Тексти улюблених пісень

Та я там тіко слухаюЯ не дуже до співання( ні голосу ні слуху ),я більше поціновувач

Пів дня ця в голові крутилась:

Денніч
Друга ріка

Позич мені мою любов
Я поверну, або проп’ю
Даруй мені свої думки
Чи поміняй їх на любов

Якщо лишилось кілька днів
Один із них – ти, як ти хотіла
До п’ятниці треба жити
Сьогодні я хочу жити
Коли

Приспів:
День – це ти,
Але ніч то я
День – це ти,
Але ніч то я

Холодний день і сива ніч
Дарують нам останню мить
Ніч засинає на тобі вже
Не пече – лише болить

Скажи шо треба, я знайду
Що не знайду, тоді вкраду
Сьогодні я хочу жити,
Сьогодні так модно жити
Коли

Приспів

Остання мить вже не болить
Лиш розриває на шматки
Холодна ніч, холодний день
Холодний день (весь куплет – 2)

 

Не вірю,напевно перший голос в хорі


Океан Ельзи
Кавачай


Після дощу висохла ніч, вітер погас.
Ми не одні, ми не живі, виключіть нас!
Ти, як завжди, дивишся вниз, довго мовчиш.
Так не сиди, вимкни CD – ти ж не гориш!

Приспів:
Хочу – не хочу, знаю – не знаю!
Зимно! Налий мені чаю!
Було – не було, як нецікаво!
Знаєш, налий собі кави. І поспіши!

І не для нас люди ідуть, люди стоять.
Це не для нас парами сплять, виключіть час.
Ти не вогонь і не вода, ти манекен.
Змило на дно ангельський сад. Хочу назад.

Приспів

Після дощу висохла ніч, вітер погас.
Ми не одні, ми не живі, виключіть нас!

Приспів

Не така, як всі, не така, як всі,
Замовляй таксі!
Не така, як всі, замовляй таксі!
Не така, як всі.
Ти не така, як всі, ти не така, як всі,
Замовляй таксі!
Не така, як всі, замовляй таксі!
Ти не така, як всі, й замовляй таксі!

 

Пісня СУПЕР!!!
П.С. Доречі,в мене ця пісня,чомусь, з вами асоціюється


А ще цю люблю....(та й під настрій зараз)

Позич мені сонце

А ти позич мені сніг –
Я намалюю на ньому нас всіх.
І ти позич мені дощ –
Не питайся нікого.
І зупини мені час –
Одночасно побачиш всіх нас
І залиши мені ти
Краплинку сонечка сво-ого!

Приспів:
А ти, ти, ти, а ти, ти позич мені сонце
В моє віконце! Є! Є!
А ти, ти, ти, а ти, ти позич мені сонце
В моє віконце! Є! Є!

Давай поїдем туди,
Де не питають нас:
Хто ми й куди?
Давай поїдем туди –
Не бійся нікого!
А як не зможеш, то знай:
Коли без тебе поїду в той край,
В долонях я понесу
Краплинку сонечка тво-ого!

Приспів (4):
В моє віконце! Є! Є! (4)
Позич мені сонце в моє віконце! (6)
В моє віконце
Позич мені сонце!
Позич мені сонце!
Позич мені сонце
В моє віконце!

 

Ну і не вірте

---------- Додано в 01:56 ---------- Попередній допис був написаний в 00:47 ----------

Океан Ельзи
ВОНА ПІДІЙШЛА ДО ВІКНА
Вона підійшла до вікна
стояла й дивилась на небо,
уся була в білому,
а небо її не побачило.
Вона затулила лице
і тихо плакала-а-а-а-а-а-а.......
Приспiв:
Ось! Те, що шукав,
Те, що хотів.
Час вже настав,
птах прилетів.
Хто був це птах?
Звідки ця мить?
Я не впізнав...
А небо спустилось униз,
заглянуло їй у вікно,
та нікого не було там,
бо птах, що за нею летів,
давно вже за обрієм зник...

Ти не шукай-не шукай,
за обрієм зник...
Приспiв.

