонька сумна Прийди до мене, дай надивлюсь я в твої очі. Чекаю я тебе під калиною, Дивлюсь в глибоке небо без зорі, Напевно я один на цілім світі Так покохав ці ночі чарівні. Пр. Кохання час прийде і не вернеться, Засвітить нічку ранок гомінкий, І не питай мене дівчино мила Чому під вербу знов прийшов сумний. Пр.
Океан Ельзи Dolce Vita Що ж ти не йдеш – Всі вже прийшли, Кожному з нас Щастя знайшли. Сонце, залишилося лиш ти. Сонце, ну куди тобі іти? Падає вниз Клоун на біс, Князь б’є чолом Туш під столом. Сонце, залишилося лиш ти. Сонце, ну куди тобі іти? Бачиш, тут вже зовсім інший світ. Кажуть, в них тут правда на обід. Приспів: Кому тут тюрма! Кому Dolce Vita. Кому тут тюрма! Кому Dolce Vita. Ей, не мовчи Праведним сном, Ліпше ніде, Ніж під столом. Сонце, напиши усім листи. Сонце, поки є куди іти. Бачиш, тут вже зовсім інший світ. Кажуть, в них тут правда на обід. Приспів (2)
Ronan Keating "If Tomorrow Never Comes" Sometimes late at night I lie awake and watch her sleeping She's lost in peaceful dreams So I turn out the lights and lay there in the dark And the thought crosses my mind If I never wake up in the morning Would she ever doubt the way I feel About her in my heart If tomorrow never comes Will she know how much I loved her Did I try in every way to show her every day That she's my only one And if my time on earth were through And she must face this world without me Is the love I gave her in the past Gonna be enough to last If tomorrow never comes 'Cause I've lost loved ones in my life Who never knew how much I loved them Now I live with the regret That my true feelings for them never were revealed So I made a promise to myself To say each day how much she means to me And avoid that circumstance Where there's no second chance to tell her how I feel If tomorrow never comes Will she know how much I loved her Did I try in every way to show her every day That she's my only one And if my time on earth were through And she must face this world without me Is the love I gave her in the past Gonna be enough to last If tomorrow never comes So tell that someone that you love Just what you're thinking of If tomorrow never comes
"Холодне Сонце" «Я Кохаю Тебе» Пухнастий холод зника в обіймах у струмку зі сльозою Спів вітру й небо, здається поряд лиш вони з тобою Й не можеш ти слова убить, Що груди ранять нескінченну мить Я кохаю тебе Я приведу тебе в сон З тобою лину в вогонь Солодкий Я кохаю тебе Цю вічну мить, що мине Коли цілуєш мене Коротку Ховаєш думку, що звідусіль знов вирина до тебе І слухати тебе найбільше зараз любить зблідле небо В твоїх очах його уста, Що знову й знов говорять ці слова Я кохаю тебе Я приведу тебе в сон З тобою лину в вогонь Солодкий Я кохаю тебе Цю вічну мить, що мине Коли цілуєш мене Коротку… ---------- Додано в 18:11 ---------- Попередній допис був написаний в 18:10 ---------- «Тінь Кохання» Згадаю ще раз Твої теплі руки Й залишу всі найкращі твої сни... Й сплетуться небеса й пекельні муки В обійми... так п’янять й болять вони... Болять вони... Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй. Ти будеш квітнуть в сонячнім промінні, А я залишусь там де сон і ніч... Ти там, вгорі, а тут - стіна з каміння, Тут ми у двох і з ніччю віч-на-віч... Віч-на-віч... Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй. Я більш вже не засну, в Твоїх руках, І ангел зникне в моїх снах... Я дозволю боліти й пекти, Я дозволю Тобі піти... Я дозволю Тобі піти! Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй. ---------- Додано в 18:12 ---------- Попередній допис був написаний в 18:11 ---------- "Поверни" Кличе думка полетіти Там, де спогади від літа Де лишились наші мрії Серце твоє вже не гріє Нас дорога розділяє І вже більше сил немає Подивитись в твої очі Так забути, та не хочу... (приспів Поверни мені Мою любов, мого серця половинку Ти вертаєш знов і знов Не треба більше слів, Щоб повірить - час пройшов... Німе серце в грудях б"ється Ожило та не сміється І боїться розказати, Як нелегко покохати Ти вже більше не подзвониш Обійняти не дозволиш А я буду пам"ятати, Як ми вчилися кохати ---------- Додано в 18:15 ---------- Попередній допис був написаний в 18:12 ---------- "Чи без тебе є рай" Ловлю цю мить,люблю тебе але ж душа болить,як і завжди боліла чи ти мене погубиш,чи спасеш у тому світі де не буде тіла де будуть крила та не буде меж, а тільки безмір викличного неба чи ти мене знайдеш і проведеш через усі вогні як буде треба Приспів (2): Чи без тебе є рай? Чи без тебе є рай? Не треба неба без тебе лиш не пропадай. Через усі часи що йдуть на вспак через усі віки що дух тривожать що без душі душа не зможе так як зараз очі без очей не можуть впаде мов темне небо як в траву хай пропливають ростанні безкраї з тобою я і в пеклі оживу без тебе - задихнуся...навіть в Раї Приспів(2)
Иван Баранов - Проверки На Дорогах Чудная природа, зеленый дивный лес, Впереди дорога, а в руках обрез, А у кого - граната, а у кого - УЗИ; Вот и иномарка - СТОЙ, затормози! Ведь мы живем в колхозе "Рассветы Октября", И сейчас, скотина, зажарим мы тебя. Ведь мы за Власть Советов, мы за Красный Флаг - По заветам Ленина будет только так! Вылезай, буржуи! Будем вас судить. За измену Родине будете платить. Напевают птицы, комары жужжат, Мертвые буржуи источают смрад! Только смрад! Как я рад! Небо голубое, яркий солнца свет, Чья-то иномарка сброшена в кювет; Так скоро разнесется по всей родной Руси Наше боевое: "СТОЙ, ЗАТОРМОЗИ!!!" Ведь мы живем в колхозе "Рассветы Октября", И сейчас, скотина, зажарим мы тебя. Ведь мы за Власть Советов, мы за Красный Флаг - По заветам Ленина будет только так! Вылезай, буржуи! Будем вас судить. За измену Родине будете платить. Напевают птицы, комары жужжат, Мертвые буржуи источают смрад! Только смрад! Как я рад!
Mad Heads [XL] У минулому житті Море шумить, я по берегу йду Місяць червоний віщує біду Я так хотів тебе знайти у минулому житті У минулому житті знайти хотів Проривався крізь туман, тільки все було дарма Раптом впав без сил і полетів На світло в тунелі, я знаю цей шлях Знову шукаю тебе у віках Зорі дерева сховали в гілках Морок мене поглинає і жах Я так хотів тебе знайти у минулому житті У минулому житті знайти хотів Ліз по хащах і кущах, доки стемніло в очах Потім впав без сил і полетів На світло в тунелі, я знаю цей шлях Знову шукаю тебе у віках Сонце жорстоке, ні краплі води Може в пустелі знайдуться сліди Я так хотів тебе знайти у минулому житті У минулому житті знайти хотів Щось скрипіло на зубах, загубився я в пісках Знову впав без сил і полетів На світло в тунелі, я знаю цей шлях Знову шукаю тебе у віках Я так хотів тебе знайти у минулому житті У минулому житті знайти хотів І в снігах тебе нема, і в горах тебе нема Знову все дарма, я полетів На світло в тунелі, я знову прийду Десь вже напевно тебе я знайду
ОЕ Вільний Не питай мене, чому Я буваю сам не свій. Я такий, як і ти, А часом зовсім не такий. І кожен день моє життя Чує стільки нових слів. Я хотів, а не зміг, А часом міг, а не хотів. Приспів: Але я вільний, бо живий. Але я вільний, бо живий. Бо я живий. Й не питай мене, коли Наші плани зацвітуть. І не я, і не ти, А тільки діти їх знайдуть. Моя лінія життя – Не війна і не кіно. А вокзал і мости Вже захоплено давно. Приспів: Але я вільний, бо живий. Але я вільний, бо живий. Знаю, я вільний, бо живий. Бо я живий. ---------- Додано в 14:27 ---------- Попередній допис був написаний в 14:25 ---------- Бумбокс Наодинці Один наодинці. Всі навколо Золотоординці, у чужій хатинці. Ти наодинці і сам себе питаєш, що робити маєш. Ти наодинці, з ким говорити, кого слухати, сам собі Андрюха. Ти наодинці, дні такі повільні. Приспів: Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони! Ну де всі вони, де всі вони є? Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони! Особистий Вавілон Now You’re Alone. Один наодинці все, що маєш – сміття твоє. Ти наодинці – хто ж тепер тобі настрій псує? Все, що лишив на потім, мар’яни дим і попіл Вогняну воду пив мій пил, Та пам’яті не втопив. Приспів Доброго ранку, порожні пляшки, І до побачення, випічка й кава! Всі недобиті добив глечики, горшки, Ай молодчинка, ай красава! Швидке горіння нервових клітин Вихід назовні посеред ночі. Уваги хочеш, як тамагочі, Коли ти наодинці, коли один. Приспів (2) ---------- Додано в 14:28 ---------- Попередній допис був написаний в 14:27 ---------- Скрябін Пусти мене За вікном плакав нудний дощ, Всім розказував про свою біду, Налий, налий, налий, Налий нам двом, Давайте вип’єм за тих, Кого нема з нами зараз тут. Боже, чи добре їм там? Чи посміхались вони, Коли до себе Ти їх брав? Пусти мене Хоч краєчком ока подивитись на них, Пусти мене, Я скажу два слова ті, що не встиг. Пусти мене... Пусти мене... Пусти! Відповів мені мудрий Бог Вічним небом і золотом зірок: Ти не спіши, слухай, тільки не спіши, Піднятися до мене встигнеш ти завжди. Поки ти ще серед людей – Навчися цінувати кожен новий день, Навчи людей любити цей світ Та не тільки себе, Навчи людей радіти завжди, Коли сонце встає. Навчи мене! Навчи мене! Навчи! Велике щастя – зустрічати новий день! (4)
На мою думку, чи не найбільш розкішні тексти в піснях Марії Бурмаки. Дуже люблю її перші альбоми (щоправда, і "другі", і "треті" також ) А з альбому "Саундтреки" - ось цю річ: Ти зустрінеш її Ти давно вже словам Просто так не повіриш, Ти вже знаєш на смак Розставання і біль, Тільки цих почуттів Ти нічим не заміниш, Просто скажи собі... Ти, напевно, також Не умієш прощати, Не знаходиш слова Аби просто піти, І боїшся, коли має Все починатись, Так просто скажи собі: пр.: х2 Ти зустрінеш її і, напевно, впізнаєш, І забудеш про те, що далеко весна, Все заради любові, яку ти чекаєш, І чекає тебе вона. Розбивати мости, Наближати світила, Тільки ради тепла, Поєднання сердець. Хтось любитиме нас, Ми б любити хотіли, Нам потрібно тільки одне... Ти зустрінеш її і, напевно, впізнаєш, І забудеш про те, що далеко весна, Все заради любові, яку ти чекаєш, І чекає тебе вона. (С) Марія Бурмака ---------- Додано в 22:18 ---------- Попередній допис був написаний в 22:15 ---------- Попрощатись не зуміли Ніби сонце, ніби сон, Краплі світла за вікном, Ти для мене - ніжність без причини. Рук і губ твоїх тепло, Щоб зі мною не було, Знаю, забувати не повинна. На межі країн і міст, Поєднання слів і сліз, Без адрес і поза розумінням. Хто сказав, що все пройшло, Що між нами відбулось, Знаю, забувати не повинна. пр.: Попрощатись не зуміли, Залишитись не змогли, Повертались і летіли, Відривались від землі. Хай мені не все сказав, Хай не та, яку шукав, Хай не знаєш, що там буде далі... Відпускай себе, лети, Зможеш ти мене знайти, А що там далі, я сама не знаю. пр. х2 Серце залишила назавжди, Серце загубила, там де ти... пр. х2 Попрощатись не зуміли... Повертались і летіли... Попрощатись не зуміли... (С) Марія Бурмака
Agnieszka Osiecka Nie zaluje Że nie dałaś mi mamo zielonookich snów. Nie, nie żałuję. Że nie znałam klejnotów ni koronkowych słów. Nie żałuję. Że nie mówiłaś mi, jak szczęście kraść spod lady, i nie uczyłaś mnie życiowej maskarady. Pieszczoty szarej tych umęczonych dni, nie żal mi, nie żal mi. Nie, nie żałuję. Przeciwnie, bardzo ci dziękuję, kochana, żeś mi odejść pozwoliła, po to, bym żyła tak jak żyłam. Że nie dałeś mi szczęścia, pierścionka ani psa. Nie żałuję. Że nie dzwonisz po nocach: kochanie, tak to ja. Nie żałuję. Że nie załatwisz mi posady sekretarki, i że nie noszę twojej szarej marynarki. Że patrzysz na mnie jak teatralny widz, to nic, to nic. Nie, nie żałuję. Przeciwnie, bardzo ci dziękuję, kochanie, za to, że jesteś królem karo, że jesteś zbrodnią mą i karą. Że w tym kraju przeżyłam tych parę trudnych lat. Nie żałuję. Że na koniec się dowiem: ot, tak się toczy świat. Nie żałuję. Że nie załatwią mi urlopu od pogardy, i że nie zwrócą mi uśmiechu jak kokardy. Pieszczoty szarej tych udręczonych dni, nie żal mi, nie żal mi. Nie, nie żałuję. Przeciwnie, bardzo ci dziękuję, mój kraju, za jakiś czwartek, jakiś piątek, jakiś wtorek, i za nadziei cały worek. Nie, nie żałuję. Przeciwnie, bardzo ci dziękuję, za to, że jesteś moim krajem, że jesteś piekłem mym i rajem. Nie żałuję. Пісня зачепила...