 

А чому? Бо я таки дійсно не знаю інколи що сісти й попити каву чи чай, одна з найбільших дилем

Віктор Морозов
Панна Францішка

На Клепарові за рогатками,
Там собі жила в своєї мами
Файна, як янгол, груба, як кишка,
А всі ї звали – панна Францішка.
А татусь панни, він різав свині,
Ліпшого майстра нема донині,
А свині тєжко переживали,
На ціле місто дурні кричали.
Францішки мамця в ринку стояла,
Що забив татусь – тим торгувала,
Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки,
Купуйте, люди, в мамці Францішки.
А недалеко від їх господи
Жив си фризієр, бравий молодик,
Він купував там щорання кишку,
Бо кохав тяжко панну Францішку.
Підслухав татусь ту таємницю:
"Не для фриз’єра донька різницька,
І хай щодня він купує кишку,
Та не дістане панну Францішку!"
Як то коханці бідні дізнались,
То з того страшно розхвилювались,
І хоч життя їх було ві цвіті,
Постановили його скінчити.
Бідний фризієр заливсь сльозою,
Купив си кишку із трутизною (отрутою),
А було тої два метри кишки,
І з’їли разом з паннов Францішков.
Як тілько з’їли, зараз почули,
Жи тов ся кишков на амінь струли,
Я не забуду тебе тепер
Такий кінець був панни Францішки.

 

Не ми
Фліт



Хто заліз в небо й ракетами бавиться?
Хто продирається в центр Землі?
Хто завжди кимось другим прикидається,
Намір ховаючи істинний свій?

Приспів:
Не ми, тільки не ми,
Не ми, точно не ми.
Не ми, тільки не ми,
Не ми, точно не ми.

І хто завжди сильному в ноги вклоняється?
Хто в стаді – супер, без стада – ніхто?
І хто за дві гривні запросто удавиться,
Хто, я питаю, ну хто це, ну хто?

Приспів

Хто заліз в небо й ракетами бавиться?
Хто продирається в центр Землі?
Хто завжди кимось другим прикидається,
Намір ховаючи істинний свій?

Приспів

Хай хворі ментально купюрами давляться,
Хай поливають за очі других,
Хороше забудуть, до заду схиляються,
Хай собі мріють що кращі за всіх.

Не ми. Це все не ми!

---------- Додано в 21:33 ---------- Попередній допис був написаний в 21:30 ----------

Значить діло було так:"Кавачай" одна з перших пісень,якою ви мені конкретно настрій підняли,ото як її чую зразу якось веселіше!

---------- Додано в 21:34 ---------- Попередній допис був написаний в 21:33 ----------

Мммм...клас!!!
Так люблю як її на "Львівській хвилі" включають

 

Віктор Морозов

Тільку ві Львові


Най єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижі, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані ні крок.

Бо де ще є людям так файно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів,
Львів то є Львів.

На світі є Відень, Гонконг і Нью-Йорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильний до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок...

Бо де ще є людям так файно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Ну ж ще зобачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Роздінуть, роззують, ще й писок наб’ють,
Тільку ві Львові.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів,
Львів то є Львів.

 

Файно
Файно


І
Весна в вікно до мене заглядає,
Малює подихом день.
Усе навколо щедро прикрашає
Танком барвистих пісень.

Приспів:
Ти чаруй і співай,
Ти надію не втрачай.
Сум за обрій понесло,
Щоб усе було
Файно. (4)

ІІ
Весна до щастя двері відчиняє,
Шепоче тихо "кохай".
А ти вдихай життя, воно оживає,
Її слова пам’ятай.

Приспів

Мені так файно... (4)

Приспів

 

Вовчі ягоди

Вау-вау (3)
А мама думала то я...

І
Вечір розсипався в твоїх долонях,
Грізно всміхається,
А мама думала, то я.
Місяць у повні вискалює зуби,
Очі налякані,
А мама думала, то я.
Світло в кімнаті лягло подрімати,
Надто стомилося,
А мама думала, то я.
Ягоди вовчі тілом з вовчицею
Нас поміняли,
А мама думала, то я.

Приспів:
Відчинені очі, заплющені двері.
Вовчиця регоче, а я вию у сквері,
На листя в калюжах, на дощ у кишені,
Мовчу на зорі-мішені.

Вау-вау (3)
А мама думала, то я...

ІІ
Вимкніть темряву і ковдра сповзла
В іншу кімнату,
А мама думала, то я.
Стеля поранена вгору стікає,
Ти задоволена,
А мама думала, то я...

Приспів (3)

 

Антитіла
Бери своє і йди

Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.

Приспів:
Знайте, ми палені вогнями,
Шаленими вітрами, нас воля несе.
Дайте дорогу, не питайте для чого,
І любіть нас такими, як є.

Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Що знаєш, то знай.
Що буде завтра, – у себе питай.
Воно-то прийде,
Старе забуде і нове знайде.
А ти сам собі все,
"Антитіла" вже чули про це.

Приспів (2)

Знайте, ми палені вогнями...
Дайте дорогу, не питайте...

Приспів (2)

 

Скрябін
Любити платити

Через мої окуляри
Я часто бачу шо буде, шо буде з нами
Такі окуляри!
Куда ми з вами живемо
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду

Через мої окуляри
Всьо виглядає ясніше, ну зовсім, як правда
І може навчити
Може навчити хотіти
Може навчити любити, любити платити
Шоби потім цінити

Приспів:
Наше життя – то мінне поле
Куда не сунься – чужі навколо
Надійся на себе – своїх може й не буде
В нас є тільки ми – озимі люди (весь куплет – 2)

І шо тут саме цікаве
Ти ж то їх маєш так само – такі окуляри
Візьми і вийми з футляру

Приспів (2)

 

Плач Єремії
Рана любов

Мій друже, мій вечірній,
Ти вже сивий,
І все ще сам.
Ні звіра, ні той Бог
І час уже
Збиратися на жнива,
А ти отак
Нічого й не посіяв,
І ви - не вдвох

Взяла тебе
Рання рана любов

Ти знаєш зірку на ім'я Марія?
Вона горить, як рана, в небесах.
Вона - твоя любов,
Але ти - сам,
І не спроможний розпростерти крила
В самотніх снах
В самотніх снах

Взяла тебе рання рана любов,
Всього взяла
За живе
Взяла тебе
Рання рана любов

Мій друже, мій вечірній,
Ти вже сивий,
І все ще сам
Ні звіра, ні той Бог
І час уже
Збиратися на жнива,
А ти отак
Нічого й не посіяв

Взяла тебе
рання рана любов

 

Тальков

Я в одиночестве бездонном
В каком-то доме у окна
Стою и слышу, как крадется тишина.
Тяжелой ношею на плечи
Ложится хмурый летний вечер,
С немым участием в то окно
Глядит луна.
И вот опять воображенье
Рисует без предупрежденья
Три разных дома на стекле -
Там ждут меня...
Я в те дома вхожу без стука,
Там мне протягивают руку
И предлагают обогреться у огня.
Первый дом - родной мой дом -
Окутан светом и теплом,
В нем живет мое детство.
Дом второй, тоже мой.
Такой же близкий и родной,
В нем живет мое сердце.
Третий дом - дом родной,
Родной до боли, но не мой,
В этот дом вхожу я не дыша...
В нем живет моя душа.
В каком-то странном исступленьи,
Меняя краски без труда,
Воображение творит как никогда:
Я вижу маму в доме первом,
Она надеется, наверно,
Что я вернусь к ней и останусь
Навсегда.
Но вот сместилось расстоянье,
И воплощенным ожиданьем
В притихшей комнате ребенок
Сладко спит.
И, наконец, я в третьем доме:
Словно сошедшая с иконы
В нем тихо женщина прекрасная
Грустит.
Первый дом - родной мой дом -
Окутан светом и теплом,
В нем живет мое детство.
Дом второй, тоже мой,
Такой же близкий и родной.
В нем живет мое сердце.
Третий дом - дом родной,
Родной до боли, но не мой,
В этот дом вхожу я не дыша...
В нем живет моя душа.
Я в одиночестве бездонном
Стою один на всей земле,
Слежу, как тают все три дома
На остывающем стекле...

 

Я люблю твої кроки

Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.

Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний до сліз,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах.

Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.

Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.

---------- Додано в 11:28 ---------- Попередній допис був написаний в 11:27 ----------

Марічка Бурмака

 

Hej sokoły! (Ukraina)

Hej, tam gdzieś z nad czarnej wody
Siada na koń ułan młody.
Czule żegna się z dziewczyną,
Jeszcze czulej z Ukrainą.

Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

Wiele dziewcząt jest na świecie,
Lecz najwięcej w Ukrainie.
Tam me serce pozostało,
Przy kochanej mej dziewczynie.

Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

Ona biedna tam została,
Przepióreczka moja mała,
A ja tutaj w obcej stronie
Dniem i nocą tęsknię do niej.

Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

Żal, żal za dziewczyną,
Za zieloną Ukrainą,
Żal, żal serce płacze,
Iż jej więcej nie obaczę.

Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

Wina, wina, wina dajcie,
A jak umrę pochowajcie
Na zielonej Ukrainie
Przy kochanej mej dziewczynie

Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.

 

Скрябін
Вибач

Вибач,
Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби шось накрило
А ти, як літак розбилась
На тисячі сліз розлилась
Залишилось тільки тіло
Бо жити так надоїло
Вибач...

Приспів:
Вибач на кухні розбите вікно
Вибач години, довші за роки
Вибач на ліжку розлите вино
Вибач мене, якшо зможеш, хоч трохи
Вибач...