Kawa, kawa, kawa musi być Kawa, kawa, kawa musi być Jak nie ma kawy, nie ma zabawy Kawa, kawa, kawa musi być Jak nie ma kawy, nie ma zabawy Kawa, kawa, kawa musi być Piwo, piwo, piwo musi być Piwo, piwo, piwo musi być Jak nie ma piwa, głowa się kiwa Piwo, piwo, piwo musi być Jak nie ma piwa, głowa się kiwa Piwo, piwo, piwo musi być Wino, wino, wino musi być Wino, wino, wino musi być Jak nie ma wina, smutna dziewczyna Wino, wino, wino musi być Jak nie ma wina, smutna dziewczyna Wino, wino, wino musi być Wódka, wódka, wódka musi być Wódka, wódka, wódka musi być Jak nie ma wódki, to rozum krotki Wódka, wódka, wódka musi być Jak nie ma wódki, to rozum krotki Wódka, wódka, wódka musi być Para młoda, para musi być Para młoda, para musi być Jak nie ma pary, puste puchary Para młoda, para musi być Jak nie ma pary, puste puchary Para młoda, para musi być Siano, siano, siano musi być Siano, siano, siano musi być Jak nie ma siana, nie ma kochania Siano, siano, siano musi być Jak nie ma siana, nie ma kochania Siano, siano, siano musi być Żona, żona, żona musi być Żona, żona, żona musi być Jak nie ma żony, człowiek szalony Żona, żona, żona musi być Jak nie ma żony, człowiek szalony Żona, żona, żona musi być
Я помню наш последний вечер, наш последний разговор По телу твоему скользит последний мой взор Твое белье на полу - ты абсолютно нага Ты прижимаешься ко мне - последний раз ты моя Твои плечи теплы как воск горячей свечи Их покрывают поцелуями губы мои Я растворяюсь как лед в печали твоих глаз И ты целуешь меня в последний раз [Припев] |Последний раз ты со мной, Последний раз я твой, Последний раз слезы из глаз Последний раз... Блестки белых волос на постели любви Раскинуты волнами несбыточной мечты В них вся наша печаль, вся наша радость и боль И в тихом шепоте любви я различаю: "Постой..." Ты тихо просишь меня не оставлять тебя одну Но в глубине моих глаз ты видишь только пустоту Твои ресницы дрожат, ты тихо молишься о нас Но я знаю одно, что это все в последний раз [Припев] Ты стараешься забыть о том что будет впереди И ты бросаешься вся в огонь последней любви Сгорая как бумага в моих нежных руках Ведь это все в последний раз и ты забыла свой страх Только я и ты, лишь только мы вдвоем А потом я уйду и только дождь за окном Напомнит тебе что я уже не вернусь Но ты не будешь одна, к тебе придет твоя грусть Грусть раскажет о том что я когда-нибудь приду И слезы твои своей рукой оботру Ты узнаешь о том где я не был и где был И я скажу тебе просто:" Я тебя не забыл." Все исчезнет, растворится, все растает до тла Улыбнувшись я увижу что меня ты ждала Ну а пока вижу слезы, слышу шепот твоих фраз Я ухожу не на всегда, я ухожу в последний раз... Джерело http://Гуугля
Где разорвана связь между солнцем и птицей рукой обезьяны, Где рассыпаны звезды, земляника да кости по полянам, Где туманы, как ил, проповедуют мхам откровения дна, Где хула, как молитва, - там иду я. Где деревья вплетаются в летопись слов отголоском начала, Где лесной часослов зашифрован устами пожаров, Где большая дорога, черная ночь да лихие дела, Где блестят за иконой ножи, - там иду я Где рассветы купаются в колодцах дворов да в простуженных лужах Где в грязи обручилась с весенним дождем стужа, Где глоток, как награда за прожитый день ночью без сна, Где пропиты кресты, - там иду я. Где надежда на солнце таится в дремучих напевах, Где по молниям-спицам танцует гроза-королева, Где Луна присосалась к душе, словно пьявка-змея, Где пускают по кругу любовь, - там иду я. Где Восток напоил молоком кобылиц кочевника-ветра, Где по дорогам в острог по этапу ползут километры, Где в грязи по колено да по горло в крови остывает земля, Где распятье под сапогом, - там иду я. Где молчанье подобно топоту табуна, а под копытами - воля, Где закат высекает позолоченный мост между небом и болью, Где пророки беспечны и легковерны, как зеркала, Где сортир почитают за храм, - там иду я. Я поднимаю глаза, я смотрю наверх. Моя песня - раненный стерх. Я поднимаю глаза... К.Е. Кинчев "Алиса"