Двері
так боляче гупають двері
Шо тріскають навіть стіни
Ми тріскаєм разом з ними
Побитими і сумними
І плачемо під дверима
Ти – тут, а я – там за ними
Бо жити так надоїло
Вибач...

Приспів (3)

 

Уже весна
Віктор Морозов разом з
Четвертим кутом


Я не знаю, що ти скажеш,
Але я забув,
Білий сніг твоєї шкіри
І пелюстки губ;
Я забув, чому не спиться,
І про що співає птиця,
І куди тече туман...
Я стомився.
Уже весна, а нам –
Війна, війна, війна.

Я стискаю міцно зуби,
Дивлячись альбом,
Кольорове наше щастя,
Апельсинний сон.
І течуть пахучі ночі,
Я тебе смертельно хочу,
Але застує стіна
Сірі очі.
Уже весна, а нам –
Війна, війна, війна.

Завтра рано до намету
Прийде командир,
І ми всі почуєм раптом,
Що почався мир.
І ми будем танцювати,
А тоді листи писати,
До побачення, зима,
Закінчилась
Уже війна, а нам –
Весна, весна, весна.

 

Океан Ельзи
Сьогодні


Сьогодні показали новий фільм –
У ньому хочеться лишитися.
А я вдихаю на балконі дим –
Ніяк не можу ним напитись...
Сьогодні я купив нове пальто –
У ньому можу я втопитися.
Як холодно, коли тебе нема...
Я так боюсь, коли тебе нема...

Приспів:
Я знаю, там написала ти всі мої пісні.
Я знаю, там засинала ти під чужі CD.
Я знаю, там загубила ти і знайшла нове...
Візьми собі написане – нехай собі живе!

Сьогодні хтось сказав, шо ти не та.
Всі люблять так мене жаліти
І ваше жало не спасе мене!
І мої жалюзі закриті.
Сьогодні я знайшов тебе в вікні –
Ти плавала навколо тіні.
Я так боюсь, коли тебе нема...
Я так боюсь, коли тебе нема...

Приспів

 

Океан Ельзи
З тобою


Вийшов місяць за вікном,
Напоїв мене теплом
З тобою, з тобою!
Вітер сильний молодий,
Рок-н-рол завжди живий
З тобою, з тобою!

Приспів:
З тобою, з тобою
Навіть і зима стає весною!
Як звучить моя душа?..
Так ніби хтось назвав її струною!
З тобою!

Екзотичні острови
Не виходять з голови
З тобою, з тобою!
Кожна, як остання ніч,
Кожне слово – слави клич
З тобою, з тобою!

Приспів

І не важливо,
Як там було до нас,
І не цікаво,
Як там буде після нас!
І не важливо,
Як там було до нас,
І не цікаво,
Як там буде після нас!
З тобою!

Приспів

Як звучить моя душа?..
Так ніби хтось назвав її струною!
З тобою!
Як звучить моя душа?..
Так ніби Бог зробив її струною!
З тобою!

 

Скрябін
Китайські чіпси



Машина нашого часу буксує на місці.
Мавпі Дарвіна ліпше було б здохнути ше в лісі.
Ми не знаєм, бо знаєм - шо ліпше не буде.
Забули про пам'ять - ми обдурені люди.

Зелено-сірим спреєм на стінах під'їздів
Нам намалюють сонце обкурені діти.
По задубілих венах тече газет фарба.
Новин без "Чікотіла" вже дивитись не варто.

Вночі вони ригають на офісні крісла,
Безплатні порносайти тут ніколи не виснуть,
Реклама онанізму на фронтах будинків,
Я їм китайські чіпси - мені зовсім не бридко.

Бездумні поп концерти там, де п'яні "лоліти"
Кидаються на сцену - поламані квіти.
Каліка на дорозі в нас випрошує гроші,
Сміються з нього в джипах засалені рожі.

В наші гени стріляє з телевізора дуло,
Рок-н-рол не вмирає, бо його і не було,
З літаків на таможні кокаїнові дупи
Переносять заразу просто в зколені руки.

Трохи смішно звучала пісня Елтона Джона,
Для Діани написана ше десь п'ять років тому,
Запитай мене: "Звідки я то знаю?", бо знаєш -
Я не тільки реклами на біг бордах читаю.

Вночі вони ригають на офісні крісла,
Безплатні порносайти тут ніколи не виснуть,
Реклама онанізму на фронтах будинків,
Я їм китайські чіпси - мені зовсім не бридко